Сон 310319 "Художня школа. Охорона"

Забираю доньку з художньої школи. Яка територіально знаходиться не на звиклому мені місці, а біля бенедиктинського костелу. (Цікаво, що вві сні самої храмової споруди не існує - я її не бачу і про неї не думаю. На саме сприйняття місця, звідки ми маємо йти, вказують об'єкти поряд. Біля школи зібралися працівники закладу: чоловіче коло з чотирьох-п'яти осіб. Обмінюються короткими фразами, їм того достатньо, аби розуміти один одного. Деякі з них прощаються і йдуть. День сонячний, по-весняному теплий. Мою увагу привертає один чоловік, який має ваду в вимові й певну йому розкоординованість рухів.

- Хто він є? - Питаю в когось із тих чоловіків, що залишилися.
- Колишній військовий!.. Але, який, (називає когось по імені), він військовий? - І починає наводити якісь висновки. Чи з іронією, чи на повному серйозі додаючи. - В голові в нього точно якась пластина... Взагалі-то він працює охоронцем у цій школі. - Останніми словами здивувавши мене повністю.
Пригадую, як дивився на нього зблизька, зокрема на лису голову. Чомусь запам'яталась неголена шия. Дивлюсь услід того чоловіка, як він акуратно і незвично, як для здорової людини ходить.
Про себе відзначаю, яка ж у них може бути платня, що на таку роботу йдуть, а їх беруть, такого штибу: хоча б він собі міг давати раду, а тут, доручають охороняти цілий заклад! 0424'

Сон 300319 "Заснути, щоб пробудитися"

Тепер ми можемо відпочити, поки їхатиме бус! З одного боку уявив його і нас в дорозі, з іншого - як лягаємо спати в якомусь будинку. Навів годинник на другу дня.
- На котру краще? - Перепитую в колеги. - Може на четверту?
- Так буде краще, хоч виспимося!
- До цього спав удень?
Заперечує. Я теж не мав такої можливості! Наводжу годинник. Уявив, як розвиватимуться події далі: після буса їхатимемо мотоциклом...
Дзвонить будильник і я пробуджуюсь. Обмірковую, як наведений уві сні будильник запрацював у реальності, але з суттєвою різницею: у сні я лягав спати, а тут довелося пробудитися.

Сон 290319 "Цікавий ракурс"

Тягли товстий кабель. Я був до того частково причетний. Десь у селі займався організацією якоїсь поїзки на певний період. Для того мені, дружині і ще якійсь жінці, незнайомій мені, але причетній до нашої родини, треба було рано виїжджати. Так, як ми залежали від автобуса, то виїзд треба було організовувати з іншого місця. Добираємося до нього. Невеликий будиночок. Заходимо всередину, а там чоловічі пісюари рядком, з іншої сторони багато простору. Маємо якось його використати для ночівлі. (Цей дивний образ кімнати-туалета або ж кімнати з частиною вільного простору мені вже зустрічався в снах). Я знаю про чоловіка з села, який веде затвірницьке життя - весь поринутий у роботу за комп'ютером. А може то й не робота? Це для мене не важливо. Заходжу до нього в гості, а він каже, що в нього трагедія, він не може більше працювати - оргтехніка вийшла з ладу. Треба, щоб я відвіз комп'ютер на ремонт сільському вчителю інформатики. Разом із тим я згадую, що ми вже щось так возили. Десь про себе міркую, що непогана професія, ще й на селі. Всі до тебе звертаються, аби полагодити техніку. Друга частина групи, з якою я їхав, розповідають мені, що мій син геть неслухняний, просто некерований, чужих людей не слухає. Є до мене прохання, аби я з ним поговорив. Виникає відчуття, що все те від нашої розлуки. Ті, хто працював над укладкою кабеля, показує комусь зі старших (бригадиру?), що "як не крути", а він дубовий. Дивлюсь на той сірий кабель і розумію, що тим двом хлопцям, що працюють над його монтажем, з ним одним не справитися, реально грубезний і неверткий. Думка аналізує далі: але ж якось його змогли впровадити в лоток, хоч на краях нині й не гнеться? 0244'

Їхав додому. Зійшов із автобуса. Зайшов у чужий під'їзд. Ліфтом неможливо скористатись - карткова система. Якесь знайоме обличчя дівчини. До неї зайшов у квартиру також знайомий мені хлопець. Навіть і не думав, що вони зустрічаються чи живуть? Так було випадково присів на сходинках аби те побачити. Піднявся вище. А як спускатися - не сходи, а якась сповзанка. (Такі ж сходи для сповзання, вже фігурували в якомусь сні. Важко описати їхню конструкцію: видовжені округлі в краях із заглибинами, мало не наскрізь, бетоновані вертикальні ряди. В кожну з цих заглибинок можна було напівсидячи стати, як на сходинку, реально - сповзти). Вийшов на двір. Побачив цікавий ракурс для світлування "патріотично-історичний стенд (1-й план) + військова техніка (2-й)". Став робити світлину біля тієї зупинки, на якій сходив із автобуса, але вже у траві. Ракурс передбачав погляд: від долу догори, під певним кутом. У підсумку виходило так, що сонце забивало камеру. Роблю кілька знімків. Вкотре оцінюю фоторакурс двох військових фрагментів, в яких прочитувалась асинхронність за зрізом часу: актуальне нині й в минулому. Колеги, зацінивши мій погляд, теж захотілись знімувати. Поки відійшли в очікуванні. Прийшла дитина, дістала якийсь подарунок. Я почав висловлювати захват. Дитина почала співати пісню: куплет - українською, куплет - польською, а решта - іспанскою. 0418'

Промисловий цех. Вилажу на громезну робочу машину. Ще теплу від цілоденних тестувань і перевірок. Підійшов чолоківк, попросив злізти. Я хутенько зійшов до долу.  Розговорився з ним, він представився аналітиком, який має вміти бачити багато різних речей. Зокрема, таких деконструктивних у вчинках, як я. Прийшла бригада. Ще з ним згадав одну жінку з охорони праці "Барбару", яка так само, як і він ходить по будові й помічає недоліки. 0500'

Сон 280319 "Неочікувано стрімкі події"

