Сон 270120 "Непримічена частина"

Готую паперову ксерокопію у кількох примірниках. Кожна пачка складається з менших частин на декілька аркушів, скріплених степлером. Перевіряю себе: чи не пропустив чого? Кріплю закладки для кращого орієнтування у викладеній послідовності. І все ж таки знаходжу, що дещо пропустив. Доробляю і підкладаю до пачок необхідне. 0130'

Я з хлопцями виїжджаємо в місто. Кожен по своїх справах. Такі виїзди раніше були. На якомусь етапі ми всі розходимось: вони в одну сторону, я в іншу. До останнього тільки здогадусь куди вони їдуть. Я ж не перший раз шукаю якусь дівчину. Не до кінця ясно: хто вона, звідки? Наче її маю впізнати. Так кожного разу заходжу в автобус, який очікує на посадку, проходжу його і виходжу з нічим. Вирішив піти в ту сторону, в яку щоразу рушають хлопці. Може, все ж таки, побачу, що вони роблять? Виходжу на якусь велику річку. Вирішую здійнятися в небо, трохи пролетіти над водою. Піднявшись, побачив обійстя однієї родини. Пролітаючи над нею, побачив якусь жіночку і дітей, що гралися поряд. Запитав з висоти: а ви так вмієте? - продовжуючи махати руками. Перелетів ту ділянку і опинився над річкою. Спробував, щось ще їм показати в польоті, але від того мало не гепнувся у воду. Піднявся вище і зауважив, що почало стрімко сутеніти. Пора повертатися додому! Лечу до світла, що майорить за деревами: десь там, де я був! Чомусь вирішую ще зробити одне коло над водою, але цього разу відчув, що махати руками стає важче, наче вітер над водою зносить мене та не пускає на берег. Махаю, махаю... від того частково просинаюсь і засинаючи, опиняюсь у приміщенні, де я знаю: мають прийти ті самі хлопці, з якими я приїхав. Відчиняються всередину двері й незнайомі мені робітники, по завершенню робочого дня, кожен окремо, несуть попереду себе якість важкі темні змотки. Я не можу до кінця зрозуміти: що це? Може це якась проволока, мідь?.. Мені залишається тільки здогадуватися! Як і те: куди ж ходять мої хлопці? 0410'

Сон 250318

Я в одному українському селі, де існує місцевий релігійний культ. Жреці культу - маленькі жіночки. На їх зріст можна було б сказати карлики, але це не так. Видно, що оберігачами (охоронцями) культу є родина таких жіночок, що складається з бабусі, матері, доньки, можливо, й інших членів такого роду. Чоловіків, що мають стосунок до них, як і немає. Саме цього дня, раз у рік, проходить по селу обряд - хода. На чолі цієї ходи - ці маленькі жіночки. Я на цей обряд дивлюсь зі сторони. Ці маленькі жіночки несуть у руках щось на зразок хліба, над головами майорять хоругви, одягнені в біле, можливо, щось на одязі вишите в пастельних тонах. Як не дивно, але я в цьому селі невипадково - я також належу до оберігачів (охоронців) цього культу. Чим саме визначена моя приналежність до нього? - важко уявити, лише знаю про потаємне місце - сховок, де знаходяться важливі папери, належні до цієї місцевої релігії. Це все при тому, що я не з цього села і все для мене нове. До оберігачів цього культу належить висока жіночка середнього віку, яка, так само, як і я - приїхала в це село і немає прямого стосунку до нього, окрім відання про місце сховку і, якимось ще чином, приналежність до жреців культу. Про це мені ніхто не каже, наче я знаю про ці речі само собою, як даність. Ця приїжджа жіночка пропонує мені перевірити сховок. Ми йдемо в будинок до знайомої мені бабці Вікторії Д. Цей сховок знаходиться під ліжко-диваном, який стоїть під вікном (справа над ліжком), головою у куток. Відсунувши ліжко вліво, ми досягаємо сховку, що замаскований під паркетними дошками. Віднявши шматок паркетного блоку, ми бачимо цей сховок. У ньому лежать різні книги, збірки знайомих мені авторів, навіть впізнаю такі, що я свого часу видавав особисто... Книги лежали зліва, а справа були саме ті папери, що приналежні до культу. Приїжджа жіночка попросила на них подивитися і виявила, що якихось паперів немає. Поміркувавши, прийшли до висновку, що їх взяли для проведення сьогоднішнього обряду і те, що жреці культу несли в процесії ходи в руках - і є тими паперами.

P.S. Таке відчуття, що цей сон - продовження аналогічного обряду, що снився в минулому... Мотиви села, хатинок, дворів, дороги в центрі села, споглядання зі сторони певної ходи, маленькі жіночки... - мені знайомі як уривки давніх снів, хоча в реальному житті подібну історію навмисно б не придумав. Певні елементи міг би відокремити, як узяте з реальності, за певною асоціативною впізнаваністю, як і багато що взаємопроникне за образами в цьому житті. Ще, міркуючи у сні, я зрозумів певну обставину: з усіх охоронців культу - я єдиний чоловік.