Сон 291125 "Пошук сумнівів"

Шукаю довго бажану адресу, переїжджаю машиною з одного місяця на другий.

Виходжу з авта, шукаю, сідаю і знову переїжджаю в межах кварталу. Минаю один-два будинки і знову так само. Для кожної зупинки - пошук паркування. Якось, вийшовши з машини, помічаю місце з їжею для всіх бажаючих простонеба. Спочатку мене це не зацікавило. Тепер бачу, як якась жінка бере з того "відкритого столу" великий чебурек, дивиться на нього, і навіть від того щаслива. Чомусь мені це приємно запам'ятовується. Десь тут же проходять якісь студенти, які так само беруть доступну їжу. Зустрічаю давнього знайомого Андрія (колись, на початку двотисячних із ним вчився в училищі культури, хоча він його так і не завершив - не пригадую, щоб снився мені коли-небудь раніше), хоча (уві сні) називаю його Віталієм (схоже на певну асоціацію з колегою з сучасної реалії). Він - військовий, прийшов з учебки, що поряд, зі своїми сослуживцями. Не покидаючи пошук адреси, заходжу в під'їзд і піднімаюсь на кілька поверхів вгору. Бажаної адреси знову не знаходжу. Ще не так було переконливо, як піднімався сходами, як - опускаючись вниз: деякі прольоти сходів настільки були відсутні, що довелось стрімко стрибати вниз, долаючи поверхи. Питається: як я взагалі піднявся? Як тут узагалі живуть люди? Тепер той же стіл, що я бачив на вулиці, знаходиться в цьому під'їзді. Міркую: якщо є стільки бажаючих з нього поїсти, варто було б спробувати й мені. Вже наперед пригадав, що бачив на ньому лаваш із карпом. Хоча й розібрали зі столу страви, такий лаваш якраз залишився. Беру його в руки та їм. Відчуваю, наскільки реально смачний карп. (Схоже на спогад з реалу, коли хотів цю рибу в магазині, а її вже не було).

Шукаю авто, яке поставив на паркінг. Обходжу будинок за будинком і не можу його знайти. Чи я помилився паркінгом? Скільки вже їздив і виходив нон-стоп. Може вже й в голові поплуталось? Наче вже й знайшов знайоме місце. Відкинув усі сумніви: машина має бути тут! А її немає...

Невже її забрали? Обходжу знаки, аби зрозуміти: чи паркінг лише для мешканців? - і нічого сумнівного не знаходжу. Бачу якусь сторожеву будку, наче для платного паркування, хоча в стороні, думаю: варто там запитати, що могло б тут трапитись?

Село. Якісь народні збори, де люди зустрілися для того, аби обговорити наболілі проблеми: більш соціальні з натяком на політику. Хтось каже, що повстав народний рух під назвою "Коаліція урбанська проти Орбана". Розумію, що Урбанська - це лідерка цього руху. Виникли підозри, що на цих зборах вона присутня. Чую виключно румунську мову. (Цікаво, що уві сні виникає сумнів: Орбан все ж таки угорець!). Приходить якийсь прихильник і приносить подарунок у вигляді різносортової та різноформеної картоплі, навіть дещо смішної на вигляд. Якраз лідерка, що весь час промовляла, дивлячись на неї, каже: "Що на вигляд вона така, як люди з народу, що її підтримують".

Сон 191025 "Рогата мавпа"

Чую якісь уривки розмови матері та сестри, після чого з'являється якесь пожвавлення. З почутого зрозумів, але засумнівався в тому, що сестра хоч і поступила у вищий навчальний закад, але так туди й не піде, а вирішила працювати. Бачу, як вона дещо зраділа від того, схоже, що має якісь нові плани. Вирішую перепитати в неї, чи дійсно це так? Підтверджує, хоча не зовсім ясно аргументує чому. Подумки про себе вибудовую відповідь: авжеж, має офіс в центрі міста, майже пустує, чому б не зосередитися на викладанні англійської та малюванні? (Тут у мене перехрещуються з реалу не тільки життя сестри, але й моєї доньки: обидва художники, хоча англійську викладає донька, сестра колись відмовилась з вищої науки, бо так склались сімейні обставини, а донька якраз поступила у виш). Продовжую міркувати, співставляючи з собою: то тут лише я вчусь і матиму вищу освіту? (Таке переконання). Навіть задумався: ще й поєдную з роботою... І як це в мене виходить? Знаю, що якраз зараз маю їхати на навчання. Виходжу з дому. Дорогою зустрічаю якісь земельні роботи. Чомусь зупиняюсь, аби розгледіти, що це? Якийсь замурзаний на обличчі та одягу чоловік виходить з якогось льоху, підходить до свого керівництва, яке знаходилося поряд, де я стояв, і показує знахідку. Виявляється - це поховання з часів фараонів. Подумки: то він такий брудний тому, що лазив у могилі? Дивлюсь на знахідку: і справді, подібна фігурка з тих далеких часів. (Схоже на певний спогад з реалу, коли я був у Франції і бачив в одному з музеїв артефакти часів фараонів). Хтось просить мене відвезти знахідки в музей. Спершу здалось, що то лише дві мініатюрні речі, а виявилось, що в машині вже лежали інші, в рази більші. Приїжджаємо до музею, а там велика лабораторія по дослідженню та реставрації. Помічаю, що попередньо з тієї могили привозилися й інші речі: якщо я тримав лише мініатюрну статуетку, зроблену з якогось м'якого каменю, то на столі стояли кілька більших, десь до 30 см, дерев'яні, по-своєму цікаві, зокрема зображеннями на них. Беру до рук одну і відзначаю на ній нетиповий образ. Прошу доньку, що раптом виявилась праворуч мене (тут реально зміщення в часі: сестра на початку сну така ж була молода, як зараз моя донька) сфотографувати одну з тих фігур, яку тримав у руці, і на якій, окрім впізнаваних елементів, ще була намальована коала так, наче людина-орел тримає на руках дитину. Розглядаємо та вдвох дивуємося: невже в ті часи на півночі Африки були й такі тварини? Вирішив похвалити співробітників музею, адже бачив їхню офіційну виставку з подібних знахідок. Починаю розглядати інші артефакти, що були на іншому столі, які ми привезли, а хтось вже їх заніс. Зокрема, на круглому, як колесо дерев'яному елементі була намальована мавпа (в подальшому згадається, що зі приставними рогами). Поряд неї у дивній посудини (майже акваріумі) лежала велика риба зі вставленим чи то дзьобом, чи рогом у грудях. Біля неї, в прозорій рідині плавала інша мертва риба. Але поряд один одного лежали так, що створювали рух, наче вони живі, хоча розпанахані животи виказували, що це не так. Риба віддавала характерний для неї запах, наче копчена скумбрія. Спробував справробітників музею зауважити на тому рухові, що в мене викликало голосне здивування. Тієї миті видалось, що рух створювала якась інша - третя риба, непримітна на початку. З іншого боку було однозначне розуміння мертвотности того образу. Тепер згадую, що мені треба на навчання в університет, а машина довго не чекатиме. Виходжу на вулицю, а поряд, в кількох кроках, щось подібне на базарчик. Помічаю під ногами якісь шматки ріг. Згадую про рогату мавпу, що вона дісно ще була в машині з приставленими до дошки (над головою), а в лабораторії щось на ній їх не помітив. І що це дійно її роги, а вони не просто цілі, а розсипались на декілька кавалків. Це ж безцінні артефакти минулого! Мало хто вигадає зараз такий образ. Починаю збирати, аби занести в лабораторію. Хтось із продавців ринку авторитетно дивиться на мою ініціативу і поважно, голосом знавця давнини каже:

