Сон 251025 "Відірвана кревність"

Якась паркова зона для відпочинку. Приїхали двома машинами. Знаю, що вдруге має відбутися підготовка до весілля двоюрідного брата І. (в реалі давно одружений, був на його шлюбі). Рівно рік тому була аналогічна підготовка, яку відклали на цей раз. (Його дружина за переконаннями та ж, що і в реалі). Парк де відбуватиметься весілля поділений на дві локації, центрами яких є озера. Я очікую на гостей. Веду якісь неспішні приготування. Десь у процесі організації навіть з'являється колега, з яким я зараз працюю. Приспічило якось до туалету, ледь знайшов пристойне місце: "приховане від ока", але якась дивна девев'яна лавка, у якої не було одного ребра, де і сбував реалізувати свій намір, але "купи" так і не побачив. Раптом приїхали гості. Всі хочуть мене побачити, а хто не знає, зі мною познайомитись, зокрема й майбутня наречена та її родичі. З цього моменту я починаю бурхливу діяльність: активно роблю сам і організовую інших. По ходу міркую, що цього разу весілля точно має відбутися. Раптом серед гостей з'являється другий двоюрідний брат О. (рідко сниться уві сні, після сну зрозумів кревність з нареченим, з часом вже треба замислитись по чиїй лінії). Доволі несподівано було його побачити, адже його про долю зараз нічого не знаю.

Знаю, що в горлі проблема, зокрема з гландами. Починаю їх собі виривати. Коли дістаю з рота, вони оприявнюються мені розміром з яйце, можливо й більше, та чомусь вирішую вичавлювати їх в тарілку. Один видався доволі "соковитим", отже, як подумав, явно хворим, а другий - не такий. Тільки після того, як розчавив повністю, зрозумів різницю.

Майструю велику дерев'яну рамку на полотно для якогось готового колажу.

Сон 021024 "Проблема на початку"

Хитросплетіння подій, де учасники опиняються при будівництві моста, завершальний етап. Хтось каже, що це називається "шва" (так називається фонема в англійській мові, що позначає коротку "е"). Таких однакових мостів якби декілька, і всі вони мають однакову кінцеву проблему, яка вже не розв'яже ланцюжок з попередніх подій. Принаймні так виглядає, адже ніхто не має ідей, що робити з цим далі. (Цікаво, що у вчорашньому сні була подібна лінгвістично-будівельна тематика).

На роботі поінформували, що нас мають забрати на іншу працю. Головний меседж: ждіть подальших вказівок! Цілий день минає в неясності, так він і завершується. Наступного дня у мене під кінець праці участь у якомусь творчому вечорі, але під час праці починається та сама історія, як і попереднього дня (повтор подій, характерний снам), поки майже під кінець праці не надають якусь дивну адресу (локація - Польща), де навіть нумерація фігурує в самій назві, ще й знаходиться в лісі. Мені вже пора думати про захід, а тут нарешті дочекалися.. Дехто зігнорував їхати. Інші кажуть так, що й не ясно, чи хто-небудь справді поїде, хоча формально перед начальством висловили запевнення. У мене дилема: що робити?.. Ось я вже в якійсь школі. Перевдягнений на чисто, в джинсах. Знаю, якщо всі поїдуть, краще - не підводити. Захотілось у туалет, питаю якусь вчительку: "Де у вас тут кібелєк" (останнє слово по-польськи, та ще побутовою мовою). Вона якось дивно реагує і каже одне слово: "Можливо", - показуючи абстрактно рукою в нікуди. Спускаюсь на перший поверх, знаходжу біля вахтера. Коли заходив, нічого поряд не діялось, хоча вхід був доволі дивний, з однією максимально великою сходинкою (щось подібне сьогодні вже снилось, але не пригадаю), а на виході - уже працював якийсь трактор і ставив якийсь барабан, наче з кабелями. Акуратно, поміж риштуваннями, виходжу назовні, навіть хтось подає руку, аби піднявся мало не з якогось викопу.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

P.S. Це 1100 допис на цьому блозі.

Сон 060724 "Реальність уві сні"

Приснився якийсь сон, який вирішив посеред ночі записати, але, відчувши в тілі денну втому, перекинувся на другий бік, аби осмислити його, після чого й наважитися на пробудження. В результаті наснився повтор. Тепер можна! Зібрався з волею і врешті просинаюсь... Та раптом відзначаю, що сплю не на тому боці, на якому мав переконання прокинутися. Дивне відчуття. Отже, побачив якби сон уві сні, або ж сон з уявним пробудженням. Незнайомий мені досвід. Хоча було неодноразово, що сни записував уві сні, якби в реалі, але на ранок - жодного рядка. (Повторення із записом). 

Ці враження записав зранку.

Щось подібне, на межі усвідомлення себе в реалі. Наснилося, що вирішив сходити в туалет. Таке часто трапляється уві сні, коли фізіологія дає сигнали і це бажання відображається в тематичних сюжетах. (Такі нецікаві сни, як правило, не записую). В результаті, коли проснувся, усвідомив, що в реалі такого бажання не мав. Сюжет полягав у тому, що був у якомусь незнайомому будинку з двома симетричними туалетами з дивною архітектурою стін: увійшовши в праві двері з двох подібних, ближче до унітазу, стіни звужувались, потім різко повертали вліво, де й стояла омріяна ціль візиту. 

