Сон 231121 "Ворожі постріли"

Іду від однієї школи до другої. Маю певний благородний намір. Місцина, як і самі школи - незнайомі (жодних асоціацій з реальністю). Наблизившись до другої школи, помічаю біля неї певне пожвавлення людей. Сама школа нагадує якийсь старовинний маєток світлого кольору, але в суворих формах, на три поверхи. Перед нею простягається відкрита простора територія, схожа на плац. Ще не встигли наблизитися до споруди (зі мною виявилась ще якась людина), як уже здалека ті люди, які знаходились біля школи, починають від нас оборонятися. Помічаю в їхніх руках якісь рушниці. Одразу чую постріли і бачу, як щось починає летіти в нашу сторону. Ми ховаємось за якісь бетоновані конституції. Тепер помічаю, що летять і падають біля нас дрібні кавалки сірого металевого дроту нерівної форми, розмірами в 2-3 см. (Гра слів: дробу дріт, дроту дріб). Раптом у мене прокидається дивна реакція: я починаю плакати і жалітися так, наче ті люди мало не чують мене тут: "Чому ви в мене стріляєте? Я ж Людина! (Я така ж Людина, як і Ви!..) Хіба я заслужив, щоб мене ненавиділи?.." (На серці таке відчуття несправедливости і мало знайомого оціночного судження, щось на зразок "відсутніх спроб порозуміння". Плачу і сам собі (уві сні) дивуюсь такому внутрішньому стану та власній реакції на події - на тому просинаюсь, але спокійно, без подібних емоцій у реалі).

Сон 221121 "У колі родичів"

Вертаюсь додому десь із Києва. Там брав участь у якомусь літературному заході. Тепер маю завітати в гості, але конкретика відсутня, наче приходжу додому, а місце мало знайоме. Чомусь присутні асоціації з родичами, родини Ц. Зустрічаю в кімнаті інших родичів: двоюрідних брата і сестру (І., Ж.). Сидять разом на дивані, привітні. Я здивований їх побачити. Від останньої зустрічі минуло стільки часу! Дивлюсь на дв. сестру, а вона й на себе не схожа: розповніла як лицем, так і тілом. Хоча не схожа, але переконаний, що це вона. Починаю спілкуватися...

Сон 161121 "Ручка"

Цілий сюжет, в якому головною героїнею є дівчина. Запам'ятався лише фрагмент. Тікаючи від небезпеки, потрапляє в приміщення, в якому сидить у ванній чоловік, обернутий від неї і маше перед собою рукою створюючи віяло. У нього щось із сприйняттям реальности: видно природне або штучне порушення мозкової діяльности. Раз маше рукою, а в нього маленька долонька і пальці. Співставляє з другою рукою. Знову маше, а тепер у нього тоненькі видовжені пальці, а їх більше п'яти... Так і сидів, махаючи перед очима рукою.

Другий фрагмент сну співобразний з попереднім.
Стою перед дверима і тривалий час займаюсь вивченням роботи дверної ручки. Щось не все так просто. Це не просто ускладнений замок, який варто розібрати, аби зрозуміти його "секрет". "Зависаючи" на тому, так і проснувся.

Сон 151121 "Давнє і незмінне"

Маю нагоду вивчати древні поховання у часи фараонів. Проявляю до того якийсь своєрідний інтерес, змішаний з самоініціативою. (Подібний сюжет вже знайомий з якогось попереднього сну. Тоді сама процедура була більш прискіпливою і терплячою до вивчення деталей). Поховання знаходиться напочатку в маленькій кімнаті. Воно приховує від нас потаємний вхід, куди як першого разу, так і зараз ще не проник. Кожен крок сповнений небезпеки, адже від давніх часів такі поховання могли вберегати від мародерства. На відміну від попереднього разу, доторкнувся такої частини речей, яка змусила просунутися гробниці так, аби показати шлях до потаємного входу, яка знаходиться за скринею-саркофагом. Це поховання, на відміну від попереднього бідніше. Серед предметів: згадана скриня, маска, якась поличка для дрібніших предметів, дерев'яні "ставні" до подальшого проходу, металевий щит. 0200'

