Сон 240525 "Ексклюзив"

Наче в кіно я дивлюсь на героїню, наче переживаю свій внутрішній стан. Хтось питає: "А чи знає вона три мови?" Дивлюсь і розумію, наче слідкуючи за собою (режисерський прийом), як у процесі прибирання приміщень героїня одночасно з двох різних навушників слухає дві мови.

Проходжу незнайомою вулицею та зазираю до розлогої ятки з різноманітними продуктами. Щось хочу купити, а продавця немає. Задаюсь питанням: чи маю готівку? Дістаю гаманець і бачу багато різних купюр, так, що мало не визирають тугим масивом назовні. Щось собі з переконанням пригадую, аргументуючи звідки їх так багато. Якусь хвилину-дві чекаю і бачу як іде продавчиня. Міркую: ризикований бізнес - залишати всі товари без догляду. Питаю в неї за якісь ексклюзивні смаколики. Вона мене провадить углиб ятки і робить презентацію пакетика горішків кеш'ю, що виглядають наче обтрушені паприкою. 

Сон 310724 "Реалізація очікувань"

Вирішую зайти в їдальню, до якої ходять колеги. (Насправді, колеги уві сні виявились студентського віку. Без персоналізації). Дивлюсь: що замовляють, скільки коштує? Вирішую запитати те, чого, можливо, у хлопця, що продає страви, й немає, а чомусь захотілось: домашній сир зі сметаною і политий сиропом червоного кольору (вишня, малина - без значення). Саме наявність останнього мене й надихнуло на сир. Питаю про таку наявність, а він на здивування каже: є! - і виймає знайому мені упаковку, яку часто купую в магазині. Робить все, як попросив. Я даю 10 злотих, так як переді мною хтось купував на цю ж суму. Питаю: вистачить? щось треба доплатити? Відповідає: ні! Я ж підходжу до його столика і ще доливаю рештки сиропа зі свіжої відварених яблук. Дякую і йду до одного зі столиків їсти. 

P.S. Після пробудження подумалось: варто на днях докупити і зробити собі таку страву, яку у відрядженні собі ще не вигадав до асортименту страв. З реалу: бачив, як колега доливав у воду сироп. Інший колега ходив пару днів тому до їдальні, купував на винос. Отже, сон - це певною мірою складання пазлів з побаченого в реалі, за принципом бажань, які хотілося б здійснити.

Я з батьками йду вулицею і бачу на повороті вправо до іншої вулиці свій "Форд Фокус". Питаю себе: коли ж я його тут залишив? Кажу, що зараз ним поїдемо! Підходжу ближче і розумію, що трохи він тут застоявся: присипаний листям, щось не так на задніх сидіннях. Починаю щось прибирати. Доходжу до капоту, а його там немає, як немає узагалі мотора й іншого, що мало б там бути. Цієї миті розумію, що насправді ж це не моя машина! Кажу батькам: нікуди ми ним не поїдемо!..

Я в якомусь хостелі, що нагадує невеликий приватний дім. Якась мешканка цього дому (без конкретики), а заодно й дотична до інших батьків школи, до якої ходить донька, які організували своїм дітям відпочинок, каже мені: "Зараз буде їхати автобус з нашими дітьми!" Вибігаємо на вулицю, а я лише там зауважую, що є лише в домашній довгій футболці й без штанів або шортів. Зупиняється автобус, і я бачу доньку якраз біля вікна автобуса. Відзначаю подумки про себе: яка ж вона в мене красуня! Батьки, що стоять, як і я на вулиці, машуть своїм дітям привітно руками. Я також. Донька робить великі очі, показуючи в чому я вдягнений. Я ж показую руками: що зробиш! Тут надходить наступна пропозиція цієї ж співмешканки хостела: можна сісти на трамвай і їх наздогнати! (Ідея алогічна, але я чомусь погоджуюсь). Сідаємо на трамвай, а він нас завозить невідомо куди. Добре, що це лише одна зупинка: лише переїхали міст і заїхали у незнайомі мені вулички. Я міркую: і де ж я тут в Румунії зрозумію, як повернутися? Вже якось сам пробую зрозуміти: де знаходиться зупинка у зворотню сторону, адже колія лише одна, і бачу, що наступні трамваї їдуть нею так, як попередній - звідти, а не туди? Починаю ходити вуличками, аби зрозуміти логіку трамвайних колій. Питаю себе: а яким номером їхали? Тут помічаю зупинку, де з'являється та сама знайома (абстрактний образ). Пару людей на зупинці польськомовних, що мене приємно здивувало. Підтвердив у них здогадку про правильний напрямок трамваю. Дивлюсь на себе, а я вже в джинсовових штанах, і не ясно чому та коли? Всі вирішили зайти в подарунковий магазин, що знаходився поряд зупинки. Я в тому ж числі. Розглядаю товар. Вирішую купити дружині подарунок. Сходу вибираю різьблену коробочку з тематичними фігурками на ній. Прошу запакувати. Поки пакують, як бонус додають ще один невеликий подарунок (конкретика відсутня), а ще один подарунок готує до самої коробочки, адже йде разом із замовленням. Для мого вибору показують друковані листя дерев на матерії у вигляді вирізаних крапельок, із яких мають мені зараз зробити птаха. Форма крапельок - це майбутні крила. Вирішую запитати:

- Скільки це разом коштує?