- Роги треба буде позолотити!

Знову виходжу на дорогу, а дві машини, якими приїхали, і які мене чекали, так мені здавалось, вже немає. Щойно були, поки з землі збирав цінне для подальшої науки... Що ж прийдеться добиратися на навчання власними силами!

Сон 070425 "Наближення зарплати"

Високий промисловий будинок, який має в собі кілька поверхів, що можна оцінити лише зсередини. Знаю, що постачання води зроблено, а тепер треба - вентиляцію і чомусь на все (приплив-відплив) по дві труби. (Не вникав у логіку: чому не збільшити об'єм самих труб?). Будинок ізсередини виглядає з округлими стінами, понад якими висить багато великої риби. Ходимо по солоній воді десь до пів метра висотою. Знаю, що має бути залита аж по вінця на висоту вивішених риб. (Чомусь така логіка). Пам'ятаю, як її солили. (Забутий, але доволі яскравий сон. Навіть уві сні пригадався фрагмент того сну, а зокрема первинно густе соління). Тепер приходить інспекція і роздивляється, як ми це будемо робити. Зокрема виникають труднощі, коли стик труб випадає на рівень підлоги... Риба усюди, навіть у бочках, і раптом мені захотілось її попробувати, але не можна! Є місце, де лежать креветки. Підходжу до них, та бачу, як хтось вже тут не раз їх їв. Беру одненьку з розкритої упаковки і божественно смакую...

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 120125 "На різних рівнях погляду"

Сни у попередні дні ::

Пілотую одноосібним літальним апаратом, подібном до НЛО у вигляді тарілки.

Опиняюсь у безкрайньому та безлюдному пустельному місці з примарним натяком на якісь невиразні приземлені споруди десь на краю обрію.

Після якихось подій хтось мені каже довгу химерну фразу, яку так і не запам'ятовую.

Сьогодні ::

З кимось опиняюсь біля якоїсь водойми, на якій весело починаємо ловити на вудочки яскравих синіх рибок.

Химерний символ, який бачу наче відбиток тіні, а піднімаючи зір - оригінал, від якого ця тінь утворилась. (Віддалено подібний малюнок додається нижче, але не у формі тіні, яку ще варто до неї домислити).

Знаю про намір досягти певної висоти. Отож, рухаюсь від пункту до пункту, від пункту до пункту... наче в під'єднанні кабелів для освітлення (але без конкретики підключення), поки наприкінці хтось не каже: "Але ж для цього існує кенгуру!"

Сон 131024 "Емоції та відчуття"

Мій син із друзями-однолітками бере участь у якомусь студентському спортивному заході, після якого їх окремо запрошують на "музичний фестиваль", але як зрозуміло з контексту - виключно для спортсменів. Події відбуваються в Польщі, тому окремо в мові звучать польські слова, зокрема - "sportowców".

Тепер міняється сюжет, якби вставка в кінофільмі. Показується пряма виробнича лінія - конвеєр, на якому однотипно мають вироблятися рибні консерви. (Згодом ідея з рибною консервою повториться). Я проходжу вздовж лінії і роблю якусь однотипну дію. (Певні асоціації з працею, зокрема монтажними роботами. Запам'ятався більше рух, якби опасковування білого плаского кабеля).

