Сон 220522 "Незмінність і метаморфоза"

Опиняюсь у такому домі, де в туалеті та коридорі знаходжу два трупа. Той, що в туалеті, навіть граційно сидить, піднявши догори руку. Тепер я начебто в морзі, але більш схоже на поспіхом імпровізоване місце, де за хірургом, який виймає поокремо внутрішні органи, стоять стелажі з чемоданами, а мене зараз цікавлять саме вони і такі розміри, які б дозволили вмістити їх за певною висотою. Тепер вдруге опиняюсь у тому ж домі, в якому перебувають два трупи. Той, що в туалеті, так і сидить граційно. Розумію, що вже пройшло пару днів, а їх так ніхто і не забрав. Припускаю, що особисто доведеться допомагати їх виносити. Міркую, як то воно має бути? 0400'

P.S. 1) сюжет із виносом трупів навіяний побаченим зображенням із реалу, на якому українські воїни несли російського солдата за руки та ноги лицем до землі. 2) разом із тим спостережено, що тематика мертвих виникає, якщо падає температура повітря під час сну, що зокрема мною і відчувалось.

Сниться давня знайома з "поетичної ниви" О.Л., яка вимушено переїхала в Росію ще на початку війни 2014 року. Дещо змінила свої погляди в проросійську сторону, хоча сама була цілком нормальною українкою. (Видно, зміна відбулась під час сімейного життя: переїзд у 2000-х до майбутнього чоловіка, що родом із Донецька, створення родини тощо). Тепер сниться такою, якою я її знав від початку: файно щось розповідає українською. Міркую, що треба було б знайти її сторінку у FB і подивитися на метаморфози з початком другої фази війни росії проти України.

P.S. Дивно, що про цю знайому вже давно забув, але уві сні вирішила "ожити".

Сон 200320 "П'яте колесо до воза"

Серед колективу хлопців хтось зауважує, що я єдиний одружений. Звучить теза, що "таким, як я, треба співчувати", - яку заперечив. За перебігом робочих подій, одному хлопцю щастить налагодити стосунки з однією дівчиною. Поняття "щастить" в його розумінні амбівалентне. Ось вже він готується до весілля, яке має відбутися в короткому майбутньому. Сидимо з ним у лазні, а він доглянутий, стрижений - "все, як має бути!" Підохочую: "Аби не розчарувати дівчину!" Тепер з'являється його батько і рекомендує поставити до сумки два колеса, які були відламані, а третє дає мені. Я ж кажу, що це буде для нього як сувенір, прикріпить на ланцюжок і буде висіти іззовні на тій валізці, хоча подумки його називаю "п'ятим колесом до воза". 0410'

Сон 030120 "Організація часу"

Я в Німеччині. Маю їхати в Україну. В кишені маю квиток на дорогу. Іду на зупинку, від якої міським автобусом маю їхати до автовокзалу, від якого вже - додому. Дорогою тягну за собою валізу на коліщатках. Поспішаю, адже бачу, що вже затримуюсь. Підходжу до зупинки, яка виложена не кам'яною бруківкою, а дерев'яними штахетами, але добротно, як кажуть: "на роки". (Ця зупинка мені чомусь знайома, зокрема його дерев'яний устил. Може, з забутого сну). Вже чую, як за моєю спиною під'їжджає автобус. Міркую: треба подивитися на його вивіску, можливо, мій! Але він під'їхавши паралельно із моїм приходом, навіть не пригальмовуючи, адже на зупинці не було жодної людини, зробив характерний до розмітки заворот і поїхав далі, за десять метрів звернувши вправо на іншу вулицю. Розумію, що цієї миті, схоже, вже втратив шанс поїхати (сьогодні) додому. Проходжу трохи вперед, але розумію, що йти пішки - це безнадійно. Подумки ще прогортаю варіації: це очікуваний автобус? буде інший? може, вже до нього був?.. Озираюсь, і помічаю, як протягом всієї дороги за мною йшла дивакувата дівчина, яка своєю безтурботною поведінкою, неясно: чи дисонувала моєму внутрішньому стану, чи дзеркально компенсувала його?.. Зупиняюсь, ставлю валізу, починаю шукати квиток, щоб пересвідчитись у годинах відправлення... і від уже пережитого - просинаюсь.
P.S. З одного боку, про цей сон можна судити, як про втрачену можливість. Насправді, для мене, з огляду на перейнятість певними об'єктивними обставинами реальности, тлумачу, як попередження про грамотну організацію майбутнього часу.