- 800. (Цифра без валюти. Я уві сні думаю про злоті, хоча в Румунії леї, але за курсом - доволі близько).

Хтось додає, що це - найдорожчий подарунок.

Я відмовляюсь брати ту коробочку, але хочу, аби зліпили птаха. І все ж таки хочу щось купити ще. 

- А можна до птаха брелок?

З гумором показують: 

- Маємо лише таке! - а по факту - це якісь масивні вироби з дерева.

Показують і перераховують вголос, що там лежить ув одній коробці...

- ... а це ґонґ.

- Якраз його й хочу взяти!

- Справді?

- Покажіть, які вони є!

Показує.

- А є лаковані?

Вже починають так показувати, наче я їм морочу голову.

- А покажіть ближче!..

Тепер іду розраховуватися, а на столі (розрахунку) лежать ключі, які нагадують один в один ключі від мого Форду (повтор із машиною в одному сні). Перевіряю, чи свої маю на місці. Тепер придивляюсь до них уважніше і розумію, що металева частина якась закоротка - певно, бутафорія. Хтось з працівників мені каже, вказуючи на ті ключі:

- Та... - це пульт до нашого радіо!

Пітешті, Міовені, Румунія

Сон 270424 "Подвійне розчарування"

Опиняюсь на базарі. Проходжу знайомим мені торговим рядом (знайоме лише за переконанням у якомусь давньому сні) і підходжу до продавщиці-городниці, яка продає свіжий редис, зібраний із зеленню готовими пучками до продажу. Вирішую купити його, адже раптом пригадав, що мав такий намір. Питаю: скільки може продати? - але не питаю за кінцеву ціну. У розмові напівжартом натякає: чи подужив би я за нього розрахуватися? Я ж так само віджартовуюсь, будучи переконаним, що якийсь звичайний молодий редис не буде коштувати більше, аніж є в моєму гаманці, навіть гіпотетично припускаючи, що вартість може бути завищена. Коли ж я беру цей редис і кладу десь ближче до себе на якийсь столик, дістаю гаманець і серйозно питаю за остаточну вартість. На що сміло каже: "1000 грн". Я ж трохи прифіґіваю, адже реально такої цифри не очікував почути. Подумки питаю себе: скільки часу минуло, поки мене не було в Україні? і ціни на товар зросли в рази? і невже таке можливо?.. Коли ж вирішую, що від такого товару можу відмовитись, дивлюсь на нього, а узятий мною редис вже покришений так, наче до салату. Дивлюсь на все це і переживаю подвійне розчарування.

Сон 150123 "Дорогі прикраси"

З дружиною потрапляю в багатий палац на кілька поверхів, переобладнаний на дорогі магазини, але не так, щоб клієнта захопити кількістю товарів, а ексклюзивом. Жодного натяку на сучасні гіпермаркети: все виконано в полакованому дереві, дорогих меблях, під ногами - килими, на стінах - мистецькі картини, так, наче ти й не в комплексі маркетів, а в музеї. Підходжу з дружиною до одного з бутиків, а до нього черга. Там продають золото, якісь інші дорогі і в той же час ексклюзивні речі. Спочатку дружина дивиться на золото крізь скляну шибу, уважно розглядає та інформує, що вибрала, який буде брати. Якось непомітно для мене (швидко) купує об'ємні круглі сережки, хоча й на вигляд повітряні, але зроблені, наче павутинкою. Схоже, що в усередині був камінчик, наближений за кольором до золота, наприклад: бурштин, - але не стверджуватиму. Подорожуючи з дружиною від бутика до бутика, у руках опиняються якісь плаття на плечиках, а ще - дві пластмасові коробочки, наче з-під морозива, наповнені виробленими делікатесами у вигляді дитячих желейок абощо. Хоча я й не пам'ятаю, щоб їх пробував, дружина каже: "зенеси плаття на місце, їх не купуватиму, та придумай щось із тими солодощами зробити, нащо їх взагалі було брати?" Десь заношу та залишаю плаття, а "желейки" вирішую купити. Виглядає так, що купити можу або безпосередньо в бутику, або, так міркую, на виході з "гіпермаркету". Ходжу солідними сходами, широкими коридорами, на якійсь своїй філософії сідаю на вільному стільчику недалеко від двох працівниць, які мені більше нагадують музейних обсерваторів, і продовжуючи міркувати над чимось своїм, непомітно для себе з'їдаю усі солодощі. На рештках "жельок" розумію, наскільки "далеко відлетів", що наче й немає за що розраховуватися...