Тепер події знову розгортаються навколо сина з його друзями. (Така ж зміна сюжету, як у кіно). Запрошені на спортивно-музичний захід, мало не фестиваль, йдуть довгими високими коридорами якогось адміністративного будинку і шукають: де він має відбутися? Приходять до місця, про який начебто йшла мова, а там "глухо". Зайшли у приміщення, подібне до лекційної зали, нікого не побачили та вийшли. Тепер зауважують, що тут мали б зустрітися зі знайомою, яка чомусь не прийшла. Вирішують піти до неї додому. (Асоціація з реалу, коли син часто гуляє по місту з друзями). Тепер вони стоять біля огородженого сучасного приватного будинку і намагаються її видзвонити, натискаючи на кнопку вуличного дзвоника. Стоять довго, але так ніхто й не виходить. Знову "глухо". Вже вирішують піти, як раптом сину приходить світла і смілива думка запитати за неї у сусідки, яку вже бачив у городі поряд цього дому, коли підходили. (Цікаво, що протягом сну син наче володіє моїми знаннями, а зокрема ідеями до дій. Які ж сумніви? - мій же сон!). Підходять до тієї жіночки, яка стоїть на невисокій драбині, приставленій до дерева, наче яблуні, та зриває плоди. Син гукає до неї, аби вона підійшла. (Асоціація з моєї реальности, коли приїхав на нове місце проживання у Франції, де не могли одразу знайти адресу для поселення). У цей момент з'являється переконання, що та дівчина не просто їх знайома, а "кохання всього серця" його друга та однокурсника - А.. Жіночка з радістю відгукується на пропозицію поговорити. Підходить ближче, вислуховує і раптом щедро ділиться історією, як батьки тієї дівчини контролюють її життя та спілкування з однолітками.

Знову змінюється сюжет, наче в кінофільмі. Тепер я бачу старого чоловіка, який сидить на стільчику, а навколо нього багато малих дітей, як у садочку. Діти бігають та галасують, а на тому тлі він чомусь виглядає смутним і невеселим, не так, щоб "кислим", а більш нейтральним до всього того, що діється навколо. Тепер знову, наче в кіно, уявна камера наближається до нього, увиразнюючи обличчя. (Образ без конкретики). Нарешті старий каже, якби на камеру: "У мене є мрія, і вона так ніколи й не здійсниться!" Виникає підозра, що сьогодні в нього свято, можливо, день народження. Раптом сюжет розвивається неочікувано: в кімнату (наче кур'єри) привозять велику круглу консерву висотою з півтора метра, десь у зріст дітей, які бігають і починають ще більше галасувати, побачивши справді щось незвичне. Спочатку помічаю на нижній частині синьої етикетки велику намальовану рибу, схожу на шпрот, хоча про себе артикулюю слово "сардина". (Цікаво, що напередодні снилося, як допомагав іншим ловити рибу. Можливо, враження від попереднього дня, коли мав поїздку з колегами у місто Діп (Ла-Манш, Франція), і бачив, як чоловік ловив з берега рибу). Поки завозять, консерва обертається і вже на верхній частині етикетки прочитую довгу назву, надруковану великими жирними літерами, але чомусь російською: "Волиньрибконсерв. Сделано в Украине". (За логікою сну, я начебто опинився у своєму дитинстві, зокрема в Радянському союзі). Подумалось: яка "Волинь", коли там немає моря? Дивлюсь на діда, а від появи такої несподіванки, в нього виникає якась дивна розгубленість, що вже й розділяє емоції дітей, але не страчує появу запитального виразу обличчя, навіть коли довелось встати зі стільчика і якось на це відреагувати.

P.S. Цікава конструкція сну, коли сюжети традиційно міняються, але тематика не просто повторюється (як правило, забувається), а має своє логічне продовження.

Приходжу до якогось столу, за яким готують страви, аби згодом його накрити. Начебто бачу знайомих мені людей, тому вирішую долучитися у підготовці столу. Мені кажуть, що зробити, але для цього треба опинитися по другій стороні, де стоять ті люди. Для цього вирішую обійти той стіл, але тут зауважую, що знаходимось у якомусь цеху, подібну до машиновні або котельні. Починаю пролазити крізь діюче обладнання, що повністю складається з труб різних діаметрів, датчиків тиску тощо. Таке устаткування стоїть у три-чотири ряди, і з ним, скільки я намаюсь його обійти, розумю, що змонтовано воно максимально незручно, принаймні для його обслуговування. Доходжу до стіни, аби вже понад нею обійти це все, а насправді, перелізти. І раптом мені здалеку хтось гукає з пропозицією: чи не міг би я там підварити?.. Підбігають двоє (як? - наче свідомість уві сні програє наперед можливість мого виходу, яким начебто користуються інші) і приносять мені зварювальний апарат. (Ніколи не займався зварювальними роботами, хоча допомагав іншим). Я ж навідріз: ніколи не варив і не варитиму! Тим більш, що немає спеціального одягу та маски! Якийсь світленький хлопець, ініціатор такої ідеї, фиркає і "на зло" показує мені, як це "просто". Стає на якесь узвищення і над головою починає варити, щось подібне до вентиляційної системи. Іскри падають на нього так густо, що запалюється його пишна кучерява шевелюра, і він так само, як кинувся робити, так само все кидає і йде туди, звідки "винирнув". Проходячи повз мене, вирішую скинути помахом руки вогонь, який так і продовжував горіти на його голові, але чомусь не звернув на це уваги. Збентежила думка про його відчуття. (Цікавий момент: ці відчуття переніс на себе). Зробивши помах над його головою, зрозумів, що так просто не загасити, але в той же час відчув опік в основі мізинця. Він же, так само не зважаючи на вогонь, як і на мене попрямував у нікуди. Збагнувши відчуття болю, притулив край руки до своїх вуст, подивився на рану і оцінив, що опік є невеликим, хоча виявиться глибоким. На тому проснувся.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сни 11-121024 "Найважливіше - в деталях"

На березі річки комусь не одному вирішую допомогти ловити рибу. Просто підходжу до кожного і показую, як треба. Так виходить, що у них, як закидують вудочки, повна тиша з кльовом, а в мене, як "пороблено" - один за одним, ще й сам не розумію чому: може риба вподобала мою наживку? Закидую спінінг якнайдалі і щораз якась інша риба. Раз виявились мало не акваріумні, подібні до "золотих". Насамкінець з новим помахом спінінга чіпляю якусь важку річ, яку довго і старанно витягую на берег і врешті-решт виявляю, що це скриня. На момент спроби зрозуміти: що в ній є? - просинаюсь. Єдине, що запам'ятовую: це відкриття ляди, де з гори зауважую якийсь незрозумілий чорний лабіринт. А що під ним? - загадка.

