Сон 091025 "Викриття ущербного"

Так наче повертаюсь з якогось металургійного підприємства (схоже, що ця тема повториться пізніше в сьогоднішньому сні, але конкретика цього сюжету відсутня). Йду вулицею. Темна ніч. Тримаю в руках якогось худого, майже мертвого кота та ще якусь річ. Проходжу мимо продовольчого магазину. 

Вирішую викинути його на якусь полянку навпроти багаповерхового будинку, чиї вікна поодиноко світяться у глупу ніч, і зауважую, що "полетів" він акурат там, де світяться на землі ліхтарики. Подумалось, що це "кладовище" для домашніх улюбленців, де кожен з них має на могилі свого штучного блимарика: явно мешканці дому ховали своїх чотириногих улюбленців. Якийсь чоловік біля магазину зауважує на моєму різкому рухові, але схоже для нього не було ясно, що я зробив. Тому я повівся так, ніби нічого й не сталося. Минув того чоловіка і пішов далі, тримаючи у руках іншу річ. І тут я зауважую, що тримаю на шнурку "іншого" кота... Так, наче й сам не зрозумів, що я викинув...

Просинається той "мертвий кіт", якого міг оцінити лише на дотик, а він мені каже:

- Ти вчора обіцяв, але так і не нагодував мене.

Знову відчуваю в руках який він худий. І тут я пригадую (забутий від учора сон), що я дісно його не годував.

Тепер трапляю десь на світло і дивлюсь на його чорну приплюснуту морду, а вона якась не натуральна: схожа на жаб'ячу чи іграшкову, яку одягають на руку. Проситься до мого обличчя, аби щось сказати ближче, але в мене виникають сумніви.

Колишній металургійний завод (не раз снився уві сні, але забутий, навіть схоще, що й сьогодні). Великі приміщення, мало не секретна програма, адже все знаходиться (за відчуттями) не на поверхні, а десь глибше під землю, якби переходами в печери, що обладнали на промислові цехи. Офісні - з наївним зовні життям на поверхні. Довго рухаюсь (більше не йду, а перелітаю) коридорами цього закладу. Тепер виранаю в простір великої печери. При вході якісь робітники збирають жужель по відпрацьованому вугіллю. Відчувається, як все тут завмерло. Йде якийсь демонтаж. Бачу, що в глибині печери вже не стоїть піч, але від неї ще йде тепло. (Як казав: я тут вже був, і пам'ятаю, як все це працювало, вирувало життя, а з печі лилась розпечена лава (схоже, на давній мій досвід з реалу)). (Можливо, відображення власних спостережень, як переорієнтовується європейська економіка, зокрема в Польщі). Бачу, як робітники переносять демонтоване обладнання, та щось, що нагадує роботів. Пливу в повітрі далі, виранаючи на верхні поверхи цього підприємства. По дорозі зустрічаю якогось свого директора з паперовим, мало не мультиплікаційним обличчям, схожим на портрет Едгара Аллана По. Пропливаю біля нього, а він мене навіть не коментує: що я тут роблю в робочий час? Допливаю (махаючи в повітрі руками) до офісного приміщення. Якраз біля секретаря зібралось багато народу. Плюс це співпало з чаюванням і пригощенням відвідувачів. Пропоную секретарці занести до мийки уживані тарілки. Вона розказує де це, але в результаті гублюсь в коридорах. Зупиняюсь на перехресті якихось коридорів. Якась прачка уточнює мені: де це. Потім знову пливу в повітрі по інших коридорах і припливаю до знайомого бюра (таке переконання уві сні), а там сидить манікюрниця. Якраз підійшов до неї новий клієнт. Я дивлюсь на свій палець (без конкретики який), а він має проблемний ніготь. Починаю його розбирати. Зауважую, що складається з трьох частин, так, наче я маю в собі щось від робота. Дві частини зняв, а де третій - гній. Окунаю палець у воду в стаканчику, а спробувати змити. Дівчина на цьому не зауважує і миє там свої руки перед працею. Пропоную поміняти їй воду, але вона мене не чує, настільки зайнята своїм клієнтом.

