Сон 220925 "На півдорозі"

Якби суботній день, адже присутнє знайоме відчуття, коли не всі виходять на роботу. Начебто всі зібралися до роботи в конкретному місці, але як тільки-но сіли в службовий автобус (незвичний образ, в реалі - звичні авта) колеги поляки почали проситися, аби їх висадили то на одній, то на іншій зупинці, кожен біля свого дому. Так, поки виїхали з міста, фактично стали малою екіпою. Приїжджаємо якби на дачу (таке переконання, що вона моя (по факту не маю дачі), та й не зовсім схожа, хоча б на батьківську, радше це замок - асоціація з побаченого в цьому році у Франції), але не так працювати, як відпочити, можливо, , щось трохи поробити. Найбільш характерною рисою такої "дачі" був великий довгий став культурно оббетонований праворуч від дому. Хтось емоційно зауважує, якби на полотні картини чи на гербі, що це не просто птах/птахи, а папужка/папужки (конкретика розмита). Приходжу на кухню, і як у будь-якому будинку, в якому довго не з'являються господарі, щось залишилось на столі таке, що теоретично могло ще лежати, а це була тарілка яблук. Починаю їх розглядати і розумію, що вони підгнилі.

Сни 25-270124 "Рух з обмеженого простору"

Приїхали "великою родиною" у дві машини до великого білого храму (конкретики, хто саме, з числа другої машини - немає, який храм - так само). Я поводжу себе так, наче все тут знаю. Зокрема скеровую і показую приклад, де краще припаркуватися. Паркуюсь. Вже маю намір іти, але варіант паркування мені не подобається, адже поставив авто навпроти дерева. Зараз ранок і багато вільних місць, а вдень тут буде все інакше: зайнято численним транспортом. Якщо заблокують мою машину, звідси не виїду! Прошу дати мені ще трохи часу, аби визначитися: де буде краще? Паркінг біля храму стихійний. Можна зрозуміти: де були місця? - за слідами на землі. Начебто визначився, але з'явилась просторова уява, що посеред великих різнорідних об'єктів поряд, вигляд моєї машини напочаток буде доволі непереконливим і самотнім.

25.01.24

Після відчутної праці з порядкуванням на землі: очищенням рову від заростей і намитої землі на бетонах (об'єм та навантаження не конкретизоване, просто залишкове відчуття безперервної праці), обходжу місце проробленої роботи: організований дренаж, що нагадує вузьку дорогу у формі півкола, яка окреслює по краю дачні ділянки, але на так, як в Україні, а в Польщі - "ogrody działkowe", більш для відпочинку, а не фізичної праці. Фіксуюсь на тому, що лише зараз маю можливість зупинитись і подивитися, як там у людей: зиркнувши то за одну огорожу, то за другу...

26.01.24

Їду, як пасажир, у цілковито переповненому автобусі. Коли приходить час вийти на своїй зупинці, не можу це фізично зробити, наскільки щільно виявився утисненим між людьми. Пробую дістатись виходу, аби вийти на наступній зупинці. Далі бачу цю дорогу у вигляді колії, якби їхав вже не автобусом, а потягом. Тепер я вже йду, знаючи, що за мною всі ті, з ким їхав. І тут сам рух вперед виглядає не так, щоб всі йдуть по стежці шириною з метр, де, насамперед мені під ноги викидають охолоджуватися відпрацьований кокс. (Віддалена асоціація з реальністю: два місяці, як працюю на будівництві одного з блоків діючої коксовні). Не спиняючись, міркую, як ступати на голі ділянки землі, де ще не лежать гарячі порохи коксу, і йти далі, ведучи за собою "подорожуючих разом".

27.01.24

P.S. Ці дні сидів удома з грипом.

Сон 201221 "Прикра та несправедлива ситуація"

Неодноразово переїжджаю по справах з міста на дачу, з дачі в місто якоюсь дивною машиною. Разом зі мною якісь колеги. Вирішую, як на мене, доволі стратегічні завдання. Дивним виглядає те, що дача не є добудованою: лише цокольний поверх і вполовину поверх викладений цеглою. Знаю, що дача не є моєю - це лише умовне місце для збереження певних предметів, зокрема ключів. Тримав тут одну в'язку. Чомусь вирішив її перекласти: знайти краще місце між кладкою.

