Сон 310123 "Інтереси та втечі"

На гору піднімаються маленькі мультяшні гномики, приховані під ромбоподібними ковпачками. Вони ворожо налаштовані, адже мають напасти на маленьке поселення. Підходжу до краю скелі і в мультяшному образі починаю їх ударом пальця скидувати в прірву.

Чомусь вирішую піти на підготовчі курси для вчителів від біржі праці, згадавши, що маю на них давнє направлення, яке десь лежить вдома. А чому б і ні?! (Тематика навчання час від часу зринає у снах. Відчуття хвилююче-приємні). Тепер перебуваю на вступному уроці. Мені все подобається, навіть її публіка зі різноманітними інтересами. До всього проявляю свій інтерес, десь жартую. На тлі інших проявляю ознаки лідерства, вношу певні ініціативи. Приходить якась жіночка і починає збирати документи, які засвідчують право брати участь у цих курсах. Міркую: десь моє направлення лежить вдома, а де? А коли його виписували: рік, два тому? Явно втратило актуальність! Виходить якась афера. Тим більш: я ж зайнятий на двух роботах, як я буду вчитися? Головний час є зайнятим у технікумі (таке стійке переконання час від часу виникає уві сні, хоча далеке від реальности). Мені покидати роботу заради цих прекрасних курсів? Не раціонально. Ех, скільки всього цікавого проходить мимо нас!

Потрапляю в парк зі свого дитинства та юности, коли ходив у школу. Дещо змінилось: є місця де поодиноке болото стоїть на рівні зі втоптаною стежкою. Йдучи нею потрапляю в окультурений городик, а там будиночок, який більше нагадує ерзац-сарай. В якійсь кімнатці порослій мохом та травою на стінах висять старі годинники, навіть такі, що зі зозулькою, але лише для декорації. Місце дивне, схоже, що сюди завертають, щоб справити малу потребу, цим користуюсь і я. За кількома поворотами коридору трапляю у повноцінний будинок. З'являється якийсь стурбований чоловік із голим торсом. Хоче мене зламати так, аби зґвалтувати. Я ж виламую його першим, залишаю лежати на землі. Кажу, що підніметься лише тоді, коли я піду. Далі пришвидшеним кроком тікаю з цього місця так, що далі, то знайомим мені методом (часто зустрічається уві сні) - летом. Достатньо ледь підстрибнути від землі, ледь відштовхнути себе від опори - головне бажання летіти. В якомусь місці зустрічаю худу хтиву жіночку, яка лежала голою на імпровізованому дерев'яному ліжку, але явно оцінюю всю цю місцину, як суцільне моральне дно, і прямую хутчій до виходу.

Сон 260922 "Шум минулого"

Обслуговую механіку періоду ІІ світової війни. 0240'

Батьки прийшли на мій урок математики зі своїми домашніми завданнями, які перевірила вчителька мого сина (їхнього внука). Батькові багато чого накреслила в аркуші і поставила групу оцінок наближених до 2 з десятками, а мати весь час у класі створювала шум. Чомусь відчув, що мені починає бути прохолодно і згадав, що я є з голим торсом. Почав шукати кофту в шафі. Вийняв не ту, підійшла мати і знову почала створювати під час уроку шум, перебираючи речі. 0400'

Сон 090720 "Зелений хамелеон"

У якогось знайомого у руках зелений хамелеон. За своєю природою повільний, але має дрібні та гострі зубки. З першого погляду схожий на яскравозелену іграшку. В нього є така забавка: "чіплятися до незнайомих" (тих, хто близько спілкується з його господарем) - кусати за шкіру і повисати на ній. Ось одного разу кусає він і мене. Огиди і відчуття болю відсутнє, але по такому "знайомству" залишається враження неприємної нав'язливости з його боку.

Знайомство з цим хамелеоном продовжується іншим фрагментом сну.

Зустрічаю його власника, одягненого в костюм, що стилізовано нагадує його улюбленця. Знизу спини характерний розріз, зібраний яскравим ґудзиком. Помічаю знайомого вже хамелеона. Тепер він скочив на мою руку і, непомітно для мене, впустив у неї довге жало, чи то схоже на тонкий дзьобик комахи, чи то на пружного язика. Зрозумів це лише тоді, коли він витягнув його з-під шкіри.