P.S.

Чому сни по своїй природі є сюрреалістичні. По-перше, у них немає тіней; по-друге, образи можуть змінювати форму і зміст; по-третє, завджи присутній перший план. Практично, все так, як на картинах Сальвадора Далі та інших, навіть пізніших сюрреалістів.

-//-

Схоже, що блікі, плями, потоки хаотичних фігур у процесі засинання при закритих очах, що відображають нейронне життя в нашому мозку, мають прямий вплив на формування снів.

Сон 040825 "П'ятиголова жінка"

Наче в своєму домі (насправді образ дому батьків у майстерні на першому поверсі, де стоїть газовий котел). Бачу в заглибленні (де мав би бути котел) жабу, равлика і кота. Всі вони якісь однакові за розмірами і значенням. Знаю, що дружина в відрядженні і полишила на мене це господарство, за яким маю доглядати. Минає якийсь час. Дивлюсь на ці створіння знову, а жаба і равлик якісь змарнілі та нещасні. Кіт десь втік і зрозуміти його стан не можу. Невже не догодував, недогледів?..

Гуляю містом і бачу п'ятиголову жінку. Образ настільни незвичний і вражаючий, що сам би не придумав. Якби знаю, що є двоголові і чомусь переконаний, що бачив триголових людей, а тут - п'ятиголова. Хоча це мене дивує, але не лякає і дещо з того, що таке можливо, розумію. Образ приблизно такий: якби звичайна жінка, але зі східними рисами обличчя, але над головою від плеча до плеча великий ореол (не кокошник, а наче східна вирізьблена округла арка) з інших живих та привітних голів. (Нічого подібного не бачив у реалі, навіть у формі мистецького образу чи метафори, але вбачаю максимально спільне з індуїзмом, зокрема образом Шіви: якщо чотири руки можливо, то чому б не більше голів? Чогось спільного зі слов'янською мітологією: образом Змія Горирича, не вбачаю). Намагаюсь придивитися уважніше і бачу, що всі обличчя жіночі (більш усвідомлене після сну), а між собою їх об'єднують спільні риси індійської зовнішности. Найбільш красивою голова була справа зверху (зі сторони мого погляду). Раптом приходить якась однозначна думка: це ж їх всіх мали колись відділити від тіла, аби зробити таку "красу"? І ці жінки мали би на це погодитись?.. Наскільки уві сні все сприймалося більш логічно та природньо, після сну почали почала діяти інша конкретика: як це узагалі функціонує?..

P S. Чомусь останній сон нагадав мою нещодавню думку, яку до речі і перечитував серед інших перед сном: "Для того і живемо в цьому світі, аби відчути та навчитися контрастам. Можливо, саме так душа готується до чогось більш багатогранного, але вже в іншому світі". Так, наче познайомився з ймовірним життям на іншій планеті.

Сон 020625 "Білі кури"

Дивлюсь на батьківський будинок, над тією половиною дому, де жила баба Марія, на даху опинилися дві білі курки, а біля них - кіт. Мене це дивує: кіт на даху - я ще розумію, а звідки там кури? Чомусь уявляю чи думаю, що там мало б бути якесь для них гніздо. Чомусь виникає ідея, що одну курку можна було й зарубати... Якась мить і за другим поглядом на той же дах там вже не дві курки, а десятки таких же білих. І всі якісь активні, масово повзають по тому даху. Мене це більше дивує: як таке взагалі може бути? Дивлячись уважно на них, подумалось: а чи є серед них півні? Але так їх і не побачив. 

P.S. Відбулась певна трансформація образів з реалу: на віхідних мати в телефонній розмові розповіла, що в домі, який будується, з'явилось голубине гніздо, а на порозі того дому сидить невідь-звідки прибулий кіт. Ще в реалі я подумав відредаговано саме на бабину половину дому (мій спадок), а гра слів: "у твоєму домі" - першим ділом проасоціювалось не з новою хатою, що будується, адже з нею практично не маю спогадів і асоціацій, навіть уві сні. Можливо, голуби в моїй асоціації в'яжуться з курами з тієї лише причини, що на смак їх м'ясо майже однакове (їв лише раз в житті десь у десять років).

