Сон 200225 "Загроза творчим намірам"

Я якби по-родинному в когось в гостях. Хазяїн однієї господи під вечір любить відвідувати своїх сусідів, виключно для чоловічих бесід, до яких долучаються інші чоловіки - господарі найближчих садиб. Одного дня вирішує навести лад у себе на подвір'ї, а заодно і в одного з сусідів. Так звучала офіційна версія. Дає мені невелике завдання розчистити від сторонніх предметів місце на своєму подвір'ї. За розвитком подій розумію, що так вирішили зробити на кількох подвір'ях одночасно (як наслідок тихої чоловічої змови), зокрема підготувати місця для виноградників, аби в майбутньому лоза плелась так, аби творила арки. Того вечора в багатьох вийшов плодовитий день, зокрема у жінок - день стрижок. Тепер вечір. Стою з кимось на подвір'ї і раптом бачу в темно-синьому небі ракету з яскравим хвостом, яка спочатку летить спокійно, потім розганяється, робить поворот і різко падає до землі... (Пізніше припустив, що швидкість залежала більш від куту мого споглядання за траєкторією польоту). Долі секунд. Одразу розумію, що це атака на місто. (Уві сні артикулюю назву, хоча нічого спільного з реальністю). У всіх очікуване відчуття вибуху... От-от... А насправді - ракета з шумом падає в озеро. Навіть виникло смішне "бульк", на відміну очікуваного "бабах". Виникли припущення: може росіяни цілилися в міст?.. та однозначно - в центр міста... Ті, хто сиділи вдома і стригся - навіть не відчули цієї події. Молоді та ініціативні вирішили одразу піти в місто та подивитися на місце падіння. Виявилось, що ракета впала навпроти великої зупинки, а на озері (раптом виявилось, що уві сні зима) залишила пробиту в льоді лунку характерного круглого розміру з крильцями.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 130824 "Розуміння мистецтва"

Знаю, що десь поза домом коїться якийсь "армагедон", на який не в силах якось вплинути. (Схоже на відчуття з реалу, пов'язані з війною росії проти України, коли українські війська ввійшли в Курську область). Я займаюсь книжками і збірками, що видавали автори в часи, про які вже дещо призабув. Тому таке перекладання книжок мені повертає пам'ять про щось забуте. Десь поряд збираються якісь чоловіки і починають співати... Співають багато і довго. Сприймаю їх, як далеке відлуння (в реальному житті, колись давно, під квартирою, в якій жили, був музична авдиторія з фортепіано, отож, асоціації доволі подібні). На якомусь етапі з'являється мати і пропонує їм заспівати пісню інакше. Десь на ці слова покидаю книжки, які вже якось упорядкував, підходжу до них і слухаю, що починає розказувати мати. Подумки зауважую, що образ матері якось не похожий на себе: сива, але з акуратно зібраним волоссям. (В реалі - це зовсім інша жінка, але уві сні я її сприймаю, як свою мати, наче був героєм якогось фільму. Певні асоціації з образом директорки класичної школи з фільму "Усмішка Мони Лізи). Починає співати і доволі гарно. Пригадується, що за стільки років не згубила свій голос, адже з дитинства пам'ятаю, як ходила до заводського хору. (Спогад з реальности). Але тут починає свій спів ілюструвати рухами те, про що співає. Так вона хоче показати цим чоловікам, як треба співати. Я кажу до неї, що це давня (гротескна) театральна школа і вона давно еволюціонувала, і починаю показувати, як треба, адже маю сучасне розуміння театрального мистецтва. Розповідаю, що треба працювати менше рухами, а більше емоційним контактом, зокрема очима. (Професійний досвід з реалу). Вона мене перебиває на півслові і починає говорити до цих чоловіків щось своє. Отже, (яке знайоме відчуття, коли мене перебивають!) - ігнор мого розуміння мистецтва.

P.S. На ранок дружина сказала, що я мав храп, отже, слухав свої співи.