Я залучений у роботу банку. Сьогодні моя місія буде доволі незвичною: маю зі свідками відкрити два сейфа, тих клієнтів, що з невідомих причин перестали оплачувати їх утримання. Метою є не вилучення, а огляд і опис наявного. Моя задача і є однією з найголовніших: відкрити в білих рукавицях вказані мені шафки, аби описати вміст для протоколу: те, що я бачу ззовні і, по можливості, те, що всередині. У першому сейфі виявились якісь традиційні речі: гроші та коштовності, а в другому дещо незвичне: біла каністра з якоюсь прозорою рідиною. Спочатку не мав наміру відкривати, але згодом, аби описати вміст, вирішив розкрутити кришечку і понюхати: що то є? Запах виявився різким і характерно хімічним. Разом з білою каністрою лежали якісь неважливі на вигляд папірці. Здивувало й те, що сама каністра з рідиною була на дотик холодною. Навіть вирішив уточнити у працівника банку і одного з комісії опису: чому? Виявилось, що та частина сейфів, в якій знаходилась ця поличка, мала для них холодильник, аби, на прохання клієнта, забезпечити певний температурний режим. По завершенню огляду, пригадуючи той характерний запах, відчув певну нудоту, мало не до реального рефлексу, але з думкою про інше, стримав відчуття.

Сон 050123 "Зелені зайці"

Бачу зелених зайців, однорідно-чистих у своєму кольорі, які наче купаються в змішаному середовищі моху, якоїсь вологости, та дрібної рослинности. (Певна асоціація з бобрами, пов'язана з нещодавно переглянутим сюжетом про природнє середовище словацької Братислави). Хтось когось питає: чому вони зелені? А відповідь звучить доволі дивна: їх вирощують у спеціальних фекальних умовах, аби вони набули певних мікробіологічних властивостей травлення людського організму. Після чого, коли їх уживати в їжу, в організмі утворюються додаткові захисні бар'єри, які впливають на покращення травлення, протистояння новим хворобам, підвищений імунітет. Тепер новими очима дивлюсь на цих милих ні в чому не винних зайців, як жертву чиєїсь хворої уяви про здоров'я; принюхуюсь до повітря, але туалетного запаху від цього місця не відчуваю. Хтось додатково запитує: чи є взагалі попит на таких зайців, адже, знаючи таке, самому їсти їх би не хотілось? Відповідь прозвучала "проста", як маркетинг: коли пропозиція створила попит, а нині сам попит створює пропозицію, на ринку завжди є такий клієнт, про якого ми не знаємо, але він має дивні уявлення, зокрема про здорове харчування, які прагне задовільнити.

Сон 091222 "Навспак очікуванням"

Сон у стилі давно забутого пригодницько-комедійного фільму. Я за кермом роблю незвичні повороти на дорозі. Усі наслідки пов'язані з якоюсь некерованістю авта. Якимось разом, опинившись у ряду з одностороннім рухом, починаю їхати назад. Щоб уникнути випадків, звертаю і починаю їхати у правильному напрямку, але так само задом. Переді мною машина, всі сигналізують, щоб я їхав правильно, але не можу. Один водій настільки переймається відволіканням на мою машину, що губить із даху свого авта якусь бочку, вона котиться, створює додаткові перешкоди. У когось питаю: чи не рахуватиметься для поліції, що своїм рухом на дорозі я спричинив відрив цієї бочки, створивши аварійні ситуації? Хтось поряд мене впевнено заспокоює. Якимось чином заїжджаю в тупий поворот, зупиняюсь поряд якоїсь машини, аби відпочити, а це виявився підйомник для перевезення машин. Тут нарапт сідає в нього водій і ми всі разом їдемо, а ми так і сидимо в своїй машині. Він хоч знає, що ми тут у нього випадкові гості? Вчергове вийшло трагікомедійно, як зі згаданою бочкою. (Десь подумки, наче за кадром, уявляю на кожну ситуацію "сміх із зали"). Тепер якось одразу опиняюсь у будинку для робітників (геть незнайоме місце, хоча десь уві сні там був). Під ніч приїхали та заселяються нові робітники, декого я знаю (таке переконання уві сні). Забагато народу, як нараз! Тут мені приспічило в туалет, а він якийсь подвійний із дверима в душ. Роблю свою справу, але відзначаю, наскільки маю довге достоїнство, що можу його притримати в потрібному положенні, аби вгамувати малу потребу. Тієї миті за проміжними дверима до душу хтось відзначає мою присутність поряд, а хтось інший, починає ломитися у інші - вхідні двері до туалету. 0300'

Якось нічною поїздкою трапляю на обійстя однієї давньої знайомої Л.Г. (творча особистість зі складним психологічним образом, рано овдовіла). Наближаючись машиною до двору, крізь глупу темряву ночі бачу загадковий карликовий образ, який мене незвично лякає. Як згодом призналась знайома: це була її мати. Знаючи трохи про неї, вгледівши стан господи без чоловічої сили, додаючи до вражень образ карлика... - мав би такий незначний сон забути, але чомусь рано, навіть не прагнучи, його пригадав.

Сон 281122 "Стримання і терміновість"

Наче в школі, в якійсь системі освіти поставлено нам (мені та групі поляків) задача: вивчити німецьку абетку та правила транслітерації, аби нею записувати українські слова. В результаті кожен підготував у себе вдома такий виставочний пункт, на основі якого навіть виникли майстерні з верстатами, де можна було не лише вирізати букви, але й займатися ще більш творчими здачами.

