Сон 260522 "Не в тему старі граблі"

Працевлаштовуюсь на нову роботу менеджером з продажу. Вже від початку не до кінця розумію пріорітети в діяльності. Спочатку виїжджаю на об'єкт, аби спостерегти за потребами клієнта на місці, але по ходу розумію, що маю прогалини в розумінні суті продукту, аби щось пропонувати. Загальні фрази про фірму, навіть, якщо хтось вже нас знає, не працюють. Треба глибше, а на глибшому ще не розуміюсь. Розмова з директором, який мене найняв, так само вийшла загадковою: він мене бере, аби на мене подивитися. А на що тут дивитися? - міркую собі, коли з посадовою інструкцією не ознайомлений, а суті самого продукту як і не має. Перебуваючи на виїзді у клієнта, переміщаюсь по об'єкту через якийсь земляний пагорб, який весь час переривають трактори і не давають нормально ходити. Повертаюсь із виїзду на офіс із нульовим результатом. Там сидить секретарка, яка, видно, на фірмі працює не перший рік. Маю трохи "підвішений" стан із певним рядом запитань до шефа. Сидячи в очікуванні, дістав смартфон, аби прочитати трохи корисної інформації. Краєм ока помічаю, як ця ж секретарка мене фотографує і наочний звіт моєї "діяльности" перестлає комусь онлайн... Й жирафу ясно, що шефу. Міняю тактику і починаю її розпитувати за продукти фірми, суть роботи, вимоги. Дізнаюсь, що попередні менеджери з продажу на моєму місці працювали по кілька тижнів і йшли, але це було подано так, що вони самі не справлялися з роботою. Про себе міркую: так, як не розумію суті праці з першого дня, ніхто мене в неї не вводить, то і, ясний пень, і я так виглядаю. Починаю діймати за продукти, які пропонує фірма. Так і не зміг конкретикою питань отримати ясність. Змінив тактику: попросив надати мені каталоги з продукцією. Почала виймати один за другим, а їх до грому, і всі вони різні. Перше, що взяв з її рук: системи повітряної вентиляції. Попросив щось ясніше, як для менеджера, бо ці каталоги більше знадобилися б технічному інженерові. Вона ж не розуміє: яку ж "ясність" можна мати ще більшу, аніж ця. Жартома питаю, то, може, ще продаєте зубні щітки, різні засоби гігієни? На що вона ствердно відповідає: і це можемо! Я ж геть "підвисаю": торгувати всім? Це ж не реально. Ясно, що в директора треба спитати: на якому продукті краще зосередитися, можливо, його більше на складі, можливо, має якийсь пріорітет. Знову сідаю і очікую шефа. Десь і з'являється. Не сам. Сильно зайнятий, до мене в нього ще не має часу, але видно, що поговорити зі мною хотів би. Коли настав слушний момент для розмови, відчув, що вона не клеїться... Міркую: що це вже десь проходив! Прикро, але з таким підходом вже зі старту доведеться міняти таку "роботу". 0140'

Сон 060422 "Перфекційні очікування"

Написав бригадиру, що не йду до праці. (Так було в реалі, але це ж сниться, як повтор). Разом із тим поїхав до нього додому аби сказати особисто. Стою, аналізую логіку таких дій. Виходить він до мене на двір, а я пояснюю наскільки дивно себе почуваю, якщо вже дійшло до того, що вважаю за потрібне, окрім повідомити письмово, ще й приїхати особисто розказати за свій стан здоров'я. (Характерно, що до, як і під час сну в мене не переставала боліти голова). Дивлюсь, як біля його будинку сідають доволі низько літаки, зокрема хвостову частину, а він недовго думаючи, іде за ріг свого дому, а там ціла парковка моторних літаків, що щільно стоять один до одного. Хоча з першого погляду літаки виглядали звичними, але в небі виявилось, що на половину схожі з водним катером. Сідає в одну з них і злітає в небо, але незвично: падає трохи на асфальт, легко вдаряться, знову підлітає і сідає на водний простір. Після чого пливе до якоїсь пристані з дерев'яним будиночком, де має комусь пояснювати свої дії. (Чомусь це мені нагадало абсурдну ситуацію з моїм до нього приїздом). 2300'