Сон 161122 "Смерть в ім'я правди"

Криміналістична реставрація фрагментів воєнних подій невеличкого населенного пункту з кількома танками та жертвами. В ході слідства дуже важливою є деталізація подій. На якомусь етапі з'явилась суперечка: що робити зі знищеною військовою технікою (з примітного: мали рештки двох танків): як ставитися до факту її існування? Дійшло до сварки на підвищених тонах: представник старшого покоління хотів усе закопати в пісок, прямо на тому ж місці де вони й були - така "консервація" минулих подій для нього була б більш правдоподібною, а представник більш молодшого покоління: артефакти мають бути детально вивчені тут і зараз, без втрати жодного правдивої деталі, поки це можливо. В процесі сварки останній виходить на місце колишнього бою і, аби довести правоту та гостроту проблеми, скляною пляшкою розбиває собі голову, а від різаних ран помирає. 0245'

P.S. Перед сном пройшла в новинах інформація, що по Україні відбувся безпрецедентний масований обстріл ракетами з росії по критичній інфраструктурі, до ста одиниць, близько 70-ти збило ППО. Дві ракети впали на території Польщі. Разом із жертвами в Україні (влада не оприлюднює дані), в Польщі загинуло дві людини.

Сон 271220 "Комфортний матеріал"

Я знаходжусь в якомусь регіоні з теплим кліматом. Із двома чоловіками на човні пливемо екзотичною річкою. Допливаємо до такого місця, де вже кілька днів перебуває у воді жінка одного з цих чоловіків. На якомусь етапі вони зупиняються, а мені видається, що вона пливе до нас назустріч. Це розтягується так у часі, що вирішую їй допомогти. Пливу до неї. На місці виявилось інше: бачу її у воді такою, що стоїть зануреною з головою у воду з мікрофоном на стійці та співає. Я дещо зрозумів, адже чув цей спів ще тоді, як ми пливли до цього місця. Скільки не дивлюсь на неї, якось так, перебуваючи над поверхнею води, дивуюсь: вона геть не перешкоджає їй дихати, набирати повні груди для співу. Якось перепитую: скільки вона співає? Виявляється, вже не перший день. Тепер я в якійсь гардеробній розглядаю національний одяг мешканців цього регіону (чомусь асоціації з Амазонією та індіанцями, які зазнали впливу цивілізації). Дивлюсь на жовту жіночу сукню з дивною вставкою на спині. Хтось поряд (колега-незнайомець) почав розглядати першим і трохи його надрізав, а я продовжив, аби зрозуміти матеріал із якого виготовлена та вставка. В розмові з ним та в роздумах про цей матеріал, мене переносить у якісь джунглі, до екзотичного дерева. Спочатку з коричневою присерцевинною корою, а згодом до дерева з суцільною білою серцевиною, яку, як і попередню, можна навіть їсти. Що я і зробив як у першому, так в другому випадку. З білою корою мені сподобалось більше: нагадало заварний крем, але трохи підсушений, наче бізе, та, властиво до дерева, трохи твердуватий, хоча легкий, як коркове дерево. Тепер із кимось ділюсь міркуванням, щодо гідропоглинальних властивостей такого дерева. Раціональністю використання такого матеріалу в одязі в спекотному регіоні, де тіло, зокрема спина, постійно пітніють, а таке дерево в одязі дозволяє спині мати постійний комфорт. 0900'

Сон 260820 "Висічене з каменю"

Проходжу парком, а на рівні з землею лежать якісь давні кам'яні брили. Зауважую комусь, що можливо, тут були могили, а ми, незважаючи на них, просто йдемо. Підходимо до великої кам'яної альтанки. І тут зауважую, що мало хто звертає увагу, що вона зроблена зі суцільного каменю, принаймні ця її частина. Вкотре зупинившись аби розгледіти унікальну, як на мій погляд, різьбу, виконану в незвично великому масштабі, як для нашого реґіону. Комусь розповідаю, що це місце було придумане спеціально, для проведення урочистих церемоній, таких, як весілля. Проходимо далі і бачимо, як ця альтанка в центральній частині виконана вже з каменю та ґрунту. Від часу вже почала осипатися. Біля відкритих ділянок зруйнованого від часу стін стоять люди і активно дезинфікують їх від мурах, які тут оселилися віддавна. Я про це місце знаю і проходив тут не раз. (Таке переконання уві сні. Можливо, що навіть ця споруда снилася раніше). Мурахи тут були завжди, а нині, від тої дезинфекції їх повилазило назовні чисельна кількість... Тепер готуюсь їхати на якусь виставку, а в мене замариноване м'ясо для шашлика, яке лежить у пластиковій пляшці. Вид не товарний. Берусь цу пляшку мити, а від миючого (наче бензин) хоча і вимиваються з поверхні ледь помітні жовті плями, в результаті темніють у взаємодії з пластиком і стають коричневими. Хтось приходить зі своїми коментами, що такий товар краще не показувати. У сказаному відчуваю намір витіснити конкурента ще до початку конкурсу. Відходжу в сторону і бачу двох бородатих чоловіків, які стоять і грайливо цілуються, посмикуючи губами за вуса і рослинність на підборідді. Що за смаки? - подумав я. - Такі дорослі дядьки, що навіть і не подумаєш на них. 0455'