Тепер бачу подобу Великої ведмедиці. У верхній частині черпака цього сузір'я ідуть дві лінії вряд, з'єднуючи три зірки. Чомусь на це звертаю увагу, можливо, із-за неправдоподібности з досвідом. 0220'

У якійсь школі (якесь відлуння від попереднього сну). Виходжу на перерві в туалет. Але в клас оперативно не повертаюсь: сечовий міхур сигналізує, що я раз-по-раз маю там залишитись. Все ніяк не зникає це відчуття. Врешті-решт виходжу, а назустріч ідуть однокласники (нічого спільного зі спогадами) і вчитель, який каже: "Де ти подівся? Маєш негайно забрати свої речі! Вже всі вийшли, а інший клас почав заходити в авдиторію". 0530'

Сон 221022 "Комусь війна, а комусь - мати рідна"

Приїжджаю в якесь місто на півдні України. Зустрічаюсь на залізничному вокзалі з якимось хлопцем, який очолює патріотичний осередок. Вони видають журнал, який пропонує мені отримувати безкоштовно у своєму регіоні і по можливості його розповсюджувати. У мене виникає давно забуте але знайоме і приємне відчуття причетности до реалізації ініціатив від громадської організації, яку очолював. Тепер дорога залізницею. Дивним чином опиняюсь у Кремлі. З'являється можливість по завершенню роботи потрапити до кабінета путіна перед його щоденним ранковим виступом в телеефірі до російського народу. Виступ розпочинає о 6:00 годині. Якогось чергового дня виявляється в мене хитромудрий задум прибрати той кабінет так, щоб там не залишилось атрибутів влади: стіл, на столі, за столом, штандарти - усе, що потрапляє під час телеефіру в камеру оператора. Що з легкістю і здійснюю. Усі ті предмети мінімізується у своєму значенні до такого рівня, що я їх просто ховаю у свою сумку. Залишається перевдягнутися і вийти непоміченим. Знімаю футболку і кладу в ту ж сумку. Цієї миті розумію, що я не все продумав до кінця. Саме за цією футболкою мене можуть вирахувати... Треба подумати! Дивлюсь на порожню кімнату і вона мені подобається. Дивлюсь на годинник і в мене з'являється тихий шок: 5:58 - за дві хвилини має розпочатися виступ путіна, а я ще не покинув його кабінет! 0110'

Сиджу в кімнаті (так, начебто в гостях у тещі, але не дім, а квартира), дивимось родиною телевізор, а ліворуч нього - вікно. Дивлюсь крізь нього на п'ятиповерховий будинок, що навпроти, і нарапт бачу, як починає він завалюватися і сипатися на землю. Знаю, що вчора в нього влучила ракета, він горів, а сьогодні нове горе. (Звідки переконання - невідомо). Я не вірю своїм очам, що таке може бути. Прошу подивитися всіх, чи це не міраж від бліків на склі. Це правда - це така жахлива правда нашого часу! Тепер я виходжу в коридор, а це якийсь гуртожиток: на одній секції багато квартир зі спільними санвузлами, кухнями. Хочу потрапити в туалет, а там на унітазі стоїть приготована таця з екзотичними наїдками, бокали для випивки. Подумки: у когось горе, а в когось свято... Тепер я виходжу на вулицю і бачу людину, лице якої нагадує злочинця. Я починаю за нею бігти, а вона тікати. Всім, хто йде поряд, кричу: ловіть злочинця! Добігаю, ловлю і розумію, що це перевдягнена в хлопця сусідка нашого дому (незнайома постать у реалі). Вона зібралась на вечірку, де її зустрічає повнуватий хлопець, який є дівчиною, або в нього така роль. Дивлюсь услід цій дамі, а в неї гола спина з татуюваннями, а на незначній засмазі помітний білий слід від бюстгальтера. Якийсь сюр! - оцінив халепу, в яку трапив. 0300'

Сон 041022 "Занудство та нахабство"

Склав модну дорожню сумку чорного кольору та йду в готель "Diamant" (часткова асоціація з реальністю). Хочу там здати сумку на зберігання. Знаю, що цей готель має "три зірочки", отже зберігання речей занадто дорогим не буде. Сам пристойно вдягнений: у чорний костюм та краватку. Заходжу в готель дівчина на рецепшині одразу звертає на мене увагу, але просить зачекати, поки дообслужить іншого клієнта. Тепер моя черга. Зберігання такої сумки обійдеться у 25 злотих. Мене це влаштовує. Знаю, що зберегти потрібно лише на один день. Здаю сумку і йду. На вулиці якась ліва дівчина хоче мене поцілувати. Втікаю від неї. Щоб відірватися від зануди остаточно, злітаю десь на висоту ліхтарів. Бачу, як на великій площі електромеханіки ремонтують повітряну лінію електропередач для тролейбусів. Щось їм допомагаю, вони дякують і я лечу далі. Навколо мене виключно міський краєвид. Здіймається вітер і відносить мене до стіни якогось будинку. Там є магазин, а біля нього черга в туалет. Вирішую туди піти, але діти та підлітки пруться першими у двері - більш нахабні.

Сон 200922 "Вихід зверху"

Так складаються справи, що в Польщі якийсь колега (конкретика відсутня) іде працювати в школу, аби викладати математику. Вирішую піти разом із ним - за компанію. Справа така, що інформацією про вакансію він дістає від мене. Оформляємося разом. І ось перший урок. Польські діти. Я дивуюсь тому, що дирекція від мене так і не попросила жодного диплому. Урок проводимо так само - в парі. Маючи невеликий педагогічний досвід, беру ініціативу на себе, хоча з математики досвід має саме він, хоча не викладав. Діти старшого віку, краще менше тріпатися язиками, а робити справу по суті. По ходу першого уроку десь себе корегую, подумки виправляю помилки, аби їх не повторювати, роблю висновки. Як домовились, даємо завдання по черзі. Вирішую вискочити до туалету, а там виявився унітаз забитий туалетним папером. Пригадав хлопця, який відпрошувався на уроці. Подумки грішу на нього. Чомусь вирішую дістати ті жмаки паперу власною рукою. Вода чиста. Три великі кавалки... ось чому вода не збігає! Тієї миті до того ж туалету заходить дівчина з того ж класу, в якому читався предмет. Підійшла до умивальника з дзеркалом, щось на собі поправити. (Уві сні якось і не подумалось: чому не в жіночий?). Стає трохи соромно за те, що в дивній позі вигрібаю з унітазу папір. Вирішую не баритися, а швидко звідси піти. 0300'

