Сон 310721 "Довге, велике, далеке..."

Розглядаю громезний завод, який має цікаву архітектурну будову: частково вибитий у скалі, а частково - в червоній цеглі. Завод давній, його робота пов'язана із переробкою каменю. Звідти такі й масштаби в самій скелі. Разом із якоюсь дівчиною-екстремалкою опиняємось на вершині-виступі однієї з його архітектур. По ходу розмови дізнаюсь, що за пару днів вона поїде з експедицією в Арктику. Про те, що не боїться пригод і таких вершин, на якій ми опинились. З висоти розглядаю архітектуру і розмірковую на різні теми. Як, наприклад, міг добудовуватися цей завод на такі висоті? - розглядаючи кладку з червоної цегли, виконаної сходинками (за темним кольором видно, яка ця архітектура давня); як ми звідси зліземо?.. Роззираюсь і бачу якісь старі звисаючі дроти, подібні до кабелів, але доволі легкі. Спробував потягнути, виявилось, що вони ніяк не закріплені. "Нічого! Це лише початок!" - міркую собі далі. Далі асоціація запропонувала використати довжину кос цієї дівчини. (В природі такої довжини не існує, а уві сні як ідея, так і реалізація не здивувала). Так, аби закріпити за підніжжя стовбура у берези і якогось стовбура виконаного з дубу, які стояли поряд, і поволі, наче на канаті, зійти з вершини. Тепер я опиняюсь внизу, біля річки зустрічаю "движ": організована група людей збирається на завтра ("в понеділок") їхати в Арктику. Розумію, що до цієї групи належить моя компанійка "з вершини", але її ще немає (як зійшла, або має зійти? - уві сні чомусь питань не виникає, наче так: як ми опинилися на тій вершині?). Згадую, що вона мені казала: має ще піти до перукаря, а часу обмаль. Благо, що серед цієї групи є перукарі-аматори, отже, все вирішиться, якщо не в дорозі, то вже на місці.

4 фрагменти сну 13-20.04.21

У якомусь маленькому будиночку (~1.5х1.5) розширюю вікно, вибиваючи робочими інструментами кавалок за кавалком шматки матеріалу.
13.04.21

Проходжу тест на певні знання за посередництвом якогось гаджета. Знаю, як хтось його не здав. Доходжу до питання, яке в собі має потребу лічби. Вмикаю калькулятор, так, наче в самій програмі і вона на мить зависає, а в результаті видає, що врешті я взагалі не пройшов заданий тест.
16.04.21

Таке переконання, що та дівчина, яка поряд мене, і є моїм коханням. Дивлюсь на неї і подумки порівнюю з дружиною. Розумію, що риси обличчя цієї дівчини мені не подобаються. Вкотре роблю висновок, що моя дружина краще! Але чому маю думати про неї, поряд цієї дівчини в минулому часі?
P.S. Видно, що цей сон має певні асоціативні паралелі з переглянутим напередодні фільмом: "Вчора 13, завтра 30".
20.04.21

Міркую, як заплести дружині косички. Поряд її образу з натуральним кольором волосся, тримаю спогад (належний до реального часу), коли має заплетене волосся, пофарбоване в рудий колір.
21.04.21

Сон 221019 "Безсторонній і сторонній погляди"

Щира розмова у мене вдома, кімната якого нагадує дім маминих батьків, із С.Д., місцевим поетом, який навколо своїх видань зорганізував певне коло літераторів. Завели розмову про М.Л., письменника і редактора різних видань, зокрема, особистого творчого доробку голови обласного відділення Спілки письменників України О.О. Розмова виявилась настільки тривалою і щирою, що я вже припустив: ось прийде додому дружина, а ми ще говоритимемо про різне. Цікаво, що в реальному житті поспілкуватися з цією людиною мені якось нормально не вдавалось, від початку нашого знайомства, нас роз'єднували творчі прагнення, зокрема й пошуки в літературі, а в подальшому шляхи не сходились, адже належимо до різних культурних світів: він з кола шанувальників російської літератури, а я - української. 0050'

