Сон 200525 "Для чого так складно?"

Якийсь страрий доглянутий будинок зі старими дверима, що скеровують до безліччі старих підсобних приміщень з виходом на піддашшя, що мають незрозумілі та небезпечні ями. Наче мешкаю в цьому будинку, де є інші квартири для інших сімей. Тепер робиться на піддаші прибирання, аби не було нічого лишнього. Підлога вимощена глиною (схоже на спогад і роздуми з реалу: коли баба Марія з дідом побудували свій дім, останнє що робила - вимащувала вагітною на останьому місяці підлогу на піддаші з глини і соломи, аби він був теплий). Останнє, що зауважую - невелику купку недозмітаної глини, яку підгортаю і так залишаю, бо сил вже не було на більше. Міркую: як раніше приховували від дітей ці двері? Добре, що зараз живуть в цьому домі дорослі, а як будуть діти, аби вони тут не бігали, треба було б замкнути наглухо? Разом із тим ті приміщення можна було б використати більш раціонально і якось приховати ті незрозумілі ями. Залишилось загадкою: якої вони глибини. (Схоже на свіжий спогад з реалу, щодо проходження на одному з об'єктів інструктажу з правил техніки безпеки на будівництві - зокрема йшлось про яму з 9 метрів і прохання "в неї не зазирати"). Так і залишилось питання: для чого вся ця архітектура була зроблена так складно?

Сон 040525 "Невідоме входить у життя"

Багато різних спортивних майданчиків.

У якийсь період сну, пролунав на руці сповісник, що удири серця дійшли до показника 138 (таке вперше, від місяця, як ношу смарт-годинник). Перекинувся на лівий бік. Мабуть, з цієї причини наснився наступний тривожний сон.

Я знаю, що сплю, поряд дружина (так само, як у реалі). Знаю, що знаходжусь у своїй квартирі (насправді вона не є такою), більше схожій на комуналку з довгим спільним коридором і входами вряд до різних мешканців (таке уві сні переконання). (Мабуть, ще під впливом кінцевого огляду квартири перед покупкою - з реалу). Раптом, крізь сон, чую якісь звуки в коридорі, а на цьому тлі виникають спогади з розмов із сусідами, що це можуть бути якісь злочинці. Хоча вони тихі та спокійні, та вже до когось потайки вночі прокрадалися. Раптом приходить ідея подивитися на вхідні двері своєї квартири. Намагаюсь проснутися, розлющую очі та якимось краєм ока дивлюсь крізь темряву на білі двері до квартири й бачу, що вони трохи привідчинені й продовжують поволі відкриватися. Хочу увімкнути світло на столику при ліжку (в реалі зовсім інше), але розумію, що не маю сил поворухнутися. Мене наче щось у тілі зціпило так, на що не маю сили вплинути. Це мене неймовірно лякає і я гукаю до дружини: "Галя!", але зрозумію, що голос такий тихий, що видихнути звуки імені - не під силу. Тепер починаю не гукати, а несамовито кричати: "Галя, Галя, Галя" (хоча крізь сон розумію, що прозвучало це слабо, але справді з усіх зусиль)... Від чого врешті-решт проснаюсь. 

Як виявилось, розбудив дружину (в реалі). Сказала, що реально почула, як я гукав її ім'я. Навіть донька в сусідній кімнаті о першій ночі (не спала) почула мої стогони крізь сон.

P.S. На цьому тлі дружина згадала свій сон, який наснився їй у березні, поки я був у Франції. // Виходить вона з роботи, де винаймає офісне приміщення у пана Яцка. Закінчує роботу акурат в той самий час, що і він. Виходять на вулицю, а він у звичному своєму стилі, хоче чимось новим похвалитися, пропонує завітати в його гараж, де зберігається якийсь безцінний архів. Дорога недалека, приходять до того гаража, заходять у середину, де він виглядає значно більшим, аніж ззовні, більше схожим на якусь квартиру. Раптом у дверях з'являється чоловік у військовій формі з автоматом. Починає диктувати свої умови під страхом розстрілу. Яцик у звичній своїй манері починає приємно забалакувати незваного гостя, а моя дружина, користуючись нагодою, потайки починає задкувати та непримітною стороною вискочити назовні. Раптом злочинець зауважує на її намірі та приставляє автомат до скроні. Без компромісів вистрелює в голову і мало не на фізичному рівні вона відчуває, як куля потрапляє в голову, настає суцільна темрява і відчуття смерті... (У її реальному житті це торкалось зміни орендного приміщення у того ж пана Яцка. Схоже, що подібна логіка торкаєттся і нашого майнового питання).

P.S. Спробували проаналізувати ці сни й узагальнили умовною назвою: "Невідоме входить у життя".

Сон 180224 "Наведення ладу"

Напередодні уві сні батько готував каву з мелених зерен у незвичний спосіб, що полягав у вживанні незвичних посудин... (Можливо, відгомін з реалу, коли в магазині зі сучасним електрообладнанням побачив незвичний кавник для заварювання на гарячому піску).

