Сон 241019 "Вільна творчість усупереч залежности від фінансових ін'єкцій"

У реальності: хтось увімкнув посеред ночі в кімнаті світло. Дивно, що всі спали міцно й не відрефлексували цей факт. Встаю, вимикаю, лягаю спати, міркую: хто це міг зробити?.. Ця подія переноситься в сон: освітлена актова зала для спеціальних театралізованих показів. У дійстві беруть участь двоє коней. Дивлюсь на них і їхню граційність... Тепер, наче ця ж актова зала, але все по-іншому: вже відбувається напівтеатралізована постановка поетичних творів сучасних польських письменників, яка розігрується двома учасниками: жінкою та чоловіком. Розумію так: вона є поеткою, а він - професійним актором. У заході беруть участь навіть чиновники, спочатку, як слухачі, а згодом, один виходить на сцену. Після його слів, дивуюся: як все ж таки Польща успішно реалізує програму підтримки літераторів-початківців! Слухаю далі: той самий чиновник зайвий раз наголошує, що у виділених грошей має бути цільове використання. Але на цьому ж заході спливає критична оцінка в моїй розмові з одним молодим письменником, що тим самим влада диктує, що є "цільове". Маючи певний багаж друкованих видань, що більшою мірою були створені на межі конфлікту цінностей: гроші-культура (вільна творчість усупереч залежности від фінансових ін'єкцій), - виносить із сусідньої кімнати ящик із роздрукованими складнями, аби їх привселюдно спалити у дворі того дому. Я міркую: яка прикрість! Хоча добре, що саме їх зміг свого часу зісканувати та виставити на сайт, тим самим зберегти їх для історії, як своєрідне літературно-мистецьке та видавниче явище. 0404'
P.S. "Коні" - образ, що майнув, як корокочасний роздум, на сучасну тему "заборони експлуатації тварин у цирках". Чи можна поставити приборкання коней ув один ряд з іншими тваринами? "Поетка" - образ, що пов'язую з міркуванням придбати оригінальне польське видання нобелівської лавреатки Ольги Токарчук. "Складні" - образ, який пов'язую з власною творчістю та видавничою діяльністю, які залишили певний вислід ув історії, але, на мою думку, так і не стали "форматом" для можливого творчого успіху. "Сайт" - блог, на якому в ральному житті постарався максимально зберегти копії виданих складнів, що були свого часу створені не лише за моїх зусиль, але й інших авторів.

Сон 221019 "Безсторонній і сторонній погляди"

Щира розмова у мене вдома, кімната якого нагадує дім маминих батьків, із С.Д., місцевим поетом, який навколо своїх видань зорганізував певне коло літераторів. Завели розмову про М.Л., письменника і редактора різних видань, зокрема, особистого творчого доробку голови обласного відділення Спілки письменників України О.О. Розмова виявилась настільки тривалою і щирою, що я вже припустив: ось прийде додому дружина, а ми ще говоритимемо про різне. Цікаво, що в реальному житті поспілкуватися з цією людиною мені якось нормально не вдавалось, від початку нашого знайомства, нас роз'єднували творчі прагнення, зокрема й пошуки в літературі, а в подальшому шляхи не сходились, адже належимо до різних культурних світів: він з кола шанувальників російської літератури, а я - української. 0050'

Якісь чоловіки перекрили мені входи і виходи до мого дому (місце незнайоме), та й не впускають і не випускають. Доводиться вичікувати певні моменти і хитрістю до нього залітати, буквально, крізь вікно. Маю певну технологію підніматися над землею: до дерев, поверхів дому, чого не можуть інші. Вирішую полетіти на дачу, куди пару днів тому поїхала баба Марія (покійна) і перебути там певний час, але ключів немає, треба залетіти до батьків: у них є! Вони кажуть, що попередити про мій візит б.М. не зможуть: не працює жоден мобільний оператор. Кажу: що не бачу в цьому проблем, навіть, якщо не додзвонимось зі стаціонарного. 0250'

Важко віднайти термін межового стану, коли я є споглядачем, наче в кіно, і в той же час безпосереднім учасником подій.
Спостерігаю за своєю дружиною, наче сторонній учасник, навіть без долі ревности, як вона спілкується з незнайомим мені чоловіком, який має довгі коси, які більше пасували б дівчині, аніж дорослому "дядькові". Щось у розмовах із ним у неї не складається, після чого, ображеною приходить до мене з несподіваним висновком: він - гей! Тієї миті увесь цей сценарій не можу звести до логічного знаменника, зокрема, моєї спроби зрозуміти, що насправді почуває дружина? Видно, ця думка з'явилась у зв'язці оціночного судчення про себе: що почуваю я? В результаті ми залишаємось тет-а-тет... Обіймаючись, проводжу по спині рукою і, несподівано для себе, виявляю "загострену" вираженість хребців. У голові майнула дивна думка: "рептилоїд"?..