Переходжу на пішохідному переході міст, знайомий мені з дитинства. Вже з далеку бачу колишню однокласницю Л., яка свого часу (реально: півроки тому) хотіла організувати вдруге зустріч однокласників. Тоді, коли востаннє бачились, спитала за мій намір прийти. Я висловив відмову, адже не відчував до того бажання. (Далі по сну). Бачу, що й вона мене вгледіла. Наближаємось один до одного. Вітаюсь, слово за слово, питаю: чи вдалася їй та зустріч? Вона ж, несподівано для мене, пожалілась: "З усіма пересварилася. Мої побоювання в пошуку однодумців, у даному випадку, скінчилися не просто нічим, але й викликом певної агресії". Кажу їй, що це, скорше, не твоя справа. От би цим зайнялися М. або І. ... Хоча, висловлюючи припущення, десь розумів і те, що й то зовсім не їхнє. Вона ж прокоментувала кожен випадок з кожної розмови по телефону. Відходжу від теми, питаю: як в сім'ї, на роботі? Для себе чую несподіване одкровення: "Я пішла з роботи, адже зрозуміла, що пропорщик - це не моє покликання". Тут я більш подивований, ніж від першої новини. Щось пробую прокоментувати, але врешті розумію, що спершу, як її побачив, вже відмітив для себе, як вона "ожила", посвітлішала, а на життя почала дивитися більш радісними очима до щирих і простих людей. Поки спілкувалися, звернув увагу, що стояли біля контейнера зі сміттям, з якого витікала рідина з влежаних харчових відходів. Якась незнайома мені пара підійшла до неї і ми розпрощалися. Відійшовши в бік моста, примітив, що стою біля сучасного цегляного будинку нерівної форми, зробленого переважно білою цеглою, а в переходах (карнизи, виступи, елементи) - червоною. Найбільше зачепило моє око криве вікно на другому поверсі, яке мало певні додаткові цегляні "доліплення" й робило його більш викривленим. Постоявши трохи, так, наче перед пішохідним переходом, переношусь у наступну частину сну.

Я їду в автобусі, дивлюсь крізь вікно на дорогу. Раптом бачу, як у вантажної машини, яка їхала по тій же дорозі, що й ми, відривається подвійний причіп. Від того їх вигинає так, що розходяться в різні сторони. Кузов із водієм пішов уперед. Його починає заносити, від чого водій вилітає з машини і його крутить по асфальту до зустрічної машини, в якої, саме тієї миті, лопає колесо. У другої машини водій не може впоратися з керуванням і він наїжджає на того чоловіка, розриваючи його навпіл. Голова з руками відлітає в сторону, видно, як щось встигає викрикнути тому водієві. Руки на асфальті лягають так, наче хочуть дати відпочити голові. Дивлячись на все те зі сторони, що я, що інші люди в транспорті, від пережитого шоку, змогли лиш видихнути: "О Боже, о Боже..." 0315'

Їмо шоколад: одна долька, друга, третя... Дивлюсь, залишаються дві продовгуваті пластинки, кажу: а це для дітей! - і згортаю шарудливу упаковку. Зі сторони чую чийсь схвальний голос. 0500'

Сон 270319 "Робота з очікуванням змін"

Запускається завод з виробництва металопрокату. Я працюю електромонтажником. Разом зі мною в бригаді ті, хто згодом буде працювати у відділі збуту. Очікуємо, коли настане той день і все запрацює. Попросили внести пропозиції ще до запуску. У мене ідея: підписати з оптовиками металопрокату договори наміру, аби визначити майбутні об'єми і налагодити контакти. Разом із тими, з ким працюю, підходимо до машини, складаємо якісь речі та робочий інструмент. Запрацювався так, що мені кажуть: "Ще трохи і кінець дня! Скоро будемо їхати!" Стоїть бригадир, який має дати на мою пропозицію своє "добро". Я про себе міркую: якщо захочу піти з такої роботи, кому я віддам напрацьованих клієнтів, чи їх всіх розподілять між усіма?

Сон 260319 "Невидиме - в середині"

Заклад відпочинку, в якому можна непогано поїсти і послухати хорошу музику. На місці, відведеному для музикантів, стоїть поляк, який на якомусь етапі перевтілюється в негра. Якимось кадром він є невидимим, лише руки з червоними рукавами, які тримають гітару, видають його. Цю зміну я угледів, коли мій погляд від нього віддалився. Насправді, скільки себе знає, він є невидимим, але, щоб заробляти на життя, мусть постійно перевтілюватися в якийсь образ. Така поведінка спрямована лише на те, аби залишатися на видноті. 0256'

Заходили в дім два майстри. Одному приглянулась моя робоча куртка, другому, слово за слово, моя робоча скринька. Продав їм і ту куртку і ту скриньку з інструментом. Коли майстри пішли, виявив, що куплене забули взяти з собою. Тому, в останню мить по їхньому відходу, догнав власника скриньки, щоб віддати перше для другого і сказати, що забув забрати свій інструмент з купленої ним скриньки. 0405'

Пристає дівчина. Прийшла до дому, нав'язливо себе поводить. Баба дивиться на неї з червоними очима співчуття і злості. 0432'

Короткі штрихи для розуміння сновидінь

Сон - це якась певна умовність, де один сюжет або образ може плавно перетікати в інший, а один герой напочатку, врешті стає іншою особою. Ще й фіналу, як такого, майже не існує: виникає враження, що сон обірваний, його можна було б додивитися, сюжет якраз підійшов до розв'язки. А якщо постаратися відмотати в пам'яті стрічку сновидінь десь у глиб часу, виявиться, що таких "розв'язок" зустрічаємо на кожному кроці. Сон рухається напливами: один сюжет, другий, третій... і всі вони чимось взаємопов'язані, намагаються донести щось одне, що інтуїтивно розумієш, а правильні та єдино важливі слова підібрати не можеш. Це такий світ, де образи живуть поза межами нашого логічного сприйняття. Ми можемо усвідомити і описати сон по пробудженню, але вплинути на його розвиток і логіку дій під час творення - ніяк. Можна лише поставити проблему, аби спробувати крізь сон знайти варіанти її вирішення, або бути неусвідомлено чимось перейнятим, що стане причиною його з'яви, але тут можуть існувати, при повній свідомості, бар'єри переконань у чомусь іншому, що може перешкоджати розумінню сновидіння. Ще можна бути переконаним у тому, що образи в снах завжди буквальні, ми їх легко розпізнаємо: в них є знайомі місця, люди, дії, а виявляється, за всім тим є щось більше, що варто дочитати (правильно розтлумачити) за тією "декорацією". Також уві сні відсутнє критичне мислення (про це мені вже доводилось писати), тому так складно себе переконати в якості отриманої інформації, важливості пробудитися і зробити запис.