Так випадає, що я вирішую хазяйці допомогти в її ресторації протерти вхідні двері, випадково зауваживши на їх непрозорому вигляді. (Щось подібне зауважив у реалі, як дивний недогляд з боку маркетингу). При цій же нагоді маю гумові латексні рукавиці, які під завершення ще й вивертаю на внутрішню сторону, аби зробити усе максимально чисто, після чого вирішию їх помити. Тут вже й хазяйка сама вирішила долучившись і довести скло до повної прозорости. Там же в ресторації заходжу в приміщення, подібне до окремої їдальні, щоб там, маючи окремий кран з водою, умити руки та рукавиці. Чомусь так само, з наміром навести чистоту, сідаю до одного столика, аби навести блиск на його поверхні, а заразом зауважую, що за ним сидить якась француженка... Тепер зауважую, що на цьому столі закінчились серветки, а ця дівчина якось передбачувано мала їх узяти так, що ця раптовість виявилась зрозумілою мені в секундах. Оперативно встаю і з іншого столика перекладаю серветки до цього, але не всю коробку, а певний пучечок з кількох на раз. Верхня серветка якось кумедно зіжмакується, бо ж я хотів її розрівняти, та з поспіхом - не вийшло. Ця поведінка читалась дещо смішно, наче добрий намір навмисно дотриматися етикету. Коментую з тим же гумором: "Сервіс!..", - адже розумію, що по-французськи мені не вдасться сказати більше. У відповідь дівчина посміхається і пробує щось відповісти французською, але наприкінці чую пару польських слів: "Niebieskie Mazury". Тут вже я після здивування повноцінно долучаюсь зі своїм знанням польської... За усмішкою бачу, що їй такий несподіваний оберт подій подобається. Питає: звідки я? Відповідаю... На що здивовано перепитує: "О, istnieją niebieskie Gliwice?..". Якщо в порівнянні з Мазурами, то я заперечую, не до кінця розуміючи підтекст того "niebieskiego" ("синього"). Додаю, що Шльонськ має свою неповторну оригінальність, але її розуміють лише ті, хто закоханий в промисловість цього регіону.

Накриваю святковий стіл, перед цим готую різні страви. У мене з кимось для приготування окремий стіл, від якого переносяться блюда на головний. Приходять гості. (Якась напівконкретна асоціація з батьковим домом і його колом спілкування. Суттєва відмінність: уві сні себе почуваю ані дитиною, ані підлітком). Ще трохи і майже всі блюда за новим столом. Я ще міг би затриматися у приготуванні ще кількох страв, але мене вже запрошують до святкового столу. Вмикають світло, а його немає... Здогадуюсь, що треба закрутити лампочки, які наполовину виручені з патронів. Отже, справа зроблена, але світла все одно мало. В трьох місцях, де мали бути по три лампочки, фактично було по одній. Тим більш, одна з наявних трьох - виявилась несправна. Подумки: а були ж часи, коли батько любив за столом, спеціально для гостей, багато світла!

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 071224 "Рівень можливостей"

Ідемо з дружиною лісом: дика природа, якась річечка і виходимо на малопомітну будову, яка десь плавно переходить в гору. Підходимо до дверей. Я знаю, так само, як і сьогодні, ми приходимо сюди не часто. Дружина дістає ключі, відчиняє і ми заходимо всередину. Спочатку йде невелике сіре та дещо запилене приміщення, яке виводить нас на широкі сходи. Вже з пару років як вони заміновані, але міни видно, хоча певною мірою вже притрушуються пилом і якимсь своїм сірим життям у такому місці. Обережно піднімаємося ними вверх, аж поки не доходимо до місця, де починаються перші приміщення. Якщо піднятися ще вище, то можна потрапити до вищого навчального закладу, де ходять вчителі та зрідка студенти. В одному з таких сірих приміщень дружина облаштувала собі офіс, адже на то має своє право, і таке право надано тільки їй самій. Щось бере з речей, поливає вазони і раптом ми згадуємо, що забули знизу замкнути за собою двері. Шанси, що хтось тут ними прийде доволі малі, але є таке правило і його не треба порушувати. Приспішуємось, аби швидше зібратися і піти врешті-решт до виходу. Я виходжу з приміщення перший і бачу як по тих же сходах піднімається якийсь розгублений смуглявий чоловік років тридцяти. Я йому роблю зауваження, що тут не вільно ходити, тим більш, що все заміновано. Він питає: куди потрапив? - відповів, що кількома поверхами зверху - вже на горі - навчальний заклад. Він іде вверх і тут я бачу в проміжку сходових клітин поверхом два вище жіночу голову, явно викладача, який вже мені робить зауваження, що тут ходять сторонні особи. Якось дивно, наче на тому ж поверсі, що і ми, вже йдучи до сходів (хоча за логікою сну так не мало б бути), я заходжу в одні з дверей навчального закладу, проходжу двома акуратними офісними приміщеннями, зробленими вагончиком, в останньому зустрічаю якогось вчителя чи секретаря, вітаюсь польською (отже, події відбуваються в Польщі), перепрошую за несподіваний візит і виходжу. На виході проходжу трохи вперед, де маю діждатись дружину, але раптом бачу, що вона вже стоїть з повними торбами чогось, дивуюсь такій її швидкості, за що чую нарікання: де я пропав? І врешті-решт повертаємось до виходу. На початок моменту спуску сходами просинаюсь.

