Сон 200922 "Вихід зверху"

Так складаються справи, що в Польщі якийсь колега (конкретика відсутня) іде працювати в школу, аби викладати математику. Вирішую піти разом із ним - за компанію. Справа така, що інформацією про вакансію він дістає від мене. Оформляємося разом. І ось перший урок. Польські діти. Я дивуюсь тому, що дирекція від мене так і не попросила жодного диплому. Урок проводимо так само - в парі. Маючи невеликий педагогічний досвід, беру ініціативу на себе, хоча з математики досвід має саме він, хоча не викладав. Діти старшого віку, краще менше тріпатися язиками, а робити справу по суті. По ходу першого уроку десь себе корегую, подумки виправляю помилки, аби їх не повторювати, роблю висновки. Як домовились, даємо завдання по черзі. Вирішую вискочити до туалету, а там виявився унітаз забитий туалетним папером. Пригадав хлопця, який відпрошувався на уроці. Подумки грішу на нього. Чомусь вирішую дістати ті жмаки паперу власною рукою. Вода чиста. Три великі кавалки... ось чому вода не збігає! Тієї миті до того ж туалету заходить дівчина з того ж класу, в якому читався предмет. Підійшла до умивальника з дзеркалом, щось на собі поправити. (Уві сні якось і не подумалось: чому не в жіночий?). Стає трохи соромно за те, що в дивній позі вигрібаю з унітазу папір. Вирішую не баритися, а швидко звідси піти. 0300'

Опиняюсь у багатоповерховому будинку, в якому сходжу десь із верхніх поверхів донизу. Опинившись на п'ятому-четвертому поверсі, бачу зміну "краєвиду" у вигляді сходових клітин. Якось вони стали більш недоглянутими. Десь там зустрічаю якогось хлопця, який каже, що вихід на вулицю зверху. Спочатку його не розумію, потім здогадуюсь, що має бути якийсь перехід, можливо, з будинка в будинок. Дивлюсь за вікно: який може бути ще вихід? Високо ж! Доходжу до сьомого поверху, а там інший хлопець цілеспрямовано відкриває відмінні від інших двері до якоїсь квартири, а це виявляється "вихід". Іду за ним, перехід виводить назовні будинку до якогось дерев'яного майданчику з людьми і дерев'яними сходами донизу. Сходи поділені бар'єром посередині, які ділять спуск так, що одна сторона більша за другу. Загалом багато сонця і зелені, яка обплела вичурно сходи. Хлопець, за яким я йшов, пішов по широкій частині, я ж вирішив по вузькій... На якомусь етапі зрозумів, що занадто вузькій як для мене... (і задзвонив будильник). 0430'

Сон 200721 "Пройти та не застрягти"

Чарівна погода: сонце, річка, зелень, відкритий простір. Маю пішу подорож. Проходжу довгим мостом: неймовірно красивим, вимуруваним із червоної цегли, заразом цегла має незвичну форму і фрагменти рельєфних малюнків, які в цілості збудованого являють не тільки надійне, але й незвичне та неймовірно красиві малюнки в бароковому стилі. (Враження, що цей міст раніше вже снився). Проходжу цей міст. По ходу дістаю касетний програвач і вмикаю пісні гурту "Мертвий півень", слухаючи їх  у навушниках. По ходу подорожі відзначаю як кардинально змінюється погода: з літа переходить усе в зиму. (Асоціація з переглянутим на днях сюжетом про похід у Грузії десь у горах до льодовика). Повертаюсь назад і погода повертається у зворотньому напрямку. Відзначаю появу більшої кількости води, що пробігає струмочками. (Асоціація з весняним таненням снігів). По ходу вирішую прогулятися сходами, які незвично в кількох місцях протяжності мосту вибудовані вглиб нього. Спускаюсь униз вузьким проходом, озираю красу стін і тими ж сходами пробую повернутися назад, а прохід виявився вже неймовірно вузький. Просовуюсь як то можливо боком, що відчуваю спиною і грудьми дві стіни, а лівою рукою пробую обмацати подальший простір проходу. В результаті розумію, що виходу немає. Міркую: "Як же так! Минулого разу я проходив?" (Та ж асоціація з минулим сном). Лишається відкритим технологічний отвір, зроблений високо над головою, крізь яке й потрапляє світло вглиб цього простору. Подумки уявляю, як вода, яка розтане з льодовика заллє цей прохід і я сягну того верху. Разом із тим згадується гурт "Мертвий півень" і невідь-звідки стійке переконання, що він є "проєктантом" (ідейником) цього мосту. Міркую: "Який неймовірно гарний міст, які ж неймовірно безнадійні недоробки!.."

