Сон 050823 "Прихований підтекст"

У якомусь домі знімаю панель до електричного обладнання. Пригадую, як тут колись робив монтаж кабелів. Хтось поряд підтверджує спогади, адже тоді був свідком подій. Питаю в нього, чи бігає в нього до цієї пори мишка на ім'я Мишик? Вирішуємо зазирнути за стіну і подивитися нижче, а там видніється якась живність. Придивляємось, а це зайчик із молодняком. "А хто разом із зайчиком?" Придивляємось уважніше, а це котик. Ще постоялець цього дому стверджує, що цей кіт - місцевий. Я жартую: ах он звідки беруться біля цього дому зайчики, які насправді є котиками..

Дивлюсь, а з неба звисають стальні линви. Піднімаю голову вище і бачу, що їх тримає величезний кран. В одному епізоді він піднімає і перевозить люстру, у другому - манекен гіпервеликої скульптури в образі балерини, але дещо пошкодженої.

До дому, в якому живу (нічого спільного з реальністю), навідується хлопчик циган зі скромними потребами. Приютивши, за короткий час виявилось, що вся його скромність кудись ділась, а почали проявлятися нахабство і безвідповідальність. Міркую: нікуди дух свободи, який сидить у крові, просто так не дінеться! Насамкінець вирішую, що з ним варто розпрощатися, поки з дому не почали зникати цінні речі.

Сюжети пов'язані з фарбами, плямами на руках, обличчям, медичною маскою.

Сон 180223 "У рази краще"

Беру участь у колективному виготовленні великого торта, розміром десь із пів кімнати. Для декоративного оформлення солодкими надконструкціями використовуються вже драбини. Дотримується цілковита гігієна праці та чистота в приміщенні. На завершення виготовлення приходить на допомогу моя мати. Дивлюсь на неї, а сам поки подумки: а чому не в спецодязі, а в куртці? (Може, не так допомогти, як забрати замовлення?).

Впорядкування речей. Зокрема фігурує золото. Якийсь єврейський хлопчик отримав від мами прикраси з ерзац-золота. Вдвох стоять і коментують їх. Я ж краєм ока помічаю їхню необережну якість. (Якось у цьому контексті, але окремим кадром). Моя дружина показує мені свої прикраси, які одразу видно, що в рази акуратніші, кращі та зі справжнього золота.

P.S. Дружина перед сном показала куплені прикраси від "Оріфлейм".

Сон 080123 "Невдала форма"

Потрапляю в оточення путіна. (На днях снився сон, де так само трапив ув оточення Гітлера... але є серйозна відмінність). Перебуваючи десь "у полях", путін дає інтерв'ю для мас-медіа про якусь технічну установку. Я ж стою поряд нього з лівої сторони. Слухаю і дивлюсь на нього, а він якийсь лишнє рухливий, лишнє говіркий, якийсь трохи не такий, яким звик його сприймати. Дивлюсь уважніше і помічаю, що він молодший за віком, у нього інша форма очей, яка більше нагадує Мєдвєдєва. Явно, якась невдала версія двійника! Стою і дивуюсь: і як люди такого не помічають? Хоча може й помічають, і знають, але за зовнішньою серйозністю зберігають офіційну форму кедебіської "пристойности": не виказувати на публіку свої сумніви, а вірити "формі подачі" "спущеної згори" беззастережно.

Як у телевізійних новинах, проходить інформація про круїзне містечко, яке не було застраховане, адже не могло знайти таку страхову компанію, з якою можна було б домовитись, і з причини серйозної несправности ходової частини змушене стати на безтерміновий ремонт. Дивлюсь на цю машину-місто і сам в певному шоці. Це не монолітна споруда, як один дім, а комплекс різних будинків. Що з того, що виконані з архітектурною різноманітністю, а вночі світяться, як будинки Лос-Анджелеса? Це ж комусь прийшло в голову зробити подібність до круїзного лайнера, але на суходолі!? А якими дорогами воно мало б їхати? Що за сучасна мода на дивні мегапроєкти?

Сон 310721 "Довге, велике, далеке..."

