Сон 25-270425 "Вихід із неможливого"

Мене кусає змія і стає боляче (реальний дводенний головний біль на зміну погоди з раптовим відчуттям оніміння руки і важкістю в серці).

25.04.25

Нетиповий сон, як для мене, але з тим і оригінальний.

Моє втягування по одному представнику певну групу людей в якусь дивну аферу, яка для мене виглядає не інакше, як форма самозахисту. Єдине, що залишається, бо мене вже знають в обличчя, грати і вигадувати для них нові ролі, вказуючи, що в їх учинених діях винен не я, а вони, зокрема в очах тих, хто знає мене без сумніву з кращої сторони. Дійшло до того, що почали приходити до воріт мого проживання (в реалі - батьківсий двір, але наразі там не живу) зі "сльозами і соплями", доводячи комусь про мене в моїй ж присутності якісь факти, які заперечував, а наслідки, як виключно їхня воля до дії, а не під впливом моїх словесних намірів.

26.04.25

Запаркований літак так, що не можна буде йому вирулити. (Певна логіка з реалу, щодо мого паркування).

Виїжджає фура з такого місця, де узагалі я дивуюсь як він тут опинився і як звідси виїхав, куди поїхав, коли немає ані поворотів для виїзду, ані дороги, адже навколо ліси, кущі та стежки? (Логічний повтор попереднього фрагменту сну).

Кінцеві збори по завершеному об'єкті будівництва. Збирання речей до великого буса, а насамкінець: чи буде мені місце де сісти? Мені кажуть: буде, заходь і сідай! Салон такий великий, що вирішую підійти до водія, аби почути його думку. Поки дійшов, опинився у великому приміщенні на багато різних банківських кас обслуги. Підходжу до однієї, аби зняти гроші, але мені кажуть що щось не виходить із банківською картою. Як так, у мене ж на рахунку є гроші! Потім дивлюсь на назву банку і розумію, що це не мій банк, у якому обслуговуюсь. Подумки: "Добре, що не зумів зняти гроші!" Дивлюсь процент за комісю для облуги інших банків - більше 30%. Подумки: "Так можна і збідніти. Трамп ввів мита на 10 і більше процентів, і уряди інших країн вже в паніці. Цікаво, а що буде наприкінці 2025 року з ВВП усіх країн світу, хто торгує з Америкою? Цікаво, чи самі США будуть у плюсах?" Покидаю касу цього банку та озираючись далі у цьому ж приміщенні шукаю свій. Цікаво, що з таких автобусів, в якому я їду, сюди "приходять" багато людей із інших маршрутів. Дивно: що за переміщення в просторі, коли сам транспорт у дорозі?

27.04.25

Сни 25-270124 "Рух з обмеженого простору"

Приїхали "великою родиною" у дві машини до великого білого храму (конкретики, хто саме, з числа другої машини - немає, який храм - так само). Я поводжу себе так, наче все тут знаю. Зокрема скеровую і показую приклад, де краще припаркуватися. Паркуюсь. Вже маю намір іти, але варіант паркування мені не подобається, адже поставив авто навпроти дерева. Зараз ранок і багато вільних місць, а вдень тут буде все інакше: зайнято численним транспортом. Якщо заблокують мою машину, звідси не виїду! Прошу дати мені ще трохи часу, аби визначитися: де буде краще? Паркінг біля храму стихійний. Можна зрозуміти: де були місця? - за слідами на землі. Начебто визначився, але з'явилась просторова уява, що посеред великих різнорідних об'єктів поряд, вигляд моєї машини напочаток буде доволі непереконливим і самотнім.

25.01.24

Після відчутної праці з порядкуванням на землі: очищенням рову від заростей і намитої землі на бетонах (об'єм та навантаження не конкретизоване, просто залишкове відчуття безперервної праці), обходжу місце проробленої роботи: організований дренаж, що нагадує вузьку дорогу у формі півкола, яка окреслює по краю дачні ділянки, але на так, як в Україні, а в Польщі - "ogrody działkowe", більш для відпочинку, а не фізичної праці. Фіксуюсь на тому, що лише зараз маю можливість зупинитись і подивитися, як там у людей: зиркнувши то за одну огорожу, то за другу...

