Сон 150525 "Цап відбувайло"

Після перегляду документального фільму про Ошо і його організацію (в реалі, закінчив дивитися десь на половині серіалу) приснився сон, якби продовження того фільму. Якась релігійна організація з масою народу, де в жертву мають принести козу чи цапа (прихована іронія на ягня), де ця тварина за глибинною логікою, а про це ще ніхто не здогадується, і є творцем всієї цієї системи. 

P.S. Додивившись серіал до кінця, вловив певну нотку вгадуваности долі такої організації, зокрема і самого засновника, якого "з'їла" сама система, яку він вимислив створити, як єдиний і неповторний правильний світ. От лишень логіка "правильности" у кожного своя. 

Спостерігаю за собою, що мені подобаються сюжети та історії пов'язані з масовим досвідом, переважно з релігійним підтекстом та, бажано, з динамічним розвитком подій. 

Сон 021024 "Проблема на початку"

Хитросплетіння подій, де учасники опиняються при будівництві моста, завершальний етап. Хтось каже, що це називається "шва" (так називається фонема в англійській мові, що позначає коротку "е"). Таких однакових мостів якби декілька, і всі вони мають однакову кінцеву проблему, яка вже не розв'яже ланцюжок з попередніх подій. Принаймні так виглядає, адже ніхто не має ідей, що робити з цим далі. (Цікаво, що у вчорашньому сні була подібна лінгвістично-будівельна тематика).

На роботі поінформували, що нас мають забрати на іншу працю. Головний меседж: ждіть подальших вказівок! Цілий день минає в неясності, так він і завершується. Наступного дня у мене під кінець праці участь у якомусь творчому вечорі, але під час праці починається та сама історія, як і попереднього дня (повтор подій, характерний снам), поки майже під кінець праці не надають якусь дивну адресу (локація - Польща), де навіть нумерація фігурує в самій назві, ще й знаходиться в лісі. Мені вже пора думати про захід, а тут нарешті дочекалися.. Дехто зігнорував їхати. Інші кажуть так, що й не ясно, чи хто-небудь справді поїде, хоча формально перед начальством висловили запевнення. У мене дилема: що робити?.. Ось я вже в якійсь школі. Перевдягнений на чисто, в джинсах. Знаю, якщо всі поїдуть, краще - не підводити. Захотілось у туалет, питаю якусь вчительку: "Де у вас тут кібелєк" (останнє слово по-польськи, та ще побутовою мовою). Вона якось дивно реагує і каже одне слово: "Можливо", - показуючи абстрактно рукою в нікуди. Спускаюсь на перший поверх, знаходжу біля вахтера. Коли заходив, нічого поряд не діялось, хоча вхід був доволі дивний, з однією максимально великою сходинкою (щось подібне сьогодні вже снилось, але не пригадаю), а на виході - уже працював якийсь трактор і ставив якийсь барабан, наче з кабелями. Акуратно, поміж риштуваннями, виходжу назовні, навіть хтось подає руку, аби піднявся мало не з якогось викопу.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

P.S. Це 1100 допис на цьому блозі.

Сон 150924 "Організація весілля"

Якось причетний до організації приміщень, в одному з яких має відбутися весілля. Починають приходити люди організовувати свято, згодом і гості. Разом із тим є люди, що проходять тут мимо, скорочуючи, як і раніше, дорогу. Це приміщення виглядає, як внутрішній двір, тому тут часто користувались для цього. Наступає момент весілля, ось уже молодий говорить перший тост до молодої. Але цієї миті знову з'являються люди, що мають пройти повз, скорочуючи собі шлях. Промова у молодого обривається шумом сторонніх людей, які саме в цей момент безупинно пішли потоком один за одним, проштовхуючись між гостями. Вирішую піти до двох головних дверей, аби їх закрити на ключі. Йдучи акуратно крізь натовп, помічаю чоловіка в орденах і медалях (конкретика обличчя відсутня, після пробудження зрозумів іронію сну: "весільний генерал"), пройшовши ще трохи, якихось акуратно доглянутих курсантів, одного з них - веселого і кучерявого під гель, які чомусь спілкувались між собою вишуканою російською. Хотів би їм щось сказати, але не зараз, це гості (від молодої, молодого? - не ясно), моє завдання убезпечити приміщення від сторонніх людей. Минаю нареченого і наречену та виходжу назовні у двір. Підібравши зі зв'язки ключі, замикаю вхідні двері до приміщення та основні ворота у двір. Де мене підходить якась жіночка з дітьми, які також прийшли на весілля. Тепер я мушу пригадати маршрути, як обійти дім і з інших приміщень, дотичних до моїх, аби і я, і вони могли потрапити всередину.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 100924 "Недоконаність виразити себе наповну"

