Я в якоїсь жіночки в гостях, яка розповідає про пацюків, яких вирощує у себе в спеціальному приміщенні. Половина з них вимерла, але "перебрати" їх ще не знайшла часу. Їсти закидає згори, крізь вентиляційні отвори, а загалом: вони живуть своїм життям... Мені стає цікаво і я йду до них, аби на все це подивитися. Приміщення частково нагадує батьківську лазню, зроблену з цементних блоків та бетону так, що основна кімната сприймається ізольованою, де можливим виходом з неї могла б стати каналізація, яка сприймається мною поверхом вище. Всі пацюки лежать в одній великій купі. З першого погляду нагадують живе місиво. Безліч самок годують своїх малюків. Придивившись уважно, розумію, що вся ця жива маса лежить на мертвій. Якоїсь миті зрозумів, що я маю за спиною, в районі пояса, якусь невелику частину цих щурів. Почав їх виймати і скидати в основну купу. Неприємним для себе фактом виявив, що деякі з них були мертвими. На що виникла певна огида. Коли я спитав: що буде робити з одними і другими? - господарка припустила такий сценарій: хоче їх розділити, живих відібрати, а мертвих залишити в тому акурат-бетонованому приміщенні, яке перетворити на свого роду "крематорій" і спалити. Я щось пробую на початку організувати, але з прикрістю помічаю, як одне щуреня догризає хвостика свого співродича. 0500'
P.S. Міркуючи на цим сном, виникла асоціація з іншим, в якому подібне неприємне відчуття огиди мав за спиною, коли раптово опинився в туалетній ямі. Взагалі, сон сприймаю, як дуалістичний образ життя та смерті, циклічности: виживання одних за тлі інших.
