Сон 18-211124 "Колективні танці"

З якоюсь невеликою групою пасажирів лечу в літаку. Десь відзначаю посеред цих людей свою мати. Хоча ми в небі, але до нас виходять два пілота. Один із них - мій двоюрідний брат М. (який зараз воює на фронті). Дивуюсь: чому пілоти тут?.. Схоже, що літак перебуває на автопілоті. Вони нас вітають і починається приємна з ними розмова. Чомусь усі присутні пасажири (до десятка осіб) не сидять, а стоять. Раптом літак раз-другий підтрясує і приємна розмова раптом спиняється: пілоти біжать до своєї кабіни.

181124

Приснився сон, який вирішив не записувати: доволі недопустима тема з моральної точки зору. Досі для мене залишається загадкою: чому уві сні з'являються переконання, що є неприпустимі при здоровому глузді (так би не вчинив у свідомому стані) і чому уві сні порушуються моральні норми? Апробації можливого на рівні фантазій? Може, значення образів незалежне від наповнення емоціями? 

191124

Перебуваю на якомусь святі. Бачу товариство жіночок за 50-60 років. Усі веселі та дещо огрядні. Починається музика і вони весело беруться за руки і всі починають танцювати. Таке видовище мені нагадує весілля, коли "розігріта" за столом публіка, втрачаючи скутість і комплекси, готова вже наповну йти в пляси. На моїх вустах тихо звучить слово польською мовою "wesele".

P.S. Якщо це від храпу, тоді зрозуміло звідки з'явився образ із музикою.

201124

Йду вулицею. Лише за подальшою логікою розвитку подій розумію, що це головна пішохідна вулиця рідного міста. Зустрічаю знайому С.Ш. (Г.) і пригадую, а вона мені анонсує, що зараз в театрі ляльок буде відбуватися прем'єра вистави за її сценарієм, а її чоловік є причетним до постановки. Раптом я пригадую, що цю причетність вже знав раніше, але чомусь призабув (в реалі: не знаю, як зараз, але раніше він займався обробкою граніту). Приязно ділимось привітаннями і я йду далі, по кількох кроках до театру, зазираючи у вікно, бачу якогось чоловіка, що сидить за комп'ютером, можливо, пультом. Припускаю, що це і є її чоловік, але чомусь все це мене не обходить і йду далі.

На якійсь дощечці, у вигляді перевернутої шахової дошки, намагаюсь рівно виставити якусь планку у вигляді дерев'яної лінійки, що рухається на залізних кульках, і це мені не вдається. В процесі виставляння ці кульки видають нудотний звук перекочування з місця на місце. Дружина (в реалі) штовхає мене в плече зі словами: "Досить хропіти!".

211124

Сон 080222 "Неочікувані зміни"

Дорогою заїжджаю в якесь місто, більш схоже на Коростень або Новоград-Волинський. Зупинившись автівкою десь у центрі міста, вирішую пройтись екскурсійно. Разом зі мною дружина. Якоїсь миті зустрічаю веселу групу жінок старшого віку, які нарапт нагадали знайомі обличчя. (Певна асоціація, але не буквальна, з давніми працівниками обласної юнацької бібліотеки). Упізнавши мене, вирішили заохотити долучитися до їхнього веселого та святкового (саме сьогодні) товариства. Я відмовляюсь і повертаюсь до своєї машини. Тепер я розумію, що приїхав у таке місто, в якому знаходиться лівосторонній рух, як в Англії. Питаю себе: і чому я цього не зауважив при в'їзді в місто, як ставив автівку? Тепер ходжу вулицями і ніяк не можу знайти: де ж я врешті-решт запаркував машину?

Сон 190320 "Вимушена зупинка зі знаком STOP"

Йду понад річкою з двома жінками, яких знаю за недавньою випадковістю познайомитися (таке у мене переконання). (Їхні образи мені не знайомі й не мають жодної асоціації з реальністю). Я відсторонений від їхнього діалогу, який заходить за Ю.П. (колишного колегу по роботі). Виявляється у нього розвилися стосунки з однією з них до такого, що вона вже готова вийти за нього заміж. Я ж втручаюсь у діалог і питаю: чи вона мала коли-небудь намір з ним піти на природу? Вона заперечує. Отже, ще не має глибини безпекової довіри! Наводжу для неї приклад зі свого досвіду, коли я присвятив свій вільний час вечірній прогулянці з ним над такою ж водоймою, якою нині прогулюємось. Тоді він пускав у воду кішку, аби подивитися, як вона плаває, що їй вдавалося вельми тяжко, або ж втоне... а на останок знайшов велику жабу і вийняв її із води (образ з жабою фігурував у забутому сні, образ із твариною (мишка) - у недавньому). На оповідане мною, виявилось, що наміру в неї, вийти за нього заміж, не поменшало. 0250'