Йду коридорами якоїсь телекомпанії. Мене огортає внутрішній настрій творчої атмосфери в цих стінах. Бачу людей, які мене не знають і загадково позирають на мене, адже тут бувають реально різні люди, а найчастіше - невипадкові, хтось щось мене питає, я відповідаю і йду далі, хтось інший уточнює до кого чи куди я йду. Відповідаю і заразом задаю уточнюючі питання. Приходжу на якусь студію, де знімають якесь не так телешоу, як показ аматорських колективів, то з дітьми, то з дорослими, які показують короткі театральні виступи. Я ж сідаю на вільне місце, яке розташоване було мало не першим перед виступаючими на сцені. Стільці для глядачів були розставлені в довільному порядку. Коли дійшло до підставної ситуації, коли запросили дівчину, а згодом незнайомого їй хлопця, і попросили виконати одне із завдань - поцілуватися, а це було в їхньому житті вперше, а самі були не зовсім так красавчики зовнішньо, як і в результаті почав виглядати їхній поцілунок, на цій зрежисованій кимось гидоті публічно встав і мовчки вийшов. Лише зараз звернув увагу, що вдячною публікою на такі сцени є якісь люди старшого віку, зокрема жінки та пенсіонери, а деякі з внуками. Вкотре оцінив гидотнійсть, вже "по другу сторону екрану". Як вийшов зі студії, зрозумів, що там забув свій одяг. Вирішив повернутися. Слава Богу, все завершилося. Заходжу і починаю забирати свої речі. З кожним новим предметом помічаю наступний і наступний. (Фіксації на тому, що я тут їх реально залишав - відсутня). Навіть побачив борсетку з гаманцем, яку точно б не знімав би з себе у публічному місці. Поки збирав речі, заходить розмова з образом не так людини, як подібного, але все ж таки від'ємного, до героя, з кінофільму "Володар перснів" - Ґолума з доволі великим ротом і густим рядом зубів. Він перший заводить розмову, починаючи з якихось дурниць. Я йому кажу одне, а він мене інше, кажу друге, а він зі мною сперечається, кажу третє, а він мене перекривлює. Врешті-решт гостро висловлюю якусь думку на якусь його тезу і йду, не звертаючи на нього більше уваги. "Йду так", що залишаюсь збирати свої речі в іншому кутку телестудії. Тут до розмови у продовження попередньої долучається якийсь чоловік інтелігентної зовнішньости. Починає мене допитувати щодо висловленої тези, що побачене мною на цій сцені не має належної режисури. Я і з ним також починаю сперечатися, згадуючи (з реалу) свого режисера, як фахову людину з критичним мисленням на сценічну творчість. В динамічній дискусії хочу швидко назвати його прізвище, але чітко називаю ім'я, якось непевно по-батькові, а прізвище наче як вилетіло з голови. Він, якби почувши буквально, питає: чи це той режисер, який зробив у такому-то місці то-то? Я кажу: ні! А в голові намагаюсь пригадати правильне прізвище. Подаю це так, наче він мене не розчув. Повторюю ПІБ ще раз, вже впевнено згадавши по-батькові, невиразно озвучивши прізвище. А він не перестає питати далі: А чи це не той, який поставив виставу таку-то й таку в Полтаві? Я знову ж йому заперечую і вже впевнено пригадавши прізвище, виразно і голосно починаю його повторювати й повторювати. Він знову починає мені щось так само інтелігентно припускати, наче він не те, що знає всіх режисерів в Україні, а навіть їх особисто. Це мене злить, адже він в моїх очах стає далеким від того, при кого йде мова. І тут вже коротко розповідаю фрагменти з його біографії і родинні зв'язки з тими людьми, яких він точно не знав і не знатиме. 

