Сон 051024 "Стрімкі події"

З однієї будови переїжджаємо на другу, але маємо також ж перерву між ними. Приїжджаю до офісу своєю машиною, але ставлю її в дворах, адже фірма знаходиться в парковій зоні. (Цілком відмінно від реальности, тим більш виглядає не на Польщу, а за переконанням - до Франції). Поки чекали на роз'яснення, я вже сів до буса. Раптом події прискорюються, і от, ми вже їдемо, але водій нам потрапив якийсь дивний: їде швидко, на поворотах практично не пригальмовує. Дивлюсь уперед, чи знаю його особисто? - так це ж грузин, який схожий на менеджера з офісу! (Уві сні трохи відмінний від реальности). Міркую: оце від грузинів стиль їзди!.. Так як я сиджу позаду, мене заносить сильніше, а в голові від того, ще більші на віражах "вертольоти". (Знайоме відчуття, коли їхали по Румунії). Якоїсь миті, на одному з поворотів він повертає так, що хвостовою частиною влітаємо в якусь квартиру, мене ж з машини викидає, але залишаючись сидіти на місці, що опиняюсь біля молодої дівчини, що сидить за комп'ютером, біля неї хлопець (схоже студенти) і прямо трапляю в її вуста. Я ж встигаю пожартувати: "Witamy z Polski", але так як все це в русі, то їдемо далі. Встигаю помітити, як вона усміхається: невже француженка зрозуміла польську? Трохи далі і машина зупиняється. Водієві треба подивитися на ушкодження під час руху. Відкриває задні дверцята буса і лише тепер задаюся питанням: де мої речі та інструмент? Від колег бачу, а свого ні! І наступне, що розумію: в моєму авто! Міркую: не треба було сидіти в бусі, коли ще ніхто не їхав, а бути більш заангажованим у збори перед поїздкою. Але з іншого боку: події настільки швидко розвивалися, що навіть не встиг про це подумати. Для себе зауважую, що ніхто з колег навіть не взяв на будову шельки: невже впевнені, що не буде праці на висоті? Знаю одне: від'їхали чимало, але не так далеко, щоб повернутися і забрати з моєї машини речі та інструмент, ще й аргумент - брак шельок.

Уві сні виникають знайомі з реалу дії, але з випадковим і доволі стихійним (неконтрольованим, як для реалу з раціо) змістом та образами, якими керують бажання і відчуття підвладні не так собі, як незрозумілій силі з функціями льосу ("тут я вирішую долі!"), які буває "заносить", як на віражах, у ще не бачені сюжети. Так би мовити сон дозволяє протреновувати (про це писав раніше) можливості, але не обов'язково надає установку до дії. Свідомий вибір ми приймаємо лише в стані бодрости і раціо.

Після того, як уві сні закінчується сюжет, логічний для сновидця, але не закінчується сон, виникає пауза - перезавантаження, подібне до процесу засинання, коли мозок включається в сон пошуком нових прийнятних образів, аби розвинути та зліпити образи наповну. Так може тривати з різною частотою протягом всього сну. Передумовою такої зміни можуть бути мікросигнали з реалу в сон (шум, відчуття тіла, будь-яка незручність). Після такого переходу стає важко пригадати попередній сюжет, який снився, але уві сні є такий механізм, як повторення головного "посилу": "найголовніше питання на порядку денному". За ним можна дещо "розшифрувати", щось на зразок переконань: "я це вже десь бачив", "знайоме відчуття", "таке враження, що це вже мені снилося" тощо. Такі "посили" рівнозначно подібні до того, що впізнаємо уві сні з реалу. Отже, як колись писав, у сні ми проживаємо рівнозначне життя, як у реалі, але зі своєю свідомістю та відмінне за сюжетами та зв'язками подій, але з тими ж вадами забувати, як в реалі, якщо сюжет нас не заторкне сильним враженням.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 041123 "На рівні відчуттів"

П'ю чай з чашки, до якої так приставлене колись відбите вушко, що відчуття від неї, наче я втратив чутливість самої чашки. Це так, наче вона на рівні нервів є продовженням моєї руки і мене самого. Отже, вушко відчуваю, а чашку, з якої п'ю - ні.

Іду дорогою з грузином і вірменином, а вони обговорюють гастрономічну тему: як краще готувати баранину? Один каже (наче вірменин), що любить тільки один рецепт, а інший (наче грузин) - експериментувати з приготуванням цього м'яса. Вже пізніше "експериментатор" продовжив розмову зі мною, поцікавившись: де я бував у цьому році, в які країни їздив? Кажу, що лише в деяких містах Польщі, відносно недалеко від міста свого проживання. (Відносно недалеко - це машиною 1,5 - 2 - 3 години в одну сторону ). Називаю міста: Ченстохова, Лєґніце... (Оцінюючи в сказаному культурну сторону поїздки, не називаючи тим самим міста, до яких доїжджав у зв'язку з працею. Цікаво, що назване уві сні Лєґніце сприймалося, як культурна поїздка, хоча пов'язаною була з роботою). Явно, що очікував від мене більшого розмаїття. (Схоже, це "відголосок" від давніх розмов з грузином, який багато де бував і в розмові з будь-ким полюбляє зачіпати доволі широкі теми, зокрема і приготування та вибір м'яса на шашлики).