Прибирання, приготування та підготовка накривання столу в баби Марії (давно померла). Я залучений в процес мало не як ініціатор. Перші гості.

Нове місце, також приготування до святкування і формати столу, але вже ближче до театру. Збираються люди на концерт. Очікувалося мало народу, а тут поприходили так, що майже повна зала. Початок, виступає на сцені ведуча, грає музика, я в кінці ряду не все чую. Підходжу до звукооператора, аби зробив мелодію тихіше, яка перебиває голос. Робить, але виявляється є ще один оператор, який сидить безпосередньо біля сцени, так само з правого боку, але йому ця корекція звуку не подобається, озирається з першим оператором... Потім стіл, я сиджу і спостерігаю за іноземним гостем з Південної Кореї. Він намагається поспілкуватися з кожним, але не всі розуміють англійську, тим більш не можуть відповісти. Так само щось питає в мене, але я йому відповідаю лише кількома словами. Найбільше починає спілкуватися зі згаданим звукооператором, а він, хоч і українець, але має в собі якісь далекі риси азійця. Дивлюсь на них, а вони такі мені схожі, що мабуть й самі поки "дупля не в'яжуть" як це, а мені вже смішно.

Сон 260924 "Небезпека виходу"

Батьківський дім (впізнаю за великою кімнатою та бібліотекою). У ньому перебувають працівники, з якими працюю (асоціація зі сном, що снився на днях), але до них у мене діла немає: я прийшов доглянути піч, що стоїть у книжковій шафі. (Цікаво, що шафи стоять так, як в дитинстві, а не в юності. Також дивує незвичне поєднання). У печі починаю порядкувати з вогнем, а він починає бути неконтрольованим. Спочатку хапає якісь окремі фрагменти друкованого паперу так, що бачу, як "поїдає" дуже великі літери заголовків, а далі вже й довгими язиками полум'я інші - так, що ось-ось і перекинеться на книги та всю шафу.

Якби в квартиру, яку винаймаю, підсилили двох працівників (квартира взагалі не схожа, лише переконання, працівники - узагальнений образ). Виходжу вранці з дому і по дорозі помічаю наслідки страшного буревію. Дерева попадали на проїжджу частину, але машини умудряються їхати далі, зокрема попід одне вигнуте дугою дерево. Йду далі, адже мені треба на потяг. І лише тепер розумію, що забув узяти з собою рюкзак. Тим більш, з'явилося переконання, що я учень, а без підручників у школі нема що вчитися. (Яскравий приклад порушення часу уві сні). Вирішую, що я встигну ще на вокзал і повертаюсь додому. Біля під'їзду помічаю хлопців, що виходять з під'їзду, а це якраз ті працівники, що у нас живуть. Прошу в них ключі від квартири. Вони дають і от я вже в іншій квартирі, у якій дуже багато народу. Жах, як тісно. Найцікавіше, коли питаю про вихід звідси, вони мені показують на вікно (на першому поверсі), як єдиний, яким всі користуються.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 150924 "Організація весілля"

Якось причетний до організації приміщень, в одному з яких має відбутися весілля. Починають приходити люди організовувати свято, згодом і гості. Разом із тим є люди, що проходять тут мимо, скорочуючи, як і раніше, дорогу. Це приміщення виглядає, як внутрішній двір, тому тут часто користувались для цього. Наступає момент весілля, ось уже молодий говорить перший тост до молодої. Але цієї миті знову з'являються люди, що мають пройти повз, скорочуючи собі шлях. Промова у молодого обривається шумом сторонніх людей, які саме в цей момент безупинно пішли потоком один за одним, проштовхуючись між гостями. Вирішую піти до двох головних дверей, аби їх закрити на ключі. Йдучи акуратно крізь натовп, помічаю чоловіка в орденах і медалях (конкретика обличчя відсутня, після пробудження зрозумів іронію сну: "весільний генерал"), пройшовши ще трохи, якихось акуратно доглянутих курсантів, одного з них - веселого і кучерявого під гель, які чомусь спілкувались між собою вишуканою російською. Хотів би їм щось сказати, але не зараз, це гості (від молодої, молодого? - не ясно), моє завдання убезпечити приміщення від сторонніх людей. Минаю нареченого і наречену та виходжу назовні у двір. Підібравши зі зв'язки ключі, замикаю вхідні двері до приміщення та основні ворота у двір. Де мене підходить якась жіночка з дітьми, які також прийшли на весілля. Тепер я мушу пригадати маршрути, як обійти дім і з інших приміщень, дотичних до моїх, аби і я, і вони могли потрапити всередину.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 200922 "Вихід зверху"

