Сон 310123 "Інтереси та втечі"

На гору піднімаються маленькі мультяшні гномики, приховані під ромбоподібними ковпачками. Вони ворожо налаштовані, адже мають напасти на маленьке поселення. Підходжу до краю скелі і в мультяшному образі починаю їх ударом пальця скидувати в прірву.

Чомусь вирішую піти на підготовчі курси для вчителів від біржі праці, згадавши, що маю на них давнє направлення, яке десь лежить вдома. А чому б і ні?! (Тематика навчання час від часу зринає у снах. Відчуття хвилююче-приємні). Тепер перебуваю на вступному уроці. Мені все подобається, навіть її публіка зі різноманітними інтересами. До всього проявляю свій інтерес, десь жартую. На тлі інших проявляю ознаки лідерства, вношу певні ініціативи. Приходить якась жіночка і починає збирати документи, які засвідчують право брати участь у цих курсах. Міркую: десь моє направлення лежить вдома, а де? А коли його виписували: рік, два тому? Явно втратило актуальність! Виходить якась афера. Тим більш: я ж зайнятий на двух роботах, як я буду вчитися? Головний час є зайнятим у технікумі (таке стійке переконання час від часу виникає уві сні, хоча далеке від реальности). Мені покидати роботу заради цих прекрасних курсів? Не раціонально. Ех, скільки всього цікавого проходить мимо нас!

Потрапляю в парк зі свого дитинства та юности, коли ходив у школу. Дещо змінилось: є місця де поодиноке болото стоїть на рівні зі втоптаною стежкою. Йдучи нею потрапляю в окультурений городик, а там будиночок, який більше нагадує ерзац-сарай. В якійсь кімнатці порослій мохом та травою на стінах висять старі годинники, навіть такі, що зі зозулькою, але лише для декорації. Місце дивне, схоже, що сюди завертають, щоб справити малу потребу, цим користуюсь і я. За кількома поворотами коридору трапляю у повноцінний будинок. З'являється якийсь стурбований чоловік із голим торсом. Хоче мене зламати так, аби зґвалтувати. Я ж виламую його першим, залишаю лежати на землі. Кажу, що підніметься лише тоді, коли я піду. Далі пришвидшеним кроком тікаю з цього місця так, що далі, то знайомим мені методом (часто зустрічається уві сні) - летом. Достатньо ледь підстрибнути від землі, ледь відштовхнути себе від опори - головне бажання летіти. В якомусь місці зустрічаю худу хтиву жіночку, яка лежала голою на імпровізованому дерев'яному ліжку, але явно оцінюю всю цю місцину, як суцільне моральне дно, і прямую хутчій до виходу.

Сон 290123 "Транспортні пригоди"