Сон 240319 "Нереалізовані бажання"

Кінець фільму. Герої збираються у відпустку. У знак успіху встановили другу антену. Якщо протягом сюжету я був у ролі спостерігача, то тепер - головного героя, який заліз на дах і біля антени виголошує свою останню репліку. Героїня має летіти на якомусь драконі зі своїми родичами. Звертаю увагу на елементи антени, яка має пару накручених спіралей - металом на метал. 0233'

Романтично пригодницький сюжет з елементами мазохізму та криміналу.
Головний герой намагається сподобатися одній жінці, але все, що їх в'яже, так це професійні стосунки, які час від часу сходяться у вирішенні певних завдань. Його долають сумніви: він відчуває в собі дуальність в усвідомленні своєї статі, дехто б дав назву "бісексуальність", але це визначення дається людям з однозначною реалізованістю, а тут, з одного боку він все життя хотів би бути жінкою, з іншого - в нього прокинулися почуття саме до тієї, яка його ігнорує в сексуальному питанні. До слова: головний герой десь схожий на Фреді Меркюрі, зокрема вусами. Він призначає професійну зустріч десь на заправці, в процесі роботи пробує виразити свої відчуття, які даються доволі складно. У паралель виникають (за кадром) думки в жінки, за якими ми чуємо про її вагання і сумніви в його до неї щирості. Не менш складні внутрішні вагання й у неї. З'являється одразу кадр, за яким важко второпати, що коїться: цей чоловік у туалеті, частково привстає з унітазу, де перше, що бачиш - по ногах стікає кров... Погляд не в фас, а в профіль, тому поява крові неясна. Він знову присідає, й долею секунди помічаєш, що він без чоловічих геніталій. Наступним кадром показують, як жінка, з якою він був на тій заправці, нарешті приймає рішення запропонувати приватну зустріч. Перебуваючи в середині приміщення, не помічає, як зовні на станцію нападають озброєні бітами молодики, аби побити вітрини, вкрасти щось із магазину. Біля якогось смітника спиняється один з тих хлопців, піднімає з асфальту якийсь аркуш паперу, чи шмату тканини (трохи невиразно), й змінившись в образі, розуміє, що тримає річ залиту кров'ю, кидає на землю. (Мініпробудження й продовження сну з іншим сюжетом, але з тими ж головними героями). Жінка і чоловік зустрічаються в такий же вечірній час біля ліхтарного стовпа, десь у парковій зоні. Вони тут сам на сам, їм є, що сказати один одному. За кадром починає звучати вірш по одному рядку, з паузами, аналогічними до прочитання:
"Пора би осінь перейти,
Забравши назовсíм зміїні жалі..."
(Почув лише три рядки, запам'ятались лише два перших). 0530'

Сон 230319 "Пора зловити рибу!"

Я один з мешканців готелю, але оцінюю себе так, що взагалі тут є випадковою людиною. Проходячи коридором, десь другим поверхом, подивився на дивну стіну, виконану в темному склі. Посеред стояли двері, замасковані в тон стіни, із-за яких вийшов у трусах поважний чоловік років сорока, прикриваючись ковдрою, і, долаючи сприйняття себе в такому образі для сторонніх, попросив мене, аби йому замінили постіль. Дивне прохання, як для мене, такого самого мешканця закладу, як він. Так, різниця є - він мешкає в номері люкс, але для мене це байдуже. Дивно лише те, що до такого клієнта нема належної уваги. Позаду мене з'являється із-за інших дверей жіночка зі своїм проханням, десь зі знущальним тоном: "от у нас проблема, і не така, як в цього чоловіка, який просить лише замінити постіль..." Розумію, що мені треба спуститися на рецепцію і попросити, аби вони приділили увагу своїм мешканцям.

Туристична мандрівка. Плавучий по воді трактор заїжджає у воду бурхливої та стрімкої ріки.
Як продовження сну, виникає другий образ, де вже не ріка, а море. Припливають до берега вітрильники, пристають біля скелястого берега. З них сходять човняри. Дивлюсь на все з висоти пташиного лету. Частина берега зроблена, як для мене, незвиклою бетонованою пристаню. 0400'

Каже дитина до свого батька: "Я розчарований, що ти за своє життя так і не зловив для мене рибу!" Після цих слів я замислююсь і роблю проекцію на себе, якби таке сказав мій син. Якщо на сцену я дивився зі сторони, то, по сказаних словах (вкотре спостерігаю подібне преображення в снах), я опиняюсь у ролі згаданого батька, який має віднайти правильні слова. 0435'

Слово "Premium" написане в стилі лейби "Puma". 0500'

Сон 220319 "Знеславлений праведник"

У лазні є два басейни. Один - теплий, другий - змерз у лід, має високу кригу синього кольору. Розтоплюю той лід, але в основному - не виходить. Працюю довго. Басейн частково наповнюється водою, та крига не сходить. (Колір синього льоду вже був у якомусь забутому сні). Мій бригадир каже, що пояснить керівництву ситуацію, що нічого не можна зробити. Насамкінець з'являється професор, який завідує першим басейном і каже, що все, чим може допомогти, він зробить. Відкриває поличку, а там різні ґумки і засоби для чищення. Але побіжно продивившись, розуміємо, що питання того розкресаня криги він таки не вирішить. Зі слів керівництва: обіцяють, як зробиться перший басейн, перейдемо до другого. 0308'

Виявилось, наче для конкурсу, в моєї доньки немає необхідних художніх робіт: були, а як треба - немає. Поїхали родиною до якогось житла, яке уві сні є нашим, і там, серед складених речей знаходимо її роботи. Кажу дружині, що вони інші, аніж ті, які шукали, але не гірші, можливо, кращі за ті.

Сюжет сну - це суміш періодів середньовіччя і нашого часу, можливо, десь і майбутнього. Якісь елементи схожі з художнім фільмом "Час".
Головний герой грає праведника: просить у людей милостиню на благі справи. Раптом він зачіпає одного хлопця, який впізнає в ньому колишнього злочинця і брехуна. Все б нічого, якби цей праведник не говорив за чесноти і щодо них не чіплявся до людей. Той, хто в ньому впізнав нечестивця, почав так само, вголос, перед усіма на вулиці, говорити: це ти той, хто кинув мою сестру, обкрутив голови трьом дівчатам і зробив їх вагітними, втік від відповідальності... І далі, щось у такому дусі. Тому хлопцеві нічого не залишалось, як вислухати все про себе в повному мовчанні. Можливо, щось і хотів сказати, але бачив, що тут слова будуть спрямовані проти нього. 0500'

Сон 200319 "Чергові преображення"

Я на робочому місці, щось робимо з кабелями. Спілкуюсь з колегою. Привозять на "Manitou" піддони, до яких треба щось прикрутити, а щось зняти для роботи. Перевдягання з колегою в костюми тварин. Колега під певним наркотичним впливом, про що я дізнають пізніше.

Я на батьківському городі, на якому спочатку гуляю і розглядаю врожай, щось поправляю. Відбувається перше преображення: все, що лежало на землі, тепер бачу в великій кількості води, в якій плаває врожай кабачків, разом зі своїм листям і стеблинами. Деякі кабачки завеликі, приймаю рішення їх зрізати. Якщо спочатку вода чиста і прозора, а врожай схожий на казку, то думка, про відкриті в приватному секторі туалети, змушують підозріло про неї думати. Відбувається друге преображення: виникає переконання, що вода замулена нечистотами.

