Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою палець. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою палець. Показати всі дописи

понеділок, 14 липня 2025 р.

Сон 140725 "Мікрочіп у пальці"

Проходжу з кимось на базарі (в рідному місті) ряд зі сторони дороги, де ходить трамвай. (Це місце для сну пригадується, як знайоме в повторах. Схоже, на зразок цього - це якісь "творчі місця": колись давно спостеріг, що проходячи їх, виникають цікаві ідеї). Раптом відчуваю біль на вказівному пальці на правій руці. Дивлюсь на нього, а на ньому сидить оса і жалить. Робою пару коротких і різких жестів і скидаю другою рукою, та вона не злітає, а раптом перетворюється на якогось продовгуватого чорного жука, який просто зникає. Перше, що подумалось: голограма?.. Але ж біль реальний?! Йдемо далі. Вирішую вичавити з пальця отруту від укусу. Чомусь мені це логічно укладається з побаченою "голограмою". Вичавлюючи ушкоджене місце у вигляді червоної цяточки, бачу, як спочатку починає витікати з нього сукровиця, а потім вилазити маленький залізний хлястик. Дивуюсь. Тягну за нього, а там, як на початку видається, якийсь мікрочіп. Пригадуються два фільми з серіалу "Чорне дзеркало", де головну роль відіграють механічні оси, запрограмовані збирати мед, а за зловмисним збоєм програми почали кусати людей. Невже технологія дійшла до такого рівня, що запрограмовані механічні оси за чужою волею вже почали займатися вимушеною імплантацією сторонніх предметів? Ще й акурат укус у пучок пальця, яким людина залишає для документів свої відбитки... Цікава технологія: два в одному для зчитування інформації.. Показую його тому, з ким йду по дорозі. Виявилось, що "мікрочіп" розкривається, як невеликий фольговий папір, а на ньому якісь малюнки, що нагадують інструкцію зі схемами підключення до інтернету. До інтернету! А це узагалі новий-новий технологічний рівень!

неділя, 17 листопада 2024 р.

Сон 171124 "Дзеркало себе"

Художній графічний малюнок дівчини у профіль. На голові оригінальний образ шапочки, наче шолома, у вигляді стилізованого листка чи то конюшини, чи ґінкґо білоби. (Можливо, віддалена асоціація з погруддям Жанни д'Арк, яку бачив у Франції). Присутній поділ, як на листку, на три частини. Середня з яких намальована кубиками, тильна до голови - в чорних кольорах.

Якийсь образ чоловіка. Торкаюсь його руки, наче в привітаннi, і відчуваю шкарубкий палець на ньому. Просинаюсь і розумію, що так я сам торкаюсь на правій руці вказівним пальцем великого пальця, відчуваючи нерівність шкіри в районі нігтя.
P.S. Цей сон вкотре підтверджує, що ми снимося самі собі.

середа, 16 жовтня 2024 р.

Сон 161024 "Укус оси"

Бачу якусь велику осу і збиваю її рукою. Вона вдаряться об підлогу так, що навіть чую удар. Від чого вона відскакує і на диво відлітає, зависає в паузі над вхідними дверима і дивиться на мене. В цей момент бачу в її очах ворожий погляд і розумію, ще це не просто оса, а якась удосконалена копія (можливо, тут домішується асоціація з однієї кіноісторії з серії фільмів "Чорного дзеркала" щодо роботизованих бджіл). Прямим влучанням летить до мене й кусає у великий палець лівої руки. Я її збиваю, але помічаю в пальці жало. Обережно виймаю чорний хвістик правою рукою і бачу: наскільки жало є незвично довгим, десь з півтора-два сантиметра. За жалом із пальця починаю виймати незвично довгу й широку бурульку зі власної крови, десь із двадцять сантиметрів довжиною (фантастично більшу, аніж палець, таку логіку подій констатую лише після пробудження). (Форма бурульки така, якою ми бачимо взимку). З'являється переконання, що ця кров загусла із-за отрути, яку вона випустила, і як добре, що я без зволікання це вийняв із себе.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

вівторок, 18 червня 2024 р.

