Працевлаштовуюсь на нову роботу менеджером з продажу. Вже від початку не до кінця розумію пріорітети в діяльності. Спочатку виїжджаю на об'єкт, аби спостерегти за потребами клієнта на місці, але по ходу розумію, що маю прогалини в розумінні суті продукту, аби щось пропонувати. Загальні фрази про фірму, навіть, якщо хтось вже нас знає, не працюють. Треба глибше, а на глибшому ще не розуміюсь. Розмова з директором, який мене найняв, так само вийшла загадковою: він мене бере, аби на мене подивитися. А на що тут дивитися? - міркую собі, коли з посадовою інструкцією не ознайомлений, а суті самого продукту як і не має. Перебуваючи на виїзді у клієнта, переміщаюсь по об'єкту через якийсь земляний пагорб, який весь час переривають трактори і не давають нормально ходити. Повертаюсь із виїзду на офіс із нульовим результатом. Там сидить секретарка, яка, видно, на фірмі працює не перший рік. Маю трохи "підвішений" стан із певним рядом запитань до шефа. Сидячи в очікуванні, дістав смартфон, аби прочитати трохи корисної інформації. Краєм ока помічаю, як ця ж секретарка мене фотографує і наочний звіт моєї "діяльности" перестлає комусь онлайн... Й жирафу ясно, що шефу. Міняю тактику і починаю її розпитувати за продукти фірми, суть роботи, вимоги. Дізнаюсь, що попередні менеджери з продажу на моєму місці працювали по кілька тижнів і йшли, але це було подано так, що вони самі не справлялися з роботою. Про себе міркую: так, як не розумію суті праці з першого дня, ніхто мене в неї не вводить, то і, ясний пень, і я так виглядаю. Починаю діймати за продукти, які пропонує фірма. Так і не зміг конкретикою питань отримати ясність. Змінив тактику: попросив надати мені каталоги з продукцією. Почала виймати один за другим, а їх до грому, і всі вони різні. Перше, що взяв з її рук: системи повітряної вентиляції. Попросив щось ясніше, як для менеджера, бо ці каталоги більше знадобилися б технічному інженерові. Вона ж не розуміє: яку ж "ясність" можна мати ще більшу, аніж ця. Жартома питаю, то, може, ще продаєте зубні щітки, різні засоби гігієни? На що вона ствердно відповідає: і це можемо! Я ж геть "підвисаю": торгувати всім? Це ж не реально. Ясно, що в директора треба спитати: на якому продукті краще зосередитися, можливо, його більше на складі, можливо, має якийсь пріорітет. Знову сідаю і очікую шефа. Десь і з'являється. Не сам. Сильно зайнятий, до мене в нього ще не має часу, але видно, що поговорити зі мною хотів би. Коли настав слушний момент для розмови, відчув, що вона не клеїться... Міркую: що це вже десь проходив! Прикро, але з таким підходом вже зі старту доведеться міняти таку "роботу". 0140'