Сон 050823 "Прихований підтекст"

У якомусь домі знімаю панель до електричного обладнання. Пригадую, як тут колись робив монтаж кабелів. Хтось поряд підтверджує спогади, адже тоді був свідком подій. Питаю в нього, чи бігає в нього до цієї пори мишка на ім'я Мишик? Вирішуємо зазирнути за стіну і подивитися нижче, а там видніється якась живність. Придивляємось, а це зайчик із молодняком. "А хто разом із зайчиком?" Придивляємось уважніше, а це котик. Ще постоялець цього дому стверджує, що цей кіт - місцевий. Я жартую: ах он звідки беруться біля цього дому зайчики, які насправді є котиками..

Дивлюсь, а з неба звисають стальні линви. Піднімаю голову вище і бачу, що їх тримає величезний кран. В одному епізоді він піднімає і перевозить люстру, у другому - манекен гіпервеликої скульптури в образі балерини, але дещо пошкодженої.

До дому, в якому живу (нічого спільного з реальністю), навідується хлопчик циган зі скромними потребами. Приютивши, за короткий час виявилось, що вся його скромність кудись ділась, а почали проявлятися нахабство і безвідповідальність. Міркую: нікуди дух свободи, який сидить у крові, просто так не дінеться! Насамкінець вирішую, що з ним варто розпрощатися, поки з дому не почали зникати цінні речі.

Сюжети пов'язані з фарбами, плямами на руках, обличчям, медичною маскою.

Сон 311222 "Змінні образи"

Тільки-но засинаю, як за короткий час потрапляю у книжковий магазин рідного міста (асоціативно подібний із реалу, хоча його давно закрили; у кав'ярні того закладу часто відбувалися різного роду літературні зустрічі). Раптом озираюсь на касу і бачу велику іграшкову голову з великими усміхненими зубами: начебто смішно, але моторошно водночас. В іншій стороні бачу такого ж роду іграшкову голову, але кота із одним відкритим оком зеленого кольору. Згодом, якісь інші чудернацькі маски, малюнки на стінах пастельного кольору, десь із натяком на грецьку настінну творчість. 2350'

Наче в кінофільмі. Головний герой залишається сам без засобів страхування над "прірвою". Насправді, звичайний крутий спуск, із перешкодами у вигляді камінчиків, падати було б неприємно, якби впав - вижив, але сильно побився. Тепер йому (мені - чітка асоціація присутности в образі) якась дівчина приносить платівки, аби поставив грати на аудіопрогравачі який знаходиться у машині. То одну принесе, то іншу. Хтось її питає: звідки ти їх носиш? На тих платівках музика і пісні радянських часів, яка їй взагалі незнайома, тому була в диковинку, як і самі платівки. Тепер головний герой має їхати на якусь важливу зустріч (чомусь асоціація виникла з образом В.Зеленського), але так виглядає, що приховує від оточуючих, що "під наркотою". Всі показують йому, що не здогадуються, а йому така поведінка підлеглих, щодо нього подобається. Ось він опиняється десь невідомо де, на вулиці біля двох старих приладів: радіоприймача на лампах і програвача платівок. Хтось прийшов його забрати, бо "вже пора їхати!", дозволяє собі затриматися: закриває кришки від згаданої апаратури, "щоб не намокли", якщо піде раптом дощ, і йде слідом за кличним, хоча обирає дорогу дивними зиґзаґами, бо "так треба" і ніхто йому "не указ" - [сам пише]. 0430'

Сон 310519 "Світлі цілі і прицілі"

