Сон 111120 "Цивілізація "з людським обличчям"

Міркую: до чого світ котиться! При мені хлопець випиває якусь хімічну рідину, аби зловити 10-хвилинний кайф і помирає. Якимось супроводом: падає фотографія з його образом і звучить фраза: а був він відомою людиною! - як на його роки, коли почав себе, як актор, реалізовувати, у кінематографі. Тепер виникає питання: що робити з його тілом? 0030'

Проїжджаю польським містом, у якому чисельно працюють заробітчани з України. Сьогодні день приїзду таких "нових старих" людей (ті, що наново працюватимуть на старому місці). Їду автобусом по довгій вулиці, дивлюсь на будинки, а на них цікаві краєвиди: кухні винесені на широкі відкриті балкони - лоджії. (Небачене раніше як у реалі, так і уві сні). Багато предметів із кухонного начиння має відтінок задавнености, виражений зеленим кольором цвілі та моху. Мені аж кортить сфотографувати такі оригінальні вуличні пейзажі, але так, як я в дорозі, їх проминаю. Приїжджаю на площу біля якогось храму, або урядової установи з цегли червоного кольору, а там українці тільки-но приїхали з України до праці на знайомий їм завод. Перший день. Не дораховуються одного учасника з дівочим ім'ям. Тепер шукають загублену дівчину. Десь поряд мене і дружини, яка також приїхала цим автобусом, мої діти. Тепер я в якомусь домі, в якому чоловік азійської зовнішності розповідає мені англійською, що він робить, а я його чомусь розумію:
- Зараз буду їсти смажену їжу! 0155'

Прийшло запрошення на культурний захід у вигляді висушеної дольки лимона, щось подібне до цуката, а на ньому - мокрої печаті, на якій містилася приватна інформація про сам захід. (Оригінальний образ, раніше не зустрічав). Я ж з дня в день, як на роботі, відвідую певний заклад, який за зовнішньою атрибутикою нагадує Народний Рух. Піднімаємось до офісу індивідуальним ліфтом (черговий і в той же час цікавий образ приватности), який урухомлюється звичним ключем, який ми вішаємо на ланцюжку в офісі. Сьогодні я вирішив поприбирати, позамітати і помити підлогу. В процесі прибирання і збору сміття, підлога почала нагадувати сарай, в якому вирощують тварин (образ із нутріями). Склалось враження, що решти згрібання почали нагадувати суміш мокрого сіна та відходів. Змиваю водою і, по спеціально зроблених бетонованих ринвах у підлозі, спускаю бруд у каналізаційні отвори. Сьогодні саме той день, коли я маю піти на очікуваний захід по згаданому запрошенню. До офісу починають потроху приходити люди: все починає оживати. То в одному місці якісь вирішуються завдання, то в іншому. Ось вже чую, як один гурт людей скандує військово-патріотичні гасла, співають патріотичних пісень. Міркую собі: такий мілітаристський дух має в підсумку закінчитися збройним конфліктом або ж війною. Хоч і не мирні віяння, але добре, що українці налаштовані себе боронити! Ось приходить чоловік і хвалиться таким самим запрошенням, як і в мене, і що скоро піде на той захід. Розповідає, що свою дольку лимона відіслав, як підтвердження своєї участи на вказану адресу. Слухаючи, розумію: я ж нічого такого не робив! Уточнюю: чи дійсно так має бути? Отримавши схвальну відповідь, дивлюсь на свою дольку лимона, а вона - в чаєві. Виймаю і остаточно розумію, що нікуду я не їду! 0610'

Інформаційний простір заполонило стільки текстів, що кожна публічна людина, залежно від статусу, отримує публікації про себе з певним відсотком правдивости: чим більша за статусом, тим більше вивіреної (достовірної) інформації. 0717'

Обличчя людини ховають від вірусів, наче інтимні органи... вже й забули для чого: сорому, спокус, фізичних ушкоджень, холоду... Так вдягнули все тіло! Залишилось зобов'язати людей, аби затуляли очі. 0730'

Стоять споруди. Приходить час, коли їх треба ремонтувати або зносити. Тоді наступає війна... І по ній все починає відбудовуватися наново. Це можна з сарказмом назвати цивілізацією "з людським обличчям". 0740'

Образ Асоціація Думка
             Образ Асоціація Думка
                          Образ Асоціація Думка
І нічого більше

Сон 100520 "Критичний погляд на дії"