Як водій бусика приїжджаю в центр рідного міста, до якогось будинку (в реалі - біля офісу, де знаходилась колишня робота), в якому щось маю забрати та поїхати далі. Десь зі мною була дружина, але вийшла з машини по своїх справах. Відзначаю, що в тому місці, до якого приїхав, доволі багато народу. Водій, біля якого припаркував свій бусик, підійшов до мене з проханням завезти людей моїм транспортом до мікрорайону М. та одразу з поверненням, посилаючись на раптову несправність свого авта. Погоджуюся, бо бачу, що ситуація нагальна, а подумки міркую, що мені в цей короткий час буде чим зайнятися у своєму бюро. Певний час минув, а мого автомобіля немає! Починаю з'ясовувати: вся ця маса людей прийшли до рекламного агенства за оголошенням на короткочасну роботу, аби рознести дуче число листівок. Тепер дивлюсь на них іншими очима: помічаю переважне число молоді, отже студенти, дивних людей середнього віку, якихось - пенсійного. Іду до директора цього рекламного агенства, аби він дав роз'яснення: коли має приїхати моя машина? Керівник, зайнятий своїми справами за робочим столом, мій візит оцінює, як чергову робочу ситуацію, видно одразу, що всі конфліктні ситуації сприймає зі здоровим пофіґізмом. Я знаю цей тип людей, вони можуть нагадувати тих, із якими у спілкуванні просто неможливо "пробити стіну", і це вже подумки починаю оцінювати, як загрозу для себе. На всі питання директор відповідає усіма формами залагодження ситуації: договір підпишемо; рахунок, який виставите, оплатимо; за машину не хвилюйтесь - буде! Даю собі якісь паузи, щоб подумати, десь заспокоїтись, але, щодо останнього - не виходить. Тієї маси народу не меншає, отже, поки я тут - в чужому офісі, той водій возити може "вічно". Повертаюсь до того директора. Слово за слово, аргумент на аргумент, що мені також "треба розвозити" і я переходжу на крик: "У вас люди, а в мене апельсини, яблука, персики!.." Кричу так, що чую, як від мого голосу в повітрі стоїть дзвін. Той крик чують всі, навіть ті, що були на вулиці. Так як посил голосу спрямовував безпосередньо на того шефа, помітив, як від нього він аж прикрив вуха та стало дещо дурно. Подумки оцінюю свій прихований дар, як такий, про який раніше знав і зрідка помічав за собою, але вже не в такій прямій практичній силі. Так само подумки відсилаю себе до акторського досвіду декламації текстів зі сцени. Поки в приміщенні та у вухах вщух цей дзвін, а присутні прийшли до тями та запала мервотна тиша, хтось прийшов із вулиці та сповістив, що мій бусик вже на місці і я можу спокійно йти. Десь тут з'являється дружина, пропонує сісти самій за кермо, я ж сідаю поряд. Побіжно озираю машину: чи все добре? - наче ок. Водій, який позичав, вдячний та з вибаченнями, що затримався. Я ж від неприємних для себе криків, адже не люблю виводити себе на критичні емоції, поводжусь, як завжди, як на когось ображений, дещо надутим і не говірким.

Їду з дружиною на власному авто, вона за кермом. На якомусь перехресті вирішує зробити поворот. Заїжджає на край дороги, зачіпає невисокі попереджувальні знаки із синіми написами для піших, біля того місця, де ведуться дорожні роботи. Одразу не спиняється, кермом вивертає так, що й зачіпає інші подібні знаки. А головне: всього цього не помічає. Кажу: що ж ти робиш? Виходимо з машини. Поряд якась військова частина. Підходять із неї хлопці у формі і спокійно починають прибирати поламане, ставити те, що впало. Всі ждуть поліцію. Як завжди, проходять мимо гапи, аби розгледіти, що трапилось. Кажу дружині: це вже другий випадок протягом дня! (Під час сну перший випадок пригадався, як спомин, забув, як прокинувся). Міркую: хоч у місто не відпускай!

Сон 270123 "Потужна ракета"

Працюю на заводі у польському місті Домброва Ґурніча (в реалі: працював менше місяця наприкінці минулого року). Раптом на територію того заводу прилітає потужна ракета та вибухає. За якусь секунду бачу цей вибух, шарпаюсь за якийсь край рогу, аби сховатися. Відчуваю сильний удар звукової хвилі, якесь гостре відчуття з правої частини тіла... Тепер я в іншому місці, чую, читаю та оцінюю ситуацію, що трапилась: серйозний політичний та військовий інцидент, росія випустила ракету по Польщі. Так трапилось, що саме по тому місту і поряд того місця, де я став тому учасником і свідком.

Сон 230123 "Містичні справи"

210123 - Події, пов'язані з містикою. Наодинці з дружиною. Якесь показове спостереження доньки.

220123 - Беру участь у весіллі. Наречений отримує в спадок дуже великий маєток, майже замок, але в занедбаному стані. Я ж міркую: з чого він почне його відбудовувати і з якого покою почне жити його родина?

230123 - Місце-мрія будь-якої дитини, але в масштабах, що перевищують уявлення навіть дорослого. Усе побудовано з великих корзин, куль, коробок солодкого та смачного. Приїжджаю з групою туристів у подібне місце, в якому можна не лише їздити, ще й літати як разом, так і поодиці. Останній день перебування: усі вже ностальгійно дивляться навколо, міркуючи, що взяти зі собою на довгу згадку. 0215'

Потрапляю у студентську авдиторію. Маю взяти участь у лекції. На початку проходжу рядами і прибираю якесь сміття. В кількох місцях відзначаю поламану підлогу. В одному з них: крізь цілий поверх. Згодом приходить лектор. З кимось лагідно його вичитуємо. Домовляємось, що лекцію він читатиме не тут. 0344'

