Сон 280620 "Невже вистачить?"

Бригада чоловіків заселяється у нову квартиру. Я серед їх числа. Спочатку приїжджає перша частина людей, серед яких я, а за пару днів - друга. Про те, що мали доїхати ще робітників - ми не знали. Як вперше заселялись у квартирі, я обрав крайнє ліжко, а як приїхали нові робітники - ліжка доставили і їх загалом у одному ряду виявилось із 10-ть, а моє - передостаннім. Був і другий ряд, але там було лише десь із чотири ліжка, а далі, ближче до нас, два столи. І все це в один ряд. Я питаю: на таку кількість людей, що замешкали, невже вистачить цих двох столів?

Сон 260620 "Безрезультатна відповідальність"

Я на чиємусь дні народження, на яке зібралося доволі багато народу. Разом із тим знаю, що цього дня на інше свято - весілля якихось далеких родичів по материній лінії - пішли батьки. Ці два заходи відбуваються одночасно, але незалежно один від одного. Якоїсь миті хтось не зміг додзвонитися до моїх батьків і я змушений був піти до них пішки, аби повідомити важливу інформацію. Чомусь пішов у трусах і одній майці. Прийшов і потрапив на самий розпал весілля. Першого, кого зустрів, був дід Григорій (в реалі - померлий). Всі вже були веселі, гамірливі, батьки сидили за столом, балакали та їли. Поки я очікував повідомити те, з чим прийшов, мені вже принесли страву: салат із двома дивними соковитими колючками, схожими на круглих риб або м'ячики з пухирцями (в реалі чогось подібного не зустрічав). Поки їв той салат, ті дивні колючки відкладав наостанок. В результаті роздивився, що вони ледь припорошені піском, так, наче верхні листя капусти, тільки-но зірваної з грядки. Відклав їх у сторону й на тому спинився. Тепер я змушений якимось бусом проконтролювати, як родичі роз'їдуться по домах. На якомусь етапі бус зупиняється, якісь родичі сходять, інші сідають назад і при всьому тому, в процесі, викладаються з багажника якісь чемодани, ставляться на тротуарі, одні беруться, інші - ні, хтось розходиться, хтось сідає, а в результаті залишаються такі, до яких немає нікому жодного діла. Я ж питаю: чиї ж вони? А у відповідь: ніхто не знає. 0520'

Сон 240620 "Прихована правда"

Сниться, що я розповідаю жінці, як моя знайома обмовилась, що знає мого батька. Спочатку не надав цій інформації важливого значення, але, як виявилось, ця історія має своє продовження. Тієї миті я просинаюсь і згадую вчорашній сон.
=》
Мій батько, обвіяний чарами якоїсь коханки, почав діяти всупереч здорової логіки, що покликана була б не шкодити своїм дітям, зокрема мені, а допомагати. Зокрема почав виходити на моїх знайомих, платити їм гроші, аби вони почали справляти на мене певний вплив. І так із кожним роком цей вплив починав зростати до такої міри, що самі знайомі почали натякати на особисте знайомство з моїм батьком.
- А я знаю твого батька! - каже Л.Г.
- Це не дивно, адже він телемайстер. Його багато хто знає! - відповів без сумніву.
- Я ж знаю його інакше, - змушуючи мене подумати розлогіше.
Тієї миті я згадую, що про таке ж знайомство розповідала півнатяком Т.Ш.
- І що ж це значить? - подумав я.
Тієї миті все стає настільки виразно ясніти, що я все зрозумів ("пазли склалися"): батько почав використовувати вплив на мене, чого раніше не робив, від знайомства з однією жінкою, що стала його коханкою і всіляко впливала на його дії. Мешкали вони в невеликій білій хатинці, до якої він заходив час від часу, а згодом, мало не оселився назавжди.

Групі студентів у якомусь промисловому парку розповідаю історію про те, як працював у Польщі. Тепер я в аналогічній ситуації, але студентів лише двоє і це дівчата, які зайшли в кімнату. На якесь питання долучився до розмови колишній мер міста (в реалі - дійсний) С.Сухомлин, якого вони не знали. Під кінець розмови хотілося б повідати: з ким саме вони розмовляли, але всі звикло розійшлися.

Я на новому об'єкті. У кімнаті, в якій поселився, зустрічаю незнайомого мені з інших будов робітника. Він повідомляє, що завтра свято "8 березня" - робочий день, отже оплата подвійна. Можна вийти сьогодні, аби "застопорити" місце на завтра. Розумію, що саме сьогодні мені почати працювати буде добре, адже завтра вихід на роботу гарантований, а я тільки-но з дороги. Тепер зібралися всі робітники. Дивлюсь на їхні обличчя, аби впізнати когось, хто мені знайомий. Наче зі спини - одного вгадую, а другого впізнаю однозначно - це колишній бригадир Є.С., що порадувало.