P.S. Уві сні присутні деякі асоціації з вечірньої поїздки в магазин. Певною мірою дружина висловила своє невдоволення, але дещо підсвідоме "приберегла на потім". Вранці, після спільного міркування над її сном, зробила остаточні висновки. (Мої сни не обговорюються). Для себе зрозумів контекст однозначно.

Сон 250721 "Спроба зрозуміти нове"

Сон із потрійним повтором. Кожен новий повтор - це новий розвиток подій у моїх інтересах. Головними предметами сну стають загадкового походження фігурки у вигляді глиняних або ж фарфорових птахів, дві штуки, не схожих одна на одну, мистецько виконаних, зроблених так, що не мають отворів, але мають щось всередині, що вказує на рідину. Починаючи від першого сюжету, певне коло людей прагне їх добути у кримінальний спосіб. Я ж знаю, що вони не мої (наші, адже фігурує ще хтось, хто про них знає), а надані для зберігання. У перших двох сюжетах їх виявляють, у третьому я не проявляю додаткових ініціатив, а граю роль "не висовуватися з нори" і все минає гладко: небезпека минає. Сиджу з кимось, хто про них відає, як я, і потрушую однією з фігурок. Раптом виявляю, що з неї, невидимих зовні щілин, починає протікати щось схоже на вино. Пробую на смак, переказую спостереження, за пару хвилин починаю відчувати якесь запаморочення. Міркую: чи то є хміль?.. а, може, то отрута?

На прохання сина заходжу в магазин і купую хліб дивної випічки: в основі солодкий лаваш, а на ньому булочки, розміщені у вигляді квітки.

Сідаю в тролейбус і намагаюсь розрахуватися. В процесі знайомлюсь із новими правилами розрахунку: у даному випадку використовується смартфон. Треба зайти в банкінг, для першого разу має прийти СМСка, згадую, що в Україні маю в телефоні польський номер, а тому повідомлення не прийде... Питаю чиєїсь помочі, хтось купує мені квиток від себе, а я розраховуюсь готівкою.

Дім (батьківський двір) суттєво модернізований зі сторони моєї половини. Зроблені високі сходи на три входи, наче на другий поверх (так виглядає зовні). Такі поліпшення лише в процесі. В самому домі тривають перестановки, переносяться меблі, звільняється простір на більші гості. Цього ж дня закололи свиню і я допомагаю переносити великі кавалки м'яса. Загалом ініціатива цієї організації йде не від мене: якщо щось не ясно - перепитую або отримую вказівки. Тепер сиджу на згаданих сходах (крайніх справа) і міркую над тим, як змінився двір, що з мого ракурсу сходи залиті, хоч і симетрично один до одного, але з різним підйомом, а від того й різною глибиною для ноги; про те, що праці, завершити все до бажаного, багато; згадується, як все це починалося (асоціація з забутим сном, в якому снилося подібне планування), що початковою ідеєю для таких окремих сходів: розділити житло, аби брати квартирантів.

Сон 191020 "Тіло залишиться нетронутим"

 У домі батьків, але в одній з неіснуючих кімнат, помирає дівчина середніх років. Ця людина для мене малознайома, схожа на гостю, місце і час, що звели нас у той день, стали випадковими. Почався день з того, що я завіз до самої дачі свою сестру. Повертаючись додому, заїхав у магазин. На прохання згаданої гости мав купити в магазині якесь печиво, сухарики і ще пару товарів кондитерського виробництва. Вистояв чергу і повернувся додому. Дівчина пригостилась солоденьким, запиваючи чаєм, і раптом повідомляє, що їй стає зле і одразу прилягає на ліжко, а по тому й ні пари з вуст. Тепер маю дилему: що робити в такій ситуації, коли на моє переконання, людина померла? Намагаюся зв'язатися з батьками, щось пояснити, як це трапилось, пробую відтворити деталі подій. Найважливіше: останні хвилини життя! Постає наступне питання: що робити з тілом? У такій ситуації ми опиняємося вперше! У міркуваннях заходимо до того, що, припускаючи один із варіантів подальших дій, ми так нічого і не зробимо до початку наступного дня. В результаті тіло так і залишиться нетронутим. 0330'

Сон 160520 "Свіжий хліб"

Приходжу в магазин. Якийсь час прадавчині просять зачекати, поки не розкладуть тільки-но привезений хліб. Як впустили, я заходжу перший і беру одну білу буханку, половинку чорного, і ще один - сірий, але надрізаний по краях. Чомусь саме так мені й хотілось. Сам хліб свіжий, неймовірно запашний і м'який. Дещо докуповую в інших відділах. Асортимент формую з таким розрахунком, щоб було на родину. На виході беру термічно запакований салат із додатком цілих червоних перчин. Подумки про себе: "Такого ще не пробували!" Ціна: 7 з дріб'язком. На касі - перший. Першим і розраховували. Загальна сума склала близько 60 зл. Співставляючи з купленим, подумалось: доволі непогано! 0730'