Сон 030124 "Минати насправедливе"

Дивлюсь за вікно, а там зупинка перетворилась на базар, а базар ще трохи і перетвориться на якусь бійню за примітивні інтереси, рівнозначні образи і претензії. Якось мірою переношусь ближче до того натовпу, але разом із тим розумію, що взагалі не люблю яких-небудь базарних збіговиськ. Подумки уникаю такої присутности в своєму житті.

Приходжу у якийсь офіс, знаю, що це моя нова робота. Знаю про якісь попередні домовленості з керівником щодо мого працевлаштування, але все ще не маю більш чіткої ясности та очевидности у своїй роботі. По ходу розмови потроху починаю входити в суть потрібних продажів і реклами. Розумію, що в усьому цьому мені бракує того головного, чого так само не було на фірмах, з яких швидко йшов, адже не приносили дохід. Така "чуйка" називається "досвід". Отримую узагалі непотрібну для своєї роботи інформацію, наприклад, що шеф заразом займається якимось видом спорту. Ніяк не можу остаточно визначити в розмові рівень своєї винагороди, мотиваційну складову зарплати. Розумію драматичність найближчого майбутнього, що за такої розмови із ним, навіть не маю підписаного трудового договору. Якоїсь миті, знаючи, що за сусіднім столом сидить його секретарка, раптом відзначаю, що це вже інша жінка, а вірніше: його дружина, яка мило розмовляє з ним не так про роботу, як про відпочинок і легкі побутові теми, що подаються з гумором і ніяк не торкаються серйозности мого перебування тут. Узагальнюючи подумки нову роботу, кажу до себе: "Оце попадалово, поки не знайду нормальну роботу". Як проснувся, співставив це відчуття невпевнености в завтрашньому дні, яке нагадало знайоме з далекого життєвого досвіду, вже з реальною роботою, оцінюючи теперішній стан речей, як доволі стабільний.

Видиво. Будда в образі кота, а на голові шапочка, що нагадує ягоду малини, але синього кольору.

Сон 130920 "Не все так важко!"

Іду по базару, дивлюсь на товари з різним крамом (якісь асоціації з іншими снами), тепер - по вулиці, а мене перестріває дівчина, яка хоче взяти інтерв'ю. Розповідаю їй про співпрацю з "управлінням сім'ї та молоді", і як все тяжко з реалізацією проєктів. Якоїсь миті з неба починають падати м'які іграшки великого розміру. Одна з них схожа на Білочку з мультфільму "Льодовиковий період", але з доповненям образу: кольоровими стрічечками середнього розміру, пришитими по контуру до різних ділянок тіла (рук, ніг, талії). Загалом, веселий образ! Друга іграшка більш прозаїчна: за формою видовжена сіро-синя трапеція, щось із натяком на форму морозива (на палочці). Неймовірно, але тієї миті ті іграшки викликали в нас стільки радости!..

Сон 270819 "Має зачепити"

Кіноматографічний сон. Я в ролі опікуна, який займається господарчою справою в інтернаті для малолітніх дітей. У мене сьогодні завдання: випомпувати з підвального приміщення воду. Займаюсь різними організаційними справами в даному напрямку, викачую то в одному місці, то в другому. До нас в заклад приїхала людина, на яку покладана місія інспектувати: як дитина адаптується до умов перебування. Тією дитиною є хлопець десь до десяти років. Поки я зайнятий, інспектор спілкується з вихователькою, я ж час від часу долучаюсь до цієї справи. Варто додати, що на свої дії частіше дивлюсь зі сторони, аніж очима самого героя. Використання такого операторського прийому справді поширений у кіноматографії. Я знаю, що вже мене очікують, аби вже поспілкуватися зі мною. Ще трохи і я буду готовий. Цього дня в нашому закладі з'явилась незнайомка, із якою мені довелось перекинутись кількома взаємними поглядами і короткою розмовою про те, ким я тут є. Складається враження, що між нами в майбутньому має виникнути якісь стосунки, але як у всіх романтичних сюжетах, ускладнених певними подіями, з'являється зав'язка твору, недочитана з першого погляду тією дівчиною: моя зустріч з ще однією героїнею, яка прийшла відвідати двох своїх синів у цьому закладі. Її погляд вказав на те, що моя зустріч з новою героїнею була прочитана не в кращу сторону наших ймовірних взаємин. Як їй пояснити, що місце моєї роботи не має жодного відношення до особистого життя? - звісно ж має, тут я познайомився з нею (цей фрагмент роздумів спостерігаю за собою, як головним героєм, зі сторони), тут у мене опікунські обов'язки до згаданої дитини. 0028'

