Під час засинання радше можуть прийти образи-прозріння, іншими словами осяяння, але їх доволі важко записати або ж запам'ятати. Хоча, зробивши до якогось образу певну прив'язку до реальності, можна відтворити наступного дня. Але знову ж таки, їх важко віднести до поняття "сон", у них немає сюжету, вони, як вихоплений з невідомості кадр, або жива світлина. Я не відкидаю важливість їх існування в процесі подальших сновидінь - такі образи можуть стати елементом майбутнього сновидіння, або ж можливої реконструкції у пригадуванні того, що снилось.
Коли просинаюсь, виникає враження, що сон мутний, лягаю на іншу сторону, мить і я пригадую ключові фрагменти сну. Практично вони і лягають у його опис. Припускаю можливість певного увиразнення з образів свідомого. Але, враховуючи, що сон виникає на інтуїтивному рівні, а записувати доводиться на логічному, таке "увиразнення" можна виправдати.
Доводиться стикатися із таким, що певні багатосимволічні сни неможливо описати на всі 100%. Реально - не вистачає слів, аби логікою передати оціночне судження побаченого на рівні інтуїції. Наприклад, побачив живописні рукотворні малюнки, виконані на бетонованих сходах, що поєднували однотонні різнокольорові фігури і вписані в них до деталізації короткі сюжети. Отже, словами важко передати те, що міг би створити художник, натхненний подібним сном.
У снах важко шукати однозначну логіку, в них найголовнішим для сновидця є враження: який відбиток відчуття залишився по ньому. Наприклад, однозначно можна сказати: чи був сон приємним або ні. Можливість правильно описати враження і дає для багатовекторності осмислюваного в реальності певну підказку, скерування у прийтятті або очікуванні певних рішень. Тут багато в чому залежить від правильного підбору епітету: не лише "приємний", "жахливий", але й "сумбурний" (вказує на певну невизначеність), "яскравий" (очікування приємного здивування), "нудний", із сюжетними повторами (нерозв'язаність існуючої проблеми або передчуття її появи; можливо, й протилежне значення, якщо сон приємний), "безтолковий" - як то кажуть "яке спить, таке і сниться" 😏☡
Отже, сон напряму належить до інтуїції, яка більшою мірою існує в тваринному світі, зв'язок з яким людина втратила, спрямовуючи себе до урбанізації - відірваності від природи. На підтвердження, спробуйте логікою пояснити: чому тварини знають більш ніж за місяць, що має бути повінь і завчасно тікають на узвишшя, а щури ще в порту - з корабля, який має затонути?
Під час сну понижена критичність до самого сновидіння. Виникає небажання просинатися, аби записати сон, але варто цей несвідомий супротив долати, якщо дійсно існує намір осягнути власний внутрішній світ. Важливо підкреслити, що те небажання є самооцінкою несвідомого, можливо у зв'язку із домінацією нашого раціо: те, що я бачу - неважливе, а як тільки зачнеш запис, так одразу прозріваєш на ті "неважливі" деталі, які в стані бадьорості навряд чи могли б виникнути.
У момент просинання відкривається пригадування давніших снів. Тієї миті легко віднайти зв'язок із образами взаємопов'язаними зі свіжим сновидінням. Відбувається певне прозріння, яке дозволяє легше розтлумачити сон, в іншому разі: скласти "пазли" не достоту осмисленого в стані раціо. Якщо відбувається описана ув'язка образів, свідоме, на диво, заспокоюється і знаходить найоптимальніше рішення. Наприклад, підказку в розв'язанні певної життєвої дилеми.
Запис сну може бути пов'язаний з фізіологічними процесами. Наприклад, неодноразово спостерігав за собою, що змушений проснутися, аби сходити в туалет. Тієї миті - ідеальний час для нотування сну. Аби не забути його, достатньо записати уривок, або ж ключові моменти побаченого, щоб на ранок максимально відтворити сон. Але разом із тим є ще одне спостереження: сон, який приходить глибокої ночі, на ранок можна і не відтворити: дивишся на записи з ключовими фрагментами і ніяк не вдається відтворити його в пам'яті. Як висновок: ставлю собі за правило, такі сни записувати повністю, скільки є сил долати бажання спати далі.
У сні легко думка стає образом. Достатньо уявити і відбувається унаочнення від сили бажання. Наприклад, якщо людина має певний страх і його уникає в реальному житті, але про нього невільно може подумати під час сну, велика ймовірність, що цей страх їй присниться і підсилить його присутність. Так, як думки матеріальні, людина, боячись, несвідомо може наштовхувати себе на зустріч із ним.
Підчас дрімання, наприклад у 10-15 хвилин, не вдається побачити повноцінний сон, адже не відбувається увиразнення основних образів. Іншими словами: сон має визріти! Як виняток, це можливе підчас повноцінного сновидіння, хвилеподібні пробудження від якого можуть спричинюватися зовнішніми чи фізіологічними факторами, наприклад: шум, світло, дискомфорт.