Якісь паперові справи, а поміж тим бачу на стіні збірник законів, де на палітурці фігурує прізвище голови Верховної ради таке ж, як і моє. Дивуюсь: як я таке міг пропустити? Беру ту підшивку, роздивляюсь уважніше: отже, то було в ті часи, коли я займався громадською діяльністю! Комусь коментую побачене. 0500'

Сон 170123 "Без змоги більшого"

У якомусь новому приміщенні ремонтую бетоновану підлогу. Наостанок фарбую. Залишається якась яма. Вирішую, використовуючи її глибину, вилити в ній фігуру з гіпсу в образі людської постаті. Знаю, що до цього дому мають приїхати якісь чи то родичі, а чи знайомі, тому всі приготування робляться саме до того моменту. Місце, в якому залив гіпсову фігуру, засипав піском і вирівняв з підлогою. Ось до дому приїжджають люди, яких я знаю (жодних асоціацій з реальністю). Вони приїхали з лікарні та привезли дівчину. Спочатку зауважив, що вона без руки - кисть до місця, де мала б початися долоня. Якось не одразу, але помічаю другу руку, яка також була без долоні... (На цьому просинаюсь). 

P.S. Пригадую уривок сну, який приснився на днях, але вирішив його не записувати. Носить у собі подібний контекст. Знайома, яка вже з десяток років живе в США, наснилась такою, якою її бачив востаннє у ті часи. Сиділа на стільчику, але без лівої ноги. 

P.S.PS. Явно, що образ "обрубаних кінцівок тіла" почерпнутий з реалу, коли побачив світлину з ампутованою рукою молодого хлопця - воїна, який пішов боронити Україну від російських загарбників, з мамою якого свого часу більше місяця по роботі спілкувалась моя дружина.

Сон 160123 "Участь у виборах"

Беру участь у виборах до районної ради та перемагаю... Після виборів зустрічаюсь із представником партії чи райради для з'ясування подальших організаційних питань і приємно для себе бачу знайомого O.K., який так само брав участь у виборах по своєму округу та переміг до іншої районної ради. Кажу старшому, що от дивовижа, на початку 2000 так само йшли на вибори від однієї партії, але тоді я не переміг. (Фактично так і було). А цього разу історія повторюється: і хто б очікував? Тішачись від такої зустрічі та вивертів долі, вже подумки собі міркую: все то добре, але як з обмеженим військовим станом я буду перетинати український кордон? (Тут логіка міркування уві сні взагалі дивна). В'їхати можна, а виїхати? (За логікою сну я мав перебувати за межами України). 0230'

Сон 150123 "Дорогі прикраси"

З дружиною потрапляю в багатий палац на кілька поверхів, переобладнаний на дорогі магазини, але не так, щоб клієнта захопити кількістю товарів, а ексклюзивом. Жодного натяку на сучасні гіпермаркети: все виконано в полакованому дереві, дорогих меблях, під ногами - килими, на стінах - мистецькі картини, так, наче ти й не в комплексі маркетів, а в музеї. Підходжу з дружиною до одного з бутиків, а до нього черга. Там продають золото, якісь інші дорогі і в той же час ексклюзивні речі. Спочатку дружина дивиться на золото крізь скляну шибу, уважно розглядає та інформує, що вибрала, який буде брати. Якось непомітно для мене (швидко) купує об'ємні круглі сережки, хоча й на вигляд повітряні, але зроблені, наче павутинкою. Схоже, що в усередині був камінчик, наближений за кольором до золота, наприклад: бурштин, - але не стверджуватиму. Подорожуючи з дружиною від бутика до бутика, у руках опиняються якісь плаття на плечиках, а ще - дві пластмасові коробочки, наче з-під морозива, наповнені виробленими делікатесами у вигляді дитячих желейок абощо. Хоча я й не пам'ятаю, щоб їх пробував, дружина каже: "зенеси плаття на місце, їх не купуватиму, та придумай щось із тими солодощами зробити, нащо їх взагалі було брати?" Десь заношу та залишаю плаття, а "желейки" вирішую купити. Виглядає так, що купити можу або безпосередньо в бутику, або, так міркую, на виході з "гіпермаркету". Ходжу солідними сходами, широкими коридорами, на якійсь своїй філософії сідаю на вільному стільчику недалеко від двох працівниць, які мені більше нагадують музейних обсерваторів, і продовжуючи міркувати над чимось своїм, непомітно для себе з'їдаю усі солодощі. На рештках "жельок" розумію, наскільки "далеко відлетів", що наче й немає за що розраховуватися...