Тепер я йду по вулиці. В душі настрій творчого піднесення і відчуття кінечної нереалізованости. На цих емоціях виникає відчуття непевности в стабільних заробітках. Починається все з того, що я сьогодні обіцяв по рекомендації прийти на заявку і відремонтувати телевізор. Йдучи далі по дорозі, наступним пригадується, що я так "загрався" в різні роботи, що на основній давно не з'являвся (пригадуючи з реалу час, коли працював маркетологом), на цьому тлі пригадується інша робота (комбінація з реалу кількох інших, на яких пробував реалізувати себе, як менеджер, але так була організована основна праця, що "спочатку прояви себе, а потім ми тебе візьмемо на постійну роботу" - що я вже не знав, яке з усіх тих і є основним місцем роботи. Коли проснувся, "зітхнув", що в реалі я маю стабільну працю, а страхи про непевність у завтрашньому дні залишились в Україні.

Від фірми приходить звістка, що намічається нова поїздка за кордон. Надходить час ікс, коли дзвонить мені один з шефових фірми і каже, що все, пора! Дають інструкції, що маю зробити: поїхати в інше місто іншої країни, забрати майбутніх колег до Польщі, але не з остаточним поверненням, а одразу на новий об'єкт. І все це не просто десь, колись, а просто зараз. У мене не так паніка, як розгубленість, щодо такого раптового розвитку подій. Збираюсь, аби першим ділом зустріти, виходжу з дому, іду пішки, по дорозі вже розумію, що мав би взяти з собою, але ще не взяв. Дивлюсь на себе: так я ще не одягнений, як треба: пальто, а на ногах якісь нічні підштаники і все. Без документів, без гаманця... А чому ж я іду пішки на потяг, коли фірма мала б мені надати машину, аби все пришвидшити?

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexinі), Франція 

Сон 200724 "Події поза волею спостерігача"

Після перегляду фільмів (в реалі) про інопланетян і археологічне переосмислення історичних пам'яток, наснилось, як я вдивляюсь у небо і поміж зорями бачу рухомі об'єкти. Їх не відрізниш від зірок. Разом із тим бачу певні об'єкти, які рухаються та світяться, як супутники, але ще можу їх окреслити за контурами. Першим ділом переконую себе в тому, що це якісь земні об'єкти, хоча навіть на думку уві сні не спадає, що всі земні об'єкти на низькій висоті у повітрі миготять світлом, а ці - як супутники. Чомусь уві сні овальна форма повітряних суден, що ніяк не нагадує літак, мене також не здивувала. Якоїсь миті бачу їх чималу кількість, десь до десятка.

Події відбуваються на березі моря. Спостерігаю за конкурсом: "Заплив на дистанцію". Я за когось вболіваю, навіть допомагаю зі спорядженням. Після першого звичного запливу, другий був у ластах і масках. З другим разом я вже поліз у воду, з думкою допомогти, доплисти разом, але коли побачив, як група осіб пірнувши у воду, ластами поробили за собою бурхливі хвилі, сказав собі: "А ну його!", і вийшов на берег.

Дізнаюсь, що сусід, що живе недалеко від батьківського двору, мій одноліток, поїхав у Сполучені Штати зі сім'єю. Я ж уві сні пригадую, що він насправді мав служити у військовій частині та бути невиїзним. Починаю в голові програвати інші варіанти подій: скільки має дітей, абощо. І з нерозумінням того, як це так сталося, кажу собі анекдотичну фразу: "А що, так можна було?"

Знаю, що в мене заочна форма навчання, а сьогодні, за новим розкладом нового семестру, треба після роботи о 21:00 бути в університеті на якійсь лекції. Наче так, що певна група осіб, з якими навчаюсь, з ними ж і працюю. Домовляємось, що зустрінемось там у зазначений час, хоча після роботи всі такі втомлені! Домовляюсь з колегою, що заберу його своєю машиною в зазначеному місці. Колись я навіть там її паркував, і навіть по інерції, коли звільнився, побіг першим ділом туди. Лише на місці згадав, що авто стоїть не там. Вирішую дотримати обіцянку і піти за автом, яке для мене якби мало бути недалеко. Виходжу з двору і розумію: скільки перешкод знаходиться на шляху: тут колись ставив машину, а в цьому місці - сніг, тут я заїжджав у дворик, а під ногами каша зі снігу і бруду, звузився від насипу в'їзд, а якийсь пес навалив попід ноги купу... Тепер інша обстановка. Я дивлюсь на годинник і бачу по 23:00 і констатую собі: "хіба там (в університеті) вже все завершилося!"