Подвійний фрагмент: тримаю свій носовичок на перилах автобуса.

Син в чужому місті хоче в театр. Виходить з дому, сідає в автобус. Жінка в паніці, я - спокійний. Невдовзі знаходиться. 0350'

Сон 220620 "Чужа стіна / фрагмент-світлина"

З певного місця витинається фрагмент розміром 15×20, щось середнє між шматком стіни, твердою палітуркою книги та листком з фотоальбому на одну невелику чорно-білу світлину. Цей фрагмент маємо, як робітники, перенести на стіну дому. До останнього: ідея, реалізація витинання - видаються нам успішними. Ось ми стоїмо перед побіленою хатиною і міркуємо: куди і як його вставити? (Хатина нагадує батьківську врем'янку, з тієї сторони, де свого часу, у юнацькому сні, я виявив на городі могили померлих родичів). Приходить господар цієї хатини і каже, що встановлювати той фрагмент у стіну категорично забороняє.

Сон 200620 "Видача зброї"

Десь у пошуку нової роботи я познайомився з жіночкою, яка займається кадровими питаннями. Вивчивши мою біографію, вирішила, що для мене обов'язково мають видати автомат, і терміново зайнялась цією справою. Тепер я з нею в якомусь чиновницькому офісі маю розписатися в різних журналах за ту зброю, яку сьогодні видадуть. До останнього дивуюсь: навіщо вона мені? Але та жіночка, дивлячись на мене і моє майбутнє, залишалась у своєму виборі настільки цілеспрямованою, що я довірився її діям, як частині якогось великого плану, в деталі якого вона ще до кінця мене не посвячує. Поки перебиралися журнали, підходили якісь службовці при високих погонах, в яких я не розбирався, і їхні сумніви так само розвіювалися фаховим поглядом цієї жіночки в майбутнє. Раптом для себе виявив, що на одному журналі було моє прізвище, як виявилось - однофамільця, який працює тут одним із дозвільних чиновників. У тому журналі я не мав розписуватися, хоча постало питання: чи треба це робити в "будівельному"? Отримавши негативну відповідь, на тому й завершили. На якомусь етапі, уявно примірюючи до себе автомат, спробував зрозуміти: як його триматиму в руках, будучи в окопі; як по мені стрілятимуть і над головою від куль злітатиме земля; як відеоприціл забезпечуватиме мені потаємність для ворожих куль. 0630'

Сон 190620 "Нечитана бібліотека"

Дивлюсь на книги власної бібліотеки (насправді, давній образ батьківської), зокрема на кіпку однієї серії, яку свого часу купив оптом, але так і не читав. Вирішив ту серію продати, аби не займала місце на поличці. Почав її перебирати. Деяки книги дублювались. Подумалось: чому я раніше цього не зауважив? Одна з них була розчухрана (читана-перечитана) так, що не мала товарного вигляду, хоча її повторювала книга у кращій якості. (Образ із цими книгами якось вже фігурував у забутому сні). Отже, відібрав! Дивно, але майнула ідея продати інші книги, коли подивився на бібліотеку цілком. Зокрема подумалось за російськомовну літературу, якої було більшість. Хоча, - подумалось ще, - кому вона потрібна? Вже від початку - це є добра ідея: виставити всі книги на сайті, так би мовити для продажу, але тим самим зробити інвентаризацію (опис) всієї бібліотеки. Тепер кудись збираюсь із дружиною. Дивлюсь у дзеркало, а щетина над вусами (зліва) нерівно росте, так, начебто в тому місці приховалась родима пляма. Відзначаю, що якось це не пасує до зовнішности. Добре було б підголити, але ми вже виходимо з дому.

Сон 070620 "Від такого судження аж прифіґів"

Повертаюсь на стару будову, на якій пропрацював більше року. Робота на ній весь час викликала задоволення, особливо в розумінні з боку начальства та злагоджености колективу. Мій приїзд співпав із корпоративним святом, на яке одразу й потрапив. Атмосфера на ньому так само відзначалася відкритістю розуміння і щирістю суджень. Ось я стою в невеликому колі колег, а біля нас якийсь керівник, досі мені незнайомий: світлоруденький, з характерною апропорціональністю обличчя: великим черепом та заменшеними формами нижньої частини обличчя. По ходу розмови розумію, що це німець чи австрієць, спілкується і розуміє ще російською, якою я для нього й висловлюю своє відверте судження:
- На цьому об'єкті справді приємно працювати! Коли треба вирішити будь-яке робоче питання, завжди є куди підійти і тобі зарадять: у майстерні, на складі, у механіків...
По завершенню моєї тиради, виникає мовчазна пауза, за якою цей керівник у доволі різкому тоні відповідає тією ж російською:
- А яке ти взагалі мав право говорити?.. (Пауза). Чи ти хочеш, аби ми завтра подзвонили на твою фірму і з тебе зняли... (замислився) як його?.. - доплату?
Від такого судження аж прифіґів: я так щиро і відверто, і лише з позитивними намірами, а він маніпулятивно, використовуючи лише статус своєї посади, показує мені місце!? На сказане вмовкаю. Для мене така людина вже від знайомства не має авторитету. 0130'