11.10.24

Підготовка до пограбування (явно під впливом огляду перед сном фільму "Паперовий будинок"). Фрагмент торкається випробування колег на чесність (не буквально за сюжетом фільму, а з власною інтерпретацією): коли одній з героїнь випадає чорний хліб замість білого, а вона нишком і свідомо бере білий, ошукуючи своїх колег, а її на тому викривають. Хліб мав ще й цікаву форму у вигляді невеликих багеток зі подовженим розрізом. Після чого виникає усвідомлення: наскільки герої на цьому прикладі можуть у екстремальній ситуації довірити однин одному найцінніше - своє життя, де будь-який непередбачуваний випадок може задіяти новий сценарій об'ємом у лічені секунди.

12.10.24

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 280924 "Досягнення намірів"

Стоїть маленька дівчинка на складених дощечках у вигляді термометра вирізаної в художній формі і малює великий сюжет з квітами. Термометр більший за неї десь у два-три рази. Самого градусника ще немає, але її праця йде до завершення. Міркую, що я міг би так почати малювати на старість років, але порівнюючи з віком цієї дівчинки, у неї вже виходить в рази професійно. Розглядає роботу, акуратно переступає з ніжки на ніжку, аби не зіпсувати намальоване, розгледіти, чого бракне в узгодженні з її уявою, і творить далі.

Я в рідному місті. Виходжу на закупи. Йду пішки, минаю одну автобусну зупинку, доходжу до другої, помічаю там і там ящики з фруктами і розумію, що вчора (спогад із забутого сну, або таке переконання) я купував фрукти ящиками, відставляв у сторону, обіцяв ось-ось забрати машиною, але за іншими справами так нічого і не забрав. А тепер проходжу, так само бачу продавців, недалеко від них ті ящики, які вже дехто "підчистив", а деякі фрукти "змарніли" (хурма), але знову ж таки, маю взяти авто, під'їхати і їх забрати. Отак іду, міркую, повертаюсь назад, ніби й нічого й не купував, а в руці вже тримаю упаковку з оселедцями, фолію якої вже пробив великим пальцем. Тільки зараз захотілось оселедця, але ж не буду їсти філе посеред вулиці?!

P.S.

Уява уві сні може гортати безліч різноманітних образів (як писав раніше, переважно знайомих з реалу), і з них відбувається процес "тестування" (навіщо? - поки неясно!): чи можемо зробити вибір, або подібний, або відмінний реальному життю? Наприклад, як в сьогоднішньому сні: поки не опинилась у руках упаковка з оселедцями, навіть і не мав бажання їсти рибу. Отже, уві сні, ми як в магазині самообслуговування: ходимо рядами і обираємо улюблені товари, інші товари "мількають" перед нами, але щоразу орієнтуємось на бажання. Звісно, іноді може приснитися такий сон, що важко віднести до якихось бажань. Аби зрозуміти, тут варто б уяснити іншим словом "вражень". Отже, можливо, "тестування" і полягає в співміреннях: не усі враження є бажаннями; не усі враження є з реалу, адже уві сні проживаємо відмінне життя, у якому існує свій масив досвіду; не усі бажання оцінюються однаково як уві сні, так і реалі, приміром, уві сні дуже рідко зустрічається емоційний надрив; не усі бажання, які втілюємо вві сні, хотіли б здійснити в реалі. Отже, снам бракує того раціо, яким послуговуємось в бодрому стані, але разом із тим для реалу вчимось на снах, співставляючи бажання.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 261223 "Встигнути зробити"

Начебто спостерігаючи якийсь художній фільм, переймаюсь переживаннями героїні сюжету, яка утікає від зловмисниці. Біжить довго та зі всіх сил. Забігає з вулиці в будинок, біжить коридорами, перебігає з поверху на поверх, тепер біжить довгим коридором, який поглинається темрявою. До мене приходять запитання, ніби я, будучи на її місці: що треба зробити? - головне не збавляти темп; темрява така, що вже нічого не видно, але бігти в неї треба; якби я звернув у якісь двері - це не було б виходом... 

Від частого дихання, пов'язаного з бігом, просинаюсь. 

P.S. Таке враження, що від подібної втечі та страху невизначености, як у кінематографічному стилі жаху, подібне сниться вперше.

Разом із дружиною беру участь у якомусь заході. На окремому столі викладаємо святкову композицію з червоною трояндою. Схоже, що напочатку була тарілка з печеною рибою (асоціація з реалу зі святковим карпом), яка доповнилась трояндою. Коли дружина пішла, вирішив змінити композицію, тоді вже не було риби або ж зник акцент на її фіксації, і я почав міркувати, як прикрасити червону троянду, яка в складках скатертини мала б лежати більш майстерно на столі. Тоді прийшла "божевільна" ідея: прикрасити червону троянду молотком. Було ще додаткових пару спроб зробити ще краще, адже попередні мої варіанти виглядали не так красиво, як на початку. Поспішаю завершити нову композицію ще до повернення дружини.

Сон 251022 "Дивний улов. Очищення"

Вирішую якісь справи в незнайомому комерційному офісі. Ходжу його світлими коридорами та кабінетами, спілкуючись з керівництвом. Тепер маю якусь торбу різних личинок, яку висипаю на землю, а вся та живність жваво починає ворухатися і пробувати розповзтися. Міркую щодо птахів, яким таке кубло здалося б раєм.

