Сон 150619 "У боротьбі й примиренні з природою"

Пішли на полювання з традиційним переконанням, що ми вміємо підкоряти собі природу. Дружина у намірах більш войовнича, що тепер виражається в цілеспрямованости навчити когось практичному вмінню: "Дай мені!.. Ти не так робиш!.. Дивись, як треба!" Таким чином ми опиняємось у знайомому нам місті, яке називаємо дачею - округла висока недобудована бетонована споруда. Заходимо в неї. Знаємо, що ввечері настає час, коли на нас може чекати "зло у вигляді змій" (чи то буквально, чи то метафора, важко зрозуміти). Аби мене навчити, як із тим боротися, дружина підриває стіну, так, що нам перекривається вихід. Тепер стає питання: як вижити? Ми шукаємо шляхи "із замкненого кола" тієї споруди. Спостерігаю, як виникає у неї сум'яття і нотки паніки. Так, як споруда має чималенький простір, у ній утворилась своя флора і фауна: правильно спостерігши за тими ресурсами, роблю висновок, яким і ділюся: можна пережити зиму! Звертаю увагу на мох, траву, на дрібних комах, які літають аж над самим долом. Це означає, що там їм тепло, ми можемо зробити, як вони - наблизитися до землі - і перестати мерзнути. Серед трави можна знайти те, що йтиме нам у їжу. 0020'

Сон 250519 "Боротьба з драконом"

Продовження вчорашнього сну, який було забувся, а згадався і мав продовження лише після початку нинішнього.
Я бачу потусторонній світ, той, в якому живуть негативні істоти. По мірі того, як я їх вишукую, вони дізнаються про мене і починають слідкувати за мною. От і цього разу, зчинив полювання якийсь демон у вигляді дракона. Раніше такої ненормальної (злої) сили ще не бачив. Знаходжусь на місцині, яка являє собою складний лабіринт з ходів між підземними і надземними спорудами: будинки, земляні льохи, поверхи, що йдуть під землю. Той демон проявляє до мене максимальну чутливість і має кращий нюх до мого перебування в різних місцях, тому, аби заплутати сліди, я змушений постійно переміщатися, але з метою впасти на його слід. Разом із тим, відчуваю його намір, що вишукує доступ до моїх рідних. Цього разу до батька, який повертається додому з запізненням. Саме тому цього пізнього вечора змушений піти до нього, аби зустріти. Разом із тим мені треба купити до столу хліб. Дзвоню в магазин, де телефон піднімає дівчина, яка представляється маркетом "Lidl" і замість того, аби говорити польською, адже маю переконання, що є в Польщі, запитує непевно українською. Я ж кажу: "Ого, нашого цвіту по всьому світу! Тепер уже на офіційні дзвінки мені підповідають по-нашому!" Пояснює, що робочий день закінчився і тепер нема кому відповісти належним чином, а мусить рятувати ситуацію. Дізнаюсь у неї про хліб і потрапляю у відповідний відділ. Купую щось з наявного. Тепер відчуваю, що дракон зловив мій слід і вчепився за мною. Різними "лабіринтами" виводжу його в таке місце, де преспокійно знищую в якомусь замкненому просторі. Мені легшає, відчуваю, як світ посвітлішав і його зло не чигає за незнайомими, моїми рідними і мною. Йду додому. Там мене чекає спокійна, хоча й пізня, вечеря. 2340'
P.S. Важко передати деталі з "лабіринтом" згаданих місць, ту незнайому силу, приховану в демоні, безперервну гонитву та відчуття перемоги і світла набутого спокою по завершенню тривалої пригоди. У сні спостерігаються безліч дрібних фрагментів, знайомих мені з інших снів. Вперше спостерігаю продовження обірваного сну в межах двох ночей.