Сон 190820 "Розпалити піч"

Вдома (батьківський дім) відбувається глобальне прибирання. Перебираються старі речі, викидається багато макулатури та коробок. Вчора у нас була лазня. Всі помилися, попарилися, навіть гості. Лише я, обслуговуючи процес: підкидаючи до печі дрова, - так і не зміг покупатися. Під кінець дня, так само, як і вчора, запахуючись у роботу, відчуваю, що до купання просто не дійде. Та й не просто купання, а з повноцінною парною. Вирішую перевірити жар у печі, яка виявилась ще гарячою. Пошорхав кочергою, зазирнув у парну, від якої повіяло трохи як теплом, так, чомусь, і курявою з тільки-но оглянутої печі. Тієї миті виникло чоловіче питання до якогось гостя, який висловив свою думку, із якою подумки не погодився, але він вирішив перепитати у свого знайомого, який тієї миті проходив поряд. Його думка була протилежною - близькою до моєї. На тему мого раптового вирішення покупатися з парною для себе одного, висловили підтримку, один із них великими пальцями рук угору. Вийшов надвір. Якраз тієї миті діти винесли чимало паперу, який лежав у коробці, по ходу прибирання, докидались ще якісь зіжмаки, які долітали прямо з порогу. Узяв те все і пішов розпалювати піч. 0410'

Сон 090520 "Така от ситуація!"

Незнайоме місце, кухня. За столом сидять двоє чоловіків і шукають спільну мову, що виражається своєрідною мовчанкою. Один із них - румун, інший - українець. У двері заходить ще один румун із характерною зовнішністю італійця (знайомий мені механік з об'єкту, на якому працював) і починає говорити українською з упізнаваним акцентом. Це мене дивує, адже до останнього не чув такого від нього.
- Я що не знаю, як ви мене називаєте? Я ж все розумію, про що ви говорите! - вражає своєю реплікою і йде.
- Така от ситуація! - говорить той румун, що сидить за столом. Тим самим дивуючи мене і своїм знанням української.

Іду в туалет, що на батьківському обійсті, а поперед мене якийсь гість. Я ж йому даю дорогу. Незвично для себе, але виявляю, що туалет подвійний. Пропускаю його в перший, заходжу в другий. Дивним чином падаю десь по руки в яму. Фекалій на дні виявилось небагато, практично й не відчув. Одразу виліз, підтягнувшись руками, спершись об підлогу. Відчув, що на спині опинився характерний бруд, а в ямі - мобільний телефон. Знову залазити? Дивлюсь, а біля сараю стоїть лопата. Поліз нею і для себе виявив, що телефон достатньо посунути до краю, який виходить назовні. Таким чином - дістав його вже з входу, рукою. Загалом, ані огиди чи характерних запахів не відчував.