У дворі батьківського дому помічаю два великих равлика. Вказую на них сестрі. Одного з них вона бере до рук і заносить в дім, садить на дзеркало, що висить при вході. Спостерігає. Визираю на двір і помічаю кота, але він незвичний, якийсь уповільнений в рухах, а як брати до рук, своєрідно "зволожений" такою речовиною, яку залишає по собі равлик. (Міркував, з чим асоціюється те відчуття, і нагадало воно мені деякі білі квіти, які виділяють на своїх пелюстках злегка липкий сік). Взяли його до рук. Ще помічаю, що кіт незвичний своєю невеликою прозорістю: так би мовити, якщо звичайні тварини, як і люди, мають 100% фізичної щільності, то він на 20% меншої. Щось подібне можна побачити, коли тримаєш у руках тендітну порцеляну. Сестра каже: "Так виглядає равликовий кіт". Вирішили поставити його за порогом дому та поспостерігати. У своєму максимально вповільненому темпі кіт вирушив у щілину підмурку дому, цокольний поверх, до якого належав, являв собою стіни пекарні по виготовленню солодощів і тістечок. Подумалось: "От йому добре: на ніч буде тепло, з приємними запахами. Працівникам у радість спостерігати за такою живністю, як він". 0250'

Знаходжусь на території, на якій відбуваються навчання пожежників. Поділена на дві незалежні частини. На одній навчаються поляки, на другій німці. Проходжу повз відкритих воріт де тренуються німці. У них постійний рух: таке враження, що кожного дня, якщо не їздять на виклик, тренуються розкладати і складати шланги, бігати з перешкодами по конструкціях, гасити штучно викликану пожежу. У поляків все не так: тренування є, але не кожен день, все більш спокійно та без напрягу. У вечірньому небі спостерігаю, як на "німецьку територію" сідає дивний вертоліт: у вигляді літака з малими, але широкими крилами. Навіть виникла думка: як же він зміг сісти недалеко від електродротів? Раптом він поволі піднімається і притьмом летить кудись у сторону, над "польською територією", з якої я все спостерігаю. Тепер я не на землі, а лечу польським вертольотом. Зі мною колега по роботі Ш. (таджик, представник однієї з народностей Паміру). Заводжу з ним бесіду за його рідну мову (відмінну від таджицької), про те, що важко йому знайти на чужині людину, з ким би міг нею поговорити. Діалог не вдається: повідомляють, що пора сходити, а саме стрибати з парашутом. От, я вже сижду при відчинених дверях на краю вертольоту, який не може сісти, хоча підлетів близько до землі. Навіть не зрозумів: коли ми встигли підготуватися. У мене виникає до когось питання: "Тут треба чіплятися? На такій висоті парашут наврядчи розкриється!?" Думаю стрибати першим, але вирішив подивитися, як то роблять інші. Так, як нас всього було четверо, я стрибнув третім, за мною Ш. Очікував, що в мене приземлення буде важким, а виявилось доволі легким. Хоча політ був короткочасним, він мені сподобався: одразу по приземленню виникло відчуття: повторити досвід. Ш. приземлився якось покотом. Зі сторони - не зовсім вдало. Таке враження: результат стрибка відображає: чи хотіла б людина того від старту. Тепер ми знову на базі пожежників. Збираю та порядкую з дрібними речами, які складаю по спецкоробках, складених на землі. В той же час у мене грають своєрідні пісні в стилі обрядового фолку. Як відгомін, по пробудженню, пригадуються слова: "Світлі цілі і прицілі...". 0445'

Сон 270419 "Емоційна спорідненість"

