Сон 240624 "Сюрреалізм і постмодерн"

Дивлюсь на себе в дзеркало і бачу дводенну неголеність на обличчі. Дивуюсь собі, згадуючи (з реалу): я ж оце перед сном голився? І як так сталось, що обличчя залишилось без змін? Треба знову поголитися!

Дивлюсь якийсь фільм. Майже без слів акторів. Але сам смак гри, фантазій режисера і акторів просто вражає. За наповненням: якийсь сюрреалізм і постмодерн. Наприклад, найбільш запам'ятався останній фрагмент: троє облич акторів, сповнені незалежними рисами та характерами. До них ставлять якесь питання з гумором і підтекстом. Як реакція: кожен з них виражає незалежну емоцію і тим більше неочікувану, як емоція-відповідь. Якщо це гумор - мав би бути сміх, якщо підтекст - запитальний вираз або реакція розгадки. А тут навпаки: погляд в сторону, наче як: мене це не дотичить, надуті щоки: краще подивіться на мене. Загалом це виглядає на те, як в реальному житті дорослі ставлять питання до дитини, а вона настільки захоплена якоюсь своєю грою, що переживає цілком інші емоції і не чує дорослих. Тепер надходить момент сюрреалізму: біля кожного з'являється шматок м'яса, ніби це порівняння об'єктивних питань із їх внутрішнім світом.

P.S. Схоже, що образ з "м'ясом" навіяний свіжим переглядом фільму "Венеційський купець" (Шекспір) в головній ролі з Аль Пачіно.

Сон 270224 "Зміна ролей"

Якби відбувається організація весілля сестри або щось веселе на зразок нього, якби - в харизматичній церкві. (Дещо з реалу). Події відбуваються у подвір'ї батьківського дому. До нього потроху починають приїжджати різні знаменитості. Як я зрозумів: переважно артисти естради та театру. В усій цій більшості я їх не знаю, але в своїх колах вони є доволі відомими. Зокрема приїжджає один з братів-близнюків, головних героїв радянського фільму "Електроніка". Він співак. Улюблений жанр - романси. Згадується, що родом він з півдня України, де зараз точаться бої, має там майно, яке захопила російська терористична армія. Сам у складних розгублених почуттях. Дивлячись на нього, я наче його колись бачив на сцені, але якось невпевнено. (В реалі нагадує якогось іншого рудого артиста, а з новин: один з головних героїв згаданого фільму, пішов служити на стороні російської окупаційної армії). Хтось його представляє і називає кілька доволі відомих пісень. Мені вони нічого не кажуть. Коли він вирішив заспівати, це вже не був якийсь романс, а сум і жаль за свого брата...

Не сказав би, що на дворі було холодно, але стежки були розчищені від снігу, зокрема за лазнею, куди не хотіли забігати чоловіки-артисти по малій нужді, коли туалет був зайнятий кимось... 

Приїжджаю зі своєю родиною на весілля до двоюрідного брата (який в реалі є на фронті, а для коректи розуміння: вже давно одружений і має троє дітей). Перед весіллям навіть без настроїв організаційного процесу. Раптом там для себе дізнаюся, що я не можу виїхати закордон. Подумки починаю краяти себе: чому я про це забув, що чоловікам заборонений виїзд? Шукаю розв'язання проблеми і усвідомлюю, що це патова ситуація: я маю винайману квартиру в Польщі; роботу, яка годує сім'ю; якщо жінка повернеться, вона все на собі не витягне...

Тепер, видно, на тлі попереднього сну, виникає якась гра, перед якою котик грався мишкою, а тепер, таке враження , що велика мишка грається з маленьким котиком. Цікава частина цієї гри: коли котик опиняється в полі зору, він з мультяшного образу перетворюється в живий, але доволі крихітне створіння.

З групою людей потрапляю на підприємство, на якому видають працівникам молоко в банках з отворами, до яких приставлені краники. Аби я це зрозумів, мені спочатку дали порожню банку, окремо краник і запропонували узяти молоко... Доволі цікава ідея! - подумав я.

