Сон 231121 "Ворожі постріли"

Іду від однієї школи до другої. Маю певний благородний намір. Місцина, як і самі школи - незнайомі (жодних асоціацій з реальністю). Наблизившись до другої школи, помічаю біля неї певне пожвавлення людей. Сама школа нагадує якийсь старовинний маєток світлого кольору, але в суворих формах, на три поверхи. Перед нею простягається відкрита простора територія, схожа на плац. Ще не встигли наблизитися до споруди (зі мною виявилась ще якась людина), як уже здалека ті люди, які знаходились біля школи, починають від нас оборонятися. Помічаю в їхніх руках якісь рушниці. Одразу чую постріли і бачу, як щось починає летіти в нашу сторону. Ми ховаємось за якісь бетоновані конституції. Тепер помічаю, що летять і падають біля нас дрібні кавалки сірого металевого дроту нерівної форми, розмірами в 2-3 см. (Гра слів: дробу дріт, дроту дріб). Раптом у мене прокидається дивна реакція: я починаю плакати і жалітися так, наче ті люди мало не чують мене тут: "Чому ви в мене стріляєте? Я ж Людина! (Я така ж Людина, як і Ви!..) Хіба я заслужив, щоб мене ненавиділи?.." (На серці таке відчуття несправедливости і мало знайомого оціночного судження, щось на зразок "відсутніх спроб порозуміння". Плачу і сам собі (уві сні) дивуюсь такому внутрішньому стану та власній реакції на події - на тому просинаюсь, але спокійно, без подібних емоцій у реалі).

Сон 151021 "Зошит із кресленнями"

Так, наче я юнак і навчаюсь в якомусь технічному закладі. Живу з батьками на дві хати. Ось і сьогодні їдемо з хати на хату. Вже під'їжджаючи, згадую, що забув узяти зошит, начебто з креслення, або близької до того дисципліни. Думаю: як поїхати з самого ранку, аби його взяти? Висловлюю свою думку, під кінець якої вирішую не докладати надмірних зусиль і піти на навчання без нього. У новій хаті звертаю увагу на дах із внутрішньої сторони, так, якби мешкав на облаштованому горищі. Про щось на цю тему міркую (по сну виразно не згадується, але нагадало недавній сон дружини, у якому вона бачила, як зі стелі квартири, в якому мешкаємо по стінах тече вода).

Сиджу в машині на задньому сидінні. Водій здає задом і завертає вправо. За мить щось зачеплює так, що позаду чути скрегіт металу. Дивлюсь вперед, а в районі лівої фари ще й чіпляє бар'єрний стовпчик.

P.S. Сон денний, як проснувся, виявилось, що спав на спині, а в такому положенні міг і хропіти. Видно, звідти й походить звук "скреготу".

Сон 100320 "Пора збиратися й іти!"

Велика зйомна квартира. Разом із тим таке дивне відчуття, що вона рухається в просторі, наче це вагон потягу, але жодних візуальних на те ознак. В ній зупиняються приїжджі, наче в готельному номері, й за деякий період часу з'їжджають звідти. Такими тимчасовими постояльцями є я з родиною та по сусідству якась незнайома дівчина. Ось нам кажуть, що ми маємо скоро зібратися і піти, а я маю про це повідомити згадану дівчину. Минаю кілька сусідніх кімнат, заходжу до неї. Її ще не бачу, але відзначаю для себе, яка безліч жіночих речей акуратно розкладена на різних поличках кількох кімнат. Міркую: і як же вона зможе весь цей дріб'язок оперативно зібрати до виходу?

Скоро маю їхати додому. На руках уже квитки на потяг. Заходжу в дім, в якому мешкає малознайома польська родина. Розговорююсь з жіночкою, яка є родичкою цієї сім'ї. Розповідає про навчання в "liceum" старшої доньки. У мене виникає більший інтерес до розмов. Виходимо з дому, аби побалакати на дворі. Вона дістає цигарку-самокрутку і обламує її більш ніж надвоє, пробує запалити, а запальничка не працює. Дістаю свою, кажу, що дарую. Перепитує, чи вона з України? Підтверджую, але з іронією наголошую, що по факту вони такі ж українські, як і польські - привезені з Китаю.

Збираємось на змагання зі спортивних танців. Батько показує на годинник, що вже пора йти! В реальності - дзвонить будильник. 0500'