Зажувало в магнітофоні аудіокасетну плівку, дивуюсь довжині отриманої шкоди. Припускаю, що вже не відтворю деякі пісні з улюбленого давнього збірника українських пісень. 

P.S. Може бути навіяне переглядом дружиною в Ютубі перед сном пісень на тему свята св. Миколая, зокрема відомої пісні Тараса Чубая.

(Денний сон).

Беру участь у міжнародній екологічній  конференції, але з натяком на вирішення проблем із COVID-19. З'являюсь разом із якоюсь незвичайно-відомою жінкою-науковцем. На організації початку засідання беруться всіх розсаджувати на місця. Лідерів країн у перших рядах, а науковців-медиків в останніх. Мене просять присісти з першими, а жінку, з якою приїхав, ведуть до других. Якось про себе, чи вже вголос із кимось висловлюю невдоволення, можливо, готую його подумки перед виступом: як же так, наукова конференція присвячена проблемам медицини та довкілля, а люди, які мають приймати стратегічні рішення в галузі здоров'я сидять на задніх рядах?..

Сон 061221 "Організація та впорядкування"

З колегами укладаю кабеля в широкий лоток. Знаю, що об'єкт знаходиться біля аеропорту. (Теми "лотка" і "аеропорту" повторювані кілька ночей). 0250' Сон 301121

Опиняюсь у якійсь заміській хаті, більше схожій на дачу за призначенням. Приїжджаю не сам (конкретика відсутня, але знаю, що близькі родичі, двійко осіб точно). Хтось залишається прибирати в хаті, а хтось робить прогулянку околицями, зокрема лісом. (Як глядач, я бачу два сюжети для кожних героїв паралельно, як у кіно). Займаюсь хатніми справами: мию посуд, перу (ставлю до пральної машинки), прибираю, організовую щось на городі, варю їсти, міркую над хатнім облаштуванням. Відзначаю, що є світліші кімнати та темні - без вікон. Міркую, як би їх на майбутнє освітити додатковим сяйвом. Сюжет із подорожжю околицями менш насичений подіями. Зокрема фігурують вулички, вихід до лісу, ліс, гриби, поворот додому. На якомусь етапі виникають гості, давні батькові знайомі, зокрема Є.К. (у батьків із його родиною спільна дача на два входи, але на одній території). Ця людина викликає якусь неприязнь і я роблю якісь показово якісні речі для себе, тим самим викликаючи роздратування в нього, адже зачіпає його інтереси. Десь іде жалітися на мене моїм батькам. Мене це не обходить. Тепер повертаються додому ті, що були в подорожі околицями, якісь нові гості. Вже на цей час відбулося багато змін. Прошу оцінити, наскільки стало краще. Запрошую в дім до столу. 0400'

Сон 080320 "Спішно / Недоспіху"

Донька років п'яти (суттєва різниця з реальністю). Я з дружиною і донькою відпочиваємо-працюємо десь на дачі, яка виражена великою територією на трьох господарів. У нас одна споруда, у них - в другому кінці садиби - дві інші. Десь у роботі обмінюємося своїми речами. Так одного разу вони позичили дитині жовтий халат, для мене - шпательок, ще якісь речі. Другим разом (фрагментом сну), вже була осінь, а я доньку покупав удома і дав їй згаданий халат. Вона мала витертись і так трохи проходити. Заношу до "сусідів" шпательок, а за мною вибігає на город донька. Дякую одній з господинь, а вона зауважує, що халат, що на дитині, її. Вибачаюсь і кажу, що є й інші речі. Дитина неправильно розуміє наш діалог і хоче вже скинути позичене: відкидає капюшон, а я дивлюсь: голова після купання - не висушена, на косах висять мало не цілі краплі, а на дворі - осінь. Пробую акуратно насварити, що в результаті може простудити голову, протягне шию, і вони будуть боліти. Дитина ображається і на сказане хоче вже плакати. "Сусідка" бачить сцену і додає, що "повертати речі недоспіху". 0200'

Фрагмент: У терміновому порядку надсилаю у Вайбері дві вакансії для дружини, які (в реальному житті, перед сном) зберіг у чернетці.