Наче знаходжусь у театрі ляльок. Після виконання якоїсь роботи, мені, як старшому, ведуть показувати наступну роботу. Опускаємось сходами та йдемо коридорами, які вже конкретно нагадують якесь промислове підприємство. Приходимо до місця призначення: це очисні споруди, естетично облагороджені їх працівниками: вазони, декоративні стежки з бамбука на поверхні води. Наша задача до кінця дня почистити одну ділянку від сторонніх зелених заростей, моху та можливого мулу, який є в тому місці під водою. Пригадую свій досвід такої роботи (спогад з реалу), одразу вношу корективи. Знаю, що колегам це не сподобається. У цей же момент починають приходити різні гапи-керівники зі своїми інтересами, ідеями і порадами. Я прошу дати гумаки і спробувати зійти по воді до призначеного місця... Наче не так все й страшно, але робота справді не для працівників культури!

Сон 050222 "Несподівані миті"

Маю причетність до створення великих білих фігур (скульптури з дерева? глини? - детальність фрагменту сну не пригадується). Перебуваю між певною їхньою кількістю.

Опиняюсь у храмі, на якійсь чоловічій вечірці до десяти осіб. Усі вільно сидять за великим столом. Старший за статусом у кілька разів підходить до молитви. Хтось із молодих жартує, що таку вечірку можна перетворити у розвагу. Підтекст видає завбачлива усмішка. Головний (священнослужитель) встає і кудись відходить. За пару хвилин зі сторони "сцени" розкриваються куліси і храм перетворюється в театр: починає розігруватися веселе дійство, як на мене доволі душевне і на професійному рівні. За змістом далеке від храмових інсценізацій, більше схоже на дійство з елементами карнавалу... (Забута частина сну). Тепер я йду мокрою засніженою дорогою. Суцільна хляпа, але більше для автівок, що проїжджають поряд. Кожного разу по проїзду машини, з під її коліс розлітаються кавалки мокрого снігу і трапляють на мій одяг. На якомусь етапі дороги помічаю дерево з горобцями-синичками (важка ідентифікація). Починаю їх фотографувати. Перші світлини виходять вражаюче-гарними. Спочатку вибираю ракурси поодинокі, а згодом вмикаю безперервну фотозйомку і воджу рукою по межах галуззя дерева. Птахи спокійні, неполохливі. Якість світлин надихає до творчости.

Сон 091120 "Гумор із примітивізмом"

Робота пов'язана з машинами, а я весь час із навушником блютуз у вусі. 0203'

Збирається підбірка людей, які вперше гратимуть ролі, які нагадують мені акторів з фільму "Гості з майбутнього". Чомусь міркую, що це чудова команда для гри в фільмі "Буратіно". Що не герой і знайомство з ним, так це своєрідний букет певного гумору змішаного з примітивізмом. Ось один дістає свою чарівну сумку незвичної форми, розкриває її, а там перше, що лежить - електромагнітна стерео-касета. Лунають багатоголосі вигуки від присутніх: "ей, ей, ей...". Що означає, та досить хвалитися своїм, давай я покажу! І подібний сценарій знайомства супроводжується початком якогось нового показу, його обриванням і такими ж вигуками. 0500'
P.S. Увесь "сік" такого "знайомства": у надзвичайно вишуканій грі його учасників.

Сон 060620 "Викриття внутрішньої сутности"

Сюжет сну побудований наче одна з серій фільму "Беверлі Хілз". Присутні колоритні за характером герої, зокрема два хлопця і дві дівчини. Одна з дівчат такої ж зовнішності, як і у фільмі (Шеннен Марія Догерті). Оригінальний образ одного хлопця (переконання, що я його вже бачив уві сні, а в реальному житті - ірреально): неймовірно кучерявий, має підвищену волохатість, особливо зі сторони спини, довгі коси, що разом розвіюються на вітрі з метр, а зі спини прозирає своєрідний хвіст темно-сірого кольору, що стоїть сторчма, як у півня, але красиво окреслений, як у глухаря. У сюжеті присутрій ще один герой, який підлаштовує цих хлопців на якусь аферу. Все затівається таким чином, щоб дівчата не володіли правдивою та вичерпною інформацією. Діалоги чоловічої сторони до жіночої подаються під соусом "вір мені!". Одна з дівчат підбурює іншу (ту, що схожа на Ш.Догерті) підслухати їхні розмови, що й трапляється. Хитромудрі плани хлопців руйнуються, наче картковий будиночок: оголюється вся сутність кожного в тій справі. Причаївшись на віддалених ліжках, дівчата чують справжню суть намірів. У вирішальний момент скидають із себе ковдри і мовчазним виглядом показують: що-що, а ви нас не чекали! Закінчується діалогом, як дівчата сидять на передньому плані, а хлопці стоять на задньому (справа від глядача), на певній відстані один від одного. Цікавою обставиною є те, що всі вони були голі, хоча тієї миті моє ставлення, як глядача, було нейтральним. Дивлюсь на того кучерявого хлопця, а його коси по всьому тілу так і розвіваються по вітру. Поглядом вивчаю його образ: рослий, з ситим животиком, рослинність на животі суттєво менша за ту, що має за спиною, хвіст надає виразної статусности у порівнянні з іншим хлопцем, який виглядає поряд із ним доволі скромно.
P.S. Ані фільм "Беверлі Хілз", ані "Всі жінки - відьми", ані фантастичних сцен з нереальними персонажами за останній рік не дивився, що, як варіант, могло б лягти в основу цього сну. Тільки можна здогадуватися за причини виникнення таких героїв із певною мірою простим сюжетом. 0230'