Пітешті, Міовені, Румунія

Сон 090424 "В образі нареченого"

Спочатку наче спостерігаю, як у фільмі, а згодом дивлюсь очима головного героя, зокрема в образі нареченого на власному весіллі. (Нічого спільного з далекою реальністю й тим, що герой подібний до мене зовні). Вже знаю, що є гості, разом із ними наречена, а я все займаюсь організаційними справами свята і врешті-решт власним зовнішнім виглядом. Ось вже вдягнув весільний білий костюм із делікатно нашитими візерунками золотистим кольором. По краях долу піджака, з обох сторін, де могли б просто бути "надрізи", виставляю блискавки до середини відрізка так, щоб не видавалось розхнябаним, як розстібнуте повністю або занадто прямим, як складені блискавки наповну. Все, тепер можу виходити до гостей і нареченої! А в голові ще майорять організаційні питання і найголовніша думка: "Чому в нас (у порівнянні з Америкою) немає так, щоб раз заплатив і всі організації проблеми весілля геть з голови молодого?!"

Сон 231223 "Організація процесу"

Як бригадир, приїжджаю на новий об'єкт. Разом зі мною пару знайомих мені працівників. Знаю, що мають під'їхати ще пару чоловіків. Серед них називається два прізвища, які мені знайомі від когось заочно, вони звучать якось по-своєму поетично, зокрема "Роман Рой". Навіть повторюю для себе цю гру словами. Потроху з'являються й вони. Разом із тим мене вводять у курс справи, показують роботу, яку треба буде виконувати. По одному, з тих, хто з'являється, знайомлю колег із керівництвом і суттю самої роботи. З якогось моменту починають з'являтися інші працівники, які кажуть, що направлені до мене, але про них мені, якби не попереджали, серед них працівник узагалі з якоїсь "лівої" фірми. Міркую себе перевірити, подивившись на свіжі повідомлення е-мейл від свого керівництва. З'являється відчуття лавинности та неконтрольованости процесу. Подумки себе спиняю і починаю логічно "розкладати по поличках" за принципом: якими мають бути наступні правильні дії, орієнтуючись на свій багаторічний досвід і вміння організовувати процес іншими, з ким доводилось працювати разом.

Сон 060823 "Краща воля"

Прийшов на політичний захід із концертною частиною, до якої маю причетність, як творчий організатор. Цікаво те, що сам захід представляє також інтереси нових політичних сил, але всі під спільною проукраїнською програмою. Балкони, що більше нагадують театр, оформлені банерами з різною символікою, назвами та гаслами тих організацій. Відбувається презентація партій, серед яких "Краща воля", від якої є представником. Сам собі міркую: яким членом партій був ще?.. Насамкінець концертної програми більшість глядачів вирішили розходитися, хоча захід ще не завершився. Будучи разом із сином, чомусь він вирішив піти, а я - додивитись до кінця. Якось несподівано кінець заходу відзначається появою випускників шкіл (одягнених відповідно), що несподівано вписуються в тему зібрання, хоча й за тим можна було прочитати, що їх непередбачувана участь - символ "нової сили".

Наче так, що баба Марія передала мені спогади на зберігання, які поклав під замок у шафу, а з часом про них забув. (Відчуття, наче пригадав забутий уривок сну).

Сон 170623 "Унікальна форма святкового заходу"