P.S. Видно, що образ "хамелеона" позичений з реального життя: по екскурсії по пальмарні в м. Ґлівіце.

Як учень збираюсь у школу на урок математики. (Відчуття свого віку належне до дійсного). Сьогодні має бути контрольна робота. Внутрішнє ставлення доволі спокійне: неспішний темп, навіть, коли ще вдома бачу, що вже затримуюсь. Приходжу, а дві третини класу немає. Всі сидять внутрішньо розв'язані. Контрольна перетворилась на якусь організаційну невизначеність.

Тепер я на іншому уроці - творчому, схожому на спів. Приходить вчителька, а учні звітують перед нею, що мною була проведена належна навчальна робота за її відсутности. Учні називають прізвища, хто відзначився найліпше. Вона ж проявляє бажання поставити сімом-вісьмом кращим оцінки. Наостанок питає мене: чи потребую і я певної відзнаки? У процесі внутрішнього монологу відповіді розділилися порівну.

Маю протягнути кабель та заземлення на іншу сторону насипу, який де бетонований, а де має земельний насип. Іду вперед і, не зауважуючи під ноги, падаю, будучи на значній висоті, на похилу кам'яну стіну, яка під доволі крутим кутом спускається у воду. Цієї миті пригадую, що тут вже був (знайомий фрагмент за іншом сном): і як же я забув за цю ділянку?! Спочатку стрімко сповзаю донизу, розумію, що знизу холодна вода, але роблю певне упинання рук і спини до стіни і спиняюсь у тому положенні без зайвого руху. Дивлюсь наліво і звертаюсь до когось російською: "Скажите Владимиру Владимировичу, что тут вода!.."

Сон 030418

Якийсь концерт. На нього, в ролі учасників, пішли двоє студентів (-ок) - (цей фраґмент важко пригадується, можливо, незначний). Замість них я іду на урок ("пару") до викладача математики. Цікаво, що образ учень-студент нероздільний і злитий в єдине. За віком діти або старшокласники, або студенти перших років навчання у виші. Мені прикольно послухати такий урок-лекцію, адже я давно вчився у подібному форматі. Навчальний кабінет незвичний - видовжений поперек - студенти сідають у два довгих ряди перед одним викладачем. Є вільні місця, я сідаю зліва. Дітей небагато, але з часом їх находить більше. Вчитель читає свій предмет. Час від часу мене пробиває на провакативні питання... Спілкування з ним на рівних. Діалоги відбуваються з легкістю і гумором.
(Обривання сну, пов'язане з пробудженням).
Сон продовжується. Змінюються "декорації". Замість вчителя-чоловіка - вчителька. Вона також навчає математиці, але, судячи за подальшим розвитком подій - біолог. Йде урок-лекція. Аудиторія (на відміну від першої частини сну) видовжена не поперек, як у першому фраґменті, а вздовж, як то завжди буває у школах. Я сиджу так само зліва, але біля мене вікно. У притаманному мені дусі щось коментую, але заторкую жартом китайців і звертаю увагу, що в учительки азійські риси обличчя. Це її трохи мінить в рисах. Я помічаю, а скорше уявляю від себе, трансформації її обличчя, що мають кумедний вигляд: очі звужені, ніс неприродно видовжений. Але то проходить, як фантазії. Образ мінливості цієї жінки починають доповнювати два нових героя, що заходять до аудиторії: жінка (подруга вчителя) і корова (середнього зросту і якась артистично-кумедна, театрально-гротескна). Тут починає відбуватися неочікуване: нам показують, як робиться щеплення: корові, а заодно і цій жінці, що прийшла з нею. Якщо вірніше: жінка в знак солідарності із коровою робить і собі щеплення... Цей вчитель робить якесь роз'яснення про трикутники...
(Сон обривається).
... Вирізання разом з колегою металевих трикутників, подібних до знаку "Play".