Сон 010220 "Оголені ребра"

Зустрічаю знайому, яка працює в газеті, до якої і я мав колись професійну причетність. Нагадує мені давню обіцянку: познайомити врешті-решт з батьком, аби він зміг їй відремонтувати телевізор. Він якраз був недалеко від нас. Дивлюсь на нього, а його груди не мають шкіри і будь-яких м'язів: голі кістки, які час від часу зрушуються так, що йому доводиться їх поправляти. Дивлячись на нього, вже не дивуюсь, адже в такому стані бачив попереднього разу. (Переконання пов'язане з тим, що цей образ вже фігурував у якомусь сні). Підводжу до батька знайому. На тому етапі вона перепитує, чи добре, з огляду на його стан? Я ж заспокоюю і знайомлю: "Це колишня колега, з якою працював у газеті "Житомирщина". Просить, аби ти відремонтував їй телевізор!" Вона ж пробує додати до сказаного своє прізвище, аби я міг належно її представити: "Вахнюк" (?)... Я ж додаю: "Ірина", навіть не намагаючись пригадати по-батькові. В процесі представлення ловлю на її обличчі певну образу: як же так забути, як її звати? А ще колишні колеги?.. Батько відкашлюється, від того зміщуються "ребра", які більше бачу у вертикальному положенні, аніж звично, за анатомією. Поправляє трохи їхнє положення і уточнює адресу, куди прийти.

Їду на батьківську дачу разом із бабою Дусею та дідом Григорієм. Начебто з нами ще була тітка - їхня донька. По дорозі в транспорті незнайомий мені чоловік питає у присутніх: чи знаємо ми, де знаходиться вулиця Райова? Слухаючи, вирішую допомогти: зійдете разом зі мною, я на цій вулиці мешкаю. Але трохи постоявши й поміркувавши, згадав, що вулиця-то зветься "Кринична"! Але такий був до цього внутрішньо переконливий, що навіть уявив його земельну ділянку. Перепросив у нього й пояснив, що помилився. Приїжджаємо на місце і опиняємось біля будинку. Баба Дуся поводиться так, наче щось принесла і готова вже йти назад. Я ж кажу: хіба ви не хочете побачити хату? Там же так багато ваших речей? Відчиняю, і з порогу відчутно, як повіяв холод. Заходимо в першу кімнату, а там гарна обстановка, повністю організована зі старих дерев'яних меблів. Все свого часу належно нами (мною і дружиною) було збережено та доглянуто. Бачу певне зачудування на обличчі бабусі. Показую, що меблі навіть були полаковані, так гарно виглядають. Заходимо в другу кімнату, а там так само з меблями все добре, єдине що стіна почала серйозно промокати, так, що вода (конденсат?), хоч і небагато, почала просочуватися крізь стіни з переходом на стелю. Хтось каже, що в хаті потрібно жити, або підтримувати хоча б плюсову температуру. Я ж знаю, якщо нагріти хату зараз, її це не врятує. Цікаво й те, що постфактум зрозумів, що дім взагалі не схожий на знайому мені дачу, а нагадує "времянку", яка лише на одну кімнату. 0230'

Я з поляком знаходимось у літаку. Ремонтуємо електриктричну частину. Я ж у якості помічника. Міркую собі про інвестиційний клімат у Польщі. Зокрема про тих, хто по роду дяльности мусить стикатися з польською мовою. Зокрема і про Трампа, який часто висловлює підтримку Польщі. Англомовним або ж німецькомовним, коли чують польську, може прийти така думка: як же вони всі між собою розуміються, це ж безперервний шепіт і дзижчання? 0500'

Сон 220119 "Викриття конспірологічних намірів"

Ми приїхали в ліс, ближче до дачного будинку, в якому мешкаємо. Останній раз виявили, що люди проявляють до нього інтерес, навіть є ті, які чатують у цілковитій конспірації. Ми й самі вичікуємо момент аби забрати цінні речі з нашого дому й не потрапити на очі "мисливцям". Останнє, що виявили - це сліди на снігу, розкидані навколо дому, за якими прочитувався страх зайти - порушити зачинені двері. 0149'
P.S. Сон вказав на певні нез'ясовані аспекти минулого дня. Або метафорично він обіграв один із варіантів подій, або дав певну підказку того, що відбулося.