Так складаються справи, що в Польщі якийсь колега (конкретика відсутня) іде працювати в школу, аби викладати математику. Вирішую піти разом із ним - за компанію. Справа така, що інформацією про вакансію він дістає від мене. Оформляємося разом. І ось перший урок. Польські діти. Я дивуюсь тому, що дирекція від мене так і не попросила жодного диплому. Урок проводимо так само - в парі. Маючи невеликий педагогічний досвід, беру ініціативу на себе, хоча з математики досвід має саме він, хоча не викладав. Діти старшого віку, краще менше тріпатися язиками, а робити справу по суті. По ходу першого уроку десь себе корегую, подумки виправляю помилки, аби їх не повторювати, роблю висновки. Як домовились, даємо завдання по черзі. Вирішую вискочити до туалету, а там виявився унітаз забитий туалетним папером. Пригадав хлопця, який відпрошувався на уроці. Подумки грішу на нього. Чомусь вирішую дістати ті жмаки паперу власною рукою. Вода чиста. Три великі кавалки... ось чому вода не збігає! Тієї миті до того ж туалету заходить дівчина з того ж класу, в якому читався предмет. Підійшла до умивальника з дзеркалом, щось на собі поправити. (Уві сні якось і не подумалось: чому не в жіночий?). Стає трохи соромно за те, що в дивній позі вигрібаю з унітазу папір. Вирішую не баритися, а швидко звідси піти. 0300'

Опиняюсь у багатоповерховому будинку, в якому сходжу десь із верхніх поверхів донизу. Опинившись на п'ятому-четвертому поверсі, бачу зміну "краєвиду" у вигляді сходових клітин. Якось вони стали більш недоглянутими. Десь там зустрічаю якогось хлопця, який каже, що вихід на вулицю зверху. Спочатку його не розумію, потім здогадуюсь, що має бути якийсь перехід, можливо, з будинка в будинок. Дивлюсь за вікно: який може бути ще вихід? Високо ж! Доходжу до сьомого поверху, а там інший хлопець цілеспрямовано відкриває відмінні від інших двері до якоїсь квартири, а це виявляється "вихід". Іду за ним, перехід виводить назовні будинку до якогось дерев'яного майданчику з людьми і дерев'яними сходами донизу. Сходи поділені бар'єром посередині, які ділять спуск так, що одна сторона більша за другу. Загалом багато сонця і зелені, яка обплела вичурно сходи. Хлопець, за яким я йшов, пішов по широкій частині, я ж вирішив по вузькій... На якомусь етапі зрозумів, що занадто вузькій як для мене... (і задзвонив будильник). 0430'

Сон 010121 "Маніпуляції з обличчям і металом"

Я з іще кимось маємо потрапити у в'язницю, яка нагадує закритий промисловий об'єкт. Наша задача зірвати металеві двері, що нагадують криву решітку з різнорідних труб. Ті, хто зі мною, йдуть на чиюсь допомогу, а я наважуюсь сам довести намір до кінця і мені це частково вдається: половина решітки відхиляється із долу вгору та вбік. Міркую собі, як здивую тих, хто прийде. Найцікавіше те, що в той же час голю своє обличчя, відволікаючись на двері. Із в'язниці звільняю лише двох людей: чоловіка і жінку. Чоловік одягнений у військову форму, або подібність до неї. Чомусь своєю поведінкою викликає в мені підозру. Питаю себе: чи тих, чи всіх звільнено? Тепер спостерігаю за чоловіком, який жонглює ножами. На його обличчі боком лежить металевий обруч. Як зрозумів: він є одним із інструментів майбутнього жонглювання, а зараз є в ролі захисту. Самі ножі великі, грубі та неймовірно красиві, стилізовані на самому металі візерунками під бароко. Я дивлюсь на його гру такими ножами та зачаровуюсь нею.

Сон 020619 "Незвичні форми й повороти"

Я у великому, незнайомому мені місті. З кимось із близьких мені людей. Чомусь маємо здійснити пересадку з одного залізничного вокзалу на інший. Для цього треба сісти на маршрутний автобус і перетнути місто. В усьому потоці людей, що сходили з платформи і рушили по невеликому переходу, ті, з ким я йшов, пішли вперед, майже загубивши зі мною візуальний зв'язок. По тому, як йшли, зрозумів, що треба сісти на той автобус, який тільки-но прибув і його численно "атакували" пасажири. Сівши в нього, збагнув: ті, з ким я їду, в іншому транспорті, що рушив раніше. А завернув він у протилежну сторону, аніж цей. Що за негода? Мушу зійти на першій зупинці (цей образ вже був у одному сні). Сходжу. Зустрічаю якусь жіночку, яку прошу пояснити мені дорогу на залізничний вокзал. Хоча я бачу колію в одній стороні, вона впевнено показує на іншу дорогу, якою маю дійти до цілі. Її впевненість викликала в мені сумнів. Хоча, подумалось, якщо колія завертає, все можливо.

