Незнайома дівчина. Щось передує нашому спілкуванню, пов'язане зі столом, білим і чорним хлібом, хлопцем і дівчиною. Заходжу в кімнату, в якій бачу в ліжку згадану пару. Даю зрозуміти, що на другому ліжку маємо бути ми. Вони йдуть. Приходить дівчина, я ж питаю за безпеку. Вона йде, аби її забезпечити. Беру з собою фотоапарат. Повертається, свариться за можливі з нею фотографії. Близькість, під час якої роблю про себе висновок: "Не те! Не моя дружина!" Пробую проаналізувати внутрішнє сумління: дивно, але знайоме відчуття можливої провини на доволі низькому рівні. Проснувшись, запитався: чому б уві сні так?