Сон 060620 "Викриття внутрішньої сутности"

Сюжет сну побудований наче одна з серій фільму "Беверлі Хілз". Присутні колоритні за характером герої, зокрема два хлопця і дві дівчини. Одна з дівчат такої ж зовнішності, як і у фільмі (Шеннен Марія Догерті). Оригінальний образ одного хлопця (переконання, що я його вже бачив уві сні, а в реальному житті - ірреально): неймовірно кучерявий, має підвищену волохатість, особливо зі сторони спини, довгі коси, що разом розвіюються на вітрі з метр, а зі спини прозирає своєрідний хвіст темно-сірого кольору, що стоїть сторчма, як у півня, але красиво окреслений, як у глухаря. У сюжеті присутрій ще один герой, який підлаштовує цих хлопців на якусь аферу. Все затівається таким чином, щоб дівчата не володіли правдивою та вичерпною інформацією. Діалоги чоловічої сторони до жіночої подаються під соусом "вір мені!". Одна з дівчат підбурює іншу (ту, що схожа на Ш.Догерті) підслухати їхні розмови, що й трапляється. Хитромудрі плани хлопців руйнуються, наче картковий будиночок: оголюється вся сутність кожного в тій справі. Причаївшись на віддалених ліжках, дівчата чують справжню суть намірів. У вирішальний момент скидають із себе ковдри і мовчазним виглядом показують: що-що, а ви нас не чекали! Закінчується діалогом, як дівчата сидять на передньому плані, а хлопці стоять на задньому (справа від глядача), на певній відстані один від одного. Цікавою обставиною є те, що всі вони були голі, хоча тієї миті моє ставлення, як глядача, було нейтральним. Дивлюсь на того кучерявого хлопця, а його коси по всьому тілу так і розвіваються по вітру. Поглядом вивчаю його образ: рослий, з ситим животиком, рослинність на животі суттєво менша за ту, що має за спиною, хвіст надає виразної статусности у порівнянні з іншим хлопцем, який виглядає поряд із ним доволі скромно.
P.S. Ані фільм "Беверлі Хілз", ані "Всі жінки - відьми", ані фантастичних сцен з нереальними персонажами за останній рік не дивився, що, як варіант, могло б лягти в основу цього сну. Тільки можна здогадуватися за причини виникнення таких героїв із певною мірою простим сюжетом. 0230'

Я серед учасників літературного форуму. Таке відчуття, що сам процес розпочато з моєї з дружиною ініціативи, хоча сам у ньому беру участь більше, як спостерігач за процесом і слухачем того, що читають. Багато спілкування і обміну літературними набутками. Асоціативно, сам захід відсилає мене до вечорів від ГО "Смолоскип". Ось автори зачитують по колу короткі філософські сентенції. Аби врешті-решт долучитися самому, згадую свою, але пригадування дається не одразу. Сентенція звучить так: "Тут питання ставлю я... До себе!". Поки пригадував, всі, хто хотів, вже прочитали і з легкістю перейшли до наступної літературної частини.

Заходжу в аптеку, довго думаю: що купити? - і вирішую взяти "Клотримазол" ("Klotrymazolium"), хоча думаю за "Синафлан", за ціною в 10 злотих. Беру гаманець і дістаю з нього дві монети по п'ять. У розрахунку дають сертифікат на володіння монетою в 5 злотих. Поки видавали, зі столу здмухнув якийсь округлий шматочок срібної фольги, яка невідь-звідки там опинилась. Виходжу на двір, дивлюсь на сертифікат, а він вигинається від вітру, дивлюсь на монету, а вона з отвором посередині. Отже, те, що я змів рукою з прилавку, і було серединкою цієї монети! Подумалось: як то вони (монетний двір) дивно її відчеканили, що внутрішня частина аж витоншилася до розміру фольги! 0435'
P.S. Насправді, образ 5 зл приснився викривленим: серединка монети мала б бути золотистою, як у реалі, а не срібною, як уві сні.