P.S. Уві сні присутні деякі асоціації з вечірньої поїздки в магазин. Певною мірою дружина висловила своє невдоволення, але дещо підсвідоме "приберегла на потім". Вранці, після спільного міркування над її сном, зробила остаточні висновки. (Мої сни не обговорюються). Для себе зрозумів контекст однозначно.

Видиво 110123 "Клоун з турбообличчям"

Образ клоуна, де на голові у нього високий ковпак червоного кольору, на плечах білий гофрований комір, як у П'єро, а обличчя - в рисочки, наче від швидких обертів, від чого ідентифікація образу відсутня. Якщо обличчя мерехтливе, то ковпак, плечі та тулуб статичні. (Чомусь подумалось, що це мало б стати гарною ідеєю для мистецької картини).

Сон 100123 "Зберегти душу"

Йду з матір'ю по вулиці та збираю з кущів чорної смородини, що ростуть обабіч шляху, їх зелене листя. Роблю певного роду букетик. На якомусь етапі навіть пробую його листя на смак. Знаю, що ми йдемо в лазню, тому пахуче листя для парної має бути в пригоді. У другій руці несу чорний дипломат. Міркую: як так, йду купатися, а рушника не взяв? Дивлюсь у свій дипломат, а там так би мовити "набір джентльмена": льняний кухонний рушник, присушений бутерброд, складений із чорного хліба. Пробую і його гризнути, але більше для оцінки їстивности. Отже, так-сяк покупатися буде можна!

Беру участь, як цивільний, у гущі військових подій, які нагадують Першу світову війну. (Так суджу за одягом і зброєю). Якісь солдати заходять в моє селище (таке переконання уві сні) і ведуть прицільний розстріл, можливо, й мирного населення. З шумом розстрілів чую, як рухаються від околиці в центр і розповзається по вулицях. По мірі наближення я тікаю далі. Якоїсь миті в моїх руках опиняються дві рушниці, так, наче десь їх підхопив, або хтось дав у руки. Не маю наміру стріляти, бо не вмію. Переконаний, що зброя в руках одразу вказуватиме на того, кого обов'язково треба знешкодити. Біжу. В одному з дворів бачу священника (пізнаю за одягом) та його помічників, видно, приватний дім святого отця, забігаю на його обійстя, кидаю зброю в траву, бо чую: вже ось-ось вороги в "кількох кроках від нас"...

Повторний перегляд фільму у стилі фентезі, в якому я мало не беру участь. Початок мені не подобається: він мені знайомий і чимось нудний. Кажу це тому, з ким сів дивитися, а це - головна героїня. Тепер її бачу в місячному сяйві, голою, босою, біля берега, на гладкій поверхні замерзлого озера. Спочатку не розумію, що вона тут робить, а згодом бачу, як "звільняє" від невидимих пут чиюсь душу. Коли душа отримує свободу, я її врешті-решт бачу, адже починає світитися посеред ночі наче маленький ліхтарик. Вона піднімається у небо, а там з'являються вже сонми таких самих, виказуючи своєю об'явою велику радість.

Сон 080123 "Невдала форма"

Потрапляю в оточення путіна. (На днях снився сон, де так само трапив ув оточення Гітлера... але є серйозна відмінність). Перебуваючи десь "у полях", путін дає інтерв'ю для мас-медіа про якусь технічну установку. Я ж стою поряд нього з лівої сторони. Слухаю і дивлюсь на нього, а він якийсь лишнє рухливий, лишнє говіркий, якийсь трохи не такий, яким звик його сприймати. Дивлюсь уважніше і помічаю, що він молодший за віком, у нього інша форма очей, яка більше нагадує Мєдвєдєва. Явно, якась невдала версія двійника! Стою і дивуюсь: і як люди такого не помічають? Хоча може й помічають, і знають, але за зовнішньою серйозністю зберігають офіційну форму кедебіської "пристойности": не виказувати на публіку свої сумніви, а вірити "формі подачі" "спущеної згори" беззастережно.