Сон 170420 "Депутат Бундестагу"

Дзвонить телефон і чоловічий голос повідомляє, що я став депутатом Бундестагу. Просить приїхати, аби я отримав певні інструкції. Тепер я в приміщенні парламенту. Спілкуюсь із чоловіком, який говорив зі мною по телефону. Першим ділом хочу дізнатися: де моє місце? (Куди сісти з багатьох подібних місць у парламенті?)
- Ми займатимемо перші місця! - відповідає співрозмовник. Мене здивувало слово "займатимемо", як форма дієслова майбутнього часу. Розумію, що сьогодні потрапив у діючий процес тієї каденції, що завершується, а я увійшов у наступну, у якій засідатиму. Згаданий чоловік дає для ознайомлення якісь буклети. У мене виникає багато питань, але бачу, що він зайнятий. Лише тієї миті приходить ще одне осяяння: я ж не розумію німецької! От поставив би кому-небудь питання, а не можу. На останок згаданий чоловік дає мені якусь коробку, схожу на ящик. (Образ неконкретизований, хоча уві сні був доволі ясний для розуміння: наче велика "мікрохвильовка", адже можу судити за спеціальним темним покриттям ізсередини, а в ній стільці (можливо, під впливом сну напередодні). З тим "ящиком" важко співвіднести логіку розмірів і речей у ньому). Вдома доволі довго берусь за ті стільці, аби їх чи то замінити чи пофарбувати наново.
Кілька разів уві сні пробую записати цей сон і кожного разу виникають нові герої. Спочатку якісь два незнайомі чоловіки, згодом жіночка, потім похід на річку, біля якої проходили якісь дівчата. (Про останніх героїв у пам'яті залишилось щось невиразне, а от про перших трохи цікавіше).
Отже, приходять до мене два незнайомі чоловіки із раптовою заявкою:
- Ми вирішили розбудовувати Європу!
- Там, де вона є, чи тут, де її немає? - з гумором перепитую в них.
- Всюди, там де ми є! Ви ж отримали мандат депутата? Ми хочемо познайомитися з Вашими батьками! Маю надію вони такі ж великі люди, як і ми?
Дивлюсь на нього, а він (говорун) і його напарник незвично високі, більше за мене, на що одразу й не звернув уваги. (У контексті діалогу слово "великі" по співвідношенню мого до їхнього зросту створює якусь абсурдність).
- Батько є вдома, - відповідаю.
Ідуть вперед, заходять за ріг дому, помічають тата, вітаються і сходу питають завуальовано про гроші, щось на зразок:
- А у вас є підтримка, аби ваш син представляв європейські цінності?
- Нам є на що спертися! - так само неоднозначно відповідає батько.
Виникає певне пожвавлення зі сторони незнайомців, аби продовжити розмову, але батько з хитринкою усміхається і йде у хату. Я ж пробую про себе підібрати слова, аби ними стримати їх на місці: "Це він так про Бога?", "Про зв'язки?", "Це в нього такий гумор?"... Не знайшовши щось оригінальне, кажу прозаїчніше:
- Повірте, як для пенсіонера, менше ніж ви! 0445'

Сон 120420 "Розплавлений метал"

Завод, на якому відбувається технологічний процес, пов'язаний з розплавом металу. Я знаю про ту ділянку, де відбувається плавка, але ніколи там не бував. На якомусь етапі з'являється позаштатна ситуація, де з розмов розумію, що вона вийшла з-під контролю. Між кількома людьми з'являється "конспірологічна" змова. Як сторонній учасник, уперше потрапляю на ту ділянку й бачу великий округлий "басейн-чан" у якому плавиться метал у яскравих біло-жовтувато-чорних розливах. Відчувається, як у "повітрі" стоїть невизначеність перед майбутнім. (Думка підсилена власними міркуваннями-спостереженнями за роботою заводів і підприємств: от вони працюють, з труб валить дим/пара... а от якогось дня (дні, тижні...) - ні!). У продовженні цього сюжету продовжують фігурувати двоє людей, де один має другому переказати щось важливе. Вони спеціально йдуть в окремий будиночок. Їх шукає ще одна людина. Незалежним звуковим оформленням звучить чотиривірш, який запам'ятовується частково, як і сам сон: "Господар повісився / З ним і Джульбарс...", - що нагадало пісню "Джульбарс" (слова: Віктора Неборака, виконавець: Віктор Морозов, разом із гуртом "Мертвий півень". Альбом "Афродизіяки"). (Знайшов друге значення імени "Джульбарс" - мінно-пошуковий пес ІІ світової війни). 0615'
P.S. У сні фігурують буквальні аналогії з певними мізансценами, виконані героєм другого плану у фільмі "ТойХто ПройшовКрізьВогонь", які вказують на затаєні бажання, "конспіролонічні" змови із "самим собою": відмежування від світу (закривання/пробивання дверей), проникнення не на свою територію, завищені очікування/розчарування і невідомість у майбутньому.