Якось невимушено, наче по запрошенню, приходжу в якесь нове місце, де "зі старту" зустрічаю пару знайомих людей. Присутнє переконання, що ось-ось має початися сам святковий захід. (Конкретика відсутня). Веду приємну бесіду, наче ні про що, але зі своїм своєрідним гумором. З часом прибуває до цього місця все більше і більше народу, і всіх, кого не помічаю, я знаю особисто, декого опосередковано, але це все - чудові та творчі люди: письменники, художники, журналісти, музиканти, науковці. Помічаю і підходжу то до одного то іншого, аби привітатися і перекинутися кількома словами. Якоїсь миті усвідомлюю, що це все - така організація свята. Так, наче тривалий час всі збираються, а самого початку дійства так і не намічається. З розмов виникає враження, що кожен прийшов сюди на окреме запрошення з окремою мотивацією на подію заходу і в кожного вона індивідуальна і не схожа на іншого. За іншої події могли сюди й не прийти. Наприклад, хтось давно хотів зустрітися з якоюсь людиною, а вона якраз "бере участь" у цьому заході; хтось окремо хотів потрапити в коло конкретних музикантів, а вони саме прийшли на це дійство; хтось хотів давно потрапити на унікальну презентацію або взяти участь у винятковій події - і все має відбутися тут і в цьому місці. Таке враження, що присутніх доволі тривалий час не бентежить, що сам захід так і не починається, адже кожен тут зустрів когось, із ким проговорив би "вічність". Настільки все триває невимушено та душевно, що я починаю усвідомлювати, що така колективна зустріч, навіть усіх тих, кого я знаю з Житомира, - це і є сам захід. І мені якось так, від усього цього неймовірно приємно і радісно. (Десь на межі з пробудженням присутній дофантазовую: невимушену гру джазового оркестру, десь посеред публіки - гру поодиноких акторів). І весь цей так би мовити "хаос", для всі присутніх максимально зрозумілий і не спонукає до роз'яснень, дивних запитань і пошуків покинути це місце. Десь насамкінець приходить знайома письменниця та науковця О.Ю. з мамою. (На себе не зовсім схожі - більш худорляві та високі). Подумки міркую: і кому ж прийшла така геніальна ідея організації та проведення такого святкового заходу - зустрічі з омріяним, бажаним, мінливим, майже нереальним, тим, що так легко втратити та більше ніколи не зустріти у своєму житті?

Сон 161221 "Космічні візерунки"

Якесь незвичне сприйняття простору. Присутня організація предметів у ньому: певний куточок, який обставляю якимись меблями та речами середнього розміру. Наче й не кімната, адже на якомусь етапі виявився вихід у відкритий простір, якесь стійке переконання, що космічний. Можливо, що згаданий куток, з організацією предметів, належав до орбітальної станції - настільки все незвично. Присутнє стійке усвідомлення баченого образу поверхні землі з вікна такої станції. (Не можу пригадати, щоб подібне належало до свіжих переглядів у реалі). З того закритого простору, з раптовим виходом у відкритий, я опиняюсь серед таких героїв, що закидають у "небо" металеві кульки. Спочатку вони падають хаотично, але інший герой вирішив відзначитися по-своєму: такою ж невидимою силою підняв їх знову вгору і систематизовано скинув на "поверхню" нижче нас (наче то й не земля, як і верх не є небом). Дивлячись на малюнок, можна було відзначити, що набув він недосконалого візерунку стільника, обірваного у вигляді пропущених плям (дещо нагадуючи формули з органічної хімії).

Сон 100921 "На перших і других..."