Опиняюсь у багатоповерховому будинку, в якому сходжу десь із верхніх поверхів донизу. Опинившись на п'ятому-четвертому поверсі, бачу зміну "краєвиду" у вигляді сходових клітин. Якось вони стали більш недоглянутими. Десь там зустрічаю якогось хлопця, який каже, що вихід на вулицю зверху. Спочатку його не розумію, потім здогадуюсь, що має бути якийсь перехід, можливо, з будинка в будинок. Дивлюсь за вікно: який може бути ще вихід? Високо ж! Доходжу до сьомого поверху, а там інший хлопець цілеспрямовано відкриває відмінні від інших двері до якоїсь квартири, а це виявляється "вихід". Іду за ним, перехід виводить назовні будинку до якогось дерев'яного майданчику з людьми і дерев'яними сходами донизу. Сходи поділені бар'єром посередині, які ділять спуск так, що одна сторона більша за другу. Загалом багато сонця і зелені, яка обплела вичурно сходи. Хлопець, за яким я йшов, пішов по широкій частині, я ж вирішив по вузькій... На якомусь етапі зрозумів, що занадто вузькій як для мене... (і задзвонив будильник). 0430'

Сон 030822 "Підстава буває різною"

На Тайвані може початися конфлікт із Китаєм. Аби його остудити, треба покласти лід у епіцентр подій. Але виникає думка, що цей епіцентр є в самому Тайвані, а цим льодом можна їм нашкодити більше аніж принести користи. 2359'

У політиці виникає жінка, не високого статусу, на яку російські спецслужби вирішили скласти компромат еротичного характеру. Вона ж у свою чергу, маючи сталеву волю, робить усе для досягнення наміченої цілі в ім'я України. Її наміри та реалізація стають настільки промовистими для українців, що вигаданий наклеп, в який цілком можна було повірити, почав сприйматися як анахронізм - реальні справи перевершують що завгодно! (Десь у цьому ж настрої сон перетікає в другий сюжет). Молода дівчина бере участь у пісенному конкурсі, як і минулого року. Як виявилось, цього разу їй свідомо занизили оцінки від журі. На її думку виконання пісні російською в минулому році відзначили високо нерівномірно із виконанням цьогорічної пісні українською. Просто-таки в кінці конкурсу, на увімкнені камери, які виявились у прямому ефірі, дівчина сміливо з'ясовує стосунки з ведучою. Ведуча максимально тримає своє "лице", показово акцентуючи на своїй нейтральности, але це не так! Учасниця конкурсу вперто доводить свою думку, наочно виконуючи уривки пісень минулорічної давности та сьогодні! Як мовиться: по свіжих слідах! Вказує на красу і силу виконання українською і те, що несиметрично оцінені пісні, лише за те, що виконання російською, тут, на цьому конкурсі, рахується апріорі високо. Отже, глядачам стає ясно, що з журі щось не так, а ведуча, прийнявши всі стріли на себе, так і не позбавилась "наліпленої" усмішки до кінця ефіру. Хоча за нею час від часу прочитувалась огида до поточної ситуації. 0444'

Сниться частково розгорнута шоколадна плитка. Видно, хтось хотів її їсти. З'являється милий пухнастий білий песик, який поряд із цією плиткою робить по-великому і зникає. Тієї ж миті, хтось, проходячи мимо, зачіпає цю плитку так, що посовується в те тепле діло. Шоколаду нічого не стається, але той, хто її знаходить, констатує, що плитка не постраждала, лише обгортка. Залишається незначний візуальний нюанс: місце дотику крізь обгортку до теплого предмета залишило безформну вм'ятину поміж картатого поділу шоколадної плитки. Хіба здогадається той, кому її дадуть, звідки така форма, якщо не розповідати таку дивну історію?

Сон 280522 "Не серйозне"

У зв'язку з якимось національним або ювілейним святкуванням трапляю на літературну тусівку, яка відбувається мало не просто неба, але в дворику непрацюючого кінотеатру "Жовтень" рідного міста. (В реальності такої архітектури там немає). Вітаюсь із десятком присутніх людей, і не просто формально, а підходжу до кожного і, кого знаю більш особисто, обіймаю. До малознайомих людей (більше з думкою, що вони мене знають менше, аніж я їх) вітаюсь мало не лице в лице, адже всі присутні були мені по-небайдужому цікаві. (Поведінка ж: я б не сказав би, що є для мене типовою). Першого, кого привітав, був Євген Концевич (давно померлий), хоча на себе не зовсім був схожий (я розумів чому, але це щось забуте, в якомусь сні я вже його таким бачив); там же був, як і не було, адже всі знали, що він є, але особисто не побачив, В.В., так і подумалось: це щось схоже на колишнє його головування в Спілці письменників; кількох жіночок старшого віку з "Братства Ю.Ґ." і на особисте здивування Ірину Цілик. (В реалі: взагалі не знайомі). Навіть розговорився більше ніж треба. Розмова була побудована за принципом: про мене навряд чи щось чули, але я про вас дещо читав у FB... Покидаю те місце і йду вулицею. Озираюсь і розумію, що десь у тому місці, де тільки-но був, починаються між демонстрантами якісь сутички: дим, галас і крики... Не повертаюсь, заходжу за ріг дому... Тепер я опиняюсь у батьковому дворі, місце більш схоже не на приватне, але колективного використання. Можливо, відбувається якесь свято. Виходжу на вулицю, а зі мною (згадана в попередньому уривку сну) І.Ц., просить показати дорогу до туалету. Пояснюю, що він у дворі, отже, не оцивілізований. Вона ж просить не перейматися, завертає за ріг, ближче до нього і, як розумію, присідає просто неба в затінку дровітні. (В реалі, така дровітня була в часи мого дитинства та юности). У той же час я концептуально починаю займатися тим, що сідаю біля гаража і починаю нарізати куряче філе, а за відсутности під руками миски, скидаю його в білий унітаз, що стоїть без діла на клумбі. По завершенню, нарізку виймаю руками з чистої води того унітазу, хоча відчуваю на дні пісок, а далі, тримаючи всю її в жменях, несу до криниці, аби промити під проточною водою, аби врешті подати на приготування якоїсь страви.

