Сон 041222 "Кольорове"

Працюю на обійсті біля батьківського дому. Хтось надав певне роз'яснення: як з'єднувати кабелі для спецповороту під зажими. Логіки в тому не бачу, але як сказано, що це такі нові правила, так і роблю. Так, начебто в контексті зробленого мені розповідають: як тим самим приручити дрібних птахів. Перед тим ще йшла мова про людей з особливими потребами. Тепер я то на вулиці, то зсередини хати можу з легкістю доторкнутися до тих птахів. Вони мене не бояться, навіть більше: самі лізуть на руки. Дивлюсь, а вони яскраво-кольорові. Раз навіть так однозначно, що один був синій, а інший жовтий (патріотичність поєднання збагнув, як проснувся). Дивлюсь уважніше, а птахи якісь незвичайні, а схожі більше на мишей чи малих ховрахів, які, як приручені, самі лащаться до рук. Але що більш дивовижно: хоча й схожі на горобців чи синочок і є пухнастими створіннями, як гризуни, але з крилами... (Певна асоціація з курчатами). (Уві сні об'єкт уваги сприймається, як норма, але пробудившись, розумію неймовірність побаченого). 2330'

Збираю дрібні кольорові метали десь в одному місці, більше схожому на недіючий цех. Мені до рук трапляють пару цікавих брошок кольором металу, наближеного до золота. Одну з них чіпляю на руку, крізь шкіру в основі зап'ястя великого пальця. Дружина одразу зауважує на "новинці", яка прикрашає руку. 0111'

Зміна дизайну малюнку на банці супу, розроблену Енді Ворхолом. На новому дизайні, більше схожому на мінімалізм, але в тих же кольорах, залишили згадку про Е.В., але його ім'я тепер більше схоже на нікнейм із цифрою 50, за яким важко здогадатися однозначно. Задаюсь питанням: чи в дизайні попередньої упаковки була згадка про автора таким чином? 0350'

Сон 191119 "Скажи мені, що ти мене любиш!"

Відвідую музей якогось просвітителя. Біля нього, на лоні природи, є живий куточок, де живуть тварини, зокрема слон і слоненя. З кореня доволі великого дерева, що росло на тому місці, спеціально зроблене озерце, в якому найбільше любить купатися те мале створіння. Я підходжу ближче, дивлюсь, як все організовано. Територія велика. Уявилось, що десь за далекими межами огороджена від небажаних впливів. Тварини живуть вільним життям, без впливу насилля зі сторони людей. Це все узгоджується з філософською концепцією згаданого просвітителя: світ є вільним для самовираження і власного розвитку. 0345'

У другій хвилі цього сну постає антитеза, виражена в іншому розвиткові подій. Зокрема, привертає увагу дивна поведінка людей, які мешкають родиною в домі, що стоїть недалеко від того озерця: живучи таким же вільним життям, ставлення їхньої дитини до слоненя, можна було б назвати "негуманністю". Таку поведінку спостерігали тоді, коли він на пару з твариною виходив гуляти в село. Кількома словами можна описати ту "негуманність", як нечутливе ставлення до того, кого, схоже, любиш, як і всіх інших у цьому живому світі, без поділу хороший ти чи поганий.

За сюжетом сну: я є студентом і живу з батьками. Разом із батьком купуємо машину, прямо з салону: білу, схожу на "Тойоту". Якогось дня виїжджаю на ній і трапляю на природну перешкоду, яка гне капот. Вирішую заробити той отвір дерев'ною дошкою. Вирізаю по розмірах, підставляю: вийшло доволі непогано. Цікава рефлексія: як наслідок, зміряв поглядом у тій дошці зроблений виріз. Повертаюсь додому, розповідаю про те, що трапилось. Інформацію сприйняли без негативу. Звісно ж, міркую про себе: куплено за мої гроші, "то й розпоряджайся нею, як хочеш!" Другого разу маю встигнути на навчання, виїжджаю з дому, дивлюсь на себе: так поспішав, що не перевдягнувся. Треба повернутись! Повертаюсь. Тепер виїжджаю разом з батьком і матір'ю. Батько за кермом. Під'їжджаємо до якогось закладу, мати висаджується, спирає на машину лопату, яку взяла з дому, вона падає; кладе на землю якісь саморучно наготовлені таблички (написи не видно). Це такий у них на роботі день: прибирання території, розставляння знаків. Питаю в батька: "То за скільки купили машину?" Відповідає: "За вісім тисяч!" Кажучи про неї тільки схвальні слова. Міркую, сказати чи ні: " От колега з роботи планує купити собі не менше ніж за дванадцять". 0500'