Відбувається якийсь великий захід. Вирішую у ньому якість організаційні справи. Тепер усі мають обідній стіл. Я з іще кимось прийшов перший. Насипали першу страву, другу. Поставив собі на стіл у перших рядах, хтось другий десь у рядах середніх. Отже, у їдальні нас поки що двоє. Уже було сів, але вирішую докласти до рисового супу масло. Встаю й іду десь наперед, до головного столу, аби взяти масло. Кладу собі і пропоную згаданому учаснику. Він погоджується і я несу до нього масло на грубому ножі. По ходу масло поволі тане (асоціація з реальністю, коли робив тісто, яке тануло в каструлі). Хоча й доніс, але шматочка залишилось мало. Вибачився і приніс масло в упаковці: так надійніше! Тепер відволікаюсь на якісь інші справи, залишаючи за столом свою їжу. Видно, що відійшов далеко, бо, повертаючись назад до кухні, зустрів по дорозі смішну процесію виходу з храму якогось священника, за одягом схожого на ксьондза. Так, наче його несуть на святкових носилках, як колись шейхів. Дивлюсь уважніше, а зовні це виглядає як бутафорія: хоча носилки несуть і він нібито в них сидить, але йде власним ходом короткими кроками. Раптом хтось мене з цієї процесії зачіпає пальцем у спину і йде далі. Лише встиг озирнутися і припустити хто то був. Тепер я знаю, що хтось шукав якийсь інструмент (уві сні образ був конкретизований), я його знайшов, але він виявився не таким, як треба, хоча вже знайшли інший. В процесі пошуку побачив пінцет із тонкими але зігнутими кінчиками. Згадав про доньку, яка має замовити подібний. Чи підійде?.. Навіть і не зачіпав. (Асоціація з реальністю). Повертаюсь до свого столу: а в мене переставлені тарілки. З третього ряду на другий. Хтось пояснює причину, адже сідали в тому місці гуртом. За тим же столом дивлюсь обласну газету (на початку професійної діяльности працював у ній оглядачем), а там кольорові світлини працівників з коректорського відділу. Так, наче вони приймають із хлібом і сіллю якихось шанованих гостей. Святково вдягнені, але, як на мене, мають смішний вигляд облич. Отже, дали ж згоду на розміщення! Дивлюсь на іншу сторінку, а там обличчя давньої колеги по роботі (більше за місцем роботи, аніж за обов'язками, причетної до театру) - (давно померла). Навіть ім'я не згадаю, мала характерний для неї південно-поліський акцент, зокрема у вимові "ть". Щоб пригадати, читаю ім'я (буква.) і прізвище Фурса, яке спочатку прочиталося, як Фукса.

Сон 031220 "Яка вишенька, такий і тортик"

Доволі часто (на початку сну) перетинаюсь та спілкуюсь із давнім знайомим по літературній ниві І.С. Десь по ходу нашої опосередкованої діяльности він займається своїми справами, які, як виявилось, "вилилися" у створення таємної організації, до якої я не був запрошений. Як же так? - питаю себе. - Я ж у курсі всіх подій і намірів, певних ідей та їх, хоч і не прямого, але вирішення?! В цих роздумах проходжу вулицею (подібної до Гоголівської або Бориса Тена), знаю, що в цей час відбувається "десь там" зустріч потенційних представників цієї організації, та раптом чую знайомий голос І.С., зокрема його спіч під час засідання наживо. Звідки ж цей голос? - озираюсь по сторонах і нікого не бачу. Прислухаюсь уважніше і помічаю на дерев'яному телефонному стовпі приховану кнопку, подібну до двірного дзвінка, акуратно прикриту ґумою від атмосферних впливів, від якої все й долинає. Як же так: засідання ж закрите (таємне), щоб так транслювалося на вулиці?.. Це ж можуть чути багато людей і в інших куточках, де таке можливе? Не іронія, а об'єктивна реальність: "навіть стовпи розмовляють!" Слухаю уважніше те засідання й чую голос вже знайомої - Л.Г., а вона починає висловлювати суб'єктивні судження у раціональності створення та самих ідей такої організації. Це мені нагадало досвід (з реальности) про діяльність іншої, до якої як він, так і я не маємо нині прямого відношення. Тоді Л.Г. так само висловлювала багато критичних суджень, які певною мірою вплинули на внутрішні погляди та й життя такої спілки. Тепер я розмотую якийсь шнурок у вигляді линви, а в ній хитро заплутані внутрішні жили, які в розкладеному стані нагадують форму "подвійної вишеньки" - двух вишеньок зчеплених у гілочках. Так і охарактеризував канатний малюнок: "Вишенька".

Сон 030120 "Організація часу"