Відрізаний хвіст у свіжої річкової риби. 03ХХ'

Ремонтую вдома телевізори. Один уже складаю, другий ще в ремонті. Чекаю батька, аби замінити плату (моношасі). Має сказати, яку взяти. Він приходить увечері трохи підвипившим, але бодрячком. Я питаю і показую одну з плат, він погоджується та пропонує докласти в середину цукерки з багатої але розпакованої упаковки. Бере сам пару цукерок і заїдає незначний перегар. 0410'

Закидаю кабеля. На якомусь етапі бачу, як у лотку стоїть пляшка горілки. 0500'

P.S. Сни метафорично нагадують дійсну реакцію суспільства на коронавірус.

Сон 130320 "Пухнасті емоції"

Довгоочікувана зустріч трьох батьків із синами. Звернув увагу, що татусі були з вусами. Один син також з ними. Подумки: цікаво, чий? Навіть комусь зауважив, що вони однаково красиво підстрижені. Глядачів цікавить реакція: як то сини прийдуть і як виглядатиме побачення? Насправді, все було доволі просто, трохи незвично, але без зайвих емоцій. 

Якісь два чоловіки вирішили постріляти з дивних рушниць доволі малого розміру, більше схожих на трубки розміром по 30 см. Стояли в чужій для них кімнаті і влучали в зачинені ізсередини двері. Я такому лише подивувався. Тепер між собою спілкуються дві жіночки на тему: де краще постріляти? Одна каже, що знає будинок. Перепитує у мене чи я його пригадую? Каже, що там ще збереглась з радянських часів мозаїка. Навіть спробувала пригадати частково збережений напис, але смішно прочитуваний, щось на зразок: "Нехай Бог береже царя". Половина її обсипалась, але, як на неї, якраз це є чудове для стрільбищ місце. (Асоціація цього дому з реальністю має ще одну символіку: в цьому домі знаходився гастроном, під назвою "Московський").

Знаходжусь в якомусь музеї-садибі. Велика, простора територія з меморіальним будинком, виходом в сад і водоймою. На якомусь етапі я прочищаю зливні бетоновані ринви для дощової води, яка ніяк не може знайти вихід, але врешті мені це вдається. Десь у той час до мене підходить директорка музею і у неї зістрибує з рук і опиняється у водоймі пухнаста біла мишка. Я перепитую: чи добре то для неї? Порадила звідти її забрати. Я ж пролітаючи над водою, поміж красивих рослин і водяних лілій виловив мишку назад із води. Хоча, оцінивши, що їй сподобалося пливти, зронив у воду ще раз. Остаточно підібравши, вийшов на берег. Як виявилось, від перебування у воді змерзла і почала труситися. Міркую: треба віддати і порадити добре просушити теплим феном. Зайшла розмова за якісь публікації, архіви та документи. Поміж розмови директорка похвалилась, що саме в їхньому музеї зберігся пакт Молотова-Ріббентропа.
P.S. Цікаво, що пухнасті тварини сняться кілька ночей підряд: цуцик, кіт, мишка.

Фрагмент пов'язаний із дружиною. Стою доволі близько до її обличчя. Вона ж відхиляє його убік. Я цілую в шию.

Приношу до Г.К. (Г.М.). свіжовидану збірку її поезій.
0450'

Сон 151219 "Ламкі нашарування"

На річці плавають загадкові для мене предмети. Як виявилось, це свого роду помаранчеві поплавки, за якими чоловіки спостерігають, як на віддаленій відстані ловиться риба. Поплавок припнутий з обох боків тросом, принцип роботи якого так і не зрозумів до кінця. Розповідається анекдот, який певною мірою удосконалюється анекдотичністю методу такої риболовлі. Отже, жінки вирішили "підіграти" чоловікам-рибалкам. Замість того, щоб довгий кінець троса десь ловив би їм рибу, вони його одягли на силовий карабін. Чоловіки, зачувши, що риба "на гачку", починають її до себе підтягувати, а у відповідь, жінки цих чоловіків, починають накручувати карабін на себе. Чоловіки не розуміють: перший раз трапляється така сильна риба, яка тягне їх до себе! Якби вони знали, що на другому кінці "зловили" власних жінок, направду: жінки - їх.