Сон 180624 "Чоловіча каблучка"

Іду лісовою стежкою. Раптом бачу на землі чоловічу каблучку. За кольором більш золотиста аніж срібна чи якогось звичайного металу. Вирішую приміряти на палець. (Конкретика: на який саме? - відсутня). Одягаю й одразу знімаю. Раптом бачу на тому пальці колір густої зеленьки. Дивуюсь: звідки вона могла взятися? Зазираю під каблучку і раптом дивуюсь, що на гладкій поверхні вона має рівно посередині метал виїджений страшною корозією. Раптом приходить страшна думка, що її власник під нею носив якусь хворобу шкіри, наче невигоєну рану, а вона роз'їла той матал настільки, що утворилась така ділянка.


четвер, 4 лютого 2021 р.

Сон 040221 "Спинятися. Відтинання"

Готую їсти: пюре, омлет, ще щось. Знаю, що маю приготоване віднести своїй дівчині, яка мешкає в знайомому мені домі (в реалі там живе давній шкільний друг С. Доречі, уві сні, за віком, відчуваю себе юнаком). На якомусь із етапів приготування збираю від себе свіжо вистрижене волосся, яке скрутив у клубок. Маю намір віднести його, разом зі стравами, своїй дівчині. Чомусь для мене це важливо, але хтось відмовляє мене від того, адже: що робити зі вже заплутаним волоссям?

Дружина просить, аби я відрізав їй частину пальця. Міркує: по першу чи другу фалангу? (Сон повторюється, видається, що подібне снилось на днях. Відтоді на пальці залишилась незначна ранка). Цього разу я їй відмовляю і кажу, що нехай вона і не відчуває його, але це не причина його відрізати. (Так само, від першого сну знаю про його нечутливість). 0130'

Йду дорогою вздовж проїжджої частини. В руках несу об'ємний предмет, який час від часу кидаю на землю, але повертаюсь, підбираю його знову, врешті-решт викидаючи у смітник. В тому процесі минаю хлопця, якого спроваджують батьки в школу. Лунає дзвінок на лінійку, лунає дзвінок на урок, поки не лунає голос вчительки, аби цей хлопчик не стояв біля воріт, а вже заходив. Так, він спізнився! Так, він це робить доволі часто! Він є специфічною дитиною, яка відвідує специфічну школу. Цього разу, поки стояли у воріт, його батьки розпитували про психологічні бар'єри, які спиняють його перед входом до школи. Цього разу він згадує про якусь однокласницю, яка його на перервах коментує. Минаю їх, викидаю за залізничною колією, що перетинає дорогу, своє негабаритне сміття і повертаю вправо на нову вулицю, яка нагадує дорогу до баби Дусі. 0500'



вівторок, 4 вересня 2018 р.

Сон 040918 "Смерть чорного пацюка"

У квартирі, де я мешкаю, в одній з кімнат, де я сплю, є у стіні вентиляційний отвір, трохи вище висоти моєї просягнутої руки. Дверцята до нього знаходяться в заглибині тієї ніші. Якось уночі мені показалось, що звідти визирала чиясь чорна морда. Я не приділив тому особливої уваги, навіть якось про це й забув (видно, що цей фрагмент мені наснився вперше, адже в подальшому було його повторення). Іншої ночі (у сні) я вже не сумнівався, що там живе великий чорний пацюк, розмірами з нутрію. Третьої ночі, коли цей щур мене вкотре розбудив своїм загадковим ширудінням, я встав і спробував його зловити голими руками, і зловив, розраховуючи, що опиратися сильно він не буде. Однією рукою взяв його за писок, а другою за грубе тіло, виніс на вулицю, по дорозі почавши роздирати пащу, великі передні зуби якої почали впиватися в мій палець. Десь у дверях, при виході на вулицю, взяв ножа і різанув щуряче тіло, аби умертвити. Що й сталось! Так, як пацюк був старим, сильно не пручався. Тушку викинув на двір, навпроти дому, ближче до краю стежки. Йшов дрібний дощ і все за ним змивав. Разом із тим я помітив, що тіло пацюка виявилось доволі світле, наче голе, без шкіри, такий, як буває обсмалений і помитий кабанчик. Таке враження, що викинувши його тушку, я ще раз відчинив двері, щоб довикинути решту тіла, з думкою, чи не підхопила якись собака чи інша тварина його з двору. Виявилось - ні. 0316'





Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...