Сон 170522 "Розв'язання проблеми"

Продав комусь частину чайного гриба. За пару днів виявилось, що його потребують на роботі, так, наче я працюю на заводі (асоціація з ЖКК). Міркую, як перепросити і перевикупити той шматок гриба, навіть під час перерви поїхав до того дому, в якому є та родина, яка його має. Телефонного номера не було, тому треба особисто.  Поки був у них, зрозумів, що можу ще розділити свій наявний удома гриб на якусь частину. Хазяйка, якій був проданий гриб, торгує на базарі біляшами, тому я вирішив у неї трохи купити, а вона пропонує взяти так. Я ж хвалю її за якість. Поки прийшов до свого авта, зауважив, як його заблокували інші машини. Виїхати можна, але сісти за кермо водія звично не виходить: машини утворили квадрат із відсутнім доступом до дверей водія. Тепер я в дорозі і, як розумію: все у мене вийде! 0230'

Батько приходить на кухню (батьківський дім) і шукає посуд великої ємности. Питає: чи десь маємо? Я ж спитав: для яких потреб? Перерахувавши кілька варіантів, пропоную взяти червоне відро від баби Марії, воно якраз із мітками на літраж. Батько бере, йде в сарай і приносить у ньому схімічений розчин. Називає його "денатурат". Просить мене залити в туалет (вуличний) від опаришів і різної гидоти. Жартома каже не пробувати на смак. Дивно, але якось уявив у роті той денатурат так, наче його разок попробував не ковтаючи. Тепер стою і випльовую можливу шкоду для себе. Йду і виливаю розчин у туалет. Потім йду до криниці і чистою водою виполіскую собі горло. 0515'

Разом із тим у снах були фрагментами приготування м'яса; страва із жирністю молока 1,5, яке комусь сподобалось; укладання з колегою кабелів у відповідні лотки; за кермом машини; споглядання в якомусь селі на річку, на якій не було видно протилежного берега, наче на морі, навіть здивувався.

Сон 200222 "Рівень здивування"

Переїжджаю, як випадковий турист, з одного помешкання, в якому живуть працівники з моєї фірми, до іншого. Приїжджаємо на незнайоме обійстя з приватним домом. На дворі працівники. Мені подобається певною мірою обстановка та атмосфера. Заходимо в дім, а там в одній із кімнат грузини. Ідентифікую не одразу, а лише за їхнім акцентом. Серед них знайомий - В. Виходжу з кімнати, а в коридорі зустрічаю новоприбулих працівників фірми, а вони мені доволі знайомі. Двоє хлопців із якими вчився ще в школі. (Один із них - однозначно, на рік-два старше від мене, іншим разом з ним спіткнувся під час однієї з робіт в Україні, а другий - більше збірний образ. Переконання уві сні, що це хлопці з моєї школи - однозначні). Вітаюсь, висловлюю здивування, що їх зустрічаю в Польщі, прямо-таки одразу двох із Житомира, ще й зі спільної школи. Хоча здивування висловлюю усно, але внутрішньо залишаюсь спокійним: усіляке в житті буває, навіть і таке!

Маю якесь відрядження. Дорога... Замешкав у якомусь будиночку безіменного (уві сні), але славного, як для мене, міста України. Вигляд з вікна моєї кімнати виходить на "екзотичну" улоговину із неймовірно високими та пишними рослинами. Як лопух, так листок площею з м2. Так і подумалось, ще десь там (в тій улоговині) протікає річка, яка живить усю цю рослинність. Заходить до кімнати хазяйка і перепитує, чи користувався вже з туалету, а я ствердно, що від вчорашнього вечора ще там не був. А вона мені починає оповідати, як то вони тут роблять, мало не в самих кімнатах, і прибирають за собою. Питає: чи не бачив я, як це робив мій співмешканець по кімнаті?.. Навіть слід залишився на підлозі! Дивуюсь цій дикости підходу до організації вбиральні. Потім оповідає, як то я маю робити, але, за бажанням, на першому поверсі. Показує, як вигідно підгинати під себе ноги, коли так низько доводиться сідати. Слухаю і навіть погоджуюсь із деякою зручністю пози в такій делікатній ситуації.

Сон 141121 "Невизначеність"

Приїжджаю до приватного будинку, власники якого здають його в оренду для робітників. Знаю, що одразу за моїм візитом мають приїхати працівники фірми, на яку працюю і я. Маю залагодити усі питання з поселенням. Пам'ятаю, що колись давно тут був, отож відтоді не має сильно все помінятися. Ось здалка бачу господарку, яка щойно приїхала додому. Обличчя знайоме, хоча занадто чорняве. (Як із будинком, так із хазяйкою: видно, що спогад відсилає мене до забутого сну). Дає зрозуміти, що можна жити, але все одно чомусь не все мені ясно. Знаю, що мають приїхати дві машини. Міркую: де вони мають стати? За рогом будинку помічаю машину, в якій за кермом сидить тітка Н. (в реалі померла). Чомусь уник контакту з нею, пішов у зворотній бік - звідки прийшов. Міркую на тему поселення хлопців. Тепер захотілось сходити в туалет по-серйозному, сам він на дворі. Заходжу в нього, а там не прибрано, так, що нема аж де ступити, але примощуюсь і стаю. За раз щось не виходить і я до нього в скорому часі повертаюсь, а біля нього на дворі бігають кури і весь час прагнуть у нього залізти. Заходжу в той туалет вдруге, примикаю двері, а щілина все ж таки залишається, примощуюсь, а кури раптом вламуються всі покотом так, що заповнюють весь простір, так що на початку відчуваю їх всіх на своїй спині. Я вже наперед уявляю, яким заляпаним звідти вийду. Одразу з ними і вивалюю на двір. 0220'

Пішли в ліс щось збирати, а по дорозі бачу гриби: білого на міцній ніжці, підберезовика, ще якісь... Зриваю, адже ножа з собою немає. Питаю: а гриби збиратимемо? Від їхнього виду: яке ні? - тільки "так"!

