Сон 311223 "Позбутися, згадати, надолужити"

Сниться давня офісна робота пов'язана з дизайном і працею на телефоні. Знаю, що з цієї роботи пішла у відпустку колега О.К., з наміром звільнитися назавжди. Хто-хто, а таке рішення від неї я не очікував, занадто міцно трималась цієї роботи і посади, що приносила непоганий зиск. Я б на її місці так само тримався, але зараз, відповідаючи на телефоні дзвінки і спілкуючись з клієнтами, оцінюю цю роботу, як нецікаву. Тепер, будучи на її місці буквально, зробив би як вона - найближчим часом звільнився б з неї назавжди.

Працюю в якомусь цеху з функцією матеріального забезпечення, як склад. Виявляю якусь нестачу. Разом із тим чую від колег, які працюють у зовсім іншому місці, але пов'язаному з обороною і танками, що подібна історія є й у них. Поміж усього цього фігурує слово "частотники". Тепер я спілкуюсь на цю тему з керівником того складу, на якому так само була виявлена нестача, а ця людина - власник дому, в якого я колись винаймав житло. Переповідаю йому цю історію вже польською мовою, уживаючи згадане слово "falownik". Дивлюсь, а він узагалі не в курсі події.

Займаючись різними справами, зловив себе на тому, що забувся про одну з важливих справ. Починаю до себе внутрішній монолог: "Що ж це я занедбав шліфування оптичних лінз? А останній запис про них на блозі зроблений у вересні? Треба надолужити!"

Сон 120420 "Розплавлений метал"

Завод, на якому відбувається технологічний процес, пов'язаний з розплавом металу. Я знаю про ту ділянку, де відбувається плавка, але ніколи там не бував. На якомусь етапі з'являється позаштатна ситуація, де з розмов розумію, що вона вийшла з-під контролю. Між кількома людьми з'являється "конспірологічна" змова. Як сторонній учасник, уперше потрапляю на ту ділянку й бачу великий округлий "басейн-чан" у якому плавиться метал у яскравих біло-жовтувато-чорних розливах. Відчувається, як у "повітрі" стоїть невизначеність перед майбутнім. (Думка підсилена власними міркуваннями-спостереженнями за роботою заводів і підприємств: от вони працюють, з труб валить дим/пара... а от якогось дня (дні, тижні...) - ні!). У продовженні цього сюжету продовжують фігурувати двоє людей, де один має другому переказати щось важливе. Вони спеціально йдуть в окремий будиночок. Їх шукає ще одна людина. Незалежним звуковим оформленням звучить чотиривірш, який запам'ятовується частково, як і сам сон: "Господар повісився / З ним і Джульбарс...", - що нагадало пісню "Джульбарс" (слова: Віктора Неборака, виконавець: Віктор Морозов, разом із гуртом "Мертвий півень". Альбом "Афродизіяки"). (Знайшов друге значення імени "Джульбарс" - мінно-пошуковий пес ІІ світової війни). 0615'
P.S. У сні фігурують буквальні аналогії з певними мізансценами, виконані героєм другого плану у фільмі "ТойХто ПройшовКрізьВогонь", які вказують на затаєні бажання, "конспіролонічні" змови із "самим собою": відмежування від світу (закривання/пробивання дверей), проникнення не на свою територію, завищені очікування/розчарування і невідомість у майбутньому.

Сон 290519 "Бачити неймовірне"

Сон жахів, де світ захопила страшна сила модифікацій. Кадри ілюструють процес еволюції форм і правила: виживає сильніший, в умовах річок і великого лісу. Коротка суть викладу в наступному: зелена матерія рідкої форми потрапляє у здорове природнє середовище. Діє воно хвороботворно: всі, хто потрапив під його вплив, набувають видозміни, виражену не в ліпший спосіб для взаємоіснування із іншими; головно, це стосується зміни характеру. Гірше поглинає гірше і множить свою силу. Десь, поміж всіх сценічних перепетій, проходить скромна лінія боротьби і виживання доброї сили, на чиїй стороні знаходжусь я в ролі споглядальника і мислителя. Щоразу щукаю новітні вирішення по боротьбі з цим злом. Варто зауважити, що знаходжусь у колі тих, хто бореться за життя. Перебуваємо на великому човні, або ж кораблі, який перепливає з одного місця в інше, уникаючи ураження від поширення тої "чуми".
Все "еволюціонує" до певної межі, коли найсильніший залишається сам на сам зі своєю перемогою і безмежною силою, від якої залишаються з часом лише зредуковані фізіологічні та емоційні елементи. Ліс відновлюється, все живе дивним чином повертається на свої місця, хоча світ уже не той, який був колись.
Рештка візуалізованого фрагменту, яка виникає наприкінці: "Пішов вовк у ліс, збирати улюблені метрові колючки." Далі голос із-за кадру: "За останній час на території України почастішали зустрічі з "сейші-трелером" (так звати згаданого вовка - одного з виживших по недавньому переродженню), загадковою істотою, про яку багато говорять і мало хто бачив."
2325'
P.S. Заснув о 22:00, спав на спині, що мені не характерно, було незвично гаряче. Сон виник протягом півтори години.