Якийсь студентський гуртожиток, на одному поверсі якого висить на стіні телевізор. Там показують фільм із завуальованими в темряву елементами еротики, на звук долинаючих звідти зітхань заходжу в незнайому мені кімнату, в якій сидять і спілкуються зо п'ять осіб. Недалеко від тієї кімнати знаходиться дивно організований громадський туалет, в якому, навпроти пісуарів стоїть чорний шкіряний диван (цей образ вже був у якомусь забутому сні). Відповідно до такого місця: занедбаний, брудний, з незрозумілою для чого ковдрою такої ж свіжості.

Проходжу височезне дерево, яке стоїть навпроти житлового будинку. Росте незвично: одна гілка чи сам стовбур, йде круто в сторону, після чого всією масою спрямований догори. Зазираю на його крону знизу-вверх: краса! Уявляю, як воно гарно виглядатиме, якщо всю її прикрасити новорічними ліхтариками. Але (подумки) це ж не реально: для цього треба бути незвичним альпіністом. Пішов кудись у сторону посидіти в самоті на голій землі. Підходить "знайома" мені жіночка (незрозумілий збірний образ, складений з вгадуваних для мене з реального життя трьох жінок, однією з яких є моя дружина). Починає до мене неоднозначно приставати: дотикається руками, говорить приємні слова. Я ж ігнорую таку поведінку. Якось воно мені все не в тему та й не до місця. Недалеко проїжджають автобуси, наповнені людьми. Бачу "знайомі" обличчя молодих дівчат, що мешкають у згаданому гуртожитку. Встаю і йду в будинок (схожий мені на обласний військомат). По дорозі стрів суддю, одягненого в мантію. Перша ідея, яка прийшла: знайти аналогічний одяг, кімнату для роздягання і перевдягнутися. Навіть уявив, як це виглядатиме, подивився на себе в дзеркало (обличчя зовсім не моє, але вві сні не засумнівався в ньому) на голові смішний каптурик (академічна шапочка). Подумав: так я зможу відволікти її увагу й піти непоміченим. Але ж такий одяг привертає до себе багато уваги? Вирішив зняти, останнє, що скинув - той каптурик. Окрім того, що смішний, маленький - одягнений набік, зі стрічечкою, яка перебігає з одного ребра квадрату на інший. На виході побачив склад дверей, взяв одні з них, що мали форму нерівного пісочного годинника (подумалось: що за двері?) і вирішив вийти з ними на двір: розсмішити "знайому". Цікаво, що на них було наклеєне готове чотиризначне число 19ХХ. Подумав: таких житлових будинків не існує, щоб кількість квартир мала таке число! Так як це була лиш частина дверей, яку мали забрати, у голові виникла фраза, начебто прочитана десь на них: "Шукається людина на додаток до дверей".

Сон 010419 "Проспати час"

Щоб зробити закордонний паспорт для дитини, треба пройти додаткове щеплення. Ще з попереднього разу записався до дільничого лікаря. Аби все встигнути за день, приходжу в поліклініку раніше. Довелось ждати під дверима: дільничого немає на місці - перерва. Йду до іншої медсестри запитати, коли він буде? Вона каже, що у вас взагалі інший район: ви прийшли в Богунський, а вам треба в Корольовський. Я "підвисаю": я ж навіть прийшов по адресу, у мене ж від попередньої зустрічі з дільничим направлення на проходження щеплення? Інформує, що з медичною реформою і переходом від практики дільничих лікарів до сімейних, я не повинен обслуговуватися в них, маю йти до іншого закладу. У мене продовжується штупор на якісь дії, які раніше були зрозумілими, а нині ні: яку мені поліклініку, їх же дві? Я проїжджу весь день, а зарадити дитині ніхто не хоче? Тут я бачу батькову знайому, яка так само для своєї дитини шукає розв'язання проблеми. Почувши відповідь для мене, йде до реєстраційної на випередження зі мною.

Просинась уві сні від того, що боюсь проспати робочий день. Адже перевели годинник на час вперед і доведеться раніше встати. Дивлюсь на годинник, а на ньому близько 11 дня. Як же так? - не чув будильника і організм навіть не дав сигнал на пробудження? А за вікном ще темно?.. Дивлюсь крізь вікно кухні на батьківський двір і бачу, як батько намагається неприродно відчинити ворота гаража зі сторони петель. І тут "проспав"?! Видно він хотів взяти ключі з дому, але забув, дзвонив-дзвонив мені, а я не чув!? Відчиняю двері, аби сказати, що я є й з порогу вражаюсь побаченим на небі: все воно залите чорним, неймовірно грозове і сердите, видно, що вже пройшовся буревієм не раз. Проспав?.. Від груші, що стоїть майже посеред двору, лежить на асфальті поламана гілка. По радіо повідомляють, що багатьма країнами пройшовся неймовірний буревій, потрощено та понищено багато дерев та інфраструктури. А я нічого цього не чув?.. Недалеко від батька побачив його кума, який з гіркотою і притаманною йому іронією каже, що ми так приїхали, як нікуди й не зрушали з місця.