Сниться, що маю четверту дитину - усиновлену - дівчинку. (В реалі тільки двоє). Навіть спробував пригадати: яка ж третя? Міркую щодо четвертої. Дивно, але в документах її забував зазначати і не користувався пільгами, як багатодітна родина. (Цікаво, що в Україні для багатодітної сім'ї достатньо трьох дітей). Побачив, що у тієї дитини на шиї з переходом на плече утворилися грубі фурункули. Мала дитина за собою не помічає і не дасть тому ради. Почав їх вичавлювати. Спочатку по пару штук, а вони довгі та жирні, потім десятками за раз-другий. Якщо одразу дитину оцінював років п'яти, то в процесі усування проблеми її вік почав ставати підлітковим. В очах дитини помічаю більше розуму та терпіння. Вдивляюся у риси обличчя, аби вловити щось знайоме... Бачу якусь привабливість, але не розумію її до кінця.
P.S. Фурункули мають подібний білий вигляд, асоціативно близький із личинками, що був у попередньому уривку. Сюжет з четвертою дитиною (дівчинкою) якось вже снився, але доволі давно (тоді я приїхав було з довготривалого відрядження). Шия і плече відсилає мене над розмірковуванням художнього образу з мистецької роботи доньки.

Тепер десь на лоні природи. Шукаю тепле озеро, адже знаю, що таке є. Знайшов одне, в якому побачив рибу, яка ліниво плавала. Почав ловити її рукою, а вода - зимна. Тому риба й лінива - подумав я. Як по одній ловлю, так одразу й чищу. Міг ловити досхочу, але розумів, що вона невелика, більші мають плавати на дні. Десь здалеку, на сусідньому озері якась дівчина вирішила покупатися і почала роздягатися. Міркую: на вулиці холодно, вода холодна, може, моржує? Все ж таки має бути десь тепле озеро? - є переконання, що недалеко теплостанції, яка має знаходитися неподалік. Якоїсь миті ці озера я сприймаю в образі великих акваріумів. На якомусь етапі, поки ловив і чистив рибу від луски, хтось до мене приходить і зве до себе. Поспішаючи, останню майже недочищаю.
P.S. Так як ліг спати завчасно, хоча трохи боліла голова, зміг виспатися і всі сюжети записати після сну. Що насправді нетипово: якщо одразу не записувати, на ранок усе забувається.

Сон 280921 "Голова-трансформер"

Дивлюсь на обличчя якогось героя і розумію, що переді мною стоїть персонаж, який міняє свою зовнішність (дивлюсь лише на обличчя) в залежности від моїх внутрішніх переконань і сумнівів. Якби я не ставив собі питань, аби піддавати певні твердження інтерпретаціям, а був би консервативним у поглядах і завжди бачив би речі однобоко, не побачив би цього, а тут-таки навпаки, рівнозначно змінному настрою. Просто таки хамелеон-трансформер зовнішности! Фіксую, як на моїх очах міниться його обличчя, схоже більше на фантастичного персонажа, аніж на звичну людину.

Начебто наловили (ми) риби, а я весь час так поводжусь, як все знаю, що робити далі. Кажу матері: будемо її їсти! А сам знаю не більше, як колись бачив: хтось їв виключно зміїні голови (забутий сон), а іншим разом голови риб. То чому б їх не їсти і нам? Беру першу рибу і показую, як тіло відрізаю від голови і починаю по шматочках кусати голову і її розжовувати. По ходу роздивляюсь уважніше, а вона на диво якась по-риб'ячому волохата. До мене долучається мати. Але в недовгому часі поїдання першої голови зробив про себе висновок: не смачно і навіть якщо відварити: буде то само. 0415'

Сон 280621 "Об'єм і наповнення"

Неймовірно красивий ставок: чиста вода, водорості. По старій пам'яті знаю, що тут водиться риба. Пробую її зловити раз, другий, третій... Поки не роблю висновок, що риби, на диво, як раніше, немає.

У торговельному місці стоять дві машини-автомат із видачі жуйок. Здійснюю тестування і поетапне наповнення товаром: спочатку в меншу скриньку, а згодом і в основну ємність. Дивлюсь, як вони працюють, адже подібний ремонт здійснюю вперше.

Організовую в лазні воду. Вся проблема в тому, що зі зміною подачі води не виявилось накопичувальних баків. Пробую все це організувати, обмірковую: де б краще ці баки стояли на горищі? Враховую, аби бетоновані стіни та стеля витримали їх вагу.

Сон 250421 "Бачити варіанти зиску"

Допомагаю у ставку ловити на спінінг рибу. Спочатку тим займається якась незнайома жіночка. Я підказую, як ловити. Навіть бачу на відстані у воді декілька крупних риб. Ось вже щось зачепили. До помочі долучається якась третя особа. Обережно витягуємо на берег... а це велика металева чоритьохстороння кухонна терка. Таких розмірів у житті ще не бачив. Тепер захожу в дерев'яний вуличний туалет і подумки роблю порівняльний висновок: "Що поробиш, такий і ставок, що схожий на туалет".

Міркую над тим, як ми винаймали житло і скільки раніше платили грошей. Згадую, як міркували над варіантом проживання у двух місцях. Ожили глибші спогади (далекі від реальности), коли піднявся і зайшов до майстерні на другий поверх батьківського дому, які спонукали до міркування над калькуляцією цін, ув'язуючи процес зі спогляданням речей проживання. Тим самим почав співставляти з подібним винайманням житла іншими молодими сім'ями. 0730'

P.S. В реальності, напередодні, із сином змотували випадково заплутаний спінінг. Роблю висновок, що деякі подібні дії перенесені в сон, коли в ньому з'явилась третя особа, аби притримати леску.