Сон 221119 "Програю життєві сценарії"

Я знаходжусь на екскурсії в музеї, що має свої експозиції на цілу гору (не метафора). Події відбуваються в Польщі. Спочатку вирішую піти на екскурсію без супроводу, але, по ходу проходження складною гірською ділянкою, потрапляю на діючу екскурсію і вже з нею до кінця проходжу маршрут. Цікаво, що чомусь вирішую пройти її заново, так само, але вже від початку, з екскурсоводом і групою. Експозиції музею являють собою певну історичну прив'язку до місцевости, осіб та більшою мірою пов'язана з релігійно-духовним шляхом становлення, того, що на тому місці колись була комунікаційна сполука (зв'язана внутрішніми ходами, наче в печерах) якогось католицького ордену. Найцікавіша частина, яку не зміг спочатку здолати сам, із-за певної складности в сходових дорогах, була пов'язана з проходом всередині гори. Сходи являли собою металоскляні конструкції. Аби я міг їх пройти з легкістю, треба було наперед знати, куди вони виходять. Напочатку проходив шлях по горизонталі, а згодом пішов угору. Здавалося, що так можна було йти доволі довго. Серед екскурсійних зупинок, які виглядали лише зменшенням швидкости ходи, були цікаві історичні локації: зі скульптурою, вирізаної барельєфом у камені, в квітах, які переходили в сади. Наостанок міг щось зірвати для себе й покуштувати. На кожному кроці біля тієї чи іншої локації знаходилась скринька для пожертв, а наприкінці, де був сад, їх було мало не на кожному кроці. Дістав якісь монети, аби зробити "офяру" наприкінці всього шляху. Подивився на решту грошей: гаманець повний, з нього вилізли кілька купюр по одному злотому. Подумав, що краще було б дати до 5 зл купюрами, аби не морочитися з монетами. Вирішив докинути пару купюр... Загалом, сама подорож неймовірно сподобалась! 0005'

У колективі програю життєві сценарії. Разом із тим у моєму домі мешкає людина з інвалідністю. Ми є приблизно однолітками, по років 20. Спілкуючись із ним, я виховую в собі певні емоційні здібності, маю отримати життєвий досвід. Потім ділюсь із кимось тим усвідомленням. 0500'

Сон 171119 "З'ясування стосунків"

Дивлюсь на морську свинку, яка сидить у клітці, а на вигляд якась замучена, за поведінкою: хвороблива. Міркую: що це могло трапитись? Дивлюсь на порядок, а пелети більшою мірою вживані, лежить велика морквина абстрактного розміру. З іншого погляду, наче в повторі сну, в іншому кутку клітки: імбир (нехарактерна для таких тваринок їжа). Питаю себе: чому так? Вчора син розповідав мені, що в неї все поприбирав, отже, все має бути в кращому стані, ніж нині? Вирішую додати сіна, якого там не було і зателефонувати, аби розпитати в рідних: чому морська свинка поводиться хворобливо? Чи не помічали вони цього раніше? Може старість? Але ж ні! А якщо помре? От і буде наочний приклад для дитячого усвідомлення, що таке смерть...