Сон 130320 "Пухнасті емоції"

Довгоочікувана зустріч трьох батьків із синами. Звернув увагу, що татусі були з вусами. Один син також з ними. Подумки: цікаво, чий? Навіть комусь зауважив, що вони однаково красиво підстрижені. Глядачів цікавить реакція: як то сини прийдуть і як виглядатиме побачення? Насправді, все було доволі просто, трохи незвично, але без зайвих емоцій. 

Якісь два чоловіки вирішили постріляти з дивних рушниць доволі малого розміру, більше схожих на трубки розміром по 30 см. Стояли в чужій для них кімнаті і влучали в зачинені ізсередини двері. Я такому лише подивувався. Тепер між собою спілкуються дві жіночки на тему: де краще постріляти? Одна каже, що знає будинок. Перепитує у мене чи я його пригадую? Каже, що там ще збереглась з радянських часів мозаїка. Навіть спробувала пригадати частково збережений напис, але смішно прочитуваний, щось на зразок: "Нехай Бог береже царя". Половина її обсипалась, але, як на неї, якраз це є чудове для стрільбищ місце. (Асоціація цього дому з реальністю має ще одну символіку: в цьому домі знаходився гастроном, під назвою "Московський").

Знаходжусь в якомусь музеї-садибі. Велика, простора територія з меморіальним будинком, виходом в сад і водоймою. На якомусь етапі я прочищаю зливні бетоновані ринви для дощової води, яка ніяк не може знайти вихід, але врешті мені це вдається. Десь у той час до мене підходить директорка музею і у неї зістрибує з рук і опиняється у водоймі пухнаста біла мишка. Я перепитую: чи добре то для неї? Порадила звідти її забрати. Я ж пролітаючи над водою, поміж красивих рослин і водяних лілій виловив мишку назад із води. Хоча, оцінивши, що їй сподобалося пливти, зронив у воду ще раз. Остаточно підібравши, вийшов на берег. Як виявилось, від перебування у воді змерзла і почала труситися. Міркую: треба віддати і порадити добре просушити теплим феном. Зайшла розмова за якісь публікації, архіви та документи. Поміж розмови директорка похвалилась, що саме в їхньому музеї зберігся пакт Молотова-Ріббентропа.
P.S. Цікаво, що пухнасті тварини сняться кілька ночей підряд: цуцик, кіт, мишка.

Фрагмент пов'язаний із дружиною. Стою доволі близько до її обличчя. Вона ж відхиляє його убік. Я цілую в шию.

Приношу до Г.К. (Г.М.). свіжовидану збірку її поезій.
0450'

Сон 151219 "Ламкі нашарування"

На річці плавають загадкові для мене предмети. Як виявилось, це свого роду помаранчеві поплавки, за якими чоловіки спостерігають, як на віддаленій відстані ловиться риба. Поплавок припнутий з обох боків тросом, принцип роботи якого так і не зрозумів до кінця. Розповідається анекдот, який певною мірою удосконалюється анекдотичністю методу такої риболовлі. Отже, жінки вирішили "підіграти" чоловікам-рибалкам. Замість того, щоб довгий кінець троса десь ловив би їм рибу, вони його одягли на силовий карабін. Чоловіки, зачувши, що риба "на гачку", починають її до себе підтягувати, а у відповідь, жінки цих чоловіків, починають накручувати карабін на себе. Чоловіки не розуміють: перший раз трапляється така сильна риба, яка тягне їх до себе! Якби вони знали, що на другому кінці "зловили" власних жінок, направду: жінки - їх.

Завод, якісь будівельні майданчики. Основну роботу завершили. Тепер стоїмо в очікуванні нового завдання. А воно не надходить. Якийсь керівник запитує в мене англійською. Пробую йому відповісти. З трьох сказаних мною слів пригадується "slow" (повільно). На що чоловік говорить далі та переходить поодинокими словами на польську. Я ж відповідаю нею й додаю, що нам легше буде спілкуватися на ній далі.