Сон 081112 "Виловлювати рибу"

Проходжу водний став, а в одному місці час від часу помічаю людей, які приходять до нього покупатися. Хоча зима і вся його поверхня покрита льодом, люди спускаються з пагорба десь у зарості, які мило гублять людей з поля зору, враховуючи цікавий ландшафт. Проходжу мимо того місця і за сьогодні вже вдруге помічаю одного й того ж чолов'ягу. Він виходить з якимись речами та пакетом, своїм образом сильно нагадуючи любителя "моржового" купання. Ще одним спостереженням стали повні пакети, із якими піднімаються звідти інші люди. Підходжу ближче і з нового для мене ракурсу помічаю, як він, піднявшись нагору, полишив за собою у воді щось біле. Може, це мені здалося: адже спочатку в тій воді нічого не було? Придивившись ближче, побачив не лише стрімкий струмінь води, що витікає із-за стіни... Так, дивно, але біліє в тому струмені риба, яка випливає разом із тим потоком. І що найцікавіше: вона напівжива, тому легко її звідти виловлювати. Десь недалеко того місця зустрічаю дружину, яка вирішила підкріпити моє сьогоднішнє припущення. 

- А ти знаєш, що там роблять люди?.. Ловлять рибу!
Ось уже я спускаюсь до того місця, аби забрати з води велику рибу (така нагода трапляється не часто). Ось уже знизу з води виловлюю ще одну - в рази меншу. Тут головне виждати, коли вони випливуть. З'являється якась жіночка і каже, аби я вже йшов, бо й вона хоче собі наловити. Цікаво! - подумав я. Донедавна біля цієї водойми не було сторонніх людей, а зараз тут невідь-хто. Звісно! Якщо вже дружина мені напряму розповіла, то можна уявити від кого почула і скільки людей рознесли цю інформацію між інших. Це не моє банальне спостереження!  Дивлюсь на дзюркотливий потік, на цю жіночку, на мою рибу... не поспішаю і вирішую прокоментувати:
- Тут "наше" не написано! - Показуючи на бетоновану стіну над цим потоком і йду, тримаючи в руках пакет з уловом.
Приходжу додому, а це моя половина дому (від б.М.), а при вході до моїх дверей стоїть поліція. Найхарактерніше: поліціянтки. Заходжу в дім, а вони нічого не коментують і не перепитують. Видно, не до мене! - подумав і пішов за двері. Вдома зустрічаю б.М. (врп). 0405'

Згадую про знайому М.Р. і той факт, що з тим, як померла (в реалі - жива), перестали їздити на могилу Ю.Ґ. А я в Польщі... Роблю висновок: ось так і зникають чудові наміри і традиції!

Приїхав на роботу в якийсь великий приватний будинок. Маю робити якісь будівельні роботи, але для початку я просто знаходжусь, як гість. Користуюсь увагою.

Розповідаю комусь за попередній об'єкт, на якому господар не приховував приватних фотографій. З них можна було дізнатися все і про всіх. 0610'

Майбутній туалет у вигляді ями. Видно, що господар хотів розділити його на чоловічий і жіночий.

Вчителька та її робота. А в паралель із нею наша важка праця. Звучить фраза: "Хто на шо вчився!" (Саме "шо").

Оглядаю тільки-но пророблену роботу. Довгі відрізки свіжопрокладених кабелів пролягають крізь глибокі отвори. Приходять дві дівчини і дивляться щось своє, як раптом їм не пасує один кабель і одна з них змотує його так, що  спускає його додолу - в яму - і він меншає. Отже, на кінець дня моєї кінцевої роботи не видно... Я висловлюю обурення. Звертаюсь українською, але розумію що до неї треба по-польськи. В результаті: вона не розуміє проблеми, адже на її думку: "Має все вистачати!" Показую і пояснюю: "Треба дзвонити керівникові та питати. Можливо, варто буде перетягнути кабель наново". 0728'

Сон 190320 "Вимушена зупинка зі знаком STOP"

Йду понад річкою з двома жінками, яких знаю за недавньою випадковістю познайомитися (таке у мене переконання). (Їхні образи мені не знайомі й не мають жодної асоціації з реальністю). Я відсторонений від їхнього діалогу, який заходить за Ю.П. (колишного колегу по роботі). Виявляється у нього розвилися стосунки з однією з них до такого, що вона вже готова вийти за нього заміж. Я ж втручаюсь у діалог і питаю: чи вона мала коли-небудь намір з ним піти на природу? Вона заперечує. Отже, ще не має глибини безпекової довіри! Наводжу для неї приклад зі свого досвіду, коли я присвятив свій вільний час вечірній прогулянці з ним над такою ж водоймою, якою нині прогулюємось. Тоді він пускав у воду кішку, аби подивитися, як вона плаває, що їй вдавалося вельми тяжко, або ж втоне... а на останок знайшов велику жабу і вийняв її із води (образ з жабою фігурував у забутому сні, образ із твариною (мишка) - у недавньому). На оповідане мною, виявилось, що наміру в неї, вийти за нього заміж, не поменшало. 0250'

Відрізаний хвіст у свіжої річкової риби. 03ХХ'

Ремонтую вдома телевізори. Один уже складаю, другий ще в ремонті. Чекаю батька, аби замінити плату (моношасі). Має сказати, яку взяти. Він приходить увечері трохи підвипившим, але бодрячком. Я питаю і показую одну з плат, він погоджується та пропонує докласти в середину цукерки з багатої але розпакованої упаковки. Бере сам пару цукерок і заїдає незначний перегар. 0410'

Закидаю кабеля. На якомусь етапі бачу, як у лотку стоїть пляшка горілки. 0500'

P.S. Сни метафорично нагадують дійсну реакцію суспільства на коронавірус.