Я серед учасників літературного форуму. Таке відчуття, що сам процес розпочато з моєї з дружиною ініціативи, хоча сам у ньому беру участь більше, як спостерігач за процесом і слухачем того, що читають. Багато спілкування і обміну літературними набутками. Асоціативно, сам захід відсилає мене до вечорів від ГО "Смолоскип". Ось автори зачитують по колу короткі філософські сентенції. Аби врешті-решт долучитися самому, згадую свою, але пригадування дається не одразу. Сентенція звучить так: "Тут питання ставлю я... До себе!". Поки пригадував, всі, хто хотів, вже прочитали і з легкістю перейшли до наступної літературної частини.

Заходжу в аптеку, довго думаю: що купити? - і вирішую взяти "Клотримазол" ("Klotrymazolium"), хоча думаю за "Синафлан", за ціною в 10 злотих. Беру гаманець і дістаю з нього дві монети по п'ять. У розрахунку дають сертифікат на володіння монетою в 5 злотих. Поки видавали, зі столу здмухнув якийсь округлий шматочок срібної фольги, яка невідь-звідки там опинилась. Виходжу на двір, дивлюсь на сертифікат, а він вигинається від вітру, дивлюсь на монету, а вона з отвором посередині. Отже, те, що я змів рукою з прилавку, і було серединкою цієї монети! Подумалось: як то вони (монетний двір) дивно її відчеканили, що внутрішня частина аж витоншилася до розміру фольги! 0435'
P.S. Насправді, образ 5 зл приснився викривленим: серединка монети мала б бути золотистою, як у реалі, а не срібною, як уві сні.

Сон 170319 "Гра на запам'ятовування"

Є молодшим викладачем (переконання не чітке, це лише спроба визначити свій статус) акторського, можливо, режисерського відділу, де серед студентства відчуваю себе одним зі всіх. Проводжу гру на запам'ятовування серед групи своїх студентів. Треба згаяти час, аби не просиджувати в тривалому очікуванні. Наприклад, прошу всіх розвернутися в інший бік і детально описати викладача. Для себе відзначаю, що вона є доволі артистичною, вдягненою в легкий блакитний одяг. На сказане мною, присіла на підлогу, як то роблять балетмейстери, після тривалих вправ, але тут все більш легко (без втоми), у чомусь доведене до аристократизму. Так, як мешкаю в одній кімнаті з колежанкою (лише професійні інтереси), наводжу приклади з наших вправ на спостереження. Відзначаю, що одна дівчина з групи проявляє хороші здібності на запам'ятовування, має до того якийсь природний талант. На реакцію "мешкати з дівчиною", викладач висловлює, що у нас можуть вчитися, а це означає "мешкати разом з дівчатами" представниці інших народів, зокрема Африки. Після сказаного, у певному розмірковуванні вжив слово "негр", не примітивши поряд себе чорношкірого хлопця. Вирішив вибачитися, а він це сприйняв спокійно, принаймні, по виразу його обличчя, я не побачив нічого злого. 0345'
P.S. Родзинка такого сну в тому, що, запропонувавши гру, не зміг пройти його сам.