Завод, якісь будівельні майданчики. Основну роботу завершили. Тепер стоїмо в очікуванні нового завдання. А воно не надходить. Якийсь керівник запитує в мене англійською. Пробую йому відповісти. З трьох сказаних мною слів пригадується "slow" (повільно). На що чоловік говорить далі та переходить поодинокими словами на польську. Я ж відповідаю нею й додаю, що нам легше буде спілкуватися на ній далі.

Тепер за відсутности нового завдання, вирішив допомогти одному працівникові з обробкою металу. Процес побачив уперше в житті, тому й зацікавило. Майстер тримає металеву конструкцію, віддалено схожу на відбійник, але з двома зверху ручками. Він лише торкається того металу, який лежить на землі. Метал политий якоюсь рідиною і саме в тому місці, де має бути пройдений він наскрізь. Другий інструмент, це якась маленька паличка. Як собі уявив: два описаних інструмента на металі - це анод і катод. Майстер робить сам, намагаючись тримати обома руками. Пропоную йому власну допомогу. Він не відмовляється. Тоді ж беру більший інструмент і завдяки новій позиції спостереження, ліпше оцінюю процес обробки. Метал розлущується, наче листкове тісто, перед з'явою нового шару, який має розсипатися, метал зеленіє. Так доходимо до кінця: ділянка металу провалюється. За металом бачу якусь металеву сітку. Пробую обкришити пальцями, адже ламається доволі легко. Майстер просить цього не робити: залишити так, як є. До цього майстра приходить якась його знайома й розповідає за свою дитину, яка в школі отримала 8 балів за 10-тибальною системою. Розповідає, що чимось незадоволена. Пропоную принести питну воду, адже, яка є, задавнена.

Тепер іду до навого будмайданчика. Я його добре знаю. А тут бачу нових працівників: росіян. Щось намагаються зрозуміти в тій ділянці фундаменту, від якого відкинули трохи щебеню. Коментують, що там може бути? А я ж знаю: бачив будівництво, так би мовити: "з нуля".
P.S. Обличчя одного росіянина нагадало моє вечірнє відвідання маркету, зокрема, як бачив його на касі. Доволі характерна зовнішність. Уві сні згадав цей фрагмент з реальности, з певним внутрішнім висновком: "не відпочивати вони сюди приїхали!"

Приснилось, що увечері на мене найшов дивний спогад за одну дитину, яка була сиротою. І виникло таке стійке бажання її побачити, що постановив собі з наступного дня відвідати садочок, де її бачив. Це був хлопчик, десь років п'яти. Розумів, що час минув і шансів зустріти не залишилось, але хоча б нагадати собі про нього: може, світлина яка на стіні?.. Наступного дня приходжу в той садочок, зустрічаю якусь маму, яка прийшла забирати свою дитину. Питає в мене: ви по кого? Кажу, що мені б поспілкуватися з вихователькою, або нянею. Озираюсь по сторонах і розумію, що шанси побачити цю дитину тануть: стіни без світлин, правда, навіщо? Може, альбоми?.. Виходить вихователька, а це зовсім інша жінка, яку я знаю з тих часів. Як пояснити: імені дитини не знаю, як виглядає, описати словами? - висновок напрошується наперед: повне нерозуміння моїх намірів, що й варто було б очікувати. Насамкінець вийшла з кухні няня, яку впізнав, але тут спрацювала не просто позиція нерозуміння, хоча б її спроби, а байдужість до вирішення подібного питання: яскрава соціальна роль, згідно свого статусу.

Сон 290819 "Правильний вибір"

Кіноматографічний сон. У головній ролі В. Зеленський, який грає сім'янина-супермена.  У нього є помічник, щось на зразок Санчо Панса. Що один, що другий схильні до неймовірних вчинків. Наприклад, літати в повітрі. Сюжет настільки комбінований різними стилями, що серйозні речі постають разом із трагічними. Такі ролі більше нагадують гротеск, де з приколами та гумором робляться відповідальні речі. В кульмінації сну з'являється в міру стервозна жінка В. Зеленського з дитиною. Інші герої, ролі яких важко описати із-за тієї заплутаности сюжету, нагадали мені образи змальовані в художній книжці Ірвіна Ялома "Шопенгауер як ліки", сюжет якої почув з реального життя, переповіданий дружиною перед сном. Зокрема там фігурували дві жінки, одна з них чорнява, що була до вподоби "Санчо". Все завершується тим, що герої опиняються в лікарні, більше схожої на адміністративне приміщення. Головний герой має швидко спуститися з третього (?) поверху. Дивиться на заґратоване вікно, розганяється і, за рахунок пластичности тіла, долає залізну перешкоду. Сідають на вертоліт. В. Зеленський дивиться на "Санчо", який робить вибір: до якої жінки підійти? - в результаті чого каже: "А я очікував інший результат, а ти зробив правильний вибір!" 0050'