Я в Німеччині. Маю їхати в Україну. В кишені маю квиток на дорогу. Іду на зупинку, від якої міським автобусом маю їхати до автовокзалу, від якого вже - додому. Дорогою тягну за собою валізу на коліщатках. Поспішаю, адже бачу, що вже затримуюсь. Підходжу до зупинки, яка виложена не кам'яною бруківкою, а дерев'яними штахетами, але добротно, як кажуть: "на роки". (Ця зупинка мені чомусь знайома, зокрема його дерев'яний устил. Може, з забутого сну). Вже чую, як за моєю спиною під'їжджає автобус. Міркую: треба подивитися на його вивіску, можливо, мій! Але він під'їхавши паралельно із моїм приходом, навіть не пригальмовуючи, адже на зупинці не було жодної людини, зробив характерний до розмітки заворот і поїхав далі, за десять метрів звернувши вправо на іншу вулицю. Розумію, що цієї миті, схоже, вже втратив шанс поїхати (сьогодні) додому. Проходжу трохи вперед, але розумію, що йти пішки - це безнадійно. Подумки ще прогортаю варіації: це очікуваний автобус? буде інший? може, вже до нього був?.. Озираюсь, і помічаю, як протягом всієї дороги за мною йшла дивакувата дівчина, яка своєю безтурботною поведінкою, неясно: чи дисонувала моєму внутрішньому стану, чи дзеркально компенсувала його?.. Зупиняюсь, ставлю валізу, починаю шукати квиток, щоб пересвідчитись у годинах відправлення... і від уже пережитого - просинаюсь.
P.S. З одного боку, про цей сон можна судити, як про втрачену можливість. Насправді, для мене, з огляду на перейнятість певними об'єктивними обставинами реальности, тлумачу, як попередження про грамотну організацію майбутнього часу.

Сон 201119 "Все одно б висадили"

Збираюсь у Польщу. Так стається, що не встигаю на рейсовий автобус. Виходжу на дорогу в чому й був: вдягнений по-домашньому, а там тільки-но під'їжджає очікуваний транспорт. Я ж ловлю момент і хутчій сідаю в нього. Автобус рушає. За певний час зупиняється, аби перевірити документи та наявність квитка. Лише тоді розумію, що в гаманці квитка немає, хоча куплений завчасно. Електронного варіанту - так само: купував не з сайту. Водій інформує, що за цих обставин далі мене не везтиме. Міркую собі: а де ж мої сумки, я їх взагалі з дому не взяв? Та й: не їхати ж у домашньому одязі? А паспорт? Хіба маю з собою?.. Якби доїхав до кордону, все одно б висадили.

Сон 030719 "Варто все перевірити!"

Я з дружиною і донькою виїжджаємо в гості, але з таким розрахунком, що донька ще сьогодні поїде на екскурсію в Київ. Для цього їй треба буде сісти в автобус, спеціально організований для таких дітей. Поки збирався, намагався нічого не забути: багато дрібних і важливих деталей, що стосувались як дитини, так і мене з дружиною. Виїхали з дому вчасно, приїхали в гості до квартири І.К. (спільної знайомої, яка мешкає в Чернівцях). Зайшовши в кімнату, примітив, що вона лежить і читає якусь книгу так, що й не поворухнеться в нашу сторону. Пробую пожартувати, хоча згадав, що жарти вона не розуміє, принаймні так її запам'ятав з останньої зустрічі. Тому вмовкаю і більш не зачіпаю: у кожного свої інтереси. Думаю за виїзд доньки і чи все взяв у дорогу. І тут мене осяває: забув для доньки квиток! Кажу про це дружині, починаю думати, як швидко доїхати додому, аби встигнути його забрати і на сам рейс. Раптом спливає в пам'яті образ, як я в поспіху клав його у свій гаманець складеним у кілька разів. Отже, має бути все добре. Варто себе перевірити! Раптом знову якась паніка, а гроші? Я для неї забув узяти гроші! Як варіант: можна буде перепозичити їх на короткий час. Відкриваю гаманець, бачу квиток... Пора їй рушати.

Сон 080419 "Замовляємо бажання"

Тягаємо по лотках кабеля. З кожним із них замовляємо бажання. На повороті знизу стоїть особа, яка всім тим керує. Наприкінці дня всі зібралися разом, як справжня родина. Серед присутніх є мої родичі, які приїхали до нас на відвідини, зокрема двоюрідна сестра з Криму та двоюрідна сестра з Донецька. У ході гри виявилось, що рідна сестра та з Криму, по-своєму релігійно віруючі, не приймають певні правила гри за своїми переконаннями: постійно чіпляють на якусь дію ярлики упереджень. Цього ж вечора я з колегою по роботі В. пішов у баню, вилізли там на горище, аби поговорити про життя. В. попросив мене відламати тоненьку гілочку з березового віника, що висів високо, аби він міг, як я, поколупатися в зубах - це у нас був один з моментів наших тривалих посиденьок. Цей сценарій повторився два вечора підряд. Приходить згадувана сестра з Донецька і розповідає про події дня, за той час, поки ми були на роботі, та свій задум: де провести наступний черговий вечір? Двоюрідній сестрі з Криму, як і рідній, дала прізвиська, за частим уживанням деяких їхніх фраз, зокрема: "не буду" і "не можна". Найцікавіше, це були її організаційні фантазії, якими вона щоразу ділилася, а також про місце запросин і те, як разом проведемо вечір.0340'