26.01.24

Їду, як пасажир, у цілковито переповненому автобусі. Коли приходить час вийти на своїй зупинці, не можу це фізично зробити, наскільки щільно виявився утисненим між людьми. Пробую дістатись виходу, аби вийти на наступній зупинці. Далі бачу цю дорогу у вигляді колії, якби їхав вже не автобусом, а потягом. Тепер я вже йду, знаючи, що за мною всі ті, з ким їхав. І тут сам рух вперед виглядає не так, щоб всі йдуть по стежці шириною з метр, де, насамперед мені під ноги викидають охолоджуватися відпрацьований кокс. (Віддалена асоціація з реальністю: два місяці, як працюю на будівництві одного з блоків діючої коксовні). Не спиняючись, міркую, як ступати на голі ділянки землі, де ще не лежать гарячі порохи коксу, і йти далі, ведучи за собою "подорожуючих разом".

27.01.24

P.S. Ці дні сидів удома з грипом.

Сон 191123 "Якість вибору"

На вулиці відриваюсь від якоїсь групи людей, з якими мав перед тим спільну справу, і поспіхом, як незалежна одиниця, йду в магазин вибирати ляльку в польському одязі. Поки вибирав з числа інших, прийшла та сама група людей із тим ж наміром. Разом із ними починаю відчувати дискомфорт свободи вибору.
18.11.23

Потрапляю у великий офісний будинок, архітектурно більший вшир, а не висоту. Цілеспрямовано йду коридорами, вирішую справи за справами. Трапляю у колектив торгових агентів, що організовано зібралися біля відчинених дверей директора і очікують на якісь вказівки від нього. Чую розмову про рівень зарплати, щось від 3000-6000₴. Міркую, що така градація несправедлива! (В голову не приходить думка, що нині в Україні зарплати на порядок вище - сон не враховує досвід з реалу). Разом із тим чую цифри в гривнях із порівнянням, що я все ж таки заробляю в злотих і це вже суттєво вище. Потім прошу якогось старшого з цієї тусівки вивести мене з цього будинку. Аби він зрозумів мене краще, дістаю GPS i показую в 3D архітектуру цього будинку з висоти. Він дивується, адже з цього ракурсу не доводилось мислити просторово. (Після пробудження відзначаю, що моє GPS на телефоні, показувало явно в незвичному, більш мультиплікаційному 3D).
19.11.23

Сон 040523 "Вихід із замкненого простору"

Група жінок з трьох осіб беруть участь у різних експериментах. Час від часу роблять собі якісь ін'єкції. Впливу піддаються витривалість тіла та психіка. Якщо на них подивитися, зовні не є аж так красуні, як звичайної дещо наївної зовнішності. Одним із чергових експериментів - осібне для кожної окунання у ванну з водою, без доступу до повітря. (Тут мені пригадуються один вчорашній сюжет про спа-салон, де клієнтів опускають у солону ванну, замикають двері, створюючи без світла та невагомості ерзац-відчуття ненародженої дитини, та історія з серіалу "Дивні дива", де один із головних персонажів (дівчинку) тримали у воді). Отже, одна з героїнь сну (так би мовити головний персонаж) у невагомості та замкненості простору до повітря, починає відчувати у воді нудоту. Її одразу ж звільняють з "обіймів" води. Дихнувши повітря, одразу каже: "Нехай лікар перевірить мене на предмет вагітності!" Черговий раз робить собі укол-ін'єнцію і на тому заспокоюється. (Мені не зрозуміло чого саме собі коле, але і цей фрагмент нагадує вже інший сюжет із фільму "Дивні дива", де мати згаданої дівчинки, також брала участь у експериментах і саме підчас них виявилось, що була вагітна. Цікавим є і той факт, що цей фільм я дивився мало не багато - два тижні тому, отже, мав би вже й призабутися).

P.S. У сні простежуються повтори, зокрема сублімація ненародженої дитини та "поява" (об'ява) на світ. 