Робоча поличка, на якій лежать фігурні поробки зроблені з пластиліну дитиною одного з колег по роботі. Переважає космічна та водна тематики: живі істоти, короблі, медузи. Я кажу колезі, нехай би він їх забрав додому або компактно виклав, звільнивши тим місце, а він їх розклав так, що все звільнене місце стало зайнятим сюжетністю між образами, чим наповнені були фігурки. Головне: красиво!
0205'

Сон 170319 "Гра на запам'ятовування"

Є молодшим викладачем (переконання не чітке, це лише спроба визначити свій статус) акторського, можливо, режисерського відділу, де серед студентства відчуваю себе одним зі всіх. Проводжу гру на запам'ятовування серед групи своїх студентів. Треба згаяти час, аби не просиджувати в тривалому очікуванні. Наприклад, прошу всіх розвернутися в інший бік і детально описати викладача. Для себе відзначаю, що вона є доволі артистичною, вдягненою в легкий блакитний одяг. На сказане мною, присіла на підлогу, як то роблять балетмейстери, після тривалих вправ, але тут все більш легко (без втоми), у чомусь доведене до аристократизму. Так, як мешкаю в одній кімнаті з колежанкою (лише професійні інтереси), наводжу приклади з наших вправ на спостереження. Відзначаю, що одна дівчина з групи проявляє хороші здібності на запам'ятовування, має до того якийсь природний талант. На реакцію "мешкати з дівчиною", викладач висловлює, що у нас можуть вчитися, а це означає "мешкати разом з дівчатами" представниці інших народів, зокрема Африки. Після сказаного, у певному розмірковуванні вжив слово "негр", не примітивши поряд себе чорношкірого хлопця. Вирішив вибачитися, а він це сприйняв спокійно, принаймні, по виразу його обличчя, я не побачив нічого злого. 0345'
P.S. Родзинка такого сну в тому, що, запропонувавши гру, не зміг пройти його сам.

Сон 160319 "Практичні можливості"

Їду красивою весняною дорогою до незнайомого мені гуртожитку. Я знаю, що там маю отримати безцінну інформацію, яка заповнить брак у моєму досвіді. Заходжу в доволі пристойну квартиру, знаю, що вона моя, а в ній - перший раз. Туди ж уперше прийшла для репетиторства знайома мені вчителька (у реальному житті вчитель української мови та літератури, ще й класний керівник моєї доньки. Згадуючи сон, не можу уяснити до кінця її зв'язок з тією квартирою). Отримавши певні знання, я б це назвав осяяня, йду на роботу, аби поділитися з чоловіками новою інформацією. (Разом із тим розумію, що ті знання не пов'язані зі згаданою людиною, хоча мають якусь прив'язку). З одного боку вони (хлопці) знають, про що йде мова, хоча не відають про ті нові практичні можливості. Дорога від згаданого дому пролягає тими ж гарними вулицями, якими йшов до нього. Навіть здивувався, як зумів одразу запам'ятати маршрут за чудернацькими поворотами. Отже, отримана мною інформація вигладає так: треба носити "мімікріючі кільця", які входять з гармонію з магнітним полем людини. Уявив їхню дію, як вони рухаються вздовж прямостоячої людини. 0024'

Мати готує святкову страву. Я допомагаю, але маю на те своє бачення. Виявив, що до столу не маємо хліба, а для якоїсь солодкої страви - желатину. Вирішую піти й купити. Іду в магазин. По дорозі зустрічаю батька, який іде з солодкою паличкою в роті ("соломкою") (подібний образ вже виникав з ним у снах, коли йшов із "Чупа-чупсом"). Наблизившись, побачив, що він її якось хитромудро підпалив, наче цигарку. В руках тримає якийсь великий подарунок і раптом: він не сам, а з якоюсь молодою особою. (Дивне "домальовування" під час сну). Зустрічаємось, вітаємось, батько з певною веселістю виказує якусь приємність і підкреслює, що йде до нас не сам. Я в шоці, але думки залишаю при собі.
Заходжу в магазин. До хлібного відділу стоїть велика черга, але рухається швидко, адже двоє продавців на одну касу. Разом із тим черга роздвоюється: існує ще одна точка продажу хлібу, посеред черги (справа), в якій можна купити хліб за дрібні монети. Розумію, що в мене їх немає, лише купюри. Треба стояти далі. Наблизившись, помічаю, що в цьому відділі більший асортимент товару, але якийсь він дивний: разом з хлібом продається буряк, капуста, морква... Більш за все вразили на хлібних корзинах великі головки червоного буряка. Купую дві буханки хліба: даю купюру, а продавець - решту, дріб'язком. Йду в інший відділ, аби дізнатися за желатин. Відзначаю: як суттєво і вкотре все змінилося в цьому магазині! Підходжу до "молочного", питаю. Кажуть, що не в них. Звісно, колишній відділ, який мав багато місця, чомусь змалів і асортименту там: "хоч і не питай". Йду до кондитерського. Стоїть черга, але менша, як за хлібом. Аби не тратити час, вирішую запитати за желатин напряму у продавця. На моє питання відповідають з черги, що все "ок", він тут є! Якась жіночка продовжує тему про мій желатин, міркуванням уголос про власний піст і певні страви. Підсумовуючи, що такий обов'язковий продукт, як желатин, мав би символізувати неймовірне дотримання посту, до якого вона ще не дійшла. І в той же момент спробувала висловити захват моїм пісним вибором. Сказане нею відкидаю і кажу, що я купую не заради згаданого посту, адже маю свої гастрономічні міркування. 0430'

Сон 150319 "Зміни для входу"

Повертаюсь на стару роботу. Тепер це вже меблевий магазин: приміщення залишилось старе, але переобладнане під новий асортимент товару. Суттєво змінився інтер'єр: додалось більше стилізації з перевагою на червоне зі срібним металом. Залишилось старе керівництво, частково оновився обслуговуючий персонал. (Хоча я їх не бачу, але маю в тому переконання). У перший день на роботі маю прийняти обов'язки від попереднього працівника. Заходжу і бачу, як чекає в салоні одна особа. Кинув оком, чи залишилась стояти на старому місці мікрохвильовка. Виявив, що її оновили на більш сучасну. Подумав, що треба буде розігріти піцу. Візуально оцінив зміни в салоні, які стали на краще. Пішов у кімнату зняти одяг та перевзутися. Виявилось, що з дому не взяв свої капці. Побачив кілька чужих і вирішив на день позичити одні з них. Взувся. Вийшов у салон магазину, підійшов до жіночки, яка чекала. До останнього була підозра, що це працівник, з яким я мав би все обговорити, а виявилось, що це клієнт, який терпляче чекає на мене. Подумалось: а де ж працівники? Просто так залишили магазин і пішли?? Розпитав, чим я міг би їй зарадити? Виявилось, що вона не може "зайти в систему". Прошу розповісти детально. Уважно вислухавши, кажу їй наступну фразу: "Звісно, ми не все можемо перевірити на комп'ютері!"

Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у якому я описав сон. Разом із тим, цим же днем дописав кілька збережених за різний період та відтворенних по пам'яті снів. Записувались вони майже кожного дня.