Сон 240119 "Усічення і сповнення"

З туристами відбувається ряд загадкових смертей, пов'язаних з дією природних сил. По суті, туристами їх тяжко назвати - це науковці-дослідники (кимось вибраний ряд осіб), яких зібрали в одному місці. Кожен по-своєму розуміє і бачить ситуацію, і що в ній відбувається, адже стає безпосереднім учасником переслідування з боку невидимих сил. От у одного з тих, хто приїхав нещодавно, вже відбулись два випадки, які могли призвести до цілком серйозних летальний наслідків. Остання зі сцен: учасник "замкнутий" в певному подвійному просторовому "квадраті" паркової зони. Зовні - це лише зелені насадження серед звичної природи. Так от, дві особи несуть небезпеку, двоє інших - ні. Один з таких "обраних" є песимістом і каже іншому: "я запрошую тебе в наш човен, і ти сам все побачиш на власні очі та поробиш висновки", натякаючи, що в колективі шириться параноя і манія переслідування. Одного з таких людей обурило, що його запросили в той бункер ("човен"), наперед визначивши долю, де він буде їсти іменні однотипні торти з присвятою, замовлені на кілька днів поспіль. Для цього треба було завбачливо скупити їх у магазинах, адже були рідкісними у виготовленні та продажу. 0028'
P.S. Сон цікавий з тієї сторони, що "приховані сили" належали до невидимої природи речей, до яких належать струм, звук, певний спектр світла, які важко змалювати словами. До тієї ж категорії належать "квадрати" та геометрія паркової зони, що з одного боку були виражені на фізичному рівні, а в сакральному - мали зовсім інше значення.

Жінці прийшло повідомлення, що її запрошують у військомат. До повідомлення прикріпили частину світлини з фейсбука, на якій її не видно, але в повній версії, як ми знаємо, вона присутня. Розумію всю несерйозність цього запрошення. Вона ставиться відповідально, хоча б у тому, щоб з'ясувати всі обставини. Просить піти з нею. Військомат знаходиться в центрі рідного міста. При вході сидить дівчина і спілкується з хлопцем, який огороджений закритим приміщенням із вікном, як на рецепції. Дівчина в позі загравання: закладена ніжка на ніжку в манері кокетування. Починаємо з'ясовувати наше питання. З нами починає спілкуватися не хлопець, на якого, на нашу думку, покладена ця місія, а дівчина. В формі гри пробує до мене загравати зі словами: "вклади мені свою долоню!..", - це при тому, що її декольте мало виражений натяк. Я щось коментую, не приймаючи цієї награної сцени. Кажу жінці: "Пішли!" Жінка у відповідь: "Тю, ти що злякався?" Я: "Ти подивись тільки на неї!" Маючи на увазі, що в питанні зовнішності на ній спочила природа: шкіра порепана, наче від віспи, поводиться некоректно до незнайомих їй людей. Я підкреслюю, що такі сцени взагалі небажані, адже прийшли ми з донькою - підлітком, яка неоднозначно може все це собі розтлумачити. Виходимо з приміщення, і я питаю: "Що це було?" Жінка відповідає: "А хіба ти не знаєш? Це творча студія Денисової!" Після чого бачу дівчинку, яка читає віршик. На обличчі штучні пухирці, так, наче зробила собі маску з огірків, але поверх наклала грим Мікі-Мауса. Після серйозного читання починає кривлятися очима, вустами, продовжуючи читання свого тексту на пам'ять. З цього дійства робиться кліп. Відходить камера, збільшується масштаб:  вона десь на балконі, нижче якась машина-басейн, у якому в пухирцях бульбашок блазнюють і рухаються актори, підігруючи головному образу. Пригадую, що другу частину цього кліпу вже бачив (у іншому сні, який забувся) і ще того разу мене дивував той одяг, в якому актори були схожі більше на оголених русалок у дзеркально-срібних барвах. 0211'
P.S. 1). Цікавий момент органічного переходу з однієї теми на іншу: з військомату на знімальний майданчик. Як правило, пам'ять сновидіння відрізає один сюжет від іншого, втрачаючи зв'язок і гублячи першу частину. 2). Одна з героїнь у "машині-басейні" була схожа своєю поведінкою на дівчину з першого сну. 3). Образність "кліпу" дійсно цікава й захоплива - незвична, такого раніше не доводилось зустрічати в доступному кінематографі.