Я ремонтую телевізор старого зразка в майстерні, яка знаходиться на другому поверсі батьківського дому. Біля мене син спостерігає за моєю роботою, ставить питання, зачіпає якісь предмети. Ось уже майже відремонтовано. Беру на перевірку плату СВЧ, яка відповідає за прийом сигналів, йду в іншу кімнату, повертаюсь, бачу, як змінюється сигнал. Все те чути по радіозвуку. Отже, плату можна ставити на місце, вмикати і перевіряти. При установці виявляю, що апарат стоїть непевно, ще й син поліз руками до кінескопа зі словами: а що це таке? Тієї ж миті телевізор похитнувся і впав на горловину кінескопа. Менша його частина відломилась. Трагедія! Батько спеціально підготував його для мене, аби зробити клієнту на продаж, а я з сином вгробив увесь апарат: така перша думка. Дивує те, що дід якось дивно понаставляв під нього якісь порожні і ненадійні коробочки, від яких рано чи пізно могло таке статися. Вичитувати сина? Ні! Пояснюю, розжовуючи, чому все так вийшло. Увімкнув телевізор ще раз, як виявилось: поломка кінескопа була некритичною. Міркую: як треба приклеїти відломлену частину - "хвостик", від якої залежить правильність установки плати.0122'

Я в колі трьох хлопців і двох дівчат. Сидимо за столом біля сонячного вікна. Говоримо про різне. В сусідній кімнаті - навпроти нашої - живуть дві дівчини, які раптом вирішили завітати до нас у гості. Одна (світлокоса) раптом вивисла на мені зі спини руками, коли я сидів, інша на хлопця, що сидів від мене зліва. Поведінка прочитувалась однозначна. Я ж кажу, давайте не до мене, он є Вася. - Сидить справа від мене. - От він не проти від такої уваги, тим більш молодий і однозначно для вас буде цікавішим.

Сон 221118 "Портал для свідків невидимого"

Я йду на скелястий пагорб, що над річкою Тетерів. У мене там стоїть залізний гараж - прямо-таки на самому схилі, частково вкопаний у кам'янисту породу. Поміж каміння йдуть стежки, ростуть невеликі дерева. По сусідству від мого гаража, на тій кам'янистій кручі, є й інші "нори", куди приходять люди. З того місця доволі красивий краєвид на річку. Бачу, як біля неї, на березі, у відносній даличині від мене, збираються поодинокі люди, але в одному місці. Раптом "відкривається портал" і вода починає світитися рівною стежкою від одного берега до іншого. Розумію, що стаю свідком загадкової події, яка трапляється доволі рідко, і про яку згадують у народі, як легенду або ж байку. Вмикаю на телефоні відеозапис. Починаю спостерігати, як по тій стежці починають іти невідомі мені "сутності", ледь торкаючись кінчиками ніг поверхні води. Їхню природу я б назвав безтілесною, контакт із якою для людини небажаний. Істоти проходять і "стежка" на воді зникає. Біля мого гаража бачу самостійну дитину років десяти, яку раніше не помічав. Вона має свою "нору" і ключі до невеликої сусідньої споруди. Скільки місця в горі за тими дверима для мене, як і для кожного - невідомо. Не можу зрозуміти до кінця: видно він так само, як і я був свідком тієї події. Біля нього починають збиратися інші хлопчаки-однолітки. Озираюсь, а круча починає "оживати" тими людьми, як розумію, які були безпосередніми учасниками того "порталу" із сутностями. Маю конспірологічну поведінку. Думаю, що робити з відео, яке записав: якщо виставлю в youtube, видам себе і те місце звідки знімував загадкове явище, якщо не покажу - не повірять на слово. Краєвид міняється: я в рідному місті, йду центральною вулицею. У ста метрах від ЦУМу згадую-бачу такий самий "портал", який проходить через проїздну частину, від однієї сторони дороги до другої. "Бачу", адже це спогад-легенда, затерта в моїй пам'яті. Насправді, по дорозі звично їдуть машини, по тротуарах неспішним ходом йдуть люди. Життя як життя, нічого дивного!