Нині архів блогу (вибачте за статистичне марудство, але, для осягнення процесу їх з'яв, навіть самому цікаво) виглядає так: березень 2019 - поки 13 дописів; лютий 2019 - 25 дописів; січень 2019 - 23 дописів; грудень 2018 - 29 дописів; листопад 2018 - 22 дописів; жовтень 2018 - 22 дописів; вересень 2018 - 28 дописів; серпень 2018 - 21 дописів; липень 2018 - 20 дописів; червень 2018  - 26 дописів; травень 2018 - 26 дописів; квітень 2018 - 23 дописів; березень 2018 - 27 дописів. Отже, дві третини місяця - це можливість мого сну (як процесу) творити повноцінні сновидіння, а свідомості, в стані пробудження, їх фіксувати уважним записуванням.
Серед 305 дописів наявні 17 статей на цю тему, у підсумку - це 288 снів за цілий рік, а точніше ночей, протягом яких могло наснитися й по кілька сюжетів. Усереднюючи число, може вийти більше 500. Але не в кількості справа! Привчивши себе не лінуватися системно фіксувати і відтворювати в стані бадьорості сни, довів собі здатність людської свідомості звершувати подібне.
На майбутнє, не прагну спинятися на досягнутому, адже сон дозволяє мені краще збагнути свій внутрішній світ, пізнати мінливі процеси, які "протікають" протягом життя, досягти гармонії душевного й внутрішнього станів, розкрити в собі нові потенціали - пізнати себе!
Аби дізнатися про мої досягнення в розумінні даної тематики, запрошую переглянути написані статті цього блоґу за згаданий період.

Чому нам сняться сни? Власні спостереження

Особливості сновидіння

Тлумачення снів

Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене

Чому важливо записувати сни?

Сім причин, чому я записую сни?

П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

Сон як інструмент пошуку правди про себе

Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту

Чому уві сні ми проявляємо активність?

Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму

Коли легко розтлумачити сон?

8 причина, чому я записую сни?

Сон на межі бажань і можливостей

Рекомендації, щоб бачити сни

Рекомендації для розвою позитивних снів

Приємних сновидінь!

Сон 130319 "Втеча від шоколаду"

Ділянка дороги від гастроному до батьківського дому. Проходжу нею і дивлюсь на обійстя в часовому зрізі: рік, два... п'ять... Насамкінець розчаровуюсь: життя в людей не поліпшується, а гіршає.
Розумію по зовнішньому вигляду дворів: це свого роду фінансовий стан родини. Ось один двір: геть змарнів, а скільки було надій на поліпшення, пам'ятаю, як то все робилось! Ось другий двір: навіть залишилась вивіска, яка від часу вицвіла: "Лариса Палімарчук _ Бюро перекладів". Для себе зауважую, що в прізвищі присутня явна помилка. Наче, подібні помилки, допущені від початку хороших часів, і призвели до відчуження - відвадження клієнтів і позитивного тренду.
Протягом сну існує герой - інформатор. Час від часу доносить нам певні істини про життя людей, які виявились безвартісними, адже постійно прикрашав оповідки перебільшеннями, такою собі напівправдою. 0010'

Сюжет про батьків, які роблять дітям шоколад. У цьому їм допомагають домашні тварини: кіт і собака. Все відбувається доволі весело та радісно, під музику та підтанцьовування, гармонійно та синхронно, як то люблять нині змальовувати в багатьох гастрономічних рекламах, поки мама не каже, або вдіює так, що говорить за неї: "Стоп, з мене досить!" - і "сходить із дистанції".

Сюжет де чоловік у телеефірі розповідає про себе і свою роботу. Все б нічого, але вирішив похвалитися, що "тирив" на роботі мідь. Режисери, ще ті гумористи: знайшли кадри, які ілюструють його професійну діяльність (будні) та процес "видобутку" міді (святкові дні). Не полінувались і змонтували з ним цікавий відеоряд: як "наївні" слова стають "гіркою правдою" про саму людину. 0500'

Сон 120319 "Деталізація питання"

Усією родиною батько збирається кудись поїхати, наче на дачу. Всіх підганяє. Я ж щось майструю чи дороблюю і трохи затягую йому час, так наче всі вже зібрані, а я ще не йду.
Біля гаража, де стояли червоні "Жигулі", є ще одні - темно-жовтого кольору "копійка". Пригадую, що я її свого часу купив. (Інформація про покупку почерпнута з іншого, доволі давнього сну). Прийшов мій знайомий (колега по роботі) і завів розмову з батьком на його теми. В результаті неї поклав на асфальт обмотку міді. Я спробував зважити рукою - нічого собі так! Запитую: і скільки вона коштує? Знизують плечима: так, наче не знають. Потім батько відвів його в сторону, з приводу ще якихось справ. Підходжу до них, а знайомий розібрав стару дерев'яну скарбничку, аби з тих малих дверцяток вийняти маленьку мідну петельку, й каже: ти хотів мідь! (Скарбничка також фігурувала в якомусь сні). Я на повному серйозі: навіщо було її виймати? Я лише запитав про вартість на неї! 0406'

Сон 110319 "Ошукана творчість"

Творчі завдання поміж великого міста.
Основні зони дислокації: аеропорт, квадрати однотипних кварталів.
Завдання: малювати різнокольоровими фарбами на асфальті та стінах різноманітні фігури (все залежить від творчої фантазії кожного учасника, але то для організаторів не важливо).
Мета: З кожним новим завданням заводять у складний лабіринт нових вулиць.
Поміж тим всім, дають прокататись на самокаті або скейтборді (зона аеропорту або великої заасфальтованої ділянки землі).
Весь час ведуть по місту з певними відволіканнями на виконання творчих завдань.
Раптом залишають самого, посеред тих вулиць, і дають останнє завдання: повернутися назад!
Фішка такої гри в тому, що протягом програми виконуєш певні завдання із застосуванням розвою творчої уяви. Малюючи на асфальті то тут, то там, то ще десь - не звертаєш увагу на місцевість, якою пересувають з локації на локацію автомобілем. Де їдеш сам рівною місцевістю, такою, як аеропорт, пропадає зорова здатність визначити місце, біля якого малював що-небудь. Це лише можливо з висоти пташиного лету. Тим самим: розвиваючи одне - губишся в здатності визначати інше. Від постановки питання: "повернутися назад!" - світ, ув очах митця, стає перевертнем, а власна творчість - ошуканою. Кожного разу, коли везуть на нове місце, подумками працюєш ("рухаєшся") у своєму внутрішньому просторі, випадаючи зі збору ("фіксації") важливої інформації - із зовнішнього. 0437'

Сон 100319 "Нетиповий огляд"