(Видно, в продовження попереднього уривку сну). Гуляємо лісом, наче це туристично-пригодницька подорож. Виходимо на якусь споруду, і потрапляємо в неї. Так, наче це спочатку була гора, а в результаті в ній опинились вікна. Аби ніхто сюди не проник, закидаю якісь кабеля через вікно в якості линви, у випадку негайної евакуації або підняття вгору.

Приходжу в якийсь автосалон, а в той же час до нього приїжджає група осіб з кількома давніми знайомими: М.Р., В.К.. М.Р. підходить до мене і на мої слова: як справи? - починає потроху плакати. Намагаюсь уяснити причину. Зі слів здогадуюсь, що хтось захворів або помер. А хто? - не ясно. Ту ж неясність не зміг отримати й від знайомих. Так, наче про когось говорять, а у мене на сказане жодних асоціацій. Конкретика імені - відсутня.

Підійшов до ліфта. Вибираю функцію, щоб ввести два слова. На червоному табло світяться рисочки. Поки думав, хтось підходить і просить не соромитися, а натискати свій поверх і їхати. Поряд стоять ще пару людей, які нічого не коментують. Я натискаю, але так, що мені знову роблять зауваження: два рази натискати не можна! Ви раз натиснули функцію "смерть"! (Так і не сів у ліфт. Проснувся. Відчув, що чомусь неприємно болить серце). 

Сон 310821 "Складна дорога"

Будинок у якомусь селі, який потребує відновлення. Видно, колись він належав доволі заможному пану, з яким у цьому ж домі навіть мешкала прислуга. Тепер цей дім потребує ремонту і певною мірою я відчуваю його своїм або ж маю якесь внутрішнє зобов'язання його відремонтувати і довести до ладу. Сьогодні біля цього дому стоїть висотний кран і має виконати якусь роботу. Дивно, але кран стоїть якось боком та ще перегороджує тривалий час вулицю. Кілька разів обходив дім сусідніми вулицями, виходячи крізь різні внутрішні ворота обійстя, і щоразу не міг зрозуміти, чому мені важко запам'ятати, як повернутися правильно назад, на свою ж вулицю.

За вирішенням якихось паперових справ маємо поїхати в Київ. Чомусь дружина з донькою обрали поїздку потягом, але одну зупинку вирішили пройтись пішки і, видзвонивши мене по телефону під кінець мого робочого дня, разом рушити далі. Взагалі, я надіявся, що все вирішать вони самі. І навіщо було прогулюватися цілу зупинку, протяжністю для потяга. Але є, як є і я тепер разом із ними йду залізничним шляхом, наступаючи на шпали. Практично, дорога вела крізь ліс і ліс. Ось вже дійшли до першої зупинки, а біля нього певні архітектурні споруди доволі давнього зразка, зокрема один в один склади, як з мого дитинства, що біля батьківського дому (асоціація з реальности), видно, що побудовані за типовим проєктом. Навіть на тому зауважив своїй дружині. По другу сторону вже звиклої дороги, яка пролягала поряд колій, якісь старовинні туалети з неймовірно цікавою архітектурою. Чомусь мені нагадують архітектуру споруд на цвинтарях: склепи - не склепи (якесь дивне зауваження мистецької сторони будівництва під час сну). (Таке враження, що ці туалети, за формою, снилися мені й раніше). Нижня частина вибудувана з червоної цегли, а верх (друга половина з даховою частиною) зроблений з цілісно литої форми металу. До одного з тих туалетів вирішила зайти донька. Так само й успішно вийшла. Зауважила тільки на справдженні очікуваних вражень. Звернув увагу, що саму конструкцію, разом із бетоном, на якому він був залитий, трохи повело в сторону, так, щоб донька мала зійти з підніжжя, я підтримав її рукою. Чомусь дружина припустила, що так само успішно ми можемо прогулятися і до другої зупинки. Я ж словесно зупинив її, переконавши, що це не буде таким коротким шляхом, як донині. (В розмові фігурували назви цих зупинок, чомусь важко їх відтворити, але один із них мав подібність до слова Козятин. Серед аргументів моєї розмови була згадка про далекий особистий досвід пішого шляху по рейках "від Фастова до Києва" - "більше я цього не хочу" (таке переконання уві сні). Десь перебуваючи в цьому ж районі, зайшли на одну лісову галявину з урізаним пагорбом, на якій знайшли багато грибів, спочатку якихось неїстівних, або ж не знали, що то за вид, а інших: трохи бабок, а решта решетняки; траплялися й мухомори з коричневим капелюшком. Гриби збирала дружина, а я лише показував де і які вони. Десь посеред трави знайшов диво-фрукт, схожий на ягоду, бо ріс на землі, але величезних розмірів - з яблуко, а насправді нагадував нереально велику рожеву аличу (гібрид зі сливою), яка розрослась тут же, посеред лісу, але з не такими вражаючими плодами. Ділюсь враженнями з дружиною, показуючи "ягоду". (Чомусь уві сні присутнє переконання, що колись у дитинстві чи то юнацькому віці я був вже на цьому місці і, як нині, того разу теж росли тут гриби, але відтоді чомусь запам'яталися білі та маслюки). 0330'