Сон 191221 "Відкритий, втаємниченій простір"

На якійсь втаємниченій дачі присутні різні спецприміщення. Один із них знаходиться під невеликою окультуреною водоймою на прибудинковій території. Опиняюсь тут вдруге, зокрема біля цієї водойми і пригадую кримінальний сюжет, в який мене було втягнуто. (Раптове пригадування забутого сну). У тому приміщенні-бункері, що під водоймою, знаходяться кілька вбитих людей. Саме приміщення обладнано, як стратегічний комукаційний центр. Щоб туди потрапити, треба спеціально висушити водойму, відкрити ворота, тоді ж з'явиться вхід. (Під час цього сну була лише подумки констатація факту, спогади, втаємничення деталей, які залишив тієї миті при собі і більш нічого).

Хтось складає відкритий простір відсутнього вікна з чотирьох елементів у бусі (маловантажній машині), створюючи повноцінне вікно. Дивлюсь на виконання робіт і розумію, що додані елементи недофарбовані білою фарбою. Я ж висловлюю пораду дофарбувати, краї перед тим підготувати малярським скотчем, аби не зачепити чорну ґуму біля скла, але подумки, ще домірковую ліпшу методику накладання того скотчу. Лишаю надію на те, що виконавець все зробить правильно. 

P.S. Сон навіяний моєю нинішньою непрямою участю бути свідком технологічних змін у автомобільній галузі на одному з польських заводів.

Якийсь новий робочий об'єкт. Щойно приїхали і заносимо різні речі до праці, зокрема металевий кош, у якому зберігаються інструменти. Раніше його не було, це свого роду презент із попереднього місця праці. Хоча цей об'єкт новий, поки розклались, ось вже наближається обід. Треба поїхати, щось купити для перекусу. Пригадую, що недалеко бачив магазин, але колегам він не пасує - нецікавий, треба з більшим вибором, пригадую інший, який знаходиться прилеглим до території школи (в реалі, в якій навчався, але зі спогадами, як там все мінялось; навіть пригадалось, як на тому місці стояли гаражі; в реалі - біля школи немає такого магазину). Перевдягаємось і їдемо до того магазину. Один із працівників їхати відмовився. Я за кермом машини, біля мене сидить колега, яка рекомендує не заїжджати в той магазин (в реалі, її образ нагадує знайому з давньої офісної роботи на фабриці - О.К.). Вирішуємо їхати ближче до автовокзалу, там кращий вибір у маркеті. (Цікаво, що буквальних асоціацій, які збігалися б з реальністю, відсутні, зокрема розташування як попередніх, так і третього магазину, про який думалось, поки їхав, лише уявно).

P.S. Фрази "поїхати", "виїхати" фігурували в короткій ранковій розмові з дружиною після чого і наснився цей сон.

Сон 161221 "Космічні візерунки"

Якесь незвичне сприйняття простору. Присутня організація предметів у ньому: певний куточок, який обставляю якимись меблями та речами середнього розміру. Наче й не кімната, адже на якомусь етапі виявився вихід у відкритий простір, якесь стійке переконання, що космічний. Можливо, що згаданий куток, з організацією предметів, належав до орбітальної станції - настільки все незвично. Присутнє стійке усвідомлення баченого образу поверхні землі з вікна такої станції. (Не можу пригадати, щоб подібне належало до свіжих переглядів у реалі). З того закритого простору, з раптовим виходом у відкритий, я опиняюсь серед таких героїв, що закидають у "небо" металеві кульки. Спочатку вони падають хаотично, але інший герой вирішив відзначитися по-своєму: такою ж невидимою силою підняв їх знову вгору і систематизовано скинув на "поверхню" нижче нас (наче то й не земля, як і верх не є небом). Дивлячись на малюнок, можна було відзначити, що набув він недосконалого візерунку стільника, обірваного у вигляді пропущених плям (дещо нагадуючи формули з органічної хімії).