Тепер за відсутности нового завдання, вирішив допомогти одному працівникові з обробкою металу. Процес побачив уперше в житті, тому й зацікавило. Майстер тримає металеву конструкцію, віддалено схожу на відбійник, але з двома зверху ручками. Він лише торкається того металу, який лежить на землі. Метал политий якоюсь рідиною і саме в тому місці, де має бути пройдений він наскрізь. Другий інструмент, це якась маленька паличка. Як собі уявив: два описаних інструмента на металі - це анод і катод. Майстер робить сам, намагаючись тримати обома руками. Пропоную йому власну допомогу. Він не відмовляється. Тоді ж беру більший інструмент і завдяки новій позиції спостереження, ліпше оцінюю процес обробки. Метал розлущується, наче листкове тісто, перед з'явою нового шару, який має розсипатися, метал зеленіє. Так доходимо до кінця: ділянка металу провалюється. За металом бачу якусь металеву сітку. Пробую обкришити пальцями, адже ламається доволі легко. Майстер просить цього не робити: залишити так, як є. До цього майстра приходить якась його знайома й розповідає за свою дитину, яка в школі отримала 8 балів за 10-тибальною системою. Розповідає, що чимось незадоволена. Пропоную принести питну воду, адже, яка є, задавнена.

Тепер іду до навого будмайданчика. Я його добре знаю. А тут бачу нових працівників: росіян. Щось намагаються зрозуміти в тій ділянці фундаменту, від якого відкинули трохи щебеню. Коментують, що там може бути? А я ж знаю: бачив будівництво, так би мовити: "з нуля".
P.S. Обличчя одного росіянина нагадало моє вечірнє відвідання маркету, зокрема, як бачив його на касі. Доволі характерна зовнішність. Уві сні згадав цей фрагмент з реальности, з певним внутрішнім висновком: "не відпочивати вони сюди приїхали!"

Приснилось, що увечері на мене найшов дивний спогад за одну дитину, яка була сиротою. І виникло таке стійке бажання її побачити, що постановив собі з наступного дня відвідати садочок, де її бачив. Це був хлопчик, десь років п'яти. Розумів, що час минув і шансів зустріти не залишилось, але хоча б нагадати собі про нього: може, світлина яка на стіні?.. Наступного дня приходжу в той садочок, зустрічаю якусь маму, яка прийшла забирати свою дитину. Питає в мене: ви по кого? Кажу, що мені б поспілкуватися з вихователькою, або нянею. Озираюсь по сторонах і розумію, що шанси побачити цю дитину тануть: стіни без світлин, правда, навіщо? Може, альбоми?.. Виходить вихователька, а це зовсім інша жінка, яку я знаю з тих часів. Як пояснити: імені дитини не знаю, як виглядає, описати словами? - висновок напрошується наперед: повне нерозуміння моїх намірів, що й варто було б очікувати. Насамкінець вийшла з кухні няня, яку впізнав, але тут спрацювала не просто позиція нерозуміння, хоча б її спроби, а байдужість до вирішення подібного питання: яскрава соціальна роль, згідно свого статусу.