Фрагменти снів 15-240621

Маю тісний стосунок з якоюсь жінкою
(образ не знайомий), із якою живу не один рік. На якомусь етапі спостеріг незвичне: це не одна, а дві різні жінки, буквально. Просто протягом тривалого з "нею" життя не звертав уваги на відмінності між ними. Міркую: і чому ж раптом прийшло до мене це прозріння? Виявляється для себе є однолюбом, а для інших дво? Фіксую за собою це незвичне враження.
150621

Відкрита неглибока туалетна яма при вході в незнайомий дім. Густина обгороджена дерев'яними перегородками, які в певний момент, як на них наступаю, починає проявляти видиму трухлявість. Згадую, що раніше цього тут не спостерігалось. (Видимо, що подібний сон уже снився).
220621

***
Маленький металевий синій птах, наче зроблений зі спеціальної фольги.

Кружевні орнаменти (так, наче вишиті ниткою) виконані в мармурі, або у неймовірно білому склі.

Стовбур дерева, який долає бетон, оформлений у картинну раму.
230621

Тесть (померлий, навіть не пригадую чи коли-небудь снився ще). Разом із ним вирішуємо спекти млинці. Я почав за своїм рецептом, а він вирішив переробити і удосконалив за своїм. У рецептурі була капуста, яйця, манка, панірувальні сухарі. Ліпилися довго, адже тісто було густе і виникали потреби то мені їх якось оригінально закрутити в капусту, то, врешті-решт, йому удосконалити їх по-своєму.
240621

Сон 250421 "Бачити варіанти зиску"

Допомагаю у ставку ловити на спінінг рибу. Спочатку тим займається якась незнайома жіночка. Я підказую, як ловити. Навіть бачу на відстані у воді декілька крупних риб. Ось вже щось зачепили. До помочі долучається якась третя особа. Обережно витягуємо на берег... а це велика металева чоритьохстороння кухонна терка. Таких розмірів у житті ще не бачив. Тепер захожу в дерев'яний вуличний туалет і подумки роблю порівняльний висновок: "Що поробиш, такий і ставок, що схожий на туалет".

Міркую над тим, як ми винаймали житло і скільки раніше платили грошей. Згадую, як міркували над варіантом проживання у двух місцях. Ожили глибші спогади (далекі від реальности), коли піднявся і зайшов до майстерні на другий поверх батьківського дому, які спонукали до міркування над калькуляцією цін, ув'язуючи процес зі спогляданням речей проживання. Тим самим почав співставляти з подібним винайманням житла іншими молодими сім'ями. 0730'

P.S. В реальності, напередодні, із сином змотували випадково заплутаний спінінг. Роблю висновок, що деякі подібні дії перенесені в сон, коли в ньому з'явилась третя особа, аби притримати леску.

Сон 290321 "Забуте вбивство"

Знаходжу на свіжоперекопаному городі (між літньою кухнею та старою грушею, що на обійсті батьків) шматок нитки ~ до 0.5 м, яка нагадує мені про вбивство (спогад про забутий сон). Пригадую подробиці і розумію, що саме вона, як єдиний речовий доказ виведе будь-кого за певною логічною послідовністю на скоєний злочин. Чомусь я добре знаю про ту подію (жодних деталей по пробудженню не лишилося), принаймні маю стійке в тому переконання, і що цікаво: почуваю себе в ролі захисника скоєного. Викидаю остаточні інструменти злочину, або ж те, що на нього вказує, зокрема ту нитку і плоскогубці. Заношу до відкритого назовні вуличного туалета і кидаю в яму, але плоскогубці дивним чином туди не трапляють, а чіпляються за край кола. Беру руками і викидаю влучніше. Для себе відрефлексовую, як зі сторони дороги йдуть подорожні й, можливо, дивляться в мою сторону.

Сон 091220 "Картина для самолюбства"

Сниться вчорашній сон, який я й не запам'ятав. Суть полягає в тому, що художник малює картину на туалетну тематику, дуже нею втішений, ділиться зі мною своїм захватом, який до кінця не розумію, виносить свою роботу на аукціон і за неймовірні, як для мене, гроші, анонімно купує її сам у себе. Тепер ця робота висить у нього в зачиненій кімнаті, в якому є унітаз, навідуючись туди рідко, лише в ті миті, аби потішити своє самолюбство. Так художник одного разу провів і показав мені свій шедевр мистецтва. Для опису словами, конкретика відсутня - не запам'ятав, але є залишкове переконання, що в певній кольоровій атмосфері в центрі роботи по-художньому зображено купу гівна.

Сьогодні ж сниться, що я живу в будинку, в одній з квартир якого - житло цього художника. Чомусь від самого ранку не йду на роботу і в мене виникає відчуття: подивитися цю мистецьку роботу, яка висить в чужій квартирі, за кількома дверима. Знаю, як відчинити двоє дверей, але не третю - потаємну. Проникаю в дім, доходжу до тих дверей, шарпаю за ручку і спрацьовує сигналізація: вмикається уживу на повну гучність голос власника і творця картини. Це телефонне оповіщення. Я кажу, що маю намір сходити в його туалет і посидіти в особливій атмосфері, тому так закортіло побачити ще раз цю картину. Чую, що такими словами натиснув на самолюбство і художник дозволє мені проникнути за вузькі двері тієї кімнати. Знаходжу з дозволу ключ, відмикаю двері, але тієї миті в дім заходять якісь незнайомі для мене чоловіки. Злочинці! - подумав я, і гайда все зачиняти. Тепер двері виявились хлиткими, замок розбовтаним, який не піддавався до закривання. А я все це в поспіху... Біжу до других дверей, там у коридорі - перехід, наче перестриб. Берусь у поспіху здолати перешкоду, вирішую обійти її інакше. Далі з'являється якась дівчина, яку сприймаю ворожо і певним ударом її "виключаю". Йду далі й зустрічаю доньку, а вона чомусь тримає в руках електропилу і показово для мене хоче нею розрізати стола. Я підбігаю, вдаряю її головою об стіл. Бачу, як починає вона втрачати свідомість: колом ідуть очі... Моє серце калатає: до чого вже дійшов? - і просинаюсь. 0358'

P.S. Як проснувся і встав, виявилось, що донька сиділа до 4 ночі чи за уроками, чи за черговим серіалом? - невідомо.