Денний сон

По завершенню робіт, бригадир починає збирати робітників, яких залишив свого часу на різних ділянках однієї дороги. По ходу, як збираються всі докупи, я пригадую забуті обличчя, а разом із тим відгуки про того чи іншого працівника. Особливо, це виражалося тоді, коли мали зайти до буса останні з усіх: їх, як і в роботі, не дочекаєшся! На якомусь етапі побачив знайоме обличчя чоловіка, якого одразу й не міг пригадати: звідки ж я його знаю? (По пробудженню згадав: це був енергетик, із яким я свого часу (років 15 тому) працював на одному заводі. А згадав за прикметною зовнішністю, що мала надмір червонувату шкіру: чи обвітрену чи від вживання алкоголю? - але уві сні гіршу, аніж у реальности). Тепер тією машиною їдемо прямо, а за кермом артист із "Кварталу '95" Євген Кошовий, який у звичній своїй манері певного пригальмовування в реакції, розповідає і відволікається на чужий гумор. Ось він набрав на машині таку швидкість, що я бачу, сидячи за його спиною, як ми летимо, не вписуючись у лівий поворот, прямо в бетонну опору моста, вифарбовану в червоний колір. Я ж кричу йому: "Стоп! Стоп!" Після чого він раптово, у кілька смиків, скидає швидкість і геть на малих оборотах минає його без проблем. Дивлюсь на нього, а на "сатиричному" обличчі вираз, наче облили холодною водою. Тепер ми натикаємось на дорожні роботи. Чоловік, у формі робітника, показує, як нам їхати далі. Всюди пофарбовано, але ми за його вказівкою беремо посередині двух смуг: одним колесом по правій полосі, другим - по лівій. Від початку виникає сумнів у впевнености того дорожника: чому ми маємо їхати саме так? - між колесами опиняється бордюра, хоча й занижена, але невідомо де і як має вона завершуватися. За нами вже стоять подібні машини і тому не лишається вибору як їхати за вказаною логікою. 1610'

Сон 111119 "З-міни обличчя"

Потрапив у лісі в павутину, від якої важко було відчепитися, звернув увагу, що має вона якусь підвищену міцність.

Я в колі чоловіків. Ведуться розмови про віросповідання, як удосконалити символіку міста на банері та воду, яку п'ю. Один чоловік у діалозі з кимось підводить думку до того, що з певним віросповіданням, маючи певну проблему, не можна заходити в деякі храми (важко відтворити логіку суджень). Інший розповідає мені, що я можу домалювати на банері, на якому вже присутній образ носової частини корабля, розташований зверху-вниз з художньо розвитою линвою на білому тлі, якийсь один символічний елемент, який має охарактеризовувати все місто. Називає його. Я ж вношу свої пропозиції, адже місто має багато інших символів. Замовник не погоджується, каже категоричне "ні!" і просить лише так, як замовив. (Цікаво, що образ із кораблем, я вже десь зустрічав, можливо, у забутому сні). Разом із тим я п'ю звичайну воду, а виходить так, що на деяких білих тканинах залишаються плями яскравого червоного кольору, подібного до розведеної марганцівки. Не можу зрозуміти його походження, поки хтось не зауважує, що моя вода з йодом, хоча звичного кольору. Причина виявилась близько: вода, трапляючи на розчавлені таблетки в незнайомій мені упаковці, від випадкового дотикання, лишає згадані плями. Також прошу вирізати шмат білої матерії для Ві (так звати якусь дівчину), з чого вона має щось зробити. 0120'

Хтось дивиться на моє обличчя і зауважує, що в мене "завищені брови", а саме: їх рослинність переходить частково на лобову частину, з'єднуючись із волоссям на голові. 0500'

Сон 091018 "Іскончилась війна"

Дивлюсь кліп. Звучить гарна пісня. По завершенню вирішив її переслухати і подивитися уважніше на виконавця, який їде у військовій машині з відкритим фургоном. Сам виконавець фігурує лише на початку кліпу, їде мовчки, сидячи на лавці, приставленій до борту та хитається від руху авта. Камера повільно наближається до його обличчя так, що можна чітко роздивитися його риси, які навряд чи б вказували на творчість: ніс припіднятий і загострений, перенісся йде заглибинкою, лоб відкритий, очі округлі, ледь посаджені вниз, заразом обличчя якесь "сплюснуте", а зачіска нічим не примітна, від інших чоловічих. Звучать слова: "Іскончилась війна".