На обійсті баби Дусі. Так, наче маємо колоти свиню, а під ногами "болото". Б.Д. пропонує мені перевзутися й одразу йде шукати змінне взуття. Знайшла шкіряний чобіт, який міг би підійти, а пари немає. Шукає другу - а знаходить якийсь плетений лапоть, і теж без пари. І що не чобіт, якісь спогади, як колись хтось їх носив, а вони могли б ще послужити. Хтось зі спини підтакує, і мені видається у вимові шльонський діалект. Про себе щоразу дивуюсь. В результаті показую, що ці два різних чобота не вдягатиму. Зі мною погоджуються. 0530'

Сон 141121 "Невизначеність"

Приїжджаю до приватного будинку, власники якого здають його в оренду для робітників. Знаю, що одразу за моїм візитом мають приїхати працівники фірми, на яку працюю і я. Маю залагодити усі питання з поселенням. Пам'ятаю, що колись давно тут був, отож відтоді не має сильно все помінятися. Ось здалка бачу господарку, яка щойно приїхала додому. Обличчя знайоме, хоча занадто чорняве. (Як із будинком, так із хазяйкою: видно, що спогад відсилає мене до забутого сну). Дає зрозуміти, що можна жити, але все одно чомусь не все мені ясно. Знаю, що мають приїхати дві машини. Міркую: де вони мають стати? За рогом будинку помічаю машину, в якій за кермом сидить тітка Н. (в реалі померла). Чомусь уник контакту з нею, пішов у зворотній бік - звідки прийшов. Міркую на тему поселення хлопців. Тепер захотілось сходити в туалет по-серйозному, сам він на дворі. Заходжу в нього, а там не прибрано, так, що нема аж де ступити, але примощуюсь і стаю. За раз щось не виходить і я до нього в скорому часі повертаюсь, а біля нього на дворі бігають кури і весь час прагнуть у нього залізти. Заходжу в той туалет вдруге, примикаю двері, а щілина все ж таки залишається, примощуюсь, а кури раптом вламуються всі покотом так, що заповнюють весь простір, так що на початку відчуваю їх всіх на своїй спині. Я вже наперед уявляю, яким заляпаним звідти вийду. Одразу з ними і вивалюю на двір. 0220'

Пішли в ліс щось збирати, а по дорозі бачу гриби: білого на міцній ніжці, підберезовика, ще якісь... Зриваю, адже ножа з собою немає. Питаю: а гриби збиратимемо? Від їхнього виду: яке ні? - тільки "так"!

(Видно, в продовження попереднього уривку сну). Гуляємо лісом, наче це туристично-пригодницька подорож. Виходимо на якусь споруду, і потрапляємо в неї. Так, наче це спочатку була гора, а в результаті в ній опинились вікна. Аби ніхто сюди не проник, закидаю якісь кабеля через вікно в якості линви, у випадку негайної евакуації або підняття вгору.

Приходжу в якийсь автосалон, а в той же час до нього приїжджає група осіб з кількома давніми знайомими: М.Р., В.К.. М.Р. підходить до мене і на мої слова: як справи? - починає потроху плакати. Намагаюсь уяснити причину. Зі слів здогадуюсь, що хтось захворів або помер. А хто? - не ясно. Ту ж неясність не зміг отримати й від знайомих. Так, наче про когось говорять, а у мене на сказане жодних асоціацій. Конкретика імені - відсутня.

Підійшов до ліфта. Вибираю функцію, щоб ввести два слова. На червоному табло світяться рисочки. Поки думав, хтось підходить і просить не соромитися, а натискати свій поверх і їхати. Поряд стоять ще пару людей, які нічого не коментують. Я натискаю, але так, що мені знову роблять зауваження: два рази натискати не можна! Ви раз натиснули функцію "смерть"! (Так і не сів у ліфт. Проснувся. Відчув, що чомусь неприємно болить серце). 

Сон 091121 "Знайти причину"

На якомусь негабаритному транспорті перевожу квіти. Тепер я на такій приватній території, при в'їзді до якого, а тепер виїзду, маю певні труднощі, пов'язані з рівнем воріт. Навіть доходить до того, що шукаю і знаходжу причину, аби направити розмикання і плавний хід кожної з її половинок. Для цього уважно розглядаю конструктивне вирішення навісних петель і прибираю з них невелику металеву вставку, логіку обмеження якої до кінця не розумію. 2350'