Сон 110323 "Пошук головного. Навспак не повернути"

Детективна пригода у кінематографічному стилі, де головному герою допомагають пригадати забуту історію з майновими операціями в чужій країні. Як виявилось, розмотуючи клубок багатьох непорозумінь, прихованих фактів, фінансових операцій, йшло про країну його походження, зокрема родинний дім, спроданий батьками в далекому минулому, в якому і приховується відповідь на основне питання. Головний герой летить зі слідчим у ту країну, аби потрапити у той дім. Як виявляється, це не просто дім, а мало не величезний маєток, який нині новими власниками преоблаштований на готель. На диво для всіх головний герой дістає з кишені якийсь чарівний ключик, яким підводить до певної архітектурної форми у вигляді стовпа при вході до головного входу того дому, що фантастично оживає і з нього випадає у його долоню якийсь золотий символ-ключ об'ємної форми, щось на зразок знака вічности у вигляді уявного куба, що складається з двох символів N або Z. Відчиняються двері, зустрічає дворецький і запрошує ввійти без жодних питальних сумнівів. Головний герой поводить себе наче людина, що була тут не раз. Хоч у той же час всі до останнього переконані, що він тут уперше. Хтось, йдучи слідом за ним, так само мав при вході подібний ключик, але ним не скористався. Далі образ цієї людини зникає, адже не він є кінцевою метою пошуку. Головний герой піднімається широкими сходами, як у справжньому маєтку, на третій поверх. Заходить у кімнату, обшиту килимами та ковроліном. Як на мене, для кінематографічної сцени зроблено явно нашвидкоруч: хоча зовні виглядає на багато, а придивившись на "руку майстра", як це прибито та пришито - вже не вражає! Зустрічає в тій кімнаті якогось грузина, з яким врешті-решт нормальний діалог чомусь не складається... 0200'

Аби не згубити думку, швидко записав її на першій ліпшій чернетці, що лежала на столі. Дописавши, зауважую для себе, що це не просто чернетка, а один із перевірених зошитів студентської групи, який залишила дружина відкритим на столі. Ясно, що їх доведеться повертати. Міркую, як врятувати ситуацію? "Згубити" випадково сторінку не вийде: там якраз стоїть оцінка, ще й "5 балів"; переписати? - це вже з "галузі" фантастики. Кажу дружині за смішну та водночас прикру ситуацію, але зауважую, що студент не образиться, як не побачить своїх "5 балів"... І аби не дати відповісти, доволі сміливо обіймаю та цілую. 

Дивлюсь, а їжак - з хвостом щура.

Хтось старший вчить молодшого читати текст на порізаному на квадратики пісочному печиві. Якоїсь миті, поки старший десь відволікся, молодший чомусь вирішує скласти порізані дольки так, аби найкраще (гіркою) лежали на тарілці. Старший повертається увагою до процесу та обурюється: і як тепер той планує читати, а він учити!?

Сон 250820 "Забута історія"

Я знаю родину (таке переконання уві сні), в якій мешкають двоє-троє сестер. Якось я у них, в якості ремонту, підключав і налаштовував телевізор до тюнера на нові канали. Якогось дня приходить до мене їхня мама і приносить новину, яка стосувалася й мене: "В новинах чую, що викрита оборудка, спланована однією дівчиною, в якій були виготовлені фальшиві гроші, на яких були зображені Р.З., І.С. - на одній купюрі та моє - на іншій." Цей сюжет я маю нагоду переглянути в Ютубі. Р.З., І.С. (давні знайомі по літературній ниві) на виготовлених купюрах мали вигляд у профіль, а я - на повний зріст - у цеху ливарного заводу, з якого нещодавно звільнився (таке переконання уві сні). Цікавий зміст фото: за мною, на другому плані чаша розплавленого металу, яка переливається у якусь форму. Я розумію звідки походять ці світлини. Єдине, чого не розумію: який доспуп отримано до моєї? Може, узято зі facebook? Дивно, але купюри були виготовлені на копіювальній машині, яка друкує лише чорним, так, що від її продукції мастилися пальці. Певною мірою починають складатися пазли подій: розуміти кому це було потрібно, можливі від того наслідки. У такому дивному намірі: надрукувати свідомо фальшиві та відредаговані гроші, - виникло в нашої спільної знайомої Л.С. Цим кроком вона спробувала помститися за якусь давню і всіма нами забуту історію. Тим більш, щоб компенсувати свої моральні витрати, звідти, де працювала (на копіювальному апараті), змогла якось унести (укатити?) важеньку катушку кабеля. Тепер я з кимось у дитячому садочку на кухні. Дивлюсь на різні страви, які мають подаватися дітям: доволі оригінальні солодкі та желейні вироби. (Зміна кадрів). Знову з'являється мати дівчат, згаданих напочатку оповіді, і розповідає, що незнайома їй дівчина, згадана в розмові - Л.С. спробувала підпалити двері до будинку їхньої бабусі. Зрозуміти наміри цього залякування нам не вдалося, але цим інцидентом, як і першим, продовжила займатися поліція. Я віддаю цій "мамі" якусь торбу з речами, а вона, по якомусь часові приносить її з виноградом, який, як мені пригадалося, лежав там відпочатку, але на самому дні. Усе закручується до такої логічної послідовности, що молодий грузин сватається до однієї з доньок цієї "мами" - майбутньої, в його розумінні, тещі - зі словами: "Я хотів би придбати землю для своїх дітей!" - поєднуючи сказане з масажем її плечей. Дивлячись зі сторони, виникає кілька думок: 1) її доньки такі чорняві, що мають у собі щось кавказьське, таке виразне, як і в ньому; 2) що за дивна культура: входити в довіру до тещі, масажуючи їй плечі, та ще з такими далекоглядними словами про внуків? 0420'