Сон 110219 "One way Ticket" + тлумачення

Пісенний конкурс. Зібралися меломани, які слухають улюблені мелодії, та різні виконавці. Ліс, прогулянкова зона. Зустрічаю людей, які мають на обличчях залізні маски, так, що не бачать інших, хоча чують. Від того у них розвинута надприродна чутливість до звуків. Знаю, що цій групі осіб подобається гурт "ABBA". Спеціально проходжу біля них, аби вони її почули. Мелодія у мене грає тихо, так, наче лише для мене. Бачу, як вони зупинились і принишкли. Кажуть один одному: "Ти чуєш?" - і прислухаються далі. Відійшовши від них, роблю голосніше: грає "One way Ticket" [https://youtu.be/ts0kLaPWmNk]. Продовження пісенного конкурсу, на якому в півфінал виходить група з двох чоловік. Вони співають одну пісню на двох, але з першого погляду, знаючи їхні стилі виконання, публіка не може прийняти: як же з них може скластись дует? На завершенні пісні всі розуміють, що зі своїми унікальними голосами пасують один одному. Могло трапитися так, що вони й не створили б собі пісенну пару. Один з цих двох учасників, відспівавши свою частину, спробував долучити до сольної частини партнера ще й свій мікрофон, але зрозумів, що поки співає один, у іншого звук відмикають: підніс до уст учасника й опустив, поклавши долоню на голівку мікрофона. Пісня, яку співали мала слова: "Over owe Sundey / Over owe mix (Цікаво, що уві сні слова англійською для мене - рідкість. Отже, приблизний переклад: Над зобов'язаний неділя / [...] суміш). Цікаво й те, що протягом всієї концертної програми прослухав запис популярного нині гурту BTS. Хто і за яких обставин вмикав - незрозуміло. 0436'
P.S. "Залізні маски на обличчях" - відбиток фрагмету з польського кінофільму, переглянутого на ніч.
Уві сні доволі багато звуків, мелодій, пісень, ритмів, які важко зафіксувати й передати текстом. Для себе відзначаю якусь дивовижність бачити-чути такий сон.
Протягом дня намагався дати відповідь на цей сон і пригадав, що, засинаючи, слухав радіо. Потім відкинув навушники у сторону, а зранку перевірив себе, чи вони ще грають? - і вимкнув, витіснивши цю обставину. Характерно є те, що вони грали доволі тихо: аби заснути. Так, як вони лежали від голови далеко і припустивши, що я їх все ж таки міг чути, зокрема нічний ефір, можна датися диву, якою була моя нічна чутливість до звуків. Другим підтвердженням, що звуки радіо, не піднісши слухавки до вух, я не міг чути в звичному стані, є звиклий процес нотування записів снів на телефоні, на якому й працювало радіо. Отже, під час сну можлива надчутливість до тих речей, які в реальному житті нам можуть видаватися непримітними.

Сон 270318

Фраґмент :: Поїхав у Польщу. Збагнув, що маю гривні, які забув обміняти на злоті.

Похила місцина, на якій ідуть вряд дім за домом, у яких живуть три різні родини.
В одній з них - молода родина: батько, четверо дітей (?). Пізніше склалось враження, що я причислив його молоду дружину до старших із дітей. Їхній дім знаходиться з лівого краю, нижче від усіх будинків, що стоять у ряд. Виходить, що всі будинки розташовані на схилі, тому крайній справа - найвищий.
У всіх сім'ях існують соціальні питання. Їх я почув у колі чоловіків цих родин. Четверо чоловіків, в тому ж числі і я, спілкуються про машини, фінанси, жінок. Сидимо чи то в гаражі чи під якимсь шатром з видом на їхні обійстя. Один каже: "Давайте відверто: хто добре знає логістику по Україні?.." Питання було спрямоване, аби дізнатися знання розташувань міст і автострад. Як виявилось, мало хто міг щось суттєве повідати та похвалитися глибокими знаннями... Таке враження, що питання виникло з контексту місця нашого перебування - в гаражі. Ще розмова зайшла за ту молоду жінку. Один з чоловіків прихвалився, що знав її раніше, і, можливо, одна дитина з тієї родини, його... Але це виглядало, як "стьоб" і прихвалювання. Причиною тому могли стати його заздрощі. У той час біля палатки пройшла та молода родина із дітьми і я побачив лице тієї жінки - молоде, приємне на вигляд, жодних асоціацій, що я її коли-небудь бачив. Потім один завів із кимось спір, що він матиме найближчим часом з нею близькість... Але це також видалось мені на порожній трьоп "п'яного" мужика. Просто іноді довгі розмови заходять у глухий кут: коли вже все розумне сказано і варто помовчати, хтось прагне зберегти відчуття "приємної" розмови.

Фраґмент перед пробудженням :: Розбираю оселедець. Виймаю з нього великі риб'ячі кістки...

P.S. Щодо великого фраґменту сну :: Кілька разів зустрічається цифра три. Три будинки, три родини, три дитини + молода мама, три мужика + я, як слухач. Роздуми про місцину викликають асоціації, про інші сни, де фіґурували: дім на пагорбі, дім на схилі, дерев'яна огорожа, дерев'яна стіна дому... Але тут будинки трохи сучасніші, але "без шику".