Видно, під впливом попереднього сну, сниться хворобливою дружина: у поведінці зів'яла, апатична, фригідна. Пробую її "розбудити", проявити до себе інтерес. І це мені вдається! Але раптом, ліжко, на якому лежить, тепер стоїть не ближче вікна, а притуляє якісь прохідні двері, у які стукають і перешкоджають нашому мовчазному діалогу. Я ж відсовую ліжко і пропускаю незнайомих мені чоловіків, які усміхаються і виходять іншими дверима. Міркую собі: треба ж так трапитись, що ми опинилися у прохідній кімнаті?

Колись мав нагоду відвідати один організаційний захід, у якому випадково образив якихось дівчат необережним висловлюванням. Характерно, що це було ненавмисно, а з їхнього боку вийшло так, що це торкалось діяльности всього колективу, в якому вони працювали. Щось відповіли, але на тому й розійшлися. Причиною їхнього невдоволення стали мої короткі зауваження їхньої акторської майстерности. Під кінець того "знайомства" з'явилась давня знайома Т.В., із якою в реальному житті намагався організувати виконання авторської пісні. Її поява органічно лягла на той випадок колективної "образи", адже моя з нею остання зустріч була пов'язана із потлумаченою з її боку, як творче приниження, моїм небажанням виконати ліричну пісню в стилі рок, тим молодим колективом, в якому вона була солісткою. Отже, цей подвійний конфлікт з'являється знову. Тепер я не у вузькому творчому колективі, а на повноцінному масовому заході. На якомусь етапі підходять до мене ті ж дівчата, які не забули нещодавню "образу" і сходу вирішують продовжити з'ясовувати стосунки: довисловлюванням недоказаного. Видно, що час пішов тій групі осіб не на користь, він лише розвив їхню агресію до мене. Я ж став і почав все по порядку вислуховувати, без прагнення когось словесно перебити й прийняти сказане, як урок на майбутнє. Ці галасливі з боку дівчат "стосунки" почали привертати сторонню увагу, від чого навколо нас почало утворюватися велике коло ґав, аби розібратися у причині конфлікту. Звісно ж, слухаючи лише їх, почали недовірливо дивитися на мене. "Вишенькою на тортику" стала поява згаданої знайомої, яка вирішила долити і своєї оливи до вогню жаги: "провчити негідника". Цікаво, що її образа виношувалась мало не більше половини її життя, відколи ми розійшлись. Зі сторони: це взагалі неспівмірні речі, але лягли в одній площині часу. Раптом все це припиняється голосною музикою у приміщенні телецентру, в якому ми всі знаходимось. Увага перемикається на великий екран, на якому показують історичні кадри життя цього закладу, зокрема директора компанії, який, як було видно за чорно-білою кінохронікою, сідає в президіум під оплески. Він схожий на велику гору людського тіла з горбом за плечима і, сідаючи, маленькою головою, яка опускається на місце грудей, ще більше увиразнює той горб. (Цікаво, що цей образ мені вже знайомий, можливо, бачив його в одному з попередніх снів, але однозначно, що чимось схожий на героя з мультфільму "Монстри на канікулах"). Цей образ ліг ув основу скульптури, яку відтворили в тому ж президіумі. А так, як цієї людини вже нема серед нас, всі заходи проходять за, умовно, його присутністю. Дивлюсь уважно на скульптуру, а вона мені чомусь нагадує образ-мем Ждунá, схожу на пародію (з реальности), яку нещодавно побачив на сфотошопленому зображені великого каменю, як символ заснування рідного міста. 0430'

Сон 220818 "Дорога з прихованим потенціалом"

Коробочка розміром ~ 5×5×5 зроблена з каменю. Крізь стінки просвічує візерунок з натяком на арабський стиль, переважно з прямокутниками та трикутниками. Таке враження, що коробочку спочатку зробили з м'якого матеріалу, наче з пластиліну, а потім склали у відповідну закам'янілу форму.

Ярина дивиться на вертикальну частину сходів. На них намальовані якісь різнокольорові смуги та мініатюрні картини.

