Сон 120224 "Чотирьохгранна монета"

Недалеко від дому (таке переконання) показую дружині малознайому їй вулицю, яка виходить на трамвайну зупинку, якою бувало раніше проїжджала в інший мікрорайон міста. (За всіма відчуттями події відбуваються у Польщі, хоча присутнє щось помежове з Україною). Навіть висловила інтерес до такої подорожі. Для себе настільки виразно уявив хитросплетіння вулиць і напрямків, наче подивився на друковану мапу міста. (Цікаво, що жодних асоціацій з містами, в яких я був чи жив, вона не мала). Тільки-но підходимо до зупинки, й одразу відзначаємо, що рушає з місця і їде начебто бажаний нам трамвай. Я ж кажу, що за цим трамваєм стоїть другий, але помиляюсь, це були вагони першого. Коротко очікуємо наступний. Сідаємо, але чомусь одразу не їдемо. Якийсь пасажир старшого віку просить мене подивитися на його монети, аби допоміг їх перерахувати і заплатити за проїзд. В одній руці тримаю приготовлені свої три злотих, другою рахую його: 50 грош, 10 грош, 20 грош... гоп, якась незнайома монета, на якій написано 32 злотих. Починаю розглядати уважніше: видно, якась ювілейна, з чеканкою якогось пам'ятника, має не зовсім круглу форму, а наближену округлостями до квадратної. Питаю в господаря: що за монета? Називає незнайоме мені слово, яке так само читаю на цій же монеті - видно, назва міста. Чомусь це слово віддалено нагадує слово "комунізм", так, якби "комунар", але звучить воно виключно в польському дусі та несе зі собою зовсім інше значення, трагічне, таке, як Катинь, Смоленськ - місця жертв репресованих поляків, що й підтверджується трагічним зображенням копії скульптури на монеті. Кажу цьому чоловіку: давайте я її у вас викуплю? Якщо хочете, за рахунок неї заплачу за проїзд? Помічаю його невизначеність: грубіших монет немає, а ця - майже декоративна - не розрахуєшся. Проявляю свою наполегливість, адже вже треба приймати рішення: поряд нас став кондуктор і просить розрахуватися. Працюючи на випередження, кажу, що розраховуюсь за двох. Так як в самого монета на три злотих була одна, розрахувався банківською карткою. Насамкінець пригадую свою колекцію монет, яку залишив в Україні і невідомо де поодинокі монети, які почав назбирувати, живучи в Польщі.

Сон 010919 "Відпочинок із несподіванками"

Хтось розповідає про якусь споруду, технологічно побудовану, як оборонна конструкція у вигляді скелі. Насправді - це частина якогось форту. На самій маківці тієї будови стоїть людина, а я дивлюсь на неї з погляду пташиного польоту. До цієї споруди вгору веде довга красива стежка. З іншого погляду: я піднімався до неї, як один із учасників подорожі. Тепер виходжу в центр міста, схожий на Краків або ж Вроцлав. Проходжу біля високих храмових будівель. Поряд проїжджають трамваї. Дивлюсь на мапу міста, як і куди заїхати. Маю зустрітися з дружиною та дітьми. Тепер їду трамваєм, орієнтиром моєї зупинки має стати невеличкий ринок, на якому продають речі легкої промисловості для військових. Трамвай заходить на свою кінцеву зупинку. Розумію, що я таки не втямив куди він приїхав. Питаю польською в кондуктора (молодої повнуватої дівчини) за цей ринок. Показую на мапу GPS, що на телефоні. Вона міркує, потім перепитує в старшого кондуктора. Кажуть, що такого не знають і тому не можуть мене нормально зорієнтувати. Тепер опиняюсь в якомусь приміщенні, яке має відношення до трамвайного ДЕПО. Там спілкуюсь із колегою В., який весело розповідає про роботу та час на обідню перерву, як дехто з колег пробував організувати собі відпочинок прямо таки з ковдрою для сну. Дивлюсь за вікно, де мої діти сидять за столом вуличної кав'ярні і п'ють щось на зразок гарячого шоколаду. Син показує для доньки якісь експерименти з надуванням туди бульбашок та зануренням предметів. Відволікаюсь на В. і кажу йому: "Подивись, скажи класно, коли є діти!" Він погоджується, адже хлопець ще є неодруженим і в розмові зринають час від часу відповідні теми. Тепер очікую якогось рішення, про яке мають поінформувати телефоном. Думаю про якийсь свій варіант розвитку подій, а мені дзвонять і кажуть, що якась старша жінка, перебуваючи в шлюбі, все ж таки прийняла рішення вийти за мене заміж. Міркую собі: що за бредні? Я то її знаю (уві сні), але щоб так круто може змінитися розвиток подій - не очікував. Кажу, що "ні, в жодному разі!" Про себе вторю: що за маразм? Разом із тим пригадую якісь деталі, що пов'язують мене із тією родиною. Так, нібито я свого часу пропонував руку їхній донечці, і все заради того, аби уникнути якогось обов'язку (військового?), або здобути для себе якісь вигоди (фінансового?). (Чимось, поява цього фрагменту з донькою пов'язана з асоціацією за зовнішніми рисами тієї кондукторки). Все для мене з ними стало якось так складно, що подумки з ними попрощався, як з минулим, а інцидент зі старшою жінкою, мамою тієї родини, перевів у статус гумору в розмові з В.
P.S. У процесі пробудження згадав, що стосунки із тією родиною у мене виникали в попередніх снах, про які було цілком забуто. Частково та родина нагадує мені одну знайому сім'ю з реального життя, не в позитивному до них ставленні, близько знайомих із моїми батьками. На відміну від реальности, матір тієї родини була чорнявою, низького зросту, ще й істеричною особою, яка нагадала ще одну особу, але з тим усім такий сон стає більш заплутаним. 0045'

Я з сином відпочиваю на озерах. Одного дня пішли на одне озеро, а воно там блакитне, і вся його цінність у тому, що воно солоне. Навіть ув одному місці було видно, як хтось лопатою зрізав сіль товщиною з пів метра, що приховувалась під невеликою товщею води. Потім пішки повертаємось на звичне озеро. Міркував, як наступного разу сюди запрошу дружину, щоб вона оцінила всі переваги. Уявляв, як розповідатиму про це озеро, яке воно красиве, що йти до нього всього десь 45 хвилин, що риб і будь-якої живности, на відміну від знайомого озера, як і в Мертвому морі, немає. Продовжував міркувати про те, наскільки воно не освоєне, коли навіть будинків для туристів та інфраструктури біля нього немає. Чомусь уявив, як візьму відро води з цього озера і перенесу в уже знайоме, роблячи висновок, що суттєвих змін у якості це йому не додасть, хоча, після такого міркування, подивився на те озеро, а воно на берегах все ж таки має сліди білого, отже тут присутня якась незначна концентрація солі (?). Якийсь хлопець, так, наче я був з сином, а він врази старший, на мої слова, що тут у воді видно стежку між великими каміннями, починає пливти і виявляє на шляху перешкоду у вигляді ще одного каменю. Відкидає його, а він великий, і тим самим прокладає шлях далі. 0445'