Сон 100123 "Зберегти душу"

Йду з матір'ю по вулиці та збираю з кущів чорної смородини, що ростуть обабіч шляху, їх зелене листя. Роблю певного роду букетик. На якомусь етапі навіть пробую його листя на смак. Знаю, що ми йдемо в лазню, тому пахуче листя для парної має бути в пригоді. У другій руці несу чорний дипломат. Міркую: як так, йду купатися, а рушника не взяв? Дивлюсь у свій дипломат, а там так би мовити "набір джентльмена": льняний кухонний рушник, присушений бутерброд, складений із чорного хліба. Пробую і його гризнути, але більше для оцінки їстивности. Отже, так-сяк покупатися буде можна!

Беру участь, як цивільний, у гущі військових подій, які нагадують Першу світову війну. (Так суджу за одягом і зброєю). Якісь солдати заходять в моє селище (таке переконання уві сні) і ведуть прицільний розстріл, можливо, й мирного населення. З шумом розстрілів чую, як рухаються від околиці в центр і розповзається по вулицях. По мірі наближення я тікаю далі. Якоїсь миті в моїх руках опиняються дві рушниці, так, наче десь їх підхопив, або хтось дав у руки. Не маю наміру стріляти, бо не вмію. Переконаний, що зброя в руках одразу вказуватиме на того, кого обов'язково треба знешкодити. Біжу. В одному з дворів бачу священника (пізнаю за одягом) та його помічників, видно, приватний дім святого отця, забігаю на його обійстя, кидаю зброю в траву, бо чую: вже ось-ось вороги в "кількох кроках від нас"...

Повторний перегляд фільму у стилі фентезі, в якому я мало не беру участь. Початок мені не подобається: він мені знайомий і чимось нудний. Кажу це тому, з ким сів дивитися, а це - головна героїня. Тепер її бачу в місячному сяйві, голою, босою, біля берега, на гладкій поверхні замерзлого озера. Спочатку не розумію, що вона тут робить, а згодом бачу, як "звільняє" від невидимих пут чиюсь душу. Коли душа отримує свободу, я її врешті-решт бачу, адже починає світитися посеред ночі наче маленький ліхтарик. Вона піднімається у небо, а там з'являються вже сонми таких самих, виказуючи своєю об'явою велику радість.

Сон 040922 "Ризики та радість"

Допомагаю виконувати роботу в дивному, як для мене, порту. Пришвартований до берега величезний корабель, на якому відбувається щось, що нагадує металургійний завод. Із якимись людьми на березі, понад краєм берега, починаю розтягувати кабеля, але за характером дій, це щось нагадує до підготовки до завантаження сировиною металургійної печі. В процесі роботи летять іскри, із висоти палуби корабля падають на працівників, що стоять на березі. Хоча до самого корабля є хоч якась відстань, але вже відчувається температура, присутні ризики. В голову приходять різні раціоналізаторські ідеї, але разом із тим є усвідомлення, що до нас вже давно все придумали.0230'

Їду в автобусі з людьми з якими якось мимохідь знайомий. Вирішив зробити їм приємне, роздаючи з чарівного "букетика" маленькі декоративні грушки та листочки, зі словами: "Не треба приховувати почуття, як одяг в шафі!".

Присутній при звільнені українських полонених із російського полону. Якесь радісно-бентежне почуття. Якогось дива російський солдат стріляє в сторону, але наші хлопці, які виходять по одному, безстрашні. У одного на руці яскравіє синьо-жовтий прапор.

Сон 020621 "Прогулянка з краєвидами"

Виїхали на авто в подорож. Заїхали десь у гори на територію замку. Краєвиди неймовірні. Ініціатором подорожі виступила дружина. Вона ж щоразу ініціює куди підемо! Разом із нами син, час від часу згадуємо про доньку, яка залишилась удома. Між тими скелями, замковими спорудами, сходами, входами з виходами заблукали так, що пора вже думати: як вже звідси вибиратися? Вже й забули, що від початку було бажання зібрати десь на гірській галявині гриби. Я вже вирішую подивитися в GPS на телефоні, як далеко ми заїхали від дому. Кажу, що найближче до нас місто - це  Дюсельдорф. Подаю це так, що добре, поки в Польщі і випадково ще не перетнули кордон із Німеччиною. Блукаючи поміж масивними стінами замку, в якомусь місці, крізь вікно в променях сонця почав залітати бризками дощ або ж вода із невидимого нам гірського джерела. 0045'

Заїхав раненько перед роботою на СТО, аби виміняти на машині сезонні колеса. Тепер дивлюсь на робочий процес автомеханіків. Старший - поляк, підлеглий - українець. По ходу роботи попросив підшити собі робочі бути. Під кінець запитав, як приймають оплату: карткою чи готівкою? Виявилось готівкою, тому попросив під'їхати разом до банкомату, аби я зняв для розрахунку гроші. 0530'

Сон 121018 "Взаємне відчуття прекрасного"

Місце на природі, на якому люди зійшлись за спільним інтересом. Стоять одна біля одної дві великі кулі зеленого кольору, наче плетені з лози. Присутні учасники зустрічі то заходять до них, то виходять. Виникає взаємне відчуття радості, розуміння, причетності до прекрасного.