Міст крізь залізничні колії. Я питаю: чи хто-небудь його переходив на іншу сторону? Виявилось, що я буду першим. Інтрига: чому ніхто так і не пробував перейти? - залишилась відкритою. Це при тому, що я бачив, як інші люди ходили тим мостом у обидві сторони. Переходжу його на інший бік колій. Там є будинок, у якому маю замешкати разом з колегою по спільному об'єкту. Виявляю, що помешкання в дечому є незручне: існують прохідні двері крізь нашу кімнату, якісь незнайомі мені люди заходять у цей дім. Разом із тим довідуюсь, що має бути стороння перевірка від винаймача, щодо якості нашого проживання в такому домі.

Я привіз із-за кордону п'ять коней. Двоє з них були привезені під замовлення, двоє з них маю продати новим клієнтам. Не можу вигадати: що робити з п'ятим?

Сон 210818 "Прозріння і час"

Мешкаю в найманій хаті. В гості приходить родич хазяїв, на ім'я Р., який віддавна заборгував мені гроші. Я вітаюсь з ним і кажу, чого він не відповідає на телефонні дзвінки? "Ігнорите?" Він "вмикає" давню практику привітності, а згодом міняє її на спонукання мого до нього "співчуття". Виймає з рота вставну щелепу, яка наполовину замінює живі тканини нижньої частини рота та горла і показує мені її. Я розумію, що віднині з нього вже нічого не візьмеш, такою в нього є карма за невиконання обіцяного.

Обігрування імені Діма - Даймон - Дімон

Обличчя доволі розумної жінки років 50-ти. Хтось з присутніх ставить до неї питання, вона грамотно і послідовно відповідає на всі з них. Дивлюсь на неї уважно і бачу в її обличчі одне око, як у Циклопа, дивлюсь уважніше і розумію, що близько посаджені очі утворюють разом із середнім оком одне ціле. Припустив: чи не тому вона така прозірлива в своїх судженнях?

Я на роботі. Мить, коли треба прийти вчасно на якесь нове завдання, яке отримуємо від керівника. Іду слідом за хлопцями, які трохи мене випереджають. Якийсь підземний перехід чи метро, з якого є вузький вихід назовні, зроблений не сходами, а якоюсь дивною конструкцією. На годиннику 58 хвилин, отже, до зустрічі з керівником залишилось 2 хвилини. Тим виходом, я опиняюсь на вулиці біля невеликої вантажної машини. Тих хлопців, за якими йшов уже немає, але є ті, хто йтиме зараз на ту ж зустріч. Поки перекурили і дорозвантажили машину, я ще вирішив перемити гору білих тарілок, більшою мірою однотипних, середнього розміру.

Сон 060718 "Де лежить хліб"

У нас є обов'язкове місце призначення, до якого ми їдемо машиною. Дорога довга. Рухаємось по навігатору. Нас заводить у тупик, де колись була дорога, а нині там все огороджено. Але спершу я вийшов з машини, щоб оглянути територію. Пройшовся по колишній дорозі ще з 20-30 метрів. Дивлюсь, а в траві ще видно колись прокладену колію, яка веде прямо за огорожу, на територію підприємства, паралельно старої дороги. (Цей фрагмент мені вже раніше снився). Я дивлюсь на огорожу, виконану сіткою і намагаюсь зрозуміти, як пройти далі. Бачу за нею добре озброєного охоронця. Помічаю ще якихось людей.
Підходить до мене з-за тієї огородженої території негр. Я питаю, стоячи за сіткою:
- Як пройти на територію?
- Вихід у тому місці де лежить хліб...
- Де він лежить?.. - питаю я й одразу відповідаю. - А, бачу!
- А вхід до проходу - з тієї сторони... - показує рукою, але зауважує, що там є кримінальні елементи...
- Ну, не так уж і кримінальні... - випраяє себе, а нас, видно, заспокоює.