Як у телевізійних новинах, проходить інформація про круїзне містечко, яке не було застраховане, адже не могло знайти таку страхову компанію, з якою можна було б домовитись, і з причини серйозної несправности ходової частини змушене стати на безтерміновий ремонт. Дивлюсь на цю машину-місто і сам в певному шоці. Це не монолітна споруда, як один дім, а комплекс різних будинків. Що з того, що виконані з архітектурною різноманітністю, а вночі світяться, як будинки Лос-Анджелеса? Це ж комусь прийшло в голову зробити подібність до круїзного лайнера, але на суходолі!? А якими дорогами воно мало б їхати? Що за сучасна мода на дивні мегапроєкти?

Сон 070123 "Далеко приховане і забуте"

Беру участь у польоту в космос, але не так звично, як космонавт, а якесь тіло, що своїми розмірами може перевищувати деякі планети навколо себе. Місія серйозна, але певною мірою виглядає, як халабейдність. У цей момент нас не цікавлять планети з каміння, а у вигляді шматка льоду - це ідеально! Наближаємось до такої планети. Спочатку збираю пальцями супутники такої планети. Комусь кажу, аби описували, які ж вони мають назви. Тепер беру саму планету у свою руку і починаю виколупувати з поверхні маленькі камінчики - це метеорити, які падали на неї у різний час. Видно, що коли вони гарячими вдарялись о поверхню, не розбивались, а вплавлювались в неї, залишаючи навколо себе відмінний темний колір, яким додатково забарвлювався у темне навколишній до них лід. Тому візуально шукати такі "камінчики" доводилось доволі легко. Маючи певні природничі знання, ставлюсь до них із розумінням: ці метеорити являють незмірну наукову цінність! Складаю для когось ув окремий посуд. Нашукую і виколупую стільки, скільки знаходжу їх видимими ззовні. Тепер вирішую зазирнути в середину цієї льодової брили. Адже ті метеорити, що падали на планету в різні часи, вони є у будь-якому випадку ранніми, наприклад, за ті, що можуть знаходитися глибше, взагалі не видимими для ока. Подібна планета мільйонами років обростає льодом і ніхто не знає, які метеорити падали на неї раніше. Якимось чином відламлюю якусь п'яту частину цієї планети, а в одному місці, з під неї, також виявляю тепер не поодинокі, а одразу якусь груду твердих скам'янілих темних форм. Беру їх і також кладу на окрему тацю, що мені подають для досліджень. Поклавши цю безформність, за мить бачу її розмерзлою та не у вигляді камінь-метеоритів, а якихось видовжених зелених зерен із такими ж довгими остями. Чую, як хтось дивується збереженій формі життя. Ще мить і поодинокі зерна починають проявляти життя. Таке враження, що вони починають дихати. Міркую собі: таку форму життя просто небезпечно брати на Землю! Хтось поряд дивиться і також коментує: "Я не вірю своїм очам! Я не вірю своїм очам!". 0600'

Сон 050123 "Зелені зайці"

Бачу зелених зайців, однорідно-чистих у своєму кольорі, які наче купаються в змішаному середовищі моху, якоїсь вологости, та дрібної рослинности. (Певна асоціація з бобрами, пов'язана з нещодавно переглянутим сюжетом про природнє середовище словацької Братислави). Хтось когось питає: чому вони зелені? А відповідь звучить доволі дивна: їх вирощують у спеціальних фекальних умовах, аби вони набули певних мікробіологічних властивостей травлення людського організму. Після чого, коли їх уживати в їжу, в організмі утворюються додаткові захисні бар'єри, які впливають на покращення травлення, протистояння новим хворобам, підвищений імунітет. Тепер новими очима дивлюсь на цих милих ні в чому не винних зайців, як жертву чиєїсь хворої уяви про здоров'я; принюхуюсь до повітря, але туалетного запаху від цього місця не відчуваю. Хтось додатково запитує: чи є взагалі попит на таких зайців, адже, знаючи таке, самому їсти їх би не хотілось? Відповідь прозвучала "проста", як маркетинг: коли пропозиція створила попит, а нині сам попит створює пропозицію, на ринку завжди є такий клієнт, про якого ми не знаємо, але він має дивні уявлення, зокрема про здорове харчування, які прагне задовільнити.