Сон 181020 "Навести лад із речами, часом і простором"

Збираю доньку в дорогу. Вона має полетіти літаком в Ізраїль. (Наразі, в реальності - малоймовірно). До хвилин все пораховано, як треба сісти на трамвай, пересісти на автобус і доїхати до аеропорту. Разом із речами я підготував десь із метр металевого лотка, аби вона могла використати під час творчої роботи в учбовому закладі, в якому навчається. Місце збору - офісне приміщення фірми, в якому начебто працюю. Ось уже донька на зупинці, а я ще дозбирую сумку. В останню мить подумав, що той металевий лоток не захищений гумовою смужкою. Час невпинно наближається до тієї хвилини, коли я маю виходити. Для когось із фірми було замовлено таксі, а людина скористалась іншим. В останню мить вирішую, що на трамвай можна й не йти, адже ті пару зупинок я пройдусь швидше, ніж очікуватиму на зупинці. У той час, коли вже пора покласти в сумку останнє і виходити, для керівника фірми привезли якісь матеріали. Тут ще й по ходу маю відволікатися й на нього. Застібуючи торбу, подумалось, що варто передзвонити і запитати доньку за паспорт і квиток, аби все було на місці. В моєму випадку, це виглядає так, наче це на щось вплине, коли мова йде про мене, якщо раптом трапиться так, що взагалі не встигну доїхати. 0540'

Я підходжу до знайомого місця (таке переконання уві сні), де знаходиться музей. На вигляд он взагалі не показовий. Що поробиш, промисловий регіон, збережено автентику червоного будинку з дерев'яними елементами! Поряд нього, по правій стороні й у глибині, ще один музей на три поверхи та два униз - під землю. Зверху ми колись були, а знизу - ні. Раптом біля мене опиняється дружина і питає: "То в який музей підемо?" Я ж схиляюсь перейти й одразу оглянути виставку до кінця в тому, в якому були, почавши одразу з підвальних поверхів, тим більш, що працівники музею казали нам раніше, що там виставка цікавіша. Бачу чоловіка, який виходить із саме того музейного входу, що йде вниз. Зупиняю і перепитую в нього: "Там цікаво?" Мімікою голови та обличчя виражає згоду. Тепер ми в самому музеї, а мене приспічило в туалет. Заходжу в нього, а там - прибиральниці. Питаю, куди можна зайти? (З яких кабінок скористатися?) А одна з них починає ставити мені дурні питання: "Вам по-маленькому чи по-великому?". "По-серйозному!" - віджартовуюсь я, хоча розумію, що у моїй відповіді навряд чи йдеться, що треба "швидко і по маленькому". Тут вона ще ставить провокативне питання і наближується до мене аж надто близько, як для сторонньої особи. В її жестах і поведінці вбачаю, що ця жіночка є сексуально стурбованою і явно, як грім серед ясного неба, поклала на мене око. "Що їй стрельнуло?!" - подумав я. Подивився уважно на її обличчя: нікого не нагадує, середніх років, як сміється, світить золотим кутнім зубом. Ще трохи і починає своїми руками лізти до моїх геніталій, намацуючи їх крізь штани. Я зриваюся і вибігаю в коридор: "Знайду інший туалет, де сходитиму наспокійно!" Раптом для себе відчуваю, що немає моєї сумки, яку ніс на плечі. "Ах он як!" - подумав я. - "Злодюжка!" І миттю повертаюся до того ж місця, а це вже не туалет, а якась конференц-зала. Сходу й до неї: "Де моя сумка! Там всі документи!". Тут вона пробує вкотре віджартуватися у характерному їй стилі. Я ж подумки: "Он воно як: аби мене стримати, вдаєшся до неправомірних хитрощів!". Це мене злить і я зриваюся в емоціях і зі спокійного голосу переходжу в крик: "Закрий сука пельку і скажи де сумка!". По сказаному западає глибока тиша. Раптом долинає голос сина, який чомусь опинився за довгим столом, і спокійним тоном каже: "Тат, вона ж у тебе на плечі!" Я мацаю шлейку, а за нею рукою знаходжу "пропажу" за спиною: яка ж вона легенька, її геть стало не відчутно! У спокійному тоні приношу свої вибачення і йду.

Стою з двома чоловіками на вулиці й раптом чуємо, як в небі зриваються птахи і розлітаються в усебіч. Чоловіки кажуть, що це не птахи, а гвинтокрил. Я ж дивлюсь у небо і з першого погляду так нічого для себе й не відзначаю, окрім решток птаства, які поодиноко розходились по небу крилатими цятками й надалі. "Дивись, дивись, ось летить!" - повторюють до мене і розбігаються в різні сторони. Дивлюсь уважніше, а це дрон з двома прозорими "боєвими" зарядами, видно, що іграшковий, але великий. Так, він летів спеціально, щоб викликати у нас страх! Дивлюсь у сторону, а біля приватного дому стоїть батько з сином-підлітком і дає йому поради: що робити, а що ні. Придивившись уважно, відзначаю, що в руках того сина знаходиться дистанційний пульт керування, видно, тим самим дроном. Я підходжу до них ближче, а вони майже зі спини направляють його на мене. Коли він наблизився геть близько, раптово вдаряю по ньому рукою, так, що він падає, а той батько каже синові: аби чогось подібного не трапилось вдруге, "треба придумати якесь гасло" і написати на ньому!