Якісь чоловіки перекрили мені входи і виходи до мого дому (місце незнайоме), та й не впускають і не випускають. Доводиться вичікувати певні моменти і хитрістю до нього залітати, буквально, крізь вікно. Маю певну технологію підніматися над землею: до дерев, поверхів дому, чого не можуть інші. Вирішую полетіти на дачу, куди пару днів тому поїхала баба Марія (покійна) і перебути там певний час, але ключів немає, треба залетіти до батьків: у них є! Вони кажуть, що попередити про мій візит б.М. не зможуть: не працює жоден мобільний оператор. Кажу: що не бачу в цьому проблем, навіть, якщо не додзвонимось зі стаціонарного. 0250'

Важко віднайти термін межового стану, коли я є споглядачем, наче в кіно, і в той же час безпосереднім учасником подій.
Спостерігаю за своєю дружиною, наче сторонній учасник, навіть без долі ревности, як вона спілкується з незнайомим мені чоловіком, який має довгі коси, які більше пасували б дівчині, аніж дорослому "дядькові". Щось у розмовах із ним у неї не складається, після чого, ображеною приходить до мене з несподіваним висновком: він - гей! Тієї миті увесь цей сценарій не можу звести до логічного знаменника, зокрема, моєї спроби зрозуміти, що насправді почуває дружина? Видно, ця думка з'явилась у зв'язці оціночного судчення про себе: що почуваю я? В результаті ми залишаємось тет-а-тет... Обіймаючись, проводжу по спині рукою і, несподівано для себе, виявляю "загострену" вираженість хребців. У голові майнула дивна думка: "рептилоїд"?..

Сон 240918 "Вкорочена чорнявість"

Чорнява дівчина. Якісь у мене з нею родинні стосунки. Пригадую ім'я, звати Іра. Колись був з нею в перукаря, дивився, як він їй робить стильну зачіску. Мені дещо в тому не сподобалось і я вирішив виправити деякі його помилки, зокрема зістриженість із однієї сторони від центру потилиці. Тепер вона - це я. На мені її довгі коси. На собі зістригаю ножицями її волосся, це при тому, що знаю: вона в сусідній кімнаті. Так довирівнювався, що зменшив і довжину, і густину. Залишились дві ріденькі пасми, які, наче косички, мають бути на спині. Думка: перестарався! Тепер маю позвати її, щоб оцінила свою зачіску. 0401'

P.S. На сон накладено деякі елементи з фільму "Сварливі мамусі", переглянутого увечері.

Сон 180918 "Тіло з прихованим символом"

Підприємство. Хлопці подають лоток з кабелями управління. Виникає асоціація з підводним човном, що виринає на поверхню у вигляді великого кита. (Певні асоціації з вчорашнім сном). У нас важлива місія, нас бачать, але мало хто знає, що ми робимо. 0040'

Я з десятком людей піднімаюсь на повітряній кулі, або якомусь аналогові. У мене думка: от зараз вона вибухне і я за мить відчую своє тіло окремо від душі.

Кінематографічна сцена. Мати і дорослий син живуть в одному домі. Син має кудлаті коси з рудим відтінком. Розповідає: коли був кастинг по відбору акторів на участь у з'йомках фільму, перше, на що звернули увагу, так це на його волосся. Розкриваючи і розтрушуючи їх після купання, додає: таким я і був! Щось запитує в матері. У питанні фігурує оригінальне слово з підтекстом. На що вона каже: "я тобі згодом розповім про впихуєме".
На другому поверсі батьківського дому двоє хлопців розігрують сцену: "З новим роком!" Один з них - актор (видно, відбиток початку сну), одягнений у невиразний костюм ведмедя, з рота якого з'являються дві руки, які тримають бокал ігристого. Другий хлопець бере той бокал. Сідаємо за стіл. Усім присутнім розливають шампанське. Ми (невиразно хто) кладемо до столу коробку цукерок. Я думаю: мало б бути ще дещо? Але ні: все правильно! Хтось зачинає розмову про свіже м'ясо, що українське - смачніше, а "польське - не подобається". 0515'