Після того, як оцінив об'єм роботи, беру жменю метизів, аби нарешті завершити розпочату справу, і в реалі дзвонить будильник! До праці! 0435'

Сон 040219 "Взяти в хороші руки"

Приходжу з кимось надвечір до батьківського дому. Двері замикані. Чую від вхідних дверей звук води: хтось купається. Стукаю. Визирає сестра і відчиняє двері. Ще чистить зуби. Жестами показує на ведмедика, що вибіг із дому. Він вже так робив раніше, тому просить зважати, аби я пильнував. Заходжу в дім, сідаю на підлогу й розумію, що окрім морської свинки, завели в хаті кота, собаку й того ведмедика. Останнього просто попросили "взяти в хороші руки", тому він тут. Сиджу і просто гладжу кожного по шерсті, відчуваючи, яка вона у них різна і по-своєму приємна на дотик. Міркую далі: колись намагались зважитись на морську свинку, а зараз, за різних обставин, он скільки тварин! 0433'

Сон 280119 "Битися головою тут!"

Ми маємо підготуватися до роботи. Взяти електровізок і під'їхати до вказаного місця праці. Робота ускладнена певною відповідальністю, де ми мусимо вміти терпеливо чекати. Готуємося, працюємо. Процес роботи зайняв більше часу. Ждемо наступних вказівок. 0145'

Сучасний дім молитви. При вході до храму над дверима повісили табличку на латині, що означало: "Битися головою тут!" Це такий прийом, щоб не пускати до храму не своїх - високих. Бо всі з одного села - низенькі. Питає мене пастор: чи маю я власні двері і табличку, щоб над нею її повісити? А мені їх мати "в облом": користуюсь чужими. 0315'

Займався театральною діяльністю і був більш виснажений перед виходом на сцену, у порівнянні з роботою електромонтажника - тоді я засинав перед виступами, спираючись на перило. 0500'

Вранці, їдучи на роботу, згадав сон. Чи був він сьогоднішній або ж вчорашній, судити важко.
Я на одній з колишніх робіт. Зустрічаю колег і цікавлюсь, як запустили нову виробничу лінію? Чи все працює без збоїв? Як - у порівнянні зі старою?

Сон 220119 "Викриття конспірологічних намірів"

Ми приїхали в ліс, ближче до дачного будинку, в якому мешкаємо. Останній раз виявили, що люди проявляють до нього інтерес, навіть є ті, які чатують у цілковитій конспірації. Ми й самі вичікуємо момент аби забрати цінні речі з нашого дому й не потрапити на очі "мисливцям". Останнє, що виявили - це сліди на снігу, розкидані навколо дому, за якими прочитувався страх зайти - порушити зачинені двері. 0149'
P.S. Сон вказав на певні нез'ясовані аспекти минулого дня. Або метафорично він обіграв один із варіантів подій, або дав певну підказку того, що відбулося.

Сон 291218 "Закінчення робочого дня"

Закінчення робочого дня. Я йду до виходу, де знаходиться побутове приміщення. Навіть довелось біля нього затриматись ще на десять хвилин, до повного завершення робочого дня: хвилина в хвилину! - так заведено. Там я маю забрати якісь речі. Після того піти до будинку навпроти, що мають два входи, піднятись на другий поверх, там перевдягнутися. Побачив слід працівників, що рухались до лівих дверей того будинку. Подумалось: а я звикло користуюсь тими, що справа. На дворі похмуро і йде дрібний дощ. Заходжу в бутовку, у першій кімнаті на столі стоять тарілки з мороженою рибою, по дві-три на кожну, частина їх вже розмерзлася, інші лежали зліпленими кавалками. Їх підготували на завтрашній день. Йду в другу кімнату, аби забрати речі. Бачу середніх розмірів кота, який невідомо з яких причин опинився в цьому домі. Приймається кимось рішення винести всю рибу на поріг з першої кімнати. На виході бачу картину: "Проти чого боролись, на те й напоролись!" - мало не біля кожної тарілки з рибою сидять коти. Хтось питає: куди ставити тарілки? Я кажу: на той же стіл, де й були! Про себе міркую, що треба було не чекати кінця дня, а підготуватися й перевдягнутися завчасно.
P.S. Котик фігурував у сні напередодні. Присутній елемент множення: коти, риба.

Сон 131018 "Земельні відносини"

Батькове обійстя. Повна реорганізація ландшафту: щось перекопане, щось досипане, якісь споруди демонтовані. Від того стало більше простору - так, що немає куди "заховатися" - ділянка стала відкритішою для озримості сусідів, і перехожих із дороги. Тієї ж миті зміна кадрів: був у дворі, а тепер виходжу з дому. У мене стан пробудження від сну, у зв'язку з тим, що приспічило вийти "по малому". Не знаю куди "притулитися" - все обійстя, як на долоні. З дверей дому з цікавості виходить син, аби спостерегти: куди пішов і що робитиму? 0347'

Сон 130918 "Нестандартні обставини"

Прийшов купити в магазині хліб. Займаю чергу, помічаю, що люди більш тепло вдягнені ніж я, по осінньому: в куртках. Вирішую купити чорний хліб і білий батон. Білий бачу, а чорний помітив у іншому відділі: при вході в магазин. Йду з цієї черги, стаю в іншу, в рази меншу. Одразу купую батон і хліб. Питаю: чи можна розрахуватися карткою? Продавець дивує відповідю: тільки за чорний хліб! Дивуюсь. Купую обидва і йду. (Образ цього магазина час від часу виринає уві сні. Насправді, знайомий в реальності ще з дитинства).