Потрапляю на прийом до лікаря, який має мене оглянути і прописати ліки. Лікарем виявилась якась жіночка, якій допомагала медсестра. Поки оглядала перша, кудись пішла друга. Самої процедури спостереження за больовими проявами - не було. Таке враження, що все зводилося до вживання самого слова "огляд". Собі ж припустив, якщо тема є делікатна, то лікар має спеціалізуватися інтимною частиною. Починають приходити інші лікарі. Спілкуються між собою на якісь непрофесійні теми: одяг, свято, приміряти, приготуватися... Я ж запитую в лікаря: "Може мені треба прописати якісь ліки?" Просить зачекати: "Все буде!" - і знову повний ігнор моєї присутності. Поки між собою спілкувались і ходили то з однієї частини кімнати то з другої, а я все слідкував за своїм лікарем, аж тут бачу, що таких, як вона ще двоє жіночок: один в один із нею. Сестри?.. Тут якась лікарка приводить ще одного "пацієнта" і каже, що в нього подібний діагноз, що й у мене. Я ж питаю: "То ж який він у мене?" Лікарі між собою спілкуються, десь у розмові чую, що мова не про мене, а про нього. Підходить до мене лікар того хлопця і починає шукати для мене ліки в моїй невеликій домашній аптечці. Гортає-гортає, щось читає, щось викидає за строком давності, аж ось і бере до рук якусь мазь у невеликих тюбиках, герметично упакованих, як стерилізовані бинти, в один ряд. Сам тюбик на вигляд мені нагадав "Синафлан" або "Клотримазол". Питаю в неї. Вона ж називає мені щось третє. Беру до своїх рук, читаю назву і розумію, що так може звучати лише назва фірми-виробника, щось на зразок "Virymugh" - ані прочитати, ані зрозуміти для чого.

P.S.
Обстановка: нетипова.
Звернення: незвичне.
Потреба: дивна.
Лікарі: чужа галузь, у порівнянні з моїми професійними потребами.
Питання: навіщо цей сон?
Протягом ночі снилися уривки з професійної діяльності, не цікаві ані змістом, ані деталями: невиразні, щось на зразок описаного вище сна.
Як висновок: бувають ночі, коли виникають сни малоінформативні та бідні на будь-які тлумачення. Хоча, з позиції розвою художнього погляду, все ж таки має певну оригінальність.

Сон 090319 "Контури часу"

Приходить до батьківського дому (у сні він зовсім інший) давня знайома В., у якої й донині не відаю чи склалося щось ув особистому житті. Знаю її по літературних зустрічах і більших інтересів між нами не існувало. Я ще парубок, тому батьки на прихід дівчини відреагували позитивно, навіть не захотіли втручатися в його деталі. Для себе не зрозумів такого візиту, але вже вирішив: як є - не проганяти ж людину! Залишив у кімнаті, а сам пішов на кухню щось приготувати. Тим часом вона почала розглядати якісь предмети побуту та сувеніри. (У сні відбувається певний часовий злам: я вже не парубок, а одружений чоловік. Цей самий дім - не батьківський, а мій, обстановка й цього разу незнайома). Заходить до дому дружина. З порогу починає щось говорити й одразу йде в кімнату. Я навіть не встигаю попередити, що у нас гостя, яка тим часом взяла до рук книгу і напівприлягла на диван, так, наче "вся своя". Коли залишив її саму, мала зовсім інший образ - доволі скромний. Дружина застає її в тому дивному для нас положенні. Я ж не маю часу щось пояснювати, лише: "Прийшла десять хвилин тому". Навіть не вийшло познайомити їх між собою. Дружина виходить з кімнати і, логічно, виказує неподобство. (У сні знову виникає часове прискорення: у мене двійко дітей, такого віку, якими є зараз). Коли дружина заспокоюється, з сусідньої кімнати виходить донька і каже: "Тато, а давай я поїду в Польщу лише після твоєї смерті?" Ловлячи себе на тому, що сказано некоректно, пробує виправити репліку, щось на зразок: "Давай я взагалі не поїду, як час, коли невідомо, коли помрем!" Поряд неї стоїть син і доповнюючи сказане мовчазним виглядом, очікують від мене відповідь. 0330'
P.S. Сон навіяний фрагментами з польського фільму, який не довелось переглянути цілком, лише частинами по кілька хвилин. Там обігрувались родинні колізії між чоловіком і дружиною, дітьми, які ставали невільними учасниками їхньої драми. Між деякими кадрами з фільму і мізансценами у моєму сні знаходжу навіть образну подібність.
P.S.P.S. Цікаво й те, що в цьому сні я спостеріг часове прискорення. Усе відбувається наче в один день, але, якщо проводити паралель із реальним життям, час можна розкласти у двадцять років. Цей сон зайвий раз підтверджує тезу, що часу вві сні не існує, можливе лише його розуміння і дивна інтерпретація.

По мірі виконання певної роботи переглянув по телевізору фрагмент авангардового фільму. Частково події відбуваються в парковій зоні, на якій знаходяться скульптури різних тварин, виконананих наполовину. Наприклад: збережена лише нижня частина собаки. Підбігає до тієї скульптури живий пес, зіставляє морду свою з парковим образом, після чого виходить певний симбіоз подібності - співпадіння. Разом із тим у тому фільмі другим фрагментом виникає жива постать, до якої накладеним кадром з'являється фотографія цієї події, наче вирвана за долю часу із майбутнього. Із самої фотографії вирізано контур постаті, яка, як і в першому фрагменті з псом, співпадає один до одного по контуру накладеного кадру з кінофільму. Але це лише миті (секунда-дві) і живі образи продовжують жити самостійним життям. 0500'
P.S. Подібне співставлення контурів одного образу до іншого вже виникало в якомусь забутому сні. Сама "магія" відеомонтажу, хоча подібне (уві сні) бачу вперше, завжди проявляла в мені нескромний інтерес.

Рекомендації для розвою позитивних снів

Епіграф:

• Як буває находять роздуми, так буває нахлинають сни.
• Сон є термометром внутрішнього самопочуття.

Перед сном бажано займати мозок корисними знаннями, але без обтяжень. Мозок "дожовує" пройдений день, зокрема, свіжішо отриману інформацію. Наприклад, переглянутий на ніч фільм жахів матиме уві сні своє продовження, як і процес вивчення певної мови матиме свою інерцію. Якщо брати за аналогію ведичний вислів "ми є те, що ми їмо" так і зі сном: у сні ми є тим, чим зайнятий наш мозок протягом життя.

Внутрішній світ переноситься у сни. Приміром, якщо протягом дня ви мали неспокій у вирішенні певних ситуацій, аналогічно цей стан перенесеться у сон. Сюжети можуть видозмінюватися, а суть неспокою не зміниться. Відповідь, у безперервному життєвому вирі, коли немає часу на самоаналіз, аби остаточно розібратися у внутрішному стані, досить проаналізувати емоційне забарвлення снів, тим самим виявите вектор думок, дій, намірів.

Сон це свого роду дзеркало, на якому відбиваються яскраві і темні риси нашої особистості. Варто не лише слідкувати за своїми вчинками і думками, але й - за чистотою того "дзеркала", аби не виникало викривлень і недопрочитань. Прагнути, аби сон був здоровим. Певні рекомендації вказані у статті: "Рекомендації, щоб бачити сни".