Сон 051218 "Приводжу все до ладу, намагаюсь зрозуміти: скільки ще треба буде чекати?"

Дачний будинок. Я разом із сином у кімнаті сховався під вікном, що біля дверей, і скручуємо якусь дивну "штору" в рулон. Все робимо акуратно і на повному серйозі. Син розповідає про школу і тамтешні обіди. Зовні цього дому є люди, які, як я відчуваю, налаштовані проти нас "вороже". Вони слідкують щомиті, зокрема за тим, що ми робимо. Найвиразніше для них спостерігати за тим вікном де ми сидимо: вираховувати наші наміри за порухами тіней і фіранки. 0200'

Піднімався на телевізійну вишку через приміщення. Як альтернатива: був ще один вхід нагору - зовнішній, але ним не користувались. Там мали встановити електролічильник. Існували великі вимоги до одягу. Треба обов'язково там працювати у спеціальних бутах. Тому, коли було вирішено, що "я не підніматимусь", ще від початку роботи позичив їх колезі, а згодом і самому стало цікаво: як там? Піднімаюсь "внутрішніми" сходами: спочатку по вертикальній драбині (руки-ноги), а з наступного прольоту звичним ходом - ногами. Обладнання і все до чого я торкався, було новюсіньким: перила фарбовані в свіжосинє, сходи - незатерті. На горі в приміщенні знайшов своїх колег. Директор з моєї колишньої фірми (як у реалі), в образі робітника, попросив не входити, вказавши на нерівну підлогу. Без його попередження бачу ті загострені технологічні відступи, на яких, без спеціальних бут, можна прохромити наскрізь ступні ніг. Подивився на те все і пішов. 0536'

За пару днів до виїзду дивлюсь рейси на потяг. Відзначаю собі в пам'яті час, коли мені треба буде виїхати. У відповідний день їду на залізничний вокзал. Приїжджаю і купую квиток на найближчий рейс: виїзд десь о 10-й годині вечора. Приходжу на перон і намагають надати нормального вигляду чорній торбі, що розсоталась від гори довгою плутаною стрічкою, яку закручував вітер у різні боки. Поки пораюсь і приводжу все до ладу, намагаюсь зрозуміти: скільки ще треба буде чекати? Начебто так планувалось, що мусив би виїхати десь у скорому часі? Дивлюсь на годинник: десь за півгодини шоста. Пригадую: що потяг, який мені був потрібний, відправляється о 5:35 год - час, на який "не встиг" на пару хвилин, той час, коли возився з торбою, а він, логічно, що стояв тут на пероні?!

Сон 241118 "Порцеляновий гном"