Приїхав у Житомир, багато що змінилося. Забиваю в GPRS-навігацію назву вулиці і дім, а він мене виводить бозна куди: студентський гуртожиток, кінцева зупинка автобусів, багато молоді. Як сильно все перебудовано! Наче той самий район міста, а вулиці і дім - не ті. Навіть чомусь "поперся" в той дім, що начебто є мій. Вечір, темно. Враження, що можливо все. Але піднявшись на свій поверх, виявив зовсім незнайомі мені двері. Наче подзвонив у квартиру, але одразу спохопився: навіщо? - і спустився на двір аби "забити" наново, вже латинкою, назву потрібної вулиці. Беру чи то клавіатуру чи ноутбук, схожу на дивну плату, з якої буквально йдуть дроти на монітор, але з масивними пластмасовими клавішами, по кілька штук під одну захисну оболонку. Виходить так, щоб набрати назву вулиці, всліпу маю знати наперед де і які приховані букви. 0308'

Лікарня. Разом з лікарем оглядаю знімок чоловіка з хворою чашечкою ноги. Він каже його жінці, що все дуже сильно запущено: там не одна, а дві жаби. Якби одна з них скам'яніла, то ще нічого, а там є друга: жива!Показує полюй-рентгенівський знімок коліна, в якому сидять дві жаби: одна у вигляді складеного скелету, друга - наче земляна ропуха. Цього чоловіка ведуть у лікарню, аби готувати до операції. Дивлюсь на його ходу, а він лише трохи шкутильгає. Я несу до нього кольорові олівці та фарби, змішані в одному пакеті, аби не знудився протягом всього часу. Дивлюсь уважніше на фарби в тюбиках, а вони схожі на ампули, в яких зберігають ліки. 0418'

Зупинився на відпочинок у батьківському домі. Але тепер то не зовсім звичайний дім, там є найняті господарі, чоловік старшого віку і дівчина, які за тим всім доглядають. Замешкавши там день, в розмові зачепилися: а чому б я не поприбрав у кімнатах? Все ж таки рідний дім?.. Звернув увагу, що на підлозі лежали місцями деякі килимки від баби Марії.
Пилососив велику кімнату, дивився телевізор, по якому, за сюжетом фільму, виринула тема лесбійства: чи виходити заміж?.. Якоїсь миті зупинилась мати, аби подивитися той фрагмент. Я наперед знаю її думку. 0515'

Сон 010919 "Іззовні - всередину і навспак" + давнє

Підходимо до дверей якогось приміщення, біля яких стоїть чоловік і не знає, як їх відчинити. Чуємо від нього безадресне нарікання: "як зайти всередину?" Колись він не раз тут був, але після модернізації будинку, що відбулась по ремонті, все сильно змінилось. Хтось з тих, із ким я прийшов, підійшов до тих дверей і з легкістю відчинив їх електронною карткою. Заходимо всередину, на якийсь момент розмови в мене виникає бажання подивитися з телефона чорнобілий (!) польський фільм, де зустрічаю фрагмент, як полька проходить біля кольорових (!) символів української держави, вивішених друкованим (!) плакатом на стіні. Я зупиняю той фрагмент, відгортаю на кілька кроків назад, аби показати присутнім той кадр. У дечому, та кімната з кінофільму нагадувала ту, в яку ми зайшли. Таке враження, що прокручуючи той кард наново, я потрапив у той кінофільм, в якому запитав ту польку, що вона тут робить? На що почув відповідь, з інтонацією, яка вказувала на мою обізнаність, або ж її іронію: "Шукаю МВД!" (саме так і прозвучало, не МВС).

Алея, що закінчується парком. Зробив велике горнятко кави, ходив парком - зазирав і дивився на різні явища-видовища і довго її смакував, поки не випив до останньої краплі. Якось з обширної тераси, де стояли деякі ятки, побачив дерево, яке заколихалося, розступилися галуззя і з-поміж них визирнули, наче два тарзана, чоловіки, одягнуті відповідно до образу. Найцікавіше те, що дерево було механізоване: воно як розкривалося, так і складалося до стовбура. Видовище, яке відтворює розростання дерева: спочатку з'являються грубі галуззя, потім дрібніші, ще й ще, поки не випнеться зелене листя, а насамкінець та густина галузь розступається і виринають з середини два актора, що зображують тарзанів.
У тому ж парку зустрів Мартина, який працевлаштовував мене на роботу, але пізніше звільнився, він був на вигляд якийсь інший. Запропонував мені каву, я відмовився, сказав, що щойно випив до останньої краплі. Для себе зауважив, що вона була смачнюча і якась приємно пригущена, хоча кавового осаду на дні горнятка не було. Запитав: чи правда, що створив власну фірму і пропонує роботу? Він, доволі ствердно: це непрааавда!