Сон 040620 "Таємна історія"

Дуже довго вибираюсь в мікрорайон Мал. рідного міста, який переважно складається з приватного сектору. Там маю давню роботу відремонтувати телевізор. Доволі довго підбираю час, аби туди піти, відшукуючи для себе нові й нові справи. Тепер я в родині дв. брата В., який має сина, а доньку від першого шлюбу дружини. В його житті є одна таємна історія, про яку я чомусь знаю (подібне відчуття виникає із-за переконання, що її колись вже чув уві сні). Згаданий брат був знайомий із дівчиною, яка вийшла заміж за іншого хлопця. І все могло б у їхньому житті бути не так, як сталося: та дівчина народила від брата хлопчика, про що не підозрював її чоловік. Згодом він її кинув, а брат, маючи вже нову родину, вже не мав можливости щось змінити. Так, цієї історії для багатьох не існувало, адже ніхто про неї не розповідав. Ось я у брата і ми маємо піти у той мікрорайон. Мої довгі збирання в ту сторону пришвидшуються бажанням брата вже там бути... Я знаю цю дівчину (таке переконання уві сні), колись її раз бачив. Брат же висловив потаємне бажання побачити свого сина, але для того мала би бути підстава. От я телемайстар, а він - разом зі мною. Все складається таким чином, що його зустріч із тією дівчиною виглядає, наче випадковість. Вона запрошує до себе... При вході у ворота зустрічаю її сина, років шести, а в його рисах знаходжу спільне з дв. братом. Особливо характерними для малого були чорні очі. Я ж міркую, що брат тут готовий буде затриматися надовго, але у мене від початку намір там не засиджуватися. 0203'

Сон 030620 "Подальший напрям життя"

На мій день народження починають прибувати гості. (Порушення логіки дат). Ось уже приїхала родина Л. з Ізраїлю. Підходить до мене двоюрідний брат І., разом із ним дв. брат О. (нас трьох об'єднує те, що ми одного віку), але я, зайнятий організаційними питаннями: розумію, що не встиг вчасно покупатися. Питаю в сестри Н.: чи можу піти в лазню під душ? Вона ж: "Заощаджуй гарячу воду, аби батько не сварив!" Разом із тим є потреба набрати відро води, але це можна зробити виключно в лазні. Разом із тим стаю свідком короткої розмови дв. брата І. з його мамою, на тему зароблених грошей, адже нині певний вибір напряму подальшого життя залежить від існуючої роботи, якої суттєво поменшало із-за кризи. Збираючись у лазню, щось дістаю зі своєї наплічної сумки, решту речей повертаю в неї. 0015'
P.S. Присутній зв'язок теми сну зі сном напередодні.

Я у Польщі в компанії знайомих мені людей (таке реконання уві сні). Сидимо десь на вулиці за спільним столом. Виникла потреба поділити на всіх круглу булочку з м'ясом, а немає чим. Я берусь вирішити це питання. Підходжу з нею до вуличного шашличника, бачу у нього на столі великий ніж і кажу польською: "чи міг би він мені розділити булочку", - а він не розуміє. За зовнішнім виглядом: уродженець середньої азії. Розумію, що треба підібрати інші слова: "Покроїти булочку!", - виказуючи бажання характерним жестом рукою. Хоча намір був розділити її на вісім дольок, зрозумів, що, із-за непереконливости її розмірів, реально лише на чотири. Разом із тим певною емоційною реакцією пробує взяти мене на кпини, повторюючи за мною слова і, наче невільно, показуючи її клієнтам зі сусідніх столиків. Навіщо? - питаю себе. Просте ж бажання!

Сон 020620 "Зустрічі з родичами"

Якісь завершальні справи по роботі, пов'язані з піском. Раптом зустрічаю бабу Євдокію. Починаємо говорити за життя, справи. Ідемо вулицею С.П. (Б.). Беру її за руку. Раптом починає вона співати різні куплети пісень, показуючи рукою то на одне дерево, то друге, то якусь споруду. І все зовні має якусь внутрішню філософію як візуальну, так і в словах. Проходимо ПТУ (в реалі - не існує), а я міркую, що тут вчився двоюрідний брат М., от і я також міг там навчатися! Тільки-но згадавши, зустрічаємо його по дорозі.

Просинаюсь, дивлюсь на годинник: 09:45. Що за масакра? - міркую про себе. - Мав проснутися о п'ятій годині! Іду до колеги в кімнату (в реалі схожу на дитячу в б.д.). Буджу його словами:
- Ти дивився, яка година? Ми запізнились на роботу!
- О, я вчора шашлик зробив! - чую перші слова по пробудженню.
Він піднімає голову, а це двоюрідний брат О.С. Тієї миті я пригадую вчорашній вечір, як пізно ми всі приїхали і мали ще сідати за стіл, але від утоми пішли спати. Асоціативно, десь тут і тітка О.Л. та інші родичі. 0205'