Сон 230221 "Об'єм і мінімалізм"

Потрапляю в ситуацію переїзду нашої родини з однієї вийманої квартири у другу, які знаходяться в одному й тому ж багатоквартирному домі. Разом із тим виникає відчуття переїзду однієї університетської кафедри (літературознавства) до другої. Відбувається зіставлення образів: наче книги, які знаходились у нашій квартирі, це книги кафедри, які треба перенести на нове кафедральне місце, куди і приходжу. Зустрічаю там секретаря цієї кафедри Л.Л., констатую порожність нового приміщення і отримую схвальну відповідь на те, що книги сюди переносити можна! Повертаюсь у колишню квартиру й розглядаю, аби серед речей власника раптом не загубились власні речі. Якось новим поглядом, завдяки прибраним меблям і оголеним стінам, оцінюю внутрішній інтер'єр квартири. Зауважую певну ідейну оригінальність нижньої частини колон, хоча в неакуратному виконанні, дороблених світловими конструкціями під оргсклом, які на жаль як не діяли, так і не працюють донині. Схоже, що  заставленість меблями не дозволяла їх оцінити належним чином. На столику, посеред декоративних речей власника квартири, знаходжу "золотий" (під золото, наче лавровий) вінець. Згадую, що це забутий для мене подарунок, про який, можливо, й не знала дружина, то ж і не забрала з собою. Пригадуючи подробиці його появи (схоже на забутий сон), дізнаюсь, що це не вінець, а чоловіче намисто, яке, за задумом, не має прилягати всією формою до шиї, а знаходитись на ній об'ємно.

Сон 070320 "Документальна сталість"

Лежать у акуратному і чистому підвальному приміщенні документи в ніші, схожій на велике піддувайло печі. У тому ж місці лежать мої фотоальбоми, десь зо 5 штук. Хтось біля мене перекладає їх з місця на місце, а я пояснюю, що це... і це... і цей альбом - мої. Якось раптово, при виході, питаю в когось: у цьому домі підвал не заливає водою? Подумки: як добре, що зараз почали документи робити з пластику - не змокріють!

Гладжу кішку. Загорнув ковдрочкою її так, що для шиї виявилась вона зібгана не на добре, хоча мило. Хтось каже: "відпусти її", - чого і від себе варто було очікувати. Звільняю. Гладжу, а в долоні опиняється кавалок згарбаної шерсті.

Я у дворі одного господаря, який розповідає  мені про те, що новий дім у вигляді хостела, побудований ним, розташований близько до дому, в якому мешкає. Сама споруда доволі акуратна, мило зроблена. (Певна асоціація з двором моїх батьків, де на місці "нового дому" стоять вряд сарай із гаражами). Це перешкоджає йому заїжджати великими машинами у двір, аби здійснювати їх ремонт. Така ситуація з новобудовою трапилася з тієї причини, що проєктом займалась дружина, а його погодження в управлінні архітектури було прийняте в поспіху.

Сон 050320 "Пірнання у іншість"

Гуляю по місту тими стежками, якими ходив зі знайомими на днях. Обираю для себе свій маршрут, це дозволяє бути більш уважним до деталей. Доходить до того, що певними моментами я літаю, переміщаючись з одного місця в другий. Ось на якомусь етапі до моєї подорожі приєднується жіночка, яку охарактеризовую для себе як відьма, зі своєю донькою. Розповідають якісь історії особистого плану, які перетікають у нескромний інтерес заволодіти моїми інтересами, часом зі здобутками, хитромудро перетинаючись перевтіленням із моїм світом. Все заради "порятунку" її доньки, якій світить небезпека. Пробую вирватися з їхнього "полону", виринаючи крізь землю в іншому місці. Щось мені виходить, але від такої "втечі" більше втрачаю, зокрема сили та свободу, аніж щось здобуваю. 2325'