Максимально наповнюйте своє життя позитивними емоціями, думками, слідкуйте за мовою, оточуйте себе приємними речами, позитивними людьми, гарними книгами, музикою, живописом, фотографією тощо. Наблизьте омріяне до рівня власного дотику, споглядання, нюху, смаку, відчуття простору. Наприклад: з улюбленої картини зробіть репродукцію, повісьте на видному місці; розширте список улюблених пісень; займіться тим, чого прагне душа, а не вимагає від вас суспільство абощо. Реально, більшість простих речей на рівні "простягнутої руки"! Просто ми чомусь шукаємо складніших шляхів, породжуючи тим проблеми, які вирішуємо, як подолати, а сон лише віддзеркалює цю боротьбу. І чим більше ми сприйматимемо світ, яким він є, згармонізований в усіх його деталях од віків, тим більше нас огортатиме рівновага і спокій, тим більше виникатимуть позитивні враження й образні сюжети у тихих снах.

23 лютого - 8 березня 2019 р.

Сон 070319 "Підтвердження здогаду"

Детиктивно-пригодницький сон. З'являється герой, образ якого для мене є "затаєним", який намагається вчинити проти мене протиправну дію: нашкодити чи усунути фізично. Але щось мене рятує і в усьому тому я, поки що, не все до кінця розумію.
Друга спроба проти мене: фізично усунути дівчину, яка поряд зі мною. Десь віддалено вважаю її своєю дружиною, але її образ настільки невиразний, що й надалі по тексту називатиму "дівчиною".
Якийсь повнуватий злочинець наїжджає на ту дівчину машиною. Це такий своєрідний напад. Підбігаю і починаю стріляти в нього мініпістолетом. Бачу, як летять кулі, їх здуває вітер: то в одну сторону, то в другу. Підбігаю до злочинця ближче, стріляю з відстані 5-3 метрів. Потрапляю в його куртку, він сміється, в шию - поважніє і зліє, але вже не рушає з місця: травма не сумісна з життям. Повертаюсь, аби їхати. Дівчина сідає не просто на заднє сидіння, а в багажник (машина універсал). З останніх сил злочинець підбігає до нас, я встигаю завалити його на асфальт, заламую руку. Щось намагається сказати. За уривками розумію, що раніше він робив напад і на мене. Тієї ж миті пригадую його, перевдягненого в жінку. Як висновок засвідчую сказане: "Креветка?" - таке жіноче псевдо він мав для виконання свого заміру. І на останньому подихові його життя бачу, в його кривій посмішці підтвердження здогаду. Думаю, що треба викликати поліцію, але рішення дається не одразу. Розуміння, що ми залишили на ньому багато слідів, вказує, що рано чи пізно нас буде викрито. Та в чому ми винні? Немає чого хвилюватися: ми діяли з метою самозахисту! 0430'

Сон 060319 "Думати упереджено"

Беру з рук В. Януковича книгу. На моїх руках білі рукавички, як у архіваріуша, який працює зі старими речами. Хтось коментує, а я однозначно пояснюю: "Віруси!" 0300'

Поляк розповідає: "Ти знаєш, я колись працював в Україні - з чернігівчанами! Не треба упереджено думати один про одного, як ми щодо українців. Гордувати. Ми всі однакові". Оповідь йшла розмірена і вдумлива. 0416'

Виймаю сосиски, кладу на стіл, вони видають характерний звук, так наче це іграшки в яких вмонтовані пискавки. Потім беру молосольні огірки і спиняю вибір на них. 0418'

Сон 050319 "Обвинувачений тандем"

Сон з кримінальним мотивом. Двоє героїв стають активними учасниками продуманої босом схеми. Отримують нове завдання, ціна якому власне життя. Герої, не довго думаючи, дають рішучу відмову. Перший за непослух отримує кулю в живіт, другий ще стоїть, піднявши руки догори. Я стою і дивлюсь на перебіг подій очима першого героя, який уже нічого не втрачає: відкриває шухляду, дістає ексклюзивну пігулку... мабуть, вона призначена для боса. 0309'

Другий сон із натяком на кримінал. Потрапляє до рук газета, де мене зацікавлює одна стаття, в якій мова йде про якусь близьку людину. Отримана з неї інформація спонукає в подальшому до рішучих дій.
Працюю в спорті: лижником. Маю щоденні тренування. Викрадають людину. Я стаю учасником його звільнення.
По дорозі порвані пакети зі сміттям, там я бачу багато домашніх речей, які для мене цінні, як пам'ять: писанки, люлька, два чупа-чупса обсмоктані наполовину... Подумки: як дружина таке могла викинути?
На мене і колегу, що був зі мною вішають обвинувачення. Я виходжу сухішим із води, а йому важче - він не знає, як поводитися. Приходимо до висновку, що нас завідомо дезінформували, згаданою вище статтею, і наша поїздка "на поміч" була кимось запланованою пасткою.
Знаю, що маю з'явитися на роботі хоча б десь о 15:00 інакше можна (сьогодні) не приходити. Несподівано для мене роблять пропозицію стати тренером.
Я маю відвідати свого колегу, думаю купити йому цигарки. По дорозі, де я мешкаю, зустрічаю прихмелених ксьондза і черницю, які йдуть наче сімейна пара й весело спілкуються, але мені до них жодного діла. 0430'

Рекомендації, щоб бачити сни

Висиплятися! У кожного свій внутрішній режим, тому важко радити "скільки і як?", має бути "достатньо!"

Більше приділяти "живим" речам, аніж "мертвим": у снах переважно виникають образи, що мають живу душу, або наповнені, у деяких випадках виключно для сновидця, ознаками живої істоти. Як протиставлення: у снах маловиразні технологічні процеси, наприклад, будівництво, механіка, електрика, які можуть виражати громіздкість, схематичність і безмежна повторюваність одного й того ж руху, або ж "біг в одну точку". Якщо ви їдете уві сні машиною, то це лише дорога, яка видозмінюється і має візуалізований вектор руху, а рух - це життя.

Цікавитися позитивними і різноманітними речами, які стимулюють усі органи чуття: очі, слух, нюх, смак, вестибулярний апарат, просторовість. Не можливо обмежити себе лише переглядом фільмів, слуханням однотипної музики, просиджуванням із дня в день у одному положенні тощо. Особистістий розвиток напряму впливає на якість снів.

Уникати стресових станів. Бажання (душевні пориви) і дії (матеріальні втілення) мають бути згармонізовані. Дисбаланс між ними веде у глухий кут нерозуміння. Не виключена поява снів: сповнених неспокою. Вказуватимуть вони на боротьбу мотивів, які більше виснажуватимуть, аніж сприятимуть самопізнанню.

Не створювати для організму обтяжень: не переїдати, не перевтомлюватися, оминати алкоголь та інші засоби розбалансування фізичного стану.

Їсти здорову їжу. Більш натуральну, аніж фабричну; більш живу, аніж перероблену: все корисне, що дає нам природа.

Постійно аналізувати свої вчинки. Ставити питання, шукати на них відповіді, сумніватися і перевіряти отримані знання.