Біля голови кружляють кілька бджіл. (Ця тема вже фігурувала у двух снах). Одна з них залетіла мені в праве вухо. Як не поверну його - не вилітає. Відчуваю, що навіть трохи просунулась глибше, головне, не викликає кардинальних відчуттів незручности: просто, закладеність у вусі та й положення таке, що не кусає. Вирішив поїхати в лікарню. Виникло відчуття, що вона звідти випала, що й підтвердили в медзакладі. Поки сидів на зупинці, почув чоловічий переспів пісні "Лісапетний батальйон" у якомусь більш ліричному виконанні. 0227'

Подумав: як я буду їхати в Польщу? - і вже сів у невеликий автобус, більше схожий на маршрутку. По дорозі міркую на тему роботи в Україні та фінансів: скільки треба буде гривень на виїзд і в'їзд під час такої дороги. У голові фігурує 100 зл., які думаю розміняти. На якомусь етапі дороги водій заїжджає на газову заправку, яка більше схожа на непрацюючий базар: в'їзні залізні ворота напіввідчинені, при вході діє прилавок, біля якого він і зупиняється. Дивлюсь уважніше, а люди за цим прилавком дивно вдягнені: одяг білого кольору нагадує якусь пародію на космічних прибульців, із загадковими і нікому потрібними нашитими елементами для неіснуючого тіла. Тим більш: продають аналогічний одяг. Придивляюсь уважніше: хто? Виявляється, всі однієї національности, невеликого зросту, більш схожі на туркменів. Один з них дивиться на нашу машину й каже: таких ще не бачили на півночі України? Скоро таких машин буде багато! 0405'

Сон 091218 "Несподівані відкриття та знахідки"

У якомусь сні залишив на підлозі стільник напівкруглої форми від вулика, який завівся в якомусь домі, схожому на батьківський, та якомусь для мене чужому. В мене думка, яку виніс з попереднього фрагменту сну, де побачив якихось тварин у вальєрі наприкінці довгої вулиці в одному з приватних дворів: роздивитися стільник, а потім взяти його і кинути об підлогу. Що очікував від цього - неясно! Але думка так зробити була переконлива. Кинув на те ж місце, де він лежав. Стільник заворухався, але так з нього ніщо не вилетіло. Я взяв його до рук і побачив, як з внутрішньої частини тієї напівокруглої сфери стільника витікає густа липка рідина прозорого синього кольору. Вирішив покласти його на місце. (Про це місце мені відомо з попереднього сну). Це сусідня кімната невеликих розмірів. Лежав цей стільник наче на поличці, трохи вище голови.  Поклав і виникло зацікавлення роздивитися: а що за стіною, біля якої він лежить? Обходжу і бачу на тій же висоті його продовження - другу половину напівсфери, трохи більшу за попередню. Цікаво те, що жодних бджіл або ос я так і не побачив, але зрозумів, що стільник цілком повноцінний. Приймаю рішення: знищити той загадковий вулик. 0615'