Приходжу із сім'єю на пісчаний пляж із відкритими басейнами. Є сонце, щоб погрітися, є окультурені місця для купання. Цим закладом завідують чоловік і жінка. Переважно вони сидять біля одного закритого басейну, де не так багато людей. Люди полюбляють бути на сонечку. От і я з родиною два дні підряд приходимо, засмагаємо та купаємося. Удень, розігрівшись на сонці, коли пішов у закритий басейн, пірнув у холодну воду і відчув контраст, хоча з часом звик і температура вже подобалась. Пірнав під воду, затримуючи подих, пропливаючи від одного кутка краю до іншого. Чомусь залишилось враження, що недалеко від нас, на пляжі, був присутній В'ячеслав Пономарьов. Другого дня досиділись до того, що я, купаючись у закритому басейні сам, увімкнув світло, адже наближалась ніч. 0500'

Сон 300120 "Перманентність місця, часу та простору"

Приїжджаю на об'єкт, на якому був минулого року. В розмові з кимось хвалюсь, як все гарно вийшло з часом. Вирішую різні робочі питання, аж так, що робота просто захоплює. Тепер знаю, що маю на сьогодні квиток, аби сісти на потяг, який проїздом зупиняється в населеному пункті, в якому в мене зараз робота. Виникають сумніви в самому факті існування такого потягу, який може тут проїжджати. Фірма купила квиток, але його наявність не підтвердила, все означене лише в форматі усного повідомлення. Тепер хтось каже, що я можу запізнитися. Питають, чи я встигну? - адже "поїзд їде з Житомира 10 хвилин". Міркую собі: як десять?.. Може: не з Житомира, а житомирський?.. Завершую роботу й подумки вимірюю час, який затрачу на доїзд. Ще немає попереднього переконання, що я, з погляду на короткий відрізок часу в майбутнє, вже сів і їду в поїзді. 0120'

Незнайоме місто. Сонячний літній день. Маю заправити катрідж до принтера. Їду міським транспортом до однієї зупинки, від неї до другої. Там віддаю його на сервіс. Чомусь проїжджаю дві зупинки назад. Це при тому, що міг би скоротити собі шлях додому. Знаю, що відзараз я вже вільний. Знаю наперед діалог із батьком, який захоче піти на річку покупатися. Вже подумки висловлюю йому згоду, хоча знаю й те, що мати піти не захоче.
P.S. Цікаво, що в уяві батько і матір були для мене взагалі незнайомими людьми. 0456'

Сон 101219 "Авторські роботи"

Я з двоюрідним братом Ігорем оцінюємо якісь мистецькі роботи, за якими простежується добра якість та індивідуальне авторство за відмінними художніми мазками. Тепер минаємо одне місце, що привертає мою увагу. Як виявилось - це свого роду "кладовище". Дивлюсь, а це так в Ізраїлі на могилах роблять "надгробки", якщо їх так можна назвати. Проходимо з братом це "кладовище", а там могили зроблені доволі дивним чином. Замість каменю, зверху поставлені дерев'яні фігури, або навіть конструкції зроблені з фанери. Наприклад, побачили могилку з дерев'яними санками. Цікавою рисою всіх складених фігур: насипана в них земля, перетворена в клумби. Але більш за все мене дивувала наявність тієї землі, від якої трухлявіло саме дерево. Якийсь чоловік каже: "Це надійно взагалі так робити?" - звертаючи увагу, як фанера розшаровується від погодніх умов. Я пояснюю все сучасністю, яка є штампованою та спрощеною у виготовленні для масового споживача. Пояснюю принцип виробництва дерев'яних фігур із готових форм. Співбесідник доповнює розповідь знаннями про лазерну висічку з дерева. Все тому, що всюди зустрічаються рівні краї. Пропоную знайти давні надгробки, аби побачити не заводський почерк, а авторську руку. Знаходимо моноліт дерева, на якому намальована "баба Яга" у вигляді мавпи, перевдягненої в казковий одяг. Дивимось на фарбу і шви. Все вказує на те, що це давня, повнісю авторська робота. Виникає питання: хто тут похований? - навіть якщо й символічно. Мені розповідають про єврейські квартали, в яких мешкають вихідці з колишнього СРСР. Більшість розмовляють російською, але є й ті, що українською. Зустрічаючи людей, вітаюсь "Добрий день!", що незвично виглядає для ізраїлітян. Тепер приходжу до дому де мешкає двоюрідна сестра на ім'я Марина (? - дивна невідповідність). Вона середнього зросту, чорнява, має своєрідну південну привабливість. Спілкуюсь із нею. У неї вдома багато різних хлібних фігур, зроблених у вигляді тварин. Так, як сьогодні свято Різдва, я напрошуюсь взяти з собою паску (?) у вигляді черепахи. (Дивне поєднання великоднього символа на Різдво). Потім разом із нею (швидким кадром) перелітаємо в Україну, до мого дому, який нагадує батьківську хату. Перерозповідаю весь день. Кажу, про співпадіння, що цього дня таке велике релігійне свято і разом з тим мій день народження (? - чергова невідповідність, навіть якщо це Різдво або ж Великдень). Дивлюсь в пакет, в якому лежить велика паска у формі черепахи. Дивлюсь на сестру і розумію, що це хлібне творіння з тіста є в неї одним з найулюбленіших, а я так просто вибрав його і взяв із собою. Продовжую монолог тим, що зараз організую щось на стіл. Вирішую розповісти їй увесь день із перелітами в Ізраїль, спілкуванням з братом, відвідуванням своєрідного кладовища, розмовами про виготовлення фігур, знаходженням надгробку з малюнком у вигляді намальованої мавпи, перевдягненої у бабу Ягу, зустріч з нею... і це все протягом одного дня. 0250'
P.S. Поствраження від сну викликало дивну асоціацію з побаченими дерев'яними конструкціями над "могилами", що то були певного роду "колиски"... наповнені землею. Символічна паралель!