Сон 130919 "Ще пару днів і сезон починається"

У чужому бусі лежить синя целофанова торба, зовні схожа на пакет зі сміттям. Машина стоїть не один день на одному місці. (Схожа з реального життя на службову: фольцваген, білого кольору). Власника, як і немає. Двері відчинені: заходь, сідай. Починаю зачащати до теєї торби. В ній лежать певні цінні речі. Туди ж я складаю свої - це така собі хованка. Якогось дня змушені були, без доброї волі власника, переїхати тим бусом у інше місце - недалеко від того дому, де ми мешкаємо. Висловлюю занепокоєння, що власник помітить зникнення. Хтось зі знайомих, що сидів за кермом, каже: "Це, умовно, квартал звідти, подумає, що це його родичі". Воно то так: недалеко, але багатозаплутано в дорогах. Виходимо з тієї машини: приємна темна ніч, тепло, спокійно. Заходимо в гараж до наших родичів, які трохи засиділися в роботі. У них свій бізнес: надають послуги з перевезення пасажирів. На питання: коли ж до праці? Двоюрідний брат каже: "Ще пару днів і сезон починається". 0059'

Детективно-пригодницький сон з елементами містики та фантастики.
На спеціальному підводному човні Путін опускається на дно Тихого океану. Місію керувати судном узяв на себе. На якомусь етапі дає команду припинити занурення і почати підніматися вгору. Протягом всього цього часу тримає зв'язок зі спеціалізованою станцією на суходолі. Занурення минає без проблем, зупинка також, а от підйом - вже ніяк. Човен зависає в одному положенні й не слухається команд. Пробують усі засоби, аби залучити до вирішення проблеми зовнішні сили. Відбувається якась спроба вирішити - нема ради. Вся причина в тому, що практично всі підводні човни, які могли б прийти на допомогу, знаходяться в Атлантичному, а не Тихому океані. Виникають паузи мовчання і колективної тиші. Тієї миті над скляним верхом підводного човна пропливає якесь загадкове створіння: худе, пластичне, але з широкими перепончастими лапами, схожими на листя конюшини. Всі трохи в "ауті". Мить, а за нею ще одна загадкова тінь, зовсім інша. Всі розуміють, що глибина Тихого океану чимала й падати в обійми невідомого нікому не хотілося б. Путіну доповідають: єдине, на що можна розраховувати, так це американська субмарина, що ходить цими водами.

Розповідь про дітей і те, як померла третя дитина: лікарі не встигли врятувати. Дивлюсь на їхнього тата, а він має вигляд якогось приголомшеного романтика, десь літає в хмарах, чи то така мить. Дивлюсь уважніше, а він наче спить у колисці, яка стоїть доволі низько до підлоги. Майнула думка: в дивних умовах виростали діти. Якась старша дитина каже татові, що пора припиняти, життя триває, насправді, це середньостатистична цифра, просто наша родина потрапила в те число. Разом із тим звучить інша фраза: "Добре, що у нас родина повна, а є такі де немає тата". 0435'

Сон 050819 "Перешкоди очікування"

Кіносеанс за огорожею, зробленою з сітки-рабиці. Характерною прикметою є ріг території, де сітка прилягає напряму до масивного дерева. Деякі люди пробують перелізти ту огорожу, а якась сімейна пара з сином стоїть біля неї і, видно, на щось чекає. 0228'

Працевлаштувався на фірму офісним працівником. Вникаю в суть роботи, знайомлюсь з людьми. Наступив день зарплати. Кінець робочого дня, а директора немає, видно, що вже не буде. Бухгалтер вирішує піти в центральний офіс, аби дізнатися за виплату. Піднімаємось на другий поверх, двері на електронному замку. Просить мене подивитися якісь папери по його зарплаті. Серед них помічаю, що остання складала 15000. Біля дверей телефон. Бере слухавку й телефонує. Виходить охоронець і каже, що тієї людини, яка йому потрібна, вже немає на робочому місці. Йдемо на вулицю. Помітив, як колега став неговірким, занурився в себе. Я ж міркую: 15000 - така сума мені може й не світити, тим більш почав працювати з кінця минулого місяця. Взагалі, яка логіка мого з ним походу, коли питання потрібно вирішити йому? 0730'