Разом із дружиною займаємося якимись справами. Тепер вона каже: "тепер можеш їхати до батьків!" Таким чином я опиняюсь на батьківському обійсті. Заїхавши машиною, запрошують на вечерю, але ще довгий час спілкуємось у дворі. Спочатку з матір'ю, а згодом долучається батько. Чомусь заходить мова за Чехію і слово "voropai". Згодом переходить розмова на тему складности польської мови. Мати каже, що почала її вчити і хоче, аби я спробував оцінити її знання. 0320'

Допомагаю донці таким чином, що бере мої давні творчі заготовки для виконання своїх робіт. 0520'

Сон 081121 "Мати вигоду"

Десь на приватній території, схожій на підприємство, стоїть гойдалка-атракціон. Кожного разу, аби змінити функціонал дії, змінюється в ній плата. З часом виявилось певне непорозуміння, я знав про її можливості більше і тому використовував її "справнішу сторону" під свої потреби, а хтось не міг з неї мати такий зиск і вона рахувалась для них наполовину несправною. Цей секрет я носив до останнього, отримуючи з того максимальну для себе (своїх інтересів) вигоду. 0035'

Стоять рóботи в рядочок і озираються один на одного, спостерігаючи який у кого настрій. Зокрема мають по-особливому проявити себе ті, хто має чоловічий характер.

Так склалося, що задармо я поїхав до України, але, як бонус, із зобов'язанням: разом із маленьким тракторцем, щоб особисто доставити його замовнику. Цей сценарій доїзду розв'язався так швидко, що я навіть здивувався. По приїзді, зійшов із цим тракторцем (жовтого кольору) на вул. В.Бердичівській рідного міста, біля зупинки, що навпроти міської лікарні. Якийсь інший спецтранспорт в'їхав на нього так, що перекрив його своїм кузовом, але сам процес не примітив, лише наслідок. Скочив до кабіни того водія, але миролюбно домовились, що він допоможе мені доставити тракторець до адресата. Починаю пригадувати адресу: Піонерська?.. Пробую знайти в GPS, але не виходить. Врешті розумію, що пишу не кириличними буквами. Заїжджаємо на якийсь об'єкт, а я ще бавлюсь з інтернетом і адресою. Пам'ятаю точно, що точка доставки є готель на тій вулиці. По іронії долі чую, що про цей готель щойно йшла мова, начебто впізнаю пару хвилин тому його власника, портрет заґуґлюється в смартфоні, а вулиця пишеться як Raciborska. Вирішую не гаяти часу і голосно кричу: чи тут присутній власник готелю на Рачіборскій? 0530'

Сон 071121 "Організація часу"

Після якихось робіт у сараї і біля нього (батьківський двір), вирішив піти в школу на поетичний виступ. Про це число знав, але довго наважувався. Врешті вирішив, що піду - в останній момент. Виходжу з дому, йду до зупинки, переходжу дорогу, далі оновленою асфальтованою стежкою до школи (ця оновленість дороги мені знайома, видно, із забутого сну). Раптом пригадую, що я не взяв свої поетичні збірки. Довго рився в сумці, але знайшов підбірку своїх складнів. З тим і вирішив, що читатиму. Разом - і те, що маю в інтернеті. Приходжу в школу, а там так, наче в коридорі вчительська: багато вчителів сидять за одним столом біля вікна, а поряд видно кабінет директора, адже увага поодиноких працівників зосереджена в ту сторону. Нічого не вказує на підготовку якогось заходу. Питаю у вчителів за поетичний вечір, який має скоро розпочатися. Звертаю увагу, що моя вимова слів має незвично виразне звучання, наче відчеканюю звуки, дещо подібне до польської мови. Вчителі починають дивитися один на одного так, наче чують про цей захід вперше. Раптово одна звертається крізь стіл до іншої, що щось таке має відбуватися в неї. Тепер та звертає увагу на мене і пригадує, що дійсно так! Виглядає, наче якби ніхто не прийшов і не сказав, то нічого важливого і не трапилося. Уточнюю час початку заходу і перепитую її на ім'я. Абстрактно дає зрозуміти, що ще маю трохи часу. А очікуване ім'я та по-батькові вимовляє так тихо і загадково, що мені чується якась електронна адреса. Навіть перепитав, але це не дало бажаного результату: почулося так само. Я вибачився, що не підготувався належним чином і завдяки тому, що виявилось: маю в запасі ще трохи часу, то сходжу додому і візьму свої збірки, аби пристойніше виглядати перед учнями. Покидаю школу, а в голові вже почала роїтися думка: може не варто повертатися? 0420'