Сон 020123 "Розуміння та бачення «стежок»"

Бувають сни настільки нецікавими, неінформативними та тривалими у своїх повторах, що немає про що й писати. Намір про подібний запис одразу відкидається в сторону. Існують й інші причини, чому сни не бувають записаними, зокрема лінь, фізична втома, відсутність зацікавлення частиною власного життя. Хоча мій інтерес до снів останні п'ять років залишається стабільним, коригувати його може фізичний стан (тривалий робочий час, важка праця). Цього разу, у святкові дні, маю зворотній ефект: перевідпочинок, який так само не діє на сон, як для мене, позитивно. Отже, за відсутности повноцінного сюжету, фіксую, як тіло під час сну перебуває в стані неспокою: прагне, так би мовити, призабутого фізичного навантаження, від того сіпаються ноги, підкручують руки. Цей стан мені знайомий у момент, коли сильно хочу спати, а за хвилин п'ять-десять мене раптом пробуджують і після цього, виринувши в реальність, не в силах повернутися навспак у сон, хоча весь психо-фізичний стан в короткому часі до цього сильно того хотів. Таким чином доводиться змінювати дрібними порухами положення тіла, аби йому було зручно. Певною мірою такі дії впливають на сон, як і виникають із нього. З чого, як і починав цей запис, сновидіння набуває повторів. 

Цього разу снилося, що маю дві стежки, як два варіанта установки новорічної ялинки, хоча місце подій звужене до однієї кімнати. На якомусь етапі два варіанта для однієї ялинки перетворилося у два варіанта для двух. (Виникає певна асоціація з числом-образом "два кола" зі сну напередодні). Отже, з погляду інших, хто б дивився на мене зі сторони, тільки я маю розуміння і бачення цих "стежок", тим самим варіації: як знаходитимуться ці ялинки одна біля другої у визначеному просторі моєї уяви. Десь біля мене перебуває донька і мовчки спостерігає за моїм переставлянням тих ялинок. Сюжет повторюється і врешті-решт ніякого наповнення змістом собою не являє. (Нічний сон).

Опиняюсь у колективі довірених осіб Адольфа Гітлера. Розумію усю ситуацію та небезпеку цієї людини. З його поведінки виникає, що він мені максимально довіряє. Я ж розумію, що є тут біля нього пасивним агентом "з майбутнього", який "заліг на дно" до невизначеного часу "Х". Мушу бути свідком усіх тих злочинів, принаймні обговорення їхнього втілення. Знаходимось у такому великому приміщенні, де є ще одна "кімната", щось на зразок чи то концентраційної камери, чи то бункера, але цілковито зробленого з металу. Гітлер оптимістично розповідає, що там є всі зручності для існування, навіть книги... Тепер висловлює ідею, що хоче зібрати увесь оригінальний столовий посуд ув одному місці. І тут, нарапт, я бачу мапу росії і містечко на північному сході. Начебто там Гітлер вирішив зробити собі таку "колекцію". Шляхом кінематографічного наближення до мапи - зменшення масштабування, я потрапляю у те містечко. Хтось мені каже, що вона має віддавна свою оригінальність: там немає доріг, адже всюди існують вузькі стежки в доволі високій траві. Як підтвердження, бачу з висоти пташиного лету якусь людину, яка йде від кладовища такою вузькою "змійкою". (Ранковий сон).

Сон 010123 "Два кола"

Снилося багато різного, але без конкретики для фіксації. Зокрема запам'ятався останній фрагмент, який важко як-небудь описати словами, адже це не сюжет, а графічний образ. Уві сні він був мені знайомим, можливо, є повтором сну, або пригадуванням чогось давно забутого. Отже, графічний малюнок (рисунок) у вигляді двох кіл. Одне коло у вигляді спіралі, а другий - подібний до колеса. Вони органічно перетікають (розкручуються) зі своїх концентрацій на місцях у широкі відстані, де так само легко з'єднуються одна з одною в різних точках малюнку. Дивлюсь на цю художню роботу, як на свою давню працю. Виникає бажання її вдосконалити в кількох місцях: де вільні лінії знаходяться близько одна до одної. Ці простори просто вирішую заповнити кількома схемами "косичок". Що і роблю.