Сон 071219 "Природа бере своє"

Їду дорогою біля поля, на якому, на свіжозораній землі стоять три імпровізовані каркасні "палатки", обкладені бадиллям із кукурудзи. Зі сторони виглядають, як шалаші. Дивлюсь на них з машини, якою минаю по дорозі. Бачу людей, які йдуть до них у легкому одязі, з-під якого прозирають купальники. Звертаю чиюсь увагу, що ці люди ходили купатися. Якщо брати послідовність подій, з'являється порушення часу або простору. З одного боку палатки вже минув, а наступним кадром бачу, як мешканці до них ідуть. До споглядання примішується спогад, як їх бачив у минулому. Можливо, тут візуальне сприйняття пов'язане з тим, як їх неодноразово минав. Тут у думках проминають, наче спогади, пов'язані з цією дорогою, що тут на полі була трава, потім свіжа зораність і наостанок - сухий ґрунт. А може, то лише мої міркування під час сну? Наостанок потрапляю в одну з трьох палаток. Там сидять дві сімені пари. Один чоловік простягує руку і закриває два вікна, які нагадують сучасні жалюзі. Закривши їх, світло в "шалаші" лише приглушується, але не зникає. 0500'

Сон 291119 "Сюрреалізм у гіпсі"

Довга дорога додому після закордонної поїздки, тепер уже в Україні. Наближаюсь до рідного міста, крізь вікно автобуса впізнаю знайому архітектуру (в реальности такої немає). Керівник нашої поїздки запрошує до свого офісу. Схоже так, що я вже йду до себе додому, але виходить, що рухаюсь зовсім іншим напрямком: не по горизонталі доріг, а попід якісь металеві конструкції. Віддаляюсь від більшости людей. Хтось іде за мною, видно, що ті, які живуть недалеко від мене... В результаті опиняюсь ув офісі згаданого керівника. Вибачається, що приміщення, в яких розміщено його офіс, ще не доведені до кінцевого ремонту. Але тут мені стає цікаво: на робочих столах стоїть бутафорія офісного приладдя, виконана в грубих мазках білого гіпсу, висить нефункціональне гіпсове дзеркало, помічаю всілякі інші деталі. (Якийсь білосніжний сюрреалізм! У реальному житті це назвали б перформансом.) Керівник запрошує ближче до свого столу. Цієї миті в його манерах спілкування та інтонаціях помічаю певну "єврейкуватість". Починає робити з кожним із нас поіменні записи. Просить підійти й мене, я, як і всі, називаю своє ім'я і прізвище, але виходить так, що несвідомо перемішую його з ім'ям мого сина, лишаючи по-батькові. Ловлю себе на сказаній хибі, пробую виправити, але називаю подібну комбінацію з ім'я та прізвища, але з новою видозміною. Врешті кажу, що правильно буде подивитися в мій документ. А він й питає: "А до якого району міста ви належите?". З метою: аби в державній установі взяти копію мого свідоцтва про народження. Це при тому, що уявляю його не старого, а нового зразка. Відповідаю: "Корольовського". На що він по-своєму радіє й каже до всіх: "Знайте, це найкращий район міста!" - оголюючи при цьому всю свою єврейську натуру, в щирість якої не хочеться й вірити. 0150'