Дачна ділянка, на якій росте молоде дерево. Минув сезон, як його посадили, а виявилось, що так і не прижився: більшою частиною обсох, лише верхівка видавалась живою. Так, як листя на ньому облетіло, спробував уявити, як ростиме маківкою далі. Хтось збоку, із ким оглядали дерево, каже, що його варто зрізати під пеньок, адже корінь живий і навесні ростиме по-новому. Кажу у відповідь, що ми залишимо те, що має живі бруньки, а саме верх, а більшість галузок, що йдуть нижче і по краях ми обітнемо. Так він ростиме далі. Уявив крону цього дерева у вигляді розлогої "шапочки".
Сідаю в машину з тим, із ким я був біля дерева. За водія чоловік кавказької національності. Заїжджаємо в магазин. На якомусь етапі розмови із продавцем профігурувало польське слово "policzki". Намагався згадати переклад, навіть поліз у "гугл-трансліт", але виникла складність із очікуваним результатом - на білому полі так і не спливла відповідь. (Цікаво те, що по пробудженню, я одразу згадав переклад цього слова: "щоки"). Так, як ми заїхали в магазин по продукти, було дивно спостерігати, як наш водій із характерними рисами кавказця, почав придивлятися до товарів, які в магазині стояли як для асортименту. Підійшла продавець-консультант і запитала в нього: чи потребує він поради в пошуку бажаного товару? На що він із характерним йому спокоєм лише повів вусами і без зайвини відповів, що шукає подарунок. А який? - не ясно! Шукав неспішно та мовчки - так, як вивчають товар і не знають, що саме обрати. Й раптом виймає якусь порцеляну, я навіть подумав, що це якась ваза на диво видовженої форми. А виявилось, що це гном, мало не метрового зросту, більшою половиною якого була багряна шапочка звуженої форми. По очах було видно, що він знайшов те, що шукав. Хоча для нас його вибір видався незрозумілим. Придивляюсь до "подарунка" уважніше й зауважую, що на одязі гнома трішина, яка співпадає зі складкою одягу на ньому. Він дивиться, проводить пальцем. Я подумав, що поставить і шукатиме щось інше, а він так впевнено, що все окей і йде до каси.
Виїжджаємо машиною заднім ходом із маленького двору. Треба виїхати так, аби оминути перешкоду у вигляді каменя. Пропоную водієві випустити мене з машини і його направити.
Образ цієї машини у дворі перенісся на поле, на якому стояв свіжий кінь, повний сил до роботи (Саме "свіжий" - середніх літ і не запаханий). (Зміна кадрів). Бачу цього ж коня старим і безнадійним.
P.S. Останній фрагмент сну скорше навіяний  фінальними сценами з фільму "Марлі та я", де в образі старої собаки мені уприявнився кінь.

Сон 131118 "От, що значить молодий"

Я просинаюсь десь в обідній час на своїй дачі. (Сприйняття "своєї" тільки уві сні. Жодних асоціацій і прив'язок до реального).
Йду на іншу дачну ділянку, де за окремою акуратною огорожею, під відкритим небом стоїть накритий стіл, біля нього збираються люди. Починається дощ. Думаю повернутися додому. Присів за стіл, а за ним сидить батько, біля нього його кум. Батько надкушує огірок і дає мені, роз'яснюючи: "от, що значить молодий" - свіжозірваний. Замість слова "молодий", звучить якась його видозміна, яка не пригадується, щось на зразок: "молодяне", "молодійне", "молодняве".  Якісь приємні але незнайомі люди заходять до цього ж столу. Із запізненням ловлю себе на тому, що ніякого дощу немає. За мить виявляється, що я чи вони щось забули взяти з дому до цього столу, на зразок індивідуального столового прибору. 0516'

Сон 041118 "Підготовка до виходу"

Літо. Наче дачна ділянка з виходом на лоно природи. Чую наступну думку: надовго "зависли" на одному місці! Вирішено: їхати! До шостої вечора маємо вирушити. Я знімаю рештки своїх речей з найвищої шнурівки, що йдуть у ряд одна над одною, зокрема шкарпетки, припнуті поокремо на прищіпки. Терміново покидаємо територію. Всі їдуть, залишається мені сісти в останню машину. Виходжу з дому, в якому оперативно, з механічним шурхотом, замикаються на автоматі вікна і двері. Прямо з моїм виходом із дому, чиниться остаточний шум вхідних дверей. 0419'
P.S. Фрагмент з автоматичним замиканням вікон і дверей, навіяний уривком з фільму, переглянутого на ніч.

Готуємось до якогось виступу. Маємо вийти на сцену в образі "дракул". Не до кінця ясна моя роль, але на чиєсь прохання я зголосився побути в такій ролі. Окрім мене, ще дві особи мали бути в такому ж образі. Ми стоїмо в якійсь кімнаті - це навіть не гримерна абощо - і одягаємо відповідний одяг, який був пошитий спеціально під кожного. Одягнули все, мені залишилось взути довгі бути з дивними фігурними каблуками, які зобачив у колег по ролі, а свої ще не знав, де лежать.