Сон 110619 "Невпинна тілесність"

Чоловік східної зовнішности продає на базарі кавуни. Тримає два по одному в обидвох руках, відзначає, які вони файні.

У "сестри моєї сестри" (саме так кумедно усвідомлена уві сні інформація) стався обморок, прямо посеред двору. Я був поряд, тому підхопив її і відвів у дім. Сестра каже: у неї місячні. Я ж починаю програвати в пам'яті події, як тільки-но вона зайшла у хвіртку, зовнішній вигляд одразу спонукав підступитися до неї із запитанням: чи добре? А виявилось, що тієї ж миті мав її ловити. Перед цим проходила сестра, із якою прийшов із міста, зобачивши на одязі затерту пляму - непримітну з першого погляду, що чомусь ув'язалась іншою сестрою, з думкою: місячні у них у двох, тому міг здогадатися одразу. Щось коментую, на зразок: о, ці щасливі місячні! - чим, по виразу обличчя розумію, її не вподобав.

Дім б. М., кімната-коридор. Я ж стою із якимись рідними жінками, які нещодавно прийшли з купання в лазні. Тепер приходить з неї батько (не схожий на себе в реальному житті). Перепитую в нього: чи все?! Отримавши схвальну відповідь, іду купатися і я.

До батьківського дому, на якесь свято прийшло багато дітей. Діти сидять на підлозі й дивляться телевізор. На екрані показують кадри з надмірною тілесністю. Я навіть помічаю, як все те западає їм у голови. Вони, як папужки починають все копіювати. Хтось показує мені знак, що пора все це завершувати. Як старший на цьому святі, усім голосно кажу збиратися й розходитися.

В. давно шукає дівчину... і от він її знайшов! Як на мій погляд, узагалі не приваблива. Можливо, іншому вона й пасувала б, але не В. Якось, шукаючи дивні методи загравання, вирішив він запросити її на річку. Дивлюсь і сам дивуюсь: у тихому місці, посеред води стоїть ванна, наповнена чистою і теплою водою. Він запрошує її в купальнику сісти в ту ванну, готується за нею й сам. Мене вкотре подивувала ця дівчина, хоча була засмагла чи то смуглява, що надавало її тілу краси, самі форми округлости й пишноти мене розчаровували, вкотре запитуючи себе: і що ж В. знайшов у цій дівчині? 0410'

Сон 231218 "У пошуках вдалого ракурсу"

Колись показував жінці старе місто, тепер показую донці. Проходимо тими ж вулицями. Ось вже бачу: робимо коло. Виходимо на площу, на якій я вже колись був. Проводжу екскурсію. Розповідаю про знайому мені архітектуру. Шукаю ракурси для фото. Підходжу ближче, відходжу... і все ніяк не можу виділити бажане. Складність полягає в тому, що в глибині площі стоїть великий храм, по центру - менший храм, який наче виконує функцію музею, біля якого є два пам'ятника: святому, можливо, духівникові та сфінксу з виразно вимальованими в біле очима з чорними цятками. Сфінкс був менших розмірів за "святого". Як не обирав ракурс: храм удалині та пам'ятник чоловікові з простягнутою рукою і витягнутим уперед пальцем, - ніяк не вдавалося уникнути того сфінкса, що щораз був "не в тему": псував бажаний кадр.
Потрапляємо на наукову конференцію, де обговорюється питання переносу того сфінкса, який давно псує овид площі. Якась жіночка бере слово й каже, що по документах він не був введений ув експлуатацію. Наче він є, а по документах - немає! Хоча вже всім уже в'ївся в очі, його треба грамотно кудись перенести, тому вирішили, що по документах він пройде, як

Напівслон!!!

Я ходжу по залу, де проходить та конференція, і шукаю ракурс для фотознімування. З'являються противники переносу. Тут якісь жінки починають "чубитися" між собою, а я ловлю кадр за кадром, намагаючись передбачити їхні дії.
P.S. У сні присутні деякі елементи з переглянутого на ніч мультфільму "Секрети домашніх тварин", зокрема очі песика, подібного до кота, перейняті в мій сон для "сфінкса".