Замешкав із дружиною в якійсь квартирі, хазяйкою якої була молода дівчина років до тридцяти. Разом із нею мешкав у квартирі котик. Все б ні чого, але з часом почали виникати піздозри про їхню емоційну нерозривність. Навіть хтось натякнув мені: аби я поспостерігав за ними. Моментами, коли хазяйці було погано, котик переживав такі ж емоції. Одного вечора, спілкуючись із дружиною, дивлюсь на котика, який був від нас недалеко, а він починає міняти колір шерсті: однорідне біле починає покриватися жовтими плямами. Варто зазначити, що хазяйка була німкенею і не все розуміла з нашої розмови, але тон і загальну картину, про що ми говоримо, могла для себе скласти. От і цього разу, надвечір, обговорюємо загадкову поведінку згаданої особи, яка лягла спати, і дивлячись на її тварину, розумію, що вона з сусідньої кімнати все чує з нашої розмови, адже з нею коїться те, що й з котом, тільки на емоційному рівні. Якоїсь миті вийшла зі своїх покоїв, а мені довелось її словесно заспокоювати.
Лягаємо спати, поки засинаю, до голови при ходить думка, якою вирішую поділитися з дружиною: ми живемо в квартирі з психічнохворою людиною. Нам треба звідси виселятися. Якоїсь ночі у неї може статися приступ і, себе не контролюючи, вона може нас поперерізати чи ще чого "доброго".

Сон 280818 "Котячо-ящуряча при-Сутність"

Батьківський дім. Відбувається якийсь сюжет, який батько фільмує на камеру з онлайн ретрансляцією на телевізійний канал. Нині він ходить десь поза домом.  Уже раз чи два вжив повне моє ім'я, це в контексті того, що багато уваги приділяє формальностям, пов'язаним з родинними традиціями, що більшою мірою виглядає, як замилування своїми здобутками з проекцією на дітей: це все для вас мої діточки! Після відвідин бабою Дусею нашого дома, я проводжаю її до воріт двору, в яких зустрічаємо батька. По суті, присутній подвійний погляд: з одного боку я бачу себе та бабу Дусю як в живу, так і по телевізору, зі сторони батька, який безперервно знімає все на камеру, де він вкотре каже моє повне ім'я, зі словами: знайомтесь, це мій син... 0003'

Двоє охоронців із конями вдивляються в темряву лісу. Наче щось бачать, схоже на велике око, і сумніваються: що то може бути, чи є те насправді? Бо те "щось" невиразне, не піддається описуванню чи вписуванню в можливе, знайоме донині. Те загадкове "око" - то видозмінююча істота, зеленого колору, схожа на ящура (варана) і кота одночасно. (Паралель зі вчорашнім сном 270818). Та істота вирішує "погратися". Так, як охоронці стоять з конями, вона спочатку вилазить коня, ставши невидимою. Лежить на ньому, як лінивий відгодований кіт, потім перелазить на голову. Я відчуваю внутрішній стан коня: дві істоти довіряють одна одній, вони органічні, як сама природа. Кінь їй не сперечається - довіряє, разом із тим засинає від тієї "котячо-ящурячої" присутності. Потім перестрибує та істота на груди одному з охоронців і прилипившись до нього, висить не спадаючи. Охоронець її не бачить, але починає відчувати занепокоєння, щось неприємне на собі (зворотнє відчуття на противагу коневі), чого не розуміє. 0404'

Сон 180518 "На черзі - крокодил"