Сон 200719 "Видозміненість форм"

Навіть не пам'ятаю, коли мені снився б сон, від якого міг мати переляк, а в результаті проснутися. Снилась якась неприємна людина, яка зайшла в якісь віддалені від мене двері, за нею, начебто, моя мати, яка за короткий час виходить у видозміненому образі страшної людини. Тієї миті лякаюсь і вибігаю в двері, що біля мене. Від побаченого просинаюсь.

Завод, на якому колись працював у реальному житті. Сниться не перший раз, але щоразу по-іншому: цехи виконують якусь нову функцію, адміністративне приміщення, прохідна, інші службово-допоміжні кімнати (майстерні для інженерів) - мені незнайомі й викликають пізнавальний інтерес з думкою: "я тут тимчасово", аби зрозуміти, що змінилося за весь час. У цьому сні спілкувався з якимись людьми, дивився на якісь труби, зокрема, як вони вкладаються одна в одну, і, як і в минулому сні, виїжджав автобусом (тролейбусом) від зупинки.

Я в якомусь чужому домі наводжу порядки, разом із тим знайшов диван, а на ньому якийсь мотлох і подушки. Зайве викинув, а подушки вирішив реставрувати, взявшись зашити їх порваність. Приступав до цієї справи у два заходи. На другий раз почав допомагати якись грузин, або ж чоловік кавказької національности, господар дому.

Сон 241118 "Порцеляновий гном"

Дачна ділянка, на якій росте молоде дерево. Минув сезон, як його посадили, а виявилось, що так і не прижився: більшою частиною обсох, лише верхівка видавалась живою. Так, як листя на ньому облетіло, спробував уявити, як ростиме маківкою далі. Хтось збоку, із ким оглядали дерево, каже, що його варто зрізати під пеньок, адже корінь живий і навесні ростиме по-новому. Кажу у відповідь, що ми залишимо те, що має живі бруньки, а саме верх, а більшість галузок, що йдуть нижче і по краях ми обітнемо. Так він ростиме далі. Уявив крону цього дерева у вигляді розлогої "шапочки".
Сідаю в машину з тим, із ким я був біля дерева. За водія чоловік кавказької національності. Заїжджаємо в магазин. На якомусь етапі розмови із продавцем профігурувало польське слово "policzki". Намагався згадати переклад, навіть поліз у "гугл-трансліт", але виникла складність із очікуваним результатом - на білому полі так і не спливла відповідь. (Цікаво те, що по пробудженню, я одразу згадав переклад цього слова: "щоки"). Так, як ми заїхали в магазин по продукти, було дивно спостерігати, як наш водій із характерними рисами кавказця, почав придивлятися до товарів, які в магазині стояли як для асортименту. Підійшла продавець-консультант і запитала в нього: чи потребує він поради в пошуку бажаного товару? На що він із характерним йому спокоєм лише повів вусами і без зайвини відповів, що шукає подарунок. А який? - не ясно! Шукав неспішно та мовчки - так, як вивчають товар і не знають, що саме обрати. Й раптом виймає якусь порцеляну, я навіть подумав, що це якась ваза на диво видовженої форми. А виявилось, що це гном, мало не метрового зросту, більшою половиною якого була багряна шапочка звуженої форми. По очах було видно, що він знайшов те, що шукав. Хоча для нас його вибір видався незрозумілим. Придивляюсь до "подарунка" уважніше й зауважую, що на одязі гнома трішина, яка співпадає зі складкою одягу на ньому. Він дивиться, проводить пальцем. Я подумав, що поставить і шукатиме щось інше, а він так впевнено, що все окей і йде до каси.
Виїжджаємо машиною заднім ходом із маленького двору. Треба виїхати так, аби оминути перешкоду у вигляді каменя. Пропоную водієві випустити мене з машини і його направити.
Образ цієї машини у дворі перенісся на поле, на якому стояв свіжий кінь, повний сил до роботи (Саме "свіжий" - середніх літ і не запаханий). (Зміна кадрів). Бачу цього ж коня старим і безнадійним.
P.S. Останній фрагмент сну скорше навіяний  фінальними сценами з фільму "Марлі та я", де в образі старої собаки мені уприявнився кінь.