+ Давній сон, який повторювався в кількох варіаціях: маю човен, яким пливу по довгому озеру, як по лиману, на свою, знану тільки мені острівну місцину, де я можу побути сам. Водний шлях складався з продовгуватих прогалин поміж високого очерету, який місцями утворював лабіринт. (Колись, в юності, я мав нагоду не раз пропливати таким лиманом і бути на ставку, оброслим таким же очеретом). Потім був сон, де цю водну дорогу, аж до моєї місцини, освоїли чужі люди. Більше цей сон не снився.

+ Давній сон. Їду дорогою через знайомий міст, що проліг над річкою. Тією дорогою я проїжджав не раз. Десь сам, а десь автобусом. Біля того моста є найближча зупинка до села, до якого я сходив. Якось від тієї зупинки зійшов ближче до води, щоб подивитися на неї.

Сон 300818 "Купа рукавами всередину"

Я в дорозі з групою осіб. У автобусі присутня родина зі школярем. Завели мову про ціни: що дорожче, а що дешевше в Польщі. Ведемо розмову про конкретне місто, де ця родина мешкає, але з іншого, овіяне якоюсь релігійною містикою, пов'язаною з православ'ям. Пригадували: за скільки купували ту чи іншу річ. Наприклад, з поміж всього іншого: скільки коштує олівець. Школяр не пригадує: за скільки купували, а я кажу 29 грош. (Фрагмент з олівцем вже зустрічався в якомусь сні).
Я в туалеті з прозорими дверима, що стоїть у якомусь дворі. Хтось з місцевих того двору помічає вивернуту кофту, що валяється на землі, рукавами і написом всередину. Я питаю, що за напис? Підозрюючи, що його може й не бути. 0234'

На диванах у гостях розсілося коло моїх знайомих із різного періоду творчого життя і навчання. У реальному: вони можуть і не знати один одного, але бесіда, як у однокласників. Десь зайшла розмова: хто і як облаштував своє сімейне життя. Одна дівчина, на ім'я Вікторія, так і не вийшла заміж. Люди спробували обговорити причини. А однокласник С. вирішив сказати все "в лоб", це при тому, що бачив цю людину вперше, наголосивши на її зовнішності, із якою шанси в неї є "нульовими". Тут на захист Вікторії стала одна людина, яку я десь від старту перебив і гостро виказав власну думку: можна говорити про зовнішні риси, а мало хто скаже про внутрішні. Звертаючись до однокласника: ти, як в садочку, говориш так, наче хтось прийшов і насрав у твій горщик!.. Знаючи цю людину, вона ніколи не дозволить собі подібного. 0430'

Сон 290818 "Пора, треба їхати!"

Пробив пальцями товсту стіну з гіпсокартону, за порожнечею якої крився моноліт.

Уже поставили двоє броньованих дверей, замешкали в будинку баби Марії. Облаштувались, розклали речі. Кожен у своєму "куточку". Кухня. Щось напланував готувати, але якийсь знайомий раптово приїхав і безапеляційно мовив: "Пора, треба їхати!" Беру якісь речі і десь посовую на вікні тюль, де на підвіконні стоять невеликі вазони, до одного з яких причепилися дві голівки кактуса. Так, наче вони виросли зі самої рослини.

Сон 150818 "Ресторан-двір"

Я проходжу центральною вулицею міста, від якої ідуть завороти до внутрішніх дворів будинків. Усе на тій вулиці монументальне. Що не внутрішній двір - ресторан. Отже, виходить так, що ресторан - це не конкретні двері, а ряд парадних входів у будинку. Я заходжу то в один двір, то в другий. Почуваю себе якимсь ревізором. На одному з поворотів у двір заїждає карета, і сприймаючи це за певний знак, вирішую завітати туди, аби щось замовити поїсти. Проходжусь у глиб двору, вирішую в які двері зайти. Деякі відвідувачі сидять як у залах, так і на вулиці. Повертаюсь до початку того двору і заходжу в середину, де сідаю за один зі столиків, що біля вікна. Дивлюсь в гаманець: на скільки можу розраховувати, а він повний-повнюсінький. Сиджу і вивчаю меню. До мене ще ніхто не підходить. Я встаю і відходжу від столика. Як тут з'являється хлопець, який доставляє до моєї тарілки свою, і я розумію, що він буде моїм загадковим сусідом по столу. Помічаю, що хлопець має на спині мало виражений горб. За ним заходить до зали якийсь старший чоловік і виходить. Дивлячись на них, я розумію, що це обслуговуючий персонал. Начебто вже щось принесли "однотипне" і я можу "з чогось" починати їсти. Заводжу розмову з цим хлопцем, так і не їм - очікую решту страв.