Сон 031224 "Прихильність і неухильність"

Виходжу з двору батьківського обійстя і йду в сторону дороги. Ще не перейшовши дорогу до зупинки, озираюсь і помічаю, що до воріт двору підходять якісь люди і прямо там на місці роблять якісь вимірювання електронним пристроєм, якісь записи в свій журнал та щось фотографують. Я розумію, що це з газової служби. (Найцікавіше, що дім і двір, який мені часто снився, як і є в реалі - в Україні, тепер уві сні опиняється в Польщі, адже газова служба - це польські службовці, а в подальшому спілкуюсь з ними - польською). Коли помічаю, що вони вже хочуть зайти у двір, я пригадую, що ми маємо два лічильника газу, один зовні, що можна й не входити до двору, а другий - у іншій половині дому, де живе баба Марія. Від зупинки повертаюсь додому і заходжу за ними до бабусі. Вона зустрічає їх з порогу (в реалі - давно померла), вітається, а я продовжую з ними діалог. Спілкуюсь ще всередині дому, але тут відбувається який перехід в інший сюжет, наче відволікаюсь на працююче телебачення. (Сам перехід уві сні видається доволі логічним, після сну - не зовсім, адже самого телевізора там не пригадую). Отже, тепер з'являється якась пригодницька історія, де пара молодих людей, схоже, що закоханих один в одного, роблять певний поступок, який недооцінюють в тому колективі, в якому вони перебувають. У відповідь для них роблять показовий пісенний виступ, з доволі цікавими музичними мотивами, зі зміною "кадрів", навіть у приміщенні якоїсь великої приватної бібліотеки. І все це заради того, аби цій молодій парі показати моральну сторону через прекрасне. Далі ця картинка морального протилежно міняється, це при тому, що вже виникає довіра і приязнь: цей же колектив бере їх із собою і наче веде на якусь екскурсію, де в останню мить їм кажуть: "За непослух ми вам покажемо як треба!" - і починають з дівчини. В якомусь підземному тунелі, будучи по пояс у воді, окунають її у воду, а за мить вже видно, як з води її піднімають на чотирьох гаках, причеплених за шкіру спини так, що вона опиняється висіти в повітрі. Те саме, з технічним "урізаним кадром" швидкого перебігу подій, то само бачу з її хлопцем. Подумки проєктую на себе їхні відчуття, зокрема, як у такі моменти натягується на всьому тілі шкіра?.. і від того просинаюсь.

Бачу культові місця на лоні природи, спочатку ходжу сам. Потім з кимось поділився враженнями, після чого пішли вдвох, потім долучився третій - індіанець. Прийшли до культового місця, яке вигоріло, і там же уві сні пригадую, що це мені вже снилося. Потім ходимо якимись печерами і спорудами схиляючись від низьких стель і переходів, а там на поворотах знаходжу затоптаними в землю ножі, плоскогубці, інший дріб'язок. Дещо практичне беру з собою, з думкою почистити і уживати далі.

4 фрагменти сну 13-20.04.21

У якомусь маленькому будиночку (~1.5х1.5) розширюю вікно, вибиваючи робочими інструментами кавалок за кавалком шматки матеріалу.
13.04.21

Проходжу тест на певні знання за посередництвом якогось гаджета. Знаю, як хтось його не здав. Доходжу до питання, яке в собі має потребу лічби. Вмикаю калькулятор, так, наче в самій програмі і вона на мить зависає, а в результаті видає, що врешті я взагалі не пройшов заданий тест.
16.04.21

Таке переконання, що та дівчина, яка поряд мене, і є моїм коханням. Дивлюсь на неї і подумки порівнюю з дружиною. Розумію, що риси обличчя цієї дівчини мені не подобаються. Вкотре роблю висновок, що моя дружина краще! Але чому маю думати про неї, поряд цієї дівчини в минулому часі?
P.S. Видно, що цей сон має певні асоціативні паралелі з переглянутим напередодні фільмом: "Вчора 13, завтра 30".
20.04.21

Міркую, як заплести дружині косички. Поряд її образу з натуральним кольором волосся, тримаю спогад (належний до реального часу), коли має заплетене волосся, пофарбоване в рудий колір.
21.04.21

Сон 170820 "Не на цій стороні світу!"

Я з бабою Марією мешкаємо в старому будинку. Щось дивимось і рахуємо. До нашої розмови невідь-звідки додаються ледь чутні дитячі голоси, які вторують або ж опереджають наш рахунок, так, начебто хтось бере на кпини ту лічбу. Разом із тим ці голоси сприймаються якось невиразно, начебто не було б їм де-небудь взятися. Баба Марія просить виявити їх походження: може з вулиці? Дивлюсь уважніше за вікно і бачу за прозорими вікнами сусіднього дому двійко дівчат, які зосереджено сидять на одному місці й, поринуті в якусь гру із ляльками, рахують числа. Цієї миті до нашого дому заходить тітка Н. (донька б. М.) і приносить гостинець - пироги, але з ходу вибачається, що в неї грип, соплячи і чхаючи біля своєї мами, яка підійшла її зустріти. 0120'

- Я кажу людині, яка приїжджає до Польщі в пошуках щастя: не на цій стороні світу! 0134'