Я на роботі. Австрієць дав мені завдання зробити конструкцію. Як виявилось: не вистачило певної довжини трубки. На виконання завдання визначив стислі строки. Так, як почав робити при ньому, він побачив певну нестачу матеріалу і попросив оперативно її підібрати + аби це не вплинуло на зменшення міцности конструкції. Пішов підбирати матеріали. Тим часом проходить мимо і просить ще раз не затягувати процес, а зробити оперативно, з напутніми словами: "Перекажи іншим!" 0500'

Сон 111019 "Політ у паралельну реальність"

Щоб значно змінити хід розвитку подій, скорегувати час, долю, або виправити історичну помилку, яка наближається в очікуваному майбутньому, є можливість технічно пройти "політ" у позачасся. (Взагалі важко описати таку місію). Виникає нагальна потреба, аби я з ще трьома людьми здійснив цю подорож, до перебігу якої доводиться підійти доволі відповідально, зокрема, щодо самобезпеки. Перед підготовкою, таке виникає враження, маємо опинитися в "пеклі", де треба пройти певну ділянку дороги в умовах неймовірної спеки. Сама процедура досягнення точки призначення нагадує поїздку в дивному потязі, потім політ, наче на морському кораблі. Головне, не загубити контакт із тими, з ким пішов у цю подорож, і повернутися звідти живим і здоровим. Ось сідаємо в потяг, з нами є людина, яка проходила подібну місію ("інструктор"), наостанок роздає рекомендації, відповідає на питання. Обговорюємо деталі вже на початку подорожі. Як сіли на свої місця, "інструктор" співставляє певні зміни, які відбулися від часу його останньої подорожі. Окрім нас у таку поїздку відправляються й інші люди. Виникає відчуття відповідальности не лише за людей своєї "команди", але й за тих, з ким опинився у такій подорожі. 0105'

Сон 131018 "Земельні відносини"

Батькове обійстя. Повна реорганізація ландшафту: щось перекопане, щось досипане, якісь споруди демонтовані. Від того стало більше простору - так, що немає куди "заховатися" - ділянка стала відкритішою для озримості сусідів, і перехожих із дороги. Тієї ж миті зміна кадрів: був у дворі, а тепер виходжу з дому. У мене стан пробудження від сну, у зв'язку з тим, що приспічило вийти "по малому". Не знаю куди "притулитися" - все обійстя, як на долоні. З дверей дому з цікавості виходить син, аби спостерегти: куди пішов і що робитиму? 0347'

Сон 190518 "Двері у простір"

Швейна машинка в одній руці, в іншій - кришка від білої каструльки, зустрічаю знайомих з творчого кола та науковців, які групками йдуть додому і, вітаючись, щось з гумором коментують у мою сторону. Мені та кришка, "як привіт", тому її кладу в якусь сумку, зі сторони машинки. Я йду в обласну юнацьку бібліотеку і щоразу щось до них заношу, зокрема книги. Цього разу йду зі швейною машинкою. Подумалось: а скільки я до них маю щось заносити? Треба і до інших щось занести!..