Сон 180518 "На черзі - крокодил"

Дача на лоні природи. Два сусіди між собою спілкуються про здачу металобрухту. Про те, що ціна на метал зросла в рази. Пригадали до трагедійності смішне прагнення по війні ходити по полю і за безцінь збирати рештки металу від мін. Іноді така ціна могла коштувати життя. З тією ж розмовою вони мене поінформували, що привезли для мене дві  труби. Я виходжу з дому на вулицю і бачу їх припіднятими до ґанку, що має поворотний вхід до дому, з висотою більше метра. Найбільше мене вразив зовнішній вигляд тих труб, зроблених з певного поєднання: з середини - металопластику, іззовні - дерева зі справжньою грубою корою. Мене навіть охопив сумнів у надійності тих труб, на що ті ж хлопці, як незалежні експерти, бо наче не мали від того матеріального зиску, сказали, що це зараз не просто тренд, а насправді вони є дуже надійними. Я мав поряд пару дошок, що так само мали кору і вже від часу і зовнішнього впливу, почали осипатися. Я подумав, як то мені організувати й ефективно їх укласти в землю? І кого попросити на допомогу? Десь у розмові з цими хлопцями, ще до початку теми за метал на полі, я почув від них про свого сусіда, який поститься вже більше місяця. Ті повідали мені, що обличчя в нього, як глина. На що, підчас тієї розмови, я сильно не звернув увагу. Ще на початку, коли я вийшов на ґанок, я побачив його дружину з білою бородою, вже пізніше - його. Так само бородатого, і на мій подив з неприродно темним обличчям: темно-сірого кольору. Про себе я згадав, як він починав поститися, і від того в нього вже було кілька критичних випадків, коли до нього вже приїжджала швидка допомога, а він як виявляється до постить "до останнього", не покидаючи цього навіть після тих приступів. Я пригадав, яким він був свіжим на лице ще не так давно, і на зрізі вражень зрозумів очевидне: такою своєю "політикою" до власного організму він скоро ляже в землю. Найбільше мене подивувало надзвичайно спокійне ставлення його дружини. До якого "кінця" вона його підтримує?.. Якось відаю, що їхні погляди на світ пов'язані з певною релігійною практикою, яка пов'язана з язичництвом.
Згадалось, що цей сон має початок, який мені снився раніше, коли ще цей сусід був на вигляд "свіжий", насправді молодим по роках, і це було видно, навіть під його бородою, не таким, як зараз. Тоді ж снилося, що він мав сердечні приступи і до нього приїжджала допомога. Але найбільше мене дивувало, як і в цьому сні: суцільний спокій його дружини. 0339'

Я з однієї сторони невеликого озера, машина, яка їде до нього з іншого. Я дивлюсь, як ця машина заїжджає в воду. Спочатку заходить у неї, торкаючись дна колесами, далі перепливає на ту сторону з якої стою я. У мене на початку виникла думка: чи перепливе? Перепливла! За певний час у цю воду з розгону забігає чоловік, який, як я знаю свого часу боявся крокодилів, а в ції воді якраз один і живе. Цей страх з'явився після того, як дуже давно інший крокодил вкусив його. Після чого він вирішив змагатися у силі з ними. І от він у воді, занурився і вийшов з неї, визираючи і головою і руками крізь роздерту пащу архозавра. Якесь незвичне поєднання людини і крокодила.

Нас п'ятеро. Хтось розповідає, як ми маємо лягати, чи то до виконання певної праці, чи варіант того, аби виспатися, важко второпати, хоча уві сні, завдання було логічним: рівним штабелем один над одним, лицем догори. Мені сказано лягти передостаннім. Отже, я вийшов другим зверху.
Та ж людина зауважує на кота, який хотів би сходити до своєї металевої миски, схожої на велику консервну банку, що слугувала за туалет, та в неї не насипали пісок. Я бачу, як кіт крутиться і не знає що робити. Хтось інший зауважує на тому, а я кажу, що все окей: тільки недавно висипали пісок, треба насипати. А сам про себе думаю, що висипали реально давно, і природу котячого хотіння сходити саме туди, куди привчили - не обдуриш. 0514'