Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою солдати. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою солдати. Показати всі дописи

четвер, 27 жовтня 2022 р.

Сон 271022 "Навчання і практика"

Іду дорогою з колишнім (віднедавна) прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Місце: дорога з напрямком у центр рідного міста біля парку, через який ходив колись до школи. Іде цілеспрямовано, широкими кроками (так, як ми його знаємо в реальному житті). Щось до мене говорить англійською, а я розумію лише загальні фрази. Проходимо плац, який видно через дорогу, (в реалі там стоїть сусідський дім) на якому новобранці до війська проходять вишкіл: вчаться оперативно складати та розкладати рюкзаки зі своїми речами та амуніцією. Кажу спонтанно до Бориса Джонсона польською "ćwiczenie", розумію, що не зрозумів і підбираю більш універсальне слово "практика". На що схвально та задоволено реагує. Неподалік, уже біля траси бачимо іншу групу військових - підготовлених до виїзду. Опинившись на іншому боці вулиці, біля проїзду, на якому є батьківський дім, тепер іду вже не з Б.Д., а з малою дитиною на руках, яку сприймаю за свою доньку. Біля воріт, при вході на проїзд (в реалі воріт там немає) зустрічаю сусідку (троюрідну тітку), яка каже, наскільки у мене розумна дитина, адже це спостерегла ще раніше, коли мала нагоду за нею доглядати. Своїм мовчазним виразом показую, що в мене навіть немає в тому сумніву. Йду з дитиною далі, продовжуючи тримати її на руках. Кажу до неї: "Треба вчити англійську, а то виходить так, що нічого не розумію, хоча пару слів сказати можу!". На цих словах у воротах на подвір'я дому зустрічаю сестру шкільного друга, яка у відповідь каже: "Звертайся - перекладу!". Заходжу з дитиною в дім, а при вході наставлені різні речі, переважно взуття. Ставлю дитину на підлогу, щось їй коментую. Лишній раз відзначаю для себе, наскільки вона уважна та мудра. 0420'




неділя, 4 вересня 2022 р.

Сон 040922 "Ризики та радість"

Допомагаю виконувати роботу в дивному, як для мене, порту. Пришвартований до берега величезний корабель, на якому відбувається щось, що нагадує металургійний завод. Із якимись людьми на березі, понад краєм берега, починаю розтягувати кабеля, але за характером дій, це щось нагадує до підготовки до завантаження сировиною металургійної печі. В процесі роботи летять іскри, із висоти палуби корабля падають на працівників, що стоять на березі. Хоча до самого корабля є хоч якась відстань, але вже відчувається температура, присутні ризики. В голову приходять різні раціоналізаторські ідеї, але разом із тим є усвідомлення, що до нас вже давно все придумали.0230'

Їду в автобусі з людьми з якими якось мимохідь знайомий. Вирішив зробити їм приємне, роздаючи з чарівного "букетика" маленькі декоративні грушки та листочки, зі словами: "Не треба приховувати почуття, як одяг в шафі!".

Присутній при звільнені українських полонених із російського полону. Якесь радісно-бентежне почуття. Якогось дива російський солдат стріляє в сторону, але наші хлопці, які виходять по одному, безстрашні. У одного на руці яскравіє синьо-жовтий прапор.



Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...