Йду до Будинку художників. Щоб туди потрапити, треба до неї піднятися по залізній драбині. Коли я прийшов, виявив, що її демонтували і входу немає. Залишились двері на якомусь 3-4 поверсі виходом у відкритий простір. У мене намір занести до них якісь книги. Я знаю, що цей будинок аварійний і якщо зайти з другого боку і піднятися по хитких сходах, та пройтись тими коридорами, де провалюється дерев'яна підлога, то я можу заблукати в тому лабіринті. За відчуттями цей дім мені знайомий з інших снів: великий і дуже сторий, у нього багато коридорів, а підлога вся з дерев'яних дошок, які скиплять, і по них лячно ходити, бо розумієш, що дім є аварійним. В якомусь з минулих снів я шукав вихід на вулицю. Тоді паралельно зі мною шукала тогт виходу якась дівчина. Я знайшов його далі за протяжністю будинку, аніж вона. Тому в цьому сні я й не намагався пробувати зайти в нього. Відсутність знайомого мені входу була остаточним аргументом.

Я їду в міському транспорті, зустрічаю знайомі обличчя ще зі студентських часів. Дівчина з якогось незнайомого паралельного потоку зі мною розговорилась. Я мусив виходити на зупинці, хоча вона не відпускала своєю розмовою.

Їду в міському транспорті, зустрічаю гумориста ще з часів "Перевесла". Уві сні я знаю саме так, хоча в реальному житті не такої людини, може, й не існує. Він питає щось у мене, я у нього. Знаю, що проводить незалежні гумористичні зустрічі. Я питаю, а поети до вас ходять? А він: та ні! Тієї миті була зупинка і я мав сходити з тролейбуса.
Я запитав у того гумориста, як його звати, на що він відповів: Василь Черній.

Сон 290418

Праця під водою. Батьківський дім. У ньому великий акваріум наповнений по самий верх водою, розмірами з кімнату ~ 3-4. Цей акваріум стоїть у кутку великої кімнати, де свого часу був телевізор. У акваріумі стоїть ліжко, невеликий стіл. На тому ліжку мати прилягла спати, втомлена, після роботи. Я у тому ж акваріумі обдираю від пластику (штучної основи) речі, зокрема дорожню сумку, сидячи спиною до ліжка. Великі та малі шматки того пластику плавають у воді, опадаючи на дно. Відчуття мого перебування у воді: плавність рухів і легкість тіла, дихаю під водою рівно і комфортно. Чую, що до дому приходить батько. Я кажу про це матері і вона прокидається. Стає з ліжка і йде до нього. Я розумію, що пора зливати з акваріуму воду... Як остаточно збігла вода, я відчув важкість тіла, а в місці, де вона сходила, побачив великі шматки чорної целофанки, яку я обдирав із середини сумки. Подумалось: і цим нам доводилось дихати, як нині доводиться рибам у засмічених морях і океанах?..

Фрагмент: Я знаходжусь на громадному підприємстві чи то в державному закладі - закритого типу, відчуття: наче у підводному човні. Всі дії обмежені з метою безпеки життя і довкілля. Я стою до віконечка з продажу товарів першої необхідності. Серед асортименту, якісь товари наявні, інші - відсутні. За мною стоїть мій напарник, з яким я маю виконати надане нам завдання.

Складаю разом з колегами в себе на базі металеву конструкцію, ідентичну, як у клієнта. Робимо так, аби усі елементи самої конструкції пасували одна до одної: за розмірами і отворами. Наша конструкція є експетиментом для створення готових елементів.

Сон 260418

Дружина прийшла на мою роботу. Стіл, приємна зустріч і розмова... Ми сидимо у великому і відкритому місці споруди. Тут я бачу до нас піднімається охорона підприємства в кількості однієї особи. Я подумав: чи то правильно, що дружина тут? Щось не пригадується, що існує пропускний режим. Вона йде, ховається в наявну в певній віддаленості кімнату. Я їй несу речі, аби не видати її присутності. За деякий час приходить чимало працівників, зокрема, окрім охорони, різного начальства. Все минає спокійно: всі підійшли та стоять у розмові один з одним біля того столу, де ми сиділи, але не заради пошуків "сторонньої людини". Я зібраний та не розгублений.