Щось пов'язане з книгою. Що саме: важко згадати, але що "книга" - це точно! Потім іду рідним містом, знайомими вуличками, які розкриваються для мене по-новому, виходжу на якусь, яка мені незнайома, це при тому, що знаю майже їх всі. На тій вулиці стоїть невеликий але гарний будинок культури. Зрозумів за вивісками, що були на ньому. Спробував зосередитися: в яку сторону все ж таки пішов? Планував у напрямку дому, а вийшло? А вийшло, як і минулого разу: у зовсім іншу сторону. Навіть уявив мапу міста і своє розташування на ньому. Подумалось: нові вулички - це цікаво, але ж не так, як я хотів? Ще відійшов так, що жодних маршруток, або тролейбусів. Вирішую йти далі, подумалось: недалеко має бути базар. І від незнайомої мені вулички виходжу прямісінько на нього. З першого погляду виходить цілий ярмарок: із шашликами і розвагами. Десь по дорозі купую невелику упаковку чупа-чупсів. Одну з цукерок дістаю для себе. Недалеко від мене якась продавчиня, яка вийшла на перекур, раптово кидає цигарку і біжить до дитини, яка закричала десь справа від мене. Проходжу вглиб ярмарку і бачу знайомого Р.З., який грає в якусь гру, подібну на тир. Вітаюсь і питаю, чи не пригостить він цигаркою? З першого разу питання він не розуміє, наче не дочуває. Повторююсь і кажу, що пригощаю чупа-чупсом і простягую йому упаковку. (Коротке пробудження). Намагаюсь пригадати ту книгу, від якої почалась моя подорож у цю сторону міста: перед очима постає сторінка, на якій букви оживають і набувають нових красивих заокруглених форм. Відзначаю для себе, що такого кегля я ще не бачив, обов'язково треба буде десь його використати в майбутньому! 0940'

Сон 150918 "Віддалена присутність"

Виробництво. Технологічна лінія. Вже мало роботи. Таких, як ми задіюють все менше. 0202'

Аби щось собі розтлумачити, вирішую купити Катехизм. А де його ліпше купити, як не в церкві? Йду до храму, так, наче це Михайлівська, що в Житомирі. При вході три сходинки, ліва частина перероблена наново. Та, що справа, дві треті, давня - з суцільного граніту, та, що зліва - з гранітних кубиків, якими вистеляють бруківку. Саме під тією переробленою частиною написано, що тут був Патріарх Костантинопільський усупереч  московському впливу "так нада". Саме так і було написано - в лапках. Заходжу в церкву (починаючи з двору і завершуючи інтер'єром та виходом, все не так, як в реальності), підходжу до місця, де можна купити будь-які духовні атрибути та літературу, зокрема Катехизм, а жіночка, що продає, вже все замкнула і поспішає до виходу. Вона питає: що мені треба? - лише з цікавості, не змінюючи темп своєї заклопотаності. Дивлюсь на інших, а решта, мало не так само себе поводять, наче завершився робочий день. Йду. На виході араб в чорній рясі освячує, хрестить і дає щось цілувати. Чомусь ця людина викликала в мене недовіру, адже його образ не входив у мої стереотипи. Хоча на виході утворилась черга до нього, я, ухилившись від його послуг, вийшов у двір, поки він був зайнятий віряноном. Якщо вхід до храму розташовувався традиційно, але з боку, то вихід був біля вівтаря. У дворі церкви побачив "барахолку": люди продають якісь антикварні або уживані речі, квіти. За огорожею стоїть рухома залізна статуя чоловіка без голови, але з мечем у руках, кінець якого закріплений до даху будинку, до якого стояв спиною. Цей образ мав би наводити страх, а викликав усмішку, перш за все, що був "товстуном". У ту залізну конструкцію заходив "актор", всією роботою якого було напівприсідання зі струшуванням одірваної голови і рухом прикріпленого меча. Пригадав, що цю ж "барахолку" та "статую" я вже бачив на цьому ж місці раніше (видно в іншому сні), лише того разу "залізний чоловік" стояв серед "барахольщиків". Посеред "кадру" врізається реклама аптеки. Об'єктив переходить з більшого ракурсу, який показує реконструкцію закладу, на саму вивіску. Звучить назва латинкою з букви "С". Також у назві присутня подвійність літер і буква(и) "s". Зокрема кадром показано, як відбувається заміна сходинок зроблених колись з червоної цегли - незвично відсунуті у сторону від самого будинку. У тому ж рекламному ролику фігурує чоловік характерної завнішності, доволі кумедний: гачкуватий ніс, довгі та світлі коси. Далі об'єктив відходить від цієї аптеки в ліву сторону і показує велике густорозбудоване німецьке місто покрите снігом. На думку приходить назва "Мюнхен". 0505'

Інших, з тих, хто лишився, поокремо обводили кількома колами шлангу, утворюючи своєрідний контур, і поливали з нього ж водою.