Сон 180320 "Облущування сну до м'язів сутности"

Розповідаю власний сон дружині про І.Х. (Спільна знайома, спочатку, ще зі студентських років, для дружини, а по них - колега для мене). Тільки-но доходжу в розповіді до неї: кажу її ім'я та прізвище, як усвідомлюю, що, за мить до сказаного, почув її голос, який з'явився десь із-за дверей, що за спиною. Обертаюсь, а це і є І.Х. в "реальному" житті. Вітаюсь, кажу до неї: "А ти мені сьогодні снилась!" - Чим викликаю упереджений інтерес. Продовжую: "А знаєш як?" Бачу зацікавлення і пробую їй змалювати сюжет сну в кількох словах, аби все виглядало "з кращої сторони". Але скоро мусимо розходитись, моя оповідь коротка і не потребує зайвого часу. Прощаємось. Продовжуючи йти з дружиною, пригадую подальші деталі цього сну і продовжую їх переповідати. 0035'

Їм морозиво у великих міжвафельних листках маленькою ложечкою. Хтось повертає борг у ~10 зл монетами по 1 зл. Я ж повертаю свій, близько 1 грн двома монетами по 25 та 78 коп. Про себе зауважую щодо дивного номіналу останньої. 0350'

Чищу свіжу рибу, вішаю сушитися на тараню. Беру готові, обдираю шкірку та їм. 0500'

Сон 110320 "Пухнасті форми"

Сиджу десь з донькою і спілкуюсь. Раптом заходить розмова про мою роботу і я вживаю нецензурне слово, яке, як і інші, не допускаю у своїй лексці, тим більш в її присутності. Пояснюю, що так на роботі гостро висловлюються хлопці, хоча, по тексту сказаного, була наявна деяка іронія на серйозне.

Якийсь фрагмент, пов'язаний з їжачком.

Повертаюсь автобусом з якогось свята, різношерстним, але переважно творчим колективом, до дому - в рідне місто. По дорозі зупинилися з певних причин десь у лісі і я вийшов. Як виявилось, посеред дерев було дивне місце, хаотично сповнене покинутими давніми меблями і м'якими об'ємними речами. Посеред того всього запримітив білого пухнастого кучерявого цуцика, який, як видно, був голодний і потребував їсти. Взяв його на руки, пішов до автобуса і попросив для нього якихось харчів, аби нагодувати. Хтось дав рисової каші, яку він почав їсти з рук із великим апетитом. Пішов у ліс, аби залишити його на тому ж місці, де і взяв. По дорозі, раптово для себе виявив з десяток таких же тваринок, але померлих від голоду, які лежали хаотично в ямі. Вже почав міркувати: чи не взяти його додому? Як трохи далі, в іншому місці, побачив дорослу собаку, за породою схожого на цуцика, видно, що його матір. У будь-якому випадку, в лісі їм обом є шанси вижити. Залишив і пішов. З'явилось відчуття, що минуло забагато часу і автобус міг рушити без мене. Приходжу, а він стоїть і люди все ж таки мене очікують. Заходжу в салон, підходжу до умивальника, мию руки, кажу, що з тваринкою все добре. Повертаюсь до людей, а мені вже звітують про плани на сьогодні: кому де зійти та завтрашній день: куди ми їдемо далі. Тітка Тетяна каже, що їй треба на вул. Селецькій і т.п. Дивлюсь на обличчя колеги, а воно засмагле. Міркую: от що значить цілий день бути на сонці! 0250'

Бригадиру розповідаю про можливі мої варіанти поїздки додому. Прошу вислухати уважно, тому що питання цього потребує.

Вішаю досушуватися рибу. 0500'

Сон 230919 "Вода і холод"

Хтось по навігації мені показує на територію, на якій є велике озеро. Опинившись біля нього, не втрачаю нагоду скупатися. Спочатку облюбовую місце на березі, кладу невеликий рушник. Тепер пора йти у воду. Дивлюсь, а вона прозора, чиста, блищить на сонці, але дно озера неглибоке. Скільки озером не проходжу, все на рівні ніг. Спочатку не зауважив, але по центру цієї водойми ростуть дерева на символічному острівку. Водної живності малувато: трапляються якісь дрібні рибки. У якомусь відрі, краї якого замуляла вода, лежать цікаві мушлі та трапили кілька рибок. Зустрічаю двох хлопців, які прийшли сюди по своїх справах, а не купатися. Питаю за популярність озера. Вони ж підтверджують мої спостереження, що його викопали не для купання, тому він не глибокий і певного інтересу для населення не представляє. 

Детективний сюжет з подвійним вбивством. Спочатку все відбувається таким чином, що я дивлюсь на події в якості споглядача кінофільму. За сюжетом якась жінка вбиває ножем у голову якогось чоловіка. Оцінивши трагічність ситуації, пропонує мені замкнути їх разом в морозилці у вигляді льоху. Як виявилось, самі ж герої виявились розмірами до 15 см (за обсягом телевізійного екрану). Тепер їх виймаю замороженими. Дивлюсь на них, як на дві ляльки. Не розумію мети вбивства тією жінкою, а також прохання заморозити їх разом. Показую їх одній людині, яка в курсі подій. Кажу, що в тій ситуації я - єдиний свідок, який знає все, як було. Складаю їх разом, переховую в інше місце, таке ж морозне, як і перше, перед цим міцно скрутивши у щось їстівне (можливо, рибне філе), що лежало в грубій упаковці. Міркую собі: от буде комусь за несподіванку, якщо хтось візьме й зготує все те разом, а виявиться, що там дві "ляльки". 0420'
P.S. Таке відчуття, що сон має повторення сюжету, але таким чином, що первинно снилось, як не сьогодні, то ще вчора.

Сон 230319 "Пора зловити рибу!"