Сон 051118 "Невиправдані очікування"

Сидимо за столом із Біл. На перекур вийшов Р.З. Я кажу: а ти на перекур хочеш? Мацаю кишені, наче відчуваючи пачку. Біл. жаліється, що зараз багато курить, навіть забагато, тому й не носить із собою цигарок. Але вирішує вийти зі мною на двір. Я біля вікна шукаю в кишені уявну пачку, а в результаті викладаю на підвіконня упаковки скоб для степлерування різних розмірів. Кажу: нема! Він іде, згодом я зрозумію, що одразу позичив у Р.З. Я стою на сходах того дому, з якого вийшли. На зустріч іде незнайомий мені чоловік, видно, один із гостей свята. Кажу до нього: можеш пригостити двома цигарками: мені і другу? Спочатку, крізь темряву пізнього вечора, він з гумором каже мені: "не дам - це не є добре!" А потім простягує руку і каже "на", а в руці тримає олівці. І так заохочувально: ну бери, бери... 0033'

У мене роль у якійсь постановці. Усі починають готуватися до виїзду з концертною програмою. Кожен іде збирати ті речі, з якими працюватиме на виїзді. Я іду розбирати пересувну огорожу: знімаю сітку за сіткою, складаю на різні купи, в залежності від її протяжності. Підходить якась жінка, причетна до організації поїздки. Щось для себе відзначає, щось коментує, на що відповідаю невпевненістю: чи взагалі це моя робота? - хоча продовжую почату справу. 0600'

Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене

Найкраще лягати спати в такий час, щоб висипляти звичних для людського організму 7-8 годин. Організація і корекція того часу багато в чому є індивідуальні для кожного. Головне, щоб сон пройшов усі стадії свого "визрівання" і "народження": від глибокого стану до поверхневого. Такий сон розвиває чутливість людського розуму і організму до нового бачення, іншими словами: вміння дивитися на речі по-новому, можливо, й не властиво традиційно, наприклад, з позиції іншої людини, під кутом іншої цінності. Тут варто навести давню аналогію, що сон є певною мірою мікросмертю, після чого людина народжується (розкривається) наново.

Я не розділяю сни по датах у звичному розумінні. Якщо я ліг спати першого числа, а маю проснутися другого, і сни до мене приходять у різному проміжку того часу, я їх всі записую на друге число. Наприклад, якщо я проснувся і почав записувати сон першого числа о 23:30 і процес запису може зайняти різний проміжок часу, навіть більше ніж півгодини, я звикло відношу його до наступного дня. Аби не рушити структуру записів, цим принципом користуюсь повсякчас.

Якщо сон насниться вдень, відношу його до дня, що починається від ночі, адже на опрацювання і дописання згадуваних деталей, доводиться витрачати додатковий час, який може виникнути наприкінці дня, рідше - наступних.

Можна організувати день таким чином, щоб свідомо налаштувати себе на сон, який протікатиме в зручний для сновидіння час. Головною умовою такої організації є "свіжість", а не виснаженість як розумова, так і фізична. Також можна організувати для себе свого роду "будильник", починаючи від таймеру на сон, завершуючи, хоча й смішно, кількістю випитої рідини.

Як правило не сняться посутні сни у мить коли лягаєш спати. Ремарка: див. статтю про особливості сновидіння [http://snylogosa.blogspot.com/2018/09/blog-post.html?m=1]

Сни краще записувати одразу по пробудженню, навіть крізь силу спати далі. Це може бути посеред ночі й неодноразово, але варто себе до того привчити. Звісно, відкидається варіант, якщо сновидець може невисипляти і це призводитиме до погіршення загального стану.

Мій досвід підказує, що "свіжість" загального стану, грамотний підхід до організації часу, дозволяє налаштувати себе на активний сон, який проходитиме з періодами здорового пробудження, запису або нотування сновидіння, легкого подальшого засинання і просинання в належний час.