Дача на лоні природи. Два сусіди між собою спілкуються про здачу металобрухту. Про те, що ціна на метал зросла в рази. Пригадали до трагедійності смішне прагнення по війні ходити по полю і за безцінь збирати рештки металу від мін. Іноді така ціна могла коштувати життя. З тією ж розмовою вони мене поінформували, що привезли для мене дві  труби. Я виходжу з дому на вулицю і бачу їх припіднятими до ґанку, що має поворотний вхід до дому, з висотою більше метра. Найбільше мене вразив зовнішній вигляд тих труб, зроблених з певного поєднання: з середини - металопластику, іззовні - дерева зі справжньою грубою корою. Мене навіть охопив сумнів у надійності тих труб, на що ті ж хлопці, як незалежні експерти, бо наче не мали від того матеріального зиску, сказали, що це зараз не просто тренд, а насправді вони є дуже надійними. Я мав поряд пару дошок, що так само мали кору і вже від часу і зовнішнього впливу, почали осипатися. Я подумав, як то мені організувати й ефективно їх укласти в землю? І кого попросити на допомогу? Десь у розмові з цими хлопцями, ще до початку теми за метал на полі, я почув від них про свого сусіда, який поститься вже більше місяця. Ті повідали мені, що обличчя в нього, як глина. На що, підчас тієї розмови, я сильно не звернув увагу. Ще на початку, коли я вийшов на ґанок, я побачив його дружину з білою бородою, вже пізніше - його. Так само бородатого, і на мій подив з неприродно темним обличчям: темно-сірого кольору. Про себе я згадав, як він починав поститися, і від того в нього вже було кілька критичних випадків, коли до нього вже приїжджала швидка допомога, а він як виявляється до постить "до останнього", не покидаючи цього навіть після тих приступів. Я пригадав, яким він був свіжим на лице ще не так давно, і на зрізі вражень зрозумів очевидне: такою своєю "політикою" до власного організму він скоро ляже в землю. Найбільше мене подивувало надзвичайно спокійне ставлення його дружини. До якого "кінця" вона його підтримує?.. Якось відаю, що їхні погляди на світ пов'язані з певною релігійною практикою, яка пов'язана з язичництвом.
Згадалось, що цей сон має початок, який мені снився раніше, коли ще цей сусід був на вигляд "свіжий", насправді молодим по роках, і це було видно, навіть під його бородою, не таким, як зараз. Тоді ж снилося, що він мав сердечні приступи і до нього приїжджала допомога. Але найбільше мене дивувало, як і в цьому сні: суцільний спокій його дружини. 0339'

Я з однієї сторони невеликого озера, машина, яка їде до нього з іншого. Я дивлюсь, як ця машина заїжджає в воду. Спочатку заходить у неї, торкаючись дна колесами, далі перепливає на ту сторону з якої стою я. У мене на початку виникла думка: чи перепливе? Перепливла! За певний час у цю воду з розгону забігає чоловік, який, як я знаю свого часу боявся крокодилів, а в ції воді якраз один і живе. Цей страх з'явився після того, як дуже давно інший крокодил вкусив його. Після чого він вирішив змагатися у силі з ними. І от він у воді, занурився і вийшов з неї, визираючи і головою і руками крізь роздерту пащу архозавра. Якесь незвичне поєднання людини і крокодила.

Нас п'ятеро. Хтось розповідає, як ми маємо лягати, чи то до виконання певної праці, чи варіант того, аби виспатися, важко второпати, хоча уві сні, завдання було логічним: рівним штабелем один над одним, лицем догори. Мені сказано лягти передостаннім. Отже, я вийшов другим зверху.
Та ж людина зауважує на кота, який хотів би сходити до своєї металевої миски, схожої на велику консервну банку, що слугувала за туалет, та в неї не насипали пісок. Я бачу, як кіт крутиться і не знає що робити. Хтось інший зауважує на тому, а я кажу, що все окей: тільки недавно висипали пісок, треба насипати. А сам про себе думаю, що висипали реально давно, і природу котячого хотіння сходити саме туди, куди привчили - не обдуриш. 0514'

Сон 100318

У гостях у місцевої поетки-гумористки Вікторії Д. Бабуська, замотана незграбно в хустку, але, як завжди, чемна. Гості за столом, вона хазяйнує біля печі чи майже в печі, що за зріст людини. Висить казанок над казанком висить неживий чорний кіт, підвішений за шию, але готує не в казанку, а десь за ним - глибше в печі. Гості починають їй допомагати і опиняються так само в печі. Мене дивує дві речі: гаряче вугілля, до яких торкаються і по яких всі ходять, зокрема Вікторія Д. та підвішений кіт. Якийсь юнак - помічник хазяйки - пояснює, що кіт обмотаний за шию міцно, кілька разів і зараз він, можливо, ще спить, а потім, переставши дихати, буде засушений. Хазяйка наступає на гарячі жарини, такі гарячі, що мали б загорітися і обпекти але взуття (личаки) не горить. Я від тієї жари відступаю, бо аж на лице гаряче дивитися на жар.