Я один з мешканців готелю, але оцінюю себе так, що взагалі тут є випадковою людиною. Проходячи коридором, десь другим поверхом, подивився на дивну стіну, виконану в темному склі. Посеред стояли двері, замасковані в тон стіни, із-за яких вийшов у трусах поважний чоловік років сорока, прикриваючись ковдрою, і, долаючи сприйняття себе в такому образі для сторонніх, попросив мене, аби йому замінили постіль. Дивне прохання, як для мене, такого самого мешканця закладу, як він. Так, різниця є - він мешкає в номері люкс, але для мене це байдуже. Дивно лише те, що до такого клієнта нема належної уваги. Позаду мене з'являється із-за інших дверей жіночка зі своїм проханням, десь зі знущальним тоном: "от у нас проблема, і не така, як в цього чоловіка, який просить лише замінити постіль..." Розумію, що мені треба спуститися на рецепцію і попросити, аби вони приділили увагу своїм мешканцям.

Туристична мандрівка. Плавучий по воді трактор заїжджає у воду бурхливої та стрімкої ріки.
Як продовження сну, виникає другий образ, де вже не ріка, а море. Припливають до берега вітрильники, пристають біля скелястого берега. З них сходять човняри. Дивлюсь на все з висоти пташиного лету. Частина берега зроблена, як для мене, незвиклою бетонованою пристаню. 0400'

Каже дитина до свого батька: "Я розчарований, що ти за своє життя так і не зловив для мене рибу!" Після цих слів я замислююсь і роблю проекцію на себе, якби таке сказав мій син. Якщо на сцену я дивився зі сторони, то, по сказаних словах (вкотре спостерігаю подібне преображення в снах), я опиняюсь у ролі згаданого батька, який має віднайти правильні слова. 0435'

Слово "Premium" написане в стилі лейби "Puma". 0500'

Сон 291218 "Закінчення робочого дня"

Закінчення робочого дня. Я йду до виходу, де знаходиться побутове приміщення. Навіть довелось біля нього затриматись ще на десять хвилин, до повного завершення робочого дня: хвилина в хвилину! - так заведено. Там я маю забрати якісь речі. Після того піти до будинку навпроти, що мають два входи, піднятись на другий поверх, там перевдягнутися. Побачив слід працівників, що рухались до лівих дверей того будинку. Подумалось: а я звикло користуюсь тими, що справа. На дворі похмуро і йде дрібний дощ. Заходжу в бутовку, у першій кімнаті на столі стоять тарілки з мороженою рибою, по дві-три на кожну, частина їх вже розмерзлася, інші лежали зліпленими кавалками. Їх підготували на завтрашній день. Йду в другу кімнату, аби забрати речі. Бачу середніх розмірів кота, який невідомо з яких причин опинився в цьому домі. Приймається кимось рішення винести всю рибу на поріг з першої кімнати. На виході бачу картину: "Проти чого боролись, на те й напоролись!" - мало не біля кожної тарілки з рибою сидять коти. Хтось питає: куди ставити тарілки? Я кажу: на той же стіл, де й були! Про себе міркую, що треба було не чекати кінця дня, а підготуватися й перевдягнутися завчасно.
P.S. Котик фігурував у сні напередодні. Присутній елемент множення: коти, риба.

Сон 131218 "Подорож у знайомі місця"

Хтось чистить рибу. Наче знаю, що вона морська, а дивлюсь - карась. У мене в тому контексті виникає мовна гра з прийменниками (чомусь запам'яталося саме з акцентом на них), щось на зразок: через карася, з (морською) рибою.

Я з двоюрідним братом гуляю по місту Донецьку. Він проводить мене різними вуличками і парковими зонами. Ось сходи, де треба перейти до якогось будинку, основа якого стоїть нижче нашого рівня. Він думає, що я йтиму перший, і руками показує на сходи, що йдуть донизу із заворотом вправо, але даю зрозуміти, що дороги не знаю, то нехай як вів, так веде й далі. По спуску і маленькому підйому починаю впізнавати знайомі місця: я це вже десь бачив! Зокрема гаражі вибудувані скупчено з білої цегли з заїздом із різних сторін. Кажу брату, що колись я вже тут був. Можливо, навіть подумалось, що уві сні, але ж той сон і що в ньому було пригадав майже весь! Десь закроїлась думка: як же я перетнув лінію розмежування із зоною АТО (ООС)? Мені хочеться подивитися на той гараж, біля якого я був минулого разу. Піднімаємось на бетонований дах усіх гаражів. Кажу брату, що я тут був уві сні. Над гаражами надбудова: стоїть сарай, двері в ньому лише прикриті, не замкнені. Відхиливши їх і зайшовши всередину, побачили купу дощок, закладену між ними косу, що визирала кінчиком леза, якісь предмети для прибирання двору, але усе здалось мені трохи забільшим, ніж звиклі для нас речі, так, наче "прибиральником" був якийсь чоловік-велетень. Перед сараєм побачили два своєрідних столика, зроблених на витяжних трубах, на яких у чудернацьких коробках були приховані перука кольору пісочний блонд та рожевий капелюх. Приходить дружина, я показую який прикольний капелюх, тримаючи його в руках, а вона каже: "І нащо воно тобі? Поклади на місце!" Розглядаю уважніше: доволі важезний, повстяний, широкі криси обшиті якоюсь дрібною світлою смужкою хутра. Ставлю в ту ж чудернацьку коробку, з якої дістав.
P.S. Сон, в якому бачив знайомі гаражі: https://snylogosa.blogspot.com/2018/05/070518.html?m=1

Польща. Я з дружиною заїжджаємо автобусом в центр міста, яке схоже на Вроцлав. Гуляємо його вулицями, розглядаємо архітектуру, переходимо з однієї великої площі на іншу. Якась з них являє собою замкнений простір. Маємо повернутися на автовокзал. Впізнаю давню архітектуру, яку бачив ще "рік тому", кажу, що тут має бути стоянка автобусів. Вмикаю GPRS навігацію, в google-зображеннях дивлюсь на ту будову, біля якої ми проходимо, лише стоїми зі зворотнього боку. Знаю, що ось тут (показую на знімок) мають вони бути, а їх там немає, хоча сьогодні там були.