Сон 211218 "Гнізда в гущі винолозу"

Приміщення якоїсь лікарні. (Таке враження, що в якомусь сні я там був, але заходив усередину з іншого боку). Перехід, де видно за вікном внутрішній двір із виходом на вулицю. Дві жіночки питають в мене, як вийти, я показую за вікно на той дворик. У внутрішніх переходах того будинку, як для новачка, дійсно легко заблукати. Вони дякують і йдуть. Піднімаюсь сходоми аж до самого верху. Там дві працівниці закладу збирають виноград з лози, яка обплела ґратовані елементи перил, які, для захисту, йшли на верхньому поверсі до самої стелі. Я заліз на ту конструкцію і почав допомагати їм у роботі. Виноград ширився на дах, в якому я впізнав гараж батьківського подвір'я із льохом, на якому він ріс. (Цей фрагмент нагадує деякі давні сни, пов'язані із розлогим виноградом на цьому льосі). Збираючи виноград далі і обійшовши його мало не з усіх сторін, запримітив ув одному місці багато гнізд, які йшли вряд, утворюючи напівколо. З якогось гнізда визирнула голомоза голівка маленького пташеняти. Тієї ж миті зрозумів: чому так багато горобців сідає в гущі того винолозу.
P.S. Сон доволі приємний, з двома нагадуваннями про давні сновидіння, моментами несподіваний, зокрема лікарня, вчинок лізти на висоту та збирати виноград, скупчення гнізд.

Сон 250318

Я в одному українському селі, де існує місцевий релігійний культ. Жреці культу - маленькі жіночки. На їх зріст можна було б сказати карлики, але це не так. Видно, що оберігачами (охоронцями) культу є родина таких жіночок, що складається з бабусі, матері, доньки, можливо, й інших членів такого роду. Чоловіків, що мають стосунок до них, як і немає. Саме цього дня, раз у рік, проходить по селу обряд - хода. На чолі цієї ходи - ці маленькі жіночки. Я на цей обряд дивлюсь зі сторони. Ці маленькі жіночки несуть у руках щось на зразок хліба, над головами майорять хоругви, одягнені в біле, можливо, щось на одязі вишите в пастельних тонах. Як не дивно, але я в цьому селі невипадково - я також належу до оберігачів (охоронців) цього культу. Чим саме визначена моя приналежність до нього? - важко уявити, лише знаю про потаємне місце - сховок, де знаходяться важливі папери, належні до цієї місцевої релігії. Це все при тому, що я не з цього села і все для мене нове. До оберігачів цього культу належить висока жіночка середнього віку, яка, так само, як і я - приїхала в це село і немає прямого стосунку до нього, окрім відання про місце сховку і, якимось ще чином, приналежність до жреців культу. Про це мені ніхто не каже, наче я знаю про ці речі само собою, як даність. Ця приїжджа жіночка пропонує мені перевірити сховок. Ми йдемо в будинок до знайомої мені бабці Вікторії Д. Цей сховок знаходиться під ліжко-диваном, який стоїть під вікном (справа над ліжком), головою у куток. Відсунувши ліжко вліво, ми досягаємо сховку, що замаскований під паркетними дошками. Віднявши шматок паркетного блоку, ми бачимо цей сховок. У ньому лежать різні книги, збірки знайомих мені авторів, навіть впізнаю такі, що я свого часу видавав особисто... Книги лежали зліва, а справа були саме ті папери, що приналежні до культу. Приїжджа жіночка попросила на них подивитися і виявила, що якихось паперів немає. Поміркувавши, прийшли до висновку, що їх взяли для проведення сьогоднішнього обряду і те, що жреці культу несли в процесії ходи в руках - і є тими паперами.

P.S. Таке відчуття, що цей сон - продовження аналогічного обряду, що снився в минулому... Мотиви села, хатинок, дворів, дороги в центрі села, споглядання зі сторони певної ходи, маленькі жіночки... - мені знайомі як уривки давніх снів, хоча в реальному житті подібну історію навмисно б не придумав. Певні елементи міг би відокремити, як узяте з реальності, за певною асоціативною впізнаваністю, як і багато що взаємопроникне за образами в цьому житті. Ще, міркуючи у сні, я зрозумів певну обставину: з усіх охоронців культу - я єдиний чоловік.