Потрапляю на територію підприємства, де протягом робочого дня фіксуються усі години працівника. Ось цього разу і я дивлюсь на схему, аби знайти в тих лініях кусь логіку. 0530'

Сон 041121 "Логічне завершення"

Збирав у лісі гриби: великі та багато-багато.
021121

Знаходжусь на якомусь приватному святі, під кінець якого вирішив випити і я. Подумалось узяти пиво, але виявилось пиво намішаним із горілкою у горілчаній пляшці, що трохи здивувало. Чомусь вирішив закурити, але не пам'ятаю, щоб дійсно це здійснив. Побачив пару віддалено знайомих облич, але чомусь усе сприймалось як чуже. Єдине, яке мав відчуття: присутність завершення заходу і спроба логічного для себе відпочинку.
041121

Сон 011121 "Надзвичайні події"

Є свідком будівництва якогось громадного розважального центру у вигляді хмарочосу. Все відбувається, як у кіно. Час від часу дивлюсь на події або зі сторони, або очима головного героя. Ось уже завершальні етапи. Багато ігрових кімнат оформлені в незвичному для мене стилі: стіни обшиті тканинами. Ось зараз знаходжусь у подібній з таких, вся в червоних кольорах. Тканина, за задумом, висить вільно і рухається силою прихованого вітру, створюючи змінність образів, які доповнюються характерною музикою. Така зала завершується заглибленням у вигляді прихованої сцени. Я ж пам'ятаю, як тут ми заносили певне обладнання, коли ще все будувалось, і воно знаходиться прямо-таки за незвичними для мене рухливими кулісами. Тепер я покидаю цю залу і опиняюсь десь на свіжому повітрі. За логікою подій - на даху, який облаштований так само в рекреаційну зону. Всюди багато відвідувачів. Час від часу головний герой допускається банальних, але великих за значенням помилок, які роблять сюжет трагікомедійним. (Настрій присутній весь час, аж до певної пори). Ось його просить начальник зробити банальну робочу справу, пов'язану з інструментами, а він допускається якоїсь примітивної помилки, яка торкається справної роботи одного з нових обладнань. Навіть розуміє, що зроблене не залишиться без наслідків. Тепер він дивиться на небо, з іншої сторони - я (кінематографічно) його очима, а там летить громадна балістична ракета. Чомусь видається вона мені знайомою, навіть емблема та пару написів. Головне, що виразно на емблемі виділяється число "7", а виглядає так наче число із буквами, які мають складати гру слова. Щось на зразок "7-рі" (в реалі існує подібна упаковка, до чого? - не пригадаю). Шеф від видимої сторони того, що я роблю, сповнений радости. Видно, у нього такий сьогодні особливий день! Він знає, що сьогодні за кулісами тієї червоної зали має задіяти нове розважальне обладнання. Раптом для себе бачу (очима героя), що та громадна ракета поволі спустившись до цього розважального хмарочосу, так само спокійно влітає в згадану залу і занурюється вглиб сцени. Я ж, відчуваючи щось недобре, поспіхом сідаю в ліфт, в якому опиняється згаданий шеф, вкотре щасливий від розвитку усіх сьогоднішніх подій, і ми "летимо" додолу. Разом із тим знаю, що під час надзвичайних подій користуватися ліфтом небезпечно. На якомусь етапі виникає відчуття, як будинок починає поволі нахилятися... Шеф перебирає якісь свої дрібні інструменти, які більше нагадують манікюрний набір і не зауважує на зовнішніх змінах. Розумію, що на верхньому поверсі щось уже відбулось кардинальне, але нижче це ще не так відчутно... 0410'

Їду на місці водія якимось доволі старим автобусом. Везу людей. Раптом на панелі швидкостей, наче на сучасному моніторі, пролітають кругові іскри. В той же час чую, як щось недобре відбувається з роботою мотора. Вирішую стати десь на зупинку і спробувати запустити мотор наново. Як тільки став, так і не зміг вже зрушити з місця. Ще на місці водія чути, як під капотом тре та іскрить якийсь маховик, у чому мені важко розібратися (уві сні своя логіка, закрема в даному випадку, технічної сторони транспорту).

P.S. Напередодні, виїжджаючи з роботи, намертво заглох дизельний легковик. Так, що довелось ще з ним помучитись, аби запаркувати його в доброму місці, взяти новий транспорт, розвезти колег та приїхати пізно додому.

0715'