Мріяти. Уявляти. Розвивати кругозір. Спиняти увагу на деталях. Мислити не безвідповідально, адже все, що дарує нам життя, не випадково!

Сон 030319 "Білі мотиви"

З дня в день робота, але тут приїжджають до мене дружина і діти. Беру пару днів на відпочинок, аби побути з дітьми. У дружини свої справи, які має вирішити без нашої участі. Зустрічаю по дорозі до бібліотеки земляка, який каже, що в Ружині буде відбуватися "Всеукраїнське свято шанувальників [творчості Т.] Шевченка". Знаючи мене по організації певних літературних заходів, просить поїхати разом із ним. Додає, що автобус буде десь за півгодини. Ще говоримо на різні теми, зокрема про мою біографію та поїздку машиною на те свято. Так, наче він міг би поїхати й на своїй, але тут не ризикує, адже має власного водія, якого з ним немає, з дивною фразою роз'яснення: "Я можу проїхатися лише до під'їзду". Перепитує в мене, чи не брав випадково я свої права? Я не встигаю відповісти: лунає дзвінок. Маю зустріти дітей. Разом із тим чоловік показує, що мешкає тут - "у готелі, номер кімнати 33 - заходь!" Я маю йому відмовити, але разом із тим спокушає така поїздка: давно не був на урочистих святах такого рівня. Разом із тим, не відриваючись від телефону, де жінка розповідає, як маю забрати дітей, свідомість "атакують" ряд образів, які важко зліпити до логічної купи. Тут думаю про дітей, а в голові зринає спогад про те, як грався з ними між засніженими деревами, і десь у паралель думаю про те, що треба знайти кімнату #33 і чемно відмовити в поїздці. Заходжу в готель, що тепер стоїть на місці бібліотеки і бачу, що нумерація має ще й буквенну частину, разом із тим порушена між поверхами і на самих секціях. Думаю: добре було б подзвонити, але номер телефону так і не встиг взяти. З усіх готельних номерів  знайшов лише напис, приблизно UYJ/33, якому вкрай був подивований. Недалеко по сусідству були відчинені двері до іншої кімнати. Зайшов туди і запитав за нумерацію і чи знають: хто мешкає в тому номері, що поряд? Якийсь поодинокий чоловік не вніс жодної конкретики, лише чомусь відгорнув на сусідньому до нього ліжку простирало і загорнув на місце. Біля дверей ще опинилась якась мовчазна дівчина. Вирішив іти на вулицю. Подумки збагнув, що на рецепції так само не дадуть мені ради, як і та вигадана ними нумерація, яку важко передати словами. На дворі зустрічаю людей, що збираються на свято. Вибігає білий пухнастий пес і лягає на капот машини, весело перегортається, лягає на спину - радіє життю. Дивлюсь у сторону і здалеку бачу якогось чоловіка, схожого на того, із ким мав побачитися, але з загримованим обличчям із вусами в білий колір. 0333'

Рештки попереднього сюжету перетікають у застілля, на якому якийсь чоловік робить порівняння з Ліваном і Алжиром.

Дивна фраза: "Створити "бордель" для читання книг". Знаходжу дві книжки з однієї серії (#1 і #3), бракує третьої (#2). Кажу собі, що її треба докупити. Протягом сновидіння займаюсь книжними справами.

Змотую переноску, віддаю сину. Хтось поряд коментує про виконану роботу. На що я відповідаю: "А що поробиш! Гробóве має бути без світла?" 0530'

Сон 020319 "Колишні напрацювання"

Я завітав на стару роботу, на яку нині працевлаштувалась моя дружина. (Жодних суттєвих асоціацій із колишніми місцями праці в реальному житті. Також виникає подвійне відчуття: праця дружини то якимось робом і моя праця). Сиджу за офісним столом і спілкуюсь з колишньою колегою В. на різні теми, про щось жартую. По ходу розмови вона заповнює якісь документи. Ставить оціночні питання щодо себе, аби підтримати розмову. Я знаю, що дружина зараз у директора і може чути мої розмови "ні про що". З іншого боку, своїми розмовами можемо заважати роботі інших працівників, адже офіс невеликий. Колишня колега ставить дивне питання щодо того, як я оцінюю її шанси на посаду президента? Сприймаю це за жарт, щось коментую. Робить уточнення, зачитуючи щодо себе питання з паперів, із якими працює. Розумію, що то є документи для подання кандидатури на участь у виборах на посаду президента України. Папери частково заповнені, викликають у мене інтерес. На її столі лунає телефонний дзвінок, згадана колега піднімає слухавку. Чую і я голос з телефону. Жіночка представляється: "Магазин "Природа"..." Згадую, як колись заходив до них, аби укласти договір. Міркую собі: от і пройшов час, а дзвонять лише зараз! Видно мої колишні напрацювання!.. А виявляється, що питає вона не по роботі, а зовсім інше: чи не знаємо раптом, де можна відремонтувати копіювальний апарат? Просить підказати фірми або спеціалістів. Колега розгублюється, а я одразу їй підказую найближчий сервісний центр. У той же час заходить якийсь інший колега і додає, що знає пару інших, і називає їх. Я кажу, що і я знаю про них, просто порадив найближчий. Він у відповідь, що в запропонованому мною сервісному, дійсно хороші спеціалісти. Тієї миті заходить директор, заклопотаний і трохи виснажений роботою. Бере у В. ті документи, які були перед нею і йде за вільний стіл, аби їх підписати. Помічаю, що останні папери вже мають розставлені печаті. Подумки: тіж папери В. тримала "на президента"? Може, це інші в його руках. Сідаючи за стіл, керівник не опускаючи голови, почав дивно косити одним оком. Про себе відзначив: який він дивний! Ловлю його погляд, а він спинився на ефектній дамі, що увійшла в офіс і стала в дверях. Наче зрозумів одразу, що то його друга половина. Десь тут опиняється і моя дружина, яка готова почути наступні вказівки до роботи. Осідаючи повільно в крісло, і не зводячи очей, директор простягає руку до працівника, якій заходив із коментами про копіювальні апарати. Потрапляє рукою у внутрішню частину сорочки і разом із тим у дірку в районі правого плеча й пальцем, крізь рвану тканину, проводить круговий рух, як то показують об'єм шкоди, а насправді прагнучи жестом щось пояснити, й у тому ж стані заціпеніння й неспускання очей, каже слова, видно, адресовані до моєї дружини: "А ти тікай, сонечко, тікай!"

Сон на межі бажань і можливостей

Виникнення сну пов'язане не лише з реальними бажаннями, але й можливостями досягти бажаного. Нині наша свідомість і душевна рівновага разкачуються різноманітними впливами, звідки відгомоном все перетікає в підсвідоме (недоусвідомлюване). Певна "накачаність" нашого єства досягти певних бажань, якщо не всіх, втискає нас у рамки можливостей. Тому доводиться час від часу "здуватися", бути габаритними до тих окреслених обставин, в яких щастя осягнути, що ще живемо.