Розглядаю громезний завод, який має цікаву архітектурну будову: частково вибитий у скалі, а частково - в червоній цеглі. Завод давній, його робота пов'язана із переробкою каменю. Звідти такі й масштаби в самій скелі. Разом із якоюсь дівчиною-екстремалкою опиняємось на вершині-виступі однієї з його архітектур. По ходу розмови дізнаюсь, що за пару днів вона поїде з експедицією в Арктику. Про те, що не боїться пригод і таких вершин, на якій ми опинились. З висоти розглядаю архітектуру і розмірковую на різні теми. Як, наприклад, міг добудовуватися цей завод на такі висоті? - розглядаючи кладку з червоної цегли, виконаної сходинками (за темним кольором видно, яка ця архітектура давня); як ми звідси зліземо?.. Роззираюсь і бачу якісь старі звисаючі дроти, подібні до кабелів, але доволі легкі. Спробував потягнути, виявилось, що вони ніяк не закріплені. "Нічого! Це лише початок!" - міркую собі далі. Далі асоціація запропонувала використати довжину кос цієї дівчини. (В природі такої довжини не існує, а уві сні як ідея, так і реалізація не здивувала). Так, аби закріпити за підніжжя стовбура у берези і якогось стовбура виконаного з дубу, які стояли поряд, і поволі, наче на канаті, зійти з вершини. Тепер я опиняюсь внизу, біля річки зустрічаю "движ": організована група людей збирається на завтра ("в понеділок") їхати в Арктику. Розумію, що до цієї групи належить моя компанійка "з вершини", але її ще немає (як зійшла, або має зійти? - уві сні чомусь питань не виникає, наче так: як ми опинилися на тій вершині?). Згадую, що вона мені казала: має ще піти до перукаря, а часу обмаль. Благо, що серед цієї групи є перукарі-аматори, отже, все вирішиться, якщо не в дорозі, то вже на місці.

Сон 130920 "Не все так важко!"

Іду по базару, дивлюсь на товари з різним крамом (якісь асоціації з іншими снами), тепер - по вулиці, а мене перестріває дівчина, яка хоче взяти інтерв'ю. Розповідаю їй про співпрацю з "управлінням сім'ї та молоді", і як все тяжко з реалізацією проєктів. Якоїсь миті з неба починають падати м'які іграшки великого розміру. Одна з них схожа на Білочку з мультфільму "Льодовиковий період", але з доповненям образу: кольоровими стрічечками середнього розміру, пришитими по контуру до різних ділянок тіла (рук, ніг, талії). Загалом, веселий образ! Друга іграшка більш прозаїчна: за формою видовжена сіро-синя трапеція, щось із натяком на форму морозива (на палочці). Неймовірно, але тієї миті ті іграшки викликали в нас стільки радости!..

Сон 190519 "Мистецтво, вирване з контексту"

Мені кажуть, що в дружини вийшла друком художня робота (живопис) в одному закордонному часописі. Чомусь уявив собі, що в Канаді. Також розповіли, що там відбувся захід, де представили її роботу. З нагоди ряду подій і цієї приємної новини, вирішили провести аналогічний захід в Україні. Прив'язали його до приїзду із-за кордону ряду творчих осіб, у тому ж числі знайомої мені по літературних колах М.Х. Приходжу на захід, слухаю виступи. На якомусь етапі за попередньою домовленістю беру сам собі слово і по наданій мені фотографії роблю усну презентацію проведеного там заходу, дофантазовуючи в уяві, як то воно було. Стою біля трибуни в незнайомій мені залі перед чималою аудиторією. П'ятихвилинний виступ прикрашаю цікавими висловлюваннями і доброзичливим гумором. Логічного завершення, як такого, який би від себе сподобався, так і не вдалось здійснити. Подякував за виступ, на чому всі почали збиратися зі своїх місць аби вже йти, з чого зрозумів, що моє слово на ньому було останнім. На сам кінець додаю побажання "натхнення, творчості та самореалізації". Хоча ці слова і прозвучали гарно, але вже сприймались вирваними з контексту. Тієї ж миті сповнив себе очікуванням, що присутні зацікавляться згаданим журналом, який, на мою думку, був привезений закордонними гостями, і підійдуть до столика з розкладкою книг. Подумав: чи маю якісь свої книги на добрий замін. Підходжу до згаданої М.Х. і прошу показати мені надруковану картину. Вона дістає вирваний шматок журнальної сторінки незвично великого формату, який в оригіналі цілої сторінки мав би виглядати приблизно в А2, у розгорнутому (для друку) - А1. Я ще такого не бачив! - подумки відзначаю про себе. Пояснює: це все, що має з того мистецького часопису. Дивлюсь на художню роботу, виконану переважно в зелених кольорах, десь у стилі примітивізму, як належить підписаний: назва, ім'я авторки. Єдине було прикрим: нижній правий край чверті того журнального аркушу, від нерівності відривання, пошкодив цілісність роботи. Отже, як не візьми: навіть дивно було б її сфотографувати, аби десь виставити на показ, наприклад, ілюструючи проведений захід. Запитав за вихідні дані часопису - нема. Навіть номер сторінки, який мав би бути, і той, видно, знаходиться десь знизу - на відірваній частині. Тримаючи в руках той великий формат аркушу, звернув увагу, що край, який іде під скобу, має характерний надлишок проклеювання, який буває на останній сторінці книг. Друга сторона того аркушу була біла. Отже, як можна здогадатися: ця художня робота завершувала весь випуск. 0530'