Сон 310518 "Художнє враження". Тлумачення

Працюю і по ходу прибираю за собою. Поліклініка. Працівник закладу в білому халаті, більше за статусом, ніж медсестра, можливо, завідуюча відділенням, має до себе (в кабінет?) занести коробку документів. Я запропонував допомогти. Але вдруге (в якомусь сні це вже було) наткнувся не на двері, а низький прохід, який треба пройти майже пластом. Так, наче він розділяє клініку на пацієнтів і медперсонал. Я пролажу крізь ці "двері", а за мною, не така вже й худенька згадана працівниця. Я навіть, перед тим, як лізти самому, подумав, чи зможе вона пройти крізь них?.. Я продовжую робити свою роботу, схоже пов'язану з фарбами і малюванням. Я опиняюсь у місці, де сидять мами і біля них грають діти. Одна дитина щось собі намалювала... Я ходив, щось шукав, навіть змусив піднятися кількох мам... Одна з них схожа була на однокласницю, яка сиділа в ночвах з водою. Навіть і її змусив піднятися, засоромивши своїм проханням, зі словами: я не дивлюсь, просто шукаю, чи є воно тут... Я в кімнаті, по ходу так само, щось роблю та прибираю. У мене в руках опиняється скручене полотно, яке чи то я приніс із собою, чи хтось - як те, що я шукав. Розкладаємо те полотно, а там якась мала дитина написала цілу фразу зеленими фарбами. Всі подивовані, адже дитина в її віці ще не вміє писати. Я розглядаю уважніше, а напис просвічується певним блиском крізь зелений колір. І шрифт обраний оригінальний, на краях букв прочитується дитяча непевність у руці. Враження посилюються тим, що букви писалися ще при певній скрученості полотна, а читаються - в її розгорнутості. (Фразу не пам'ятаю). Хтось зве батьків тієї дитини, вони приходять, стоять справа від мого плеча, коли я тримаю те полотно, а їхні обличчя притоновані майже таким ж зеленим, як той напис. Їхня реакція була доволі спокійна: "Подивились!" Запам'яталось обличчя батька дитини, схожого на одного з колег, з яким я працюю - за віком подібний до діда.

P.S. Сон складається з відрізків прожитого дня, образно перенесених в інші місця та обставини. Наприклад, приміщення поліклініки або ж лікарні для мене самого несподіване в цьому сні, хоча час від часу такі образи виникають. Лаз у вигляді дверей - трансформація асоціацій пов'язаних з професійною діяльністю. Тут я легко знаходжу зв'язок. Головне, не самі двері, а мій прохід через них, як долання певних труднощів. Є в цьому сні прогалини, пов'язані з переходами з одного місця мого перебування в інше, що так і не згадалися, хоча сюжетна канва не обірвана. Відчуття цілісності сну присутнє. Тут можна навіть спостерегти зв'язок паперів, що я ніс в коробці, з полотном, на якому був намальований напис. Однокласниця і "дитячий садочок" з мамами та дітьми навколо неї, я можу ув'язати з тим, що вона є вчителькою молодших класів. Дитина, яка малює - це враження від художніх робіт моєї дитини, які я переглядав перед сном. Різні розливи і відтінки фарб у сні - так само, але пов'язані з акварельними роботами. Обличчя тата дитини, схожого на мого нового колегу - це враження, яке він справив напередодні, проявивши себе з іншої сторони, аніж у перший день знайомства. Тому й обличчя - інше - із зеленим відтінком. Тут прочитуються моя йому підсвідома відповідь, з певною долею сарказму: напередодні інший колега показував мені малюнок зі Шреком та його зелененькими дітками. Решта значень: вміння більшого - дитина, що змогла здійснити щось за межами своєї сили, певне світіння написаної фрази, "кубик-рубик" з полотна, який перескладає фразу, медзаклад?.. - мають невиражене, але в дечому зрозумілі тлумачення, в яких можу й помилятися.