У якомусь студентському колективі проваджу режисерську роботу. Дозволив самим учасникам вибрати твір, розібрати ролі і почати їх самостійно вчити. Моя ж місія полягала в роботі зі сценічною майстерністю. Проходить перша репетиція, а за ним показ; проходить друга репетиція, врешті - другий показ. Під час репетиції комусь зауважую на довгі паузи в діалогах і грі. Загалом із чергуванням: репетиція-показ, у мене виникає відчуття пришвидшености подій: тільки-но працював з виконавцями, як уже вони показують матеріал "на чисто". Мені дещо в тій грі не подобається, дивуюсь також незавершености вистави. Перший показ, наче перша серія, другий - передбачає, що буде й продовження. Прошу в одного з акторів текст вистави, а він написаний від руки так, що не вдається прочитати. Згадую, що ця постановка за творчістю М.Гоголя і в мене вдома є збірник його творів, а там має бути цей текст. Вирішую обов'язково його перечитати цілком. Сам захід завершується святково: студенти щасливі, парадно вдягнені, ходять групками і весело спілкуються. Покинувши приміщення зі сценою, ходжу по двору між тим студентством. Когось шукаю з учасників вистави, але не знаходжу. Насправді, доволі перейнятий якістю вистав... Мимохідь у натовпі помічаю якусь дівчину, яка на відміну від інших, йшла по вулиці і доволі сильно плакала, причина була не ясна. Дивно, але зі спини мала такі штани, що на дупі була використана шкіра тілесного кольору, ще й вилискувала. Загадкове перше враження... Хоча і звернув на це увагу, але так і залишався перейнятим виставою та пошуком учасників вистави.

Сон 200420 "Абсурдна випадковість образів"

Звернув увагу, що хтось виставив на городі "ялинку" з чотирьох менших, а для симетрії, п'ятою, росла звичайна яблуня такого ж розміру. Припустив, що саме так "дивно" зробила мати. Уявив, якби ялинки були наряджені разом, то створювали б святковий новорічний настрій. Уявно почав вішати герлянду, міркувати: куди її краще увімкнути. Потім відбувається трансформація: ці всі ялинки та яблуня - це один стовбур дерева, обмотаний "об'явлено-уявною" гірляндою (розуміння і образ - на межі), якою стає баба Марія. Вона прив'язана до нього, але якось дивно: паралельно контуру рук, які обіймають дерево, злущена по колу кора, а вони припнуті на дюпеля. (Важко уяснити логіку цих переходів: гірлянда-руки-гірлянда). Спочатку б.М. стоїть обличчям до дерева. Але ж то не гарно! - подумав я. Почав міркувати: як розвернути? Видно, що "підвис" від алогічности образу та абсурдности подальшого наміру. Пішов до матері, аби спитати: що робити з б.М. (...)
Якийсь новий перехід (перебіг сну), в якому виникає усвідомлення, що під землею щурі. Чимось "жахнув" (ударив) по залізному казанку. Злякав їх так, що всі вибігли з нори і зупинилися на кущах і дивляться на мене великими чорними колами очиськ. Я ж подав голос, схожий на тявкання цуцика і вони всі, але не одразу, почали за мною повторювати. Дивлюсь на них уважніше, а писочки, які мали неприємні риси, почали від того завивання преображатися. Тієї миті я усвідомив, як своєю дією впливаю на їхню волю. Як проснувся, почув, що в реальності такий скавучий голос подає якась ранкова пташка. 0430'

Уві сні пригадується пісня "Курчатко" у виконанні Антіна Мухарського і гурту "ГраБля". Цитата крізь сон: "А ти братішка / бєлогвардєєц...". Далі чую чудернацьку фразу: "Чи вольно видобувати з суден "косацьки" (під прапором Казахстану), японську рибу?" (у значенні "японцям). 0445'

Сплю далі, залишилось 15 хв до дзвінка. Спостерігаю не перший раз, що з'ява сну починається за якоюсь абсурдною випадковістю образів, які між собою починають витворювати сюжет.