Сон 140725 "Мікрочіп у пальці"

Проходжу з кимось на базарі (в рідному місті) ряд зі сторони дороги, де ходить трамвай. (Це місце для сну пригадується, як знайоме в повторах. Схоже, на зразок цього - це якісь "творчі місця": колись давно спостеріг, що проходячи їх, виникають цікаві ідеї). Раптом відчуваю біль на вказівному пальці на правій руці. Дивлюсь на нього, а на ньому сидить оса і жалить. Робою пару коротких і різких жестів і скидаю другою рукою, та вона не злітає, а раптом перетворюється на якогось продовгуватого чорного жука, який просто зникає. Перше, що подумалось: голограма?.. Але ж біль реальний?! Йдемо далі. Вирішую вичавити з пальця отруту від укусу. Чомусь мені це логічно укладається з побаченою "голограмою". Вичавлюючи ушкоджене місце у вигляді червоної цяточки, бачу, як спочатку починає витікати з нього сукровиця, а потім вилазити маленький залізний хлястик. Дивуюсь. Тягну за нього, а там, як на початку видається, якийсь мікрочіп. Пригадуються два фільми з серіалу "Чорне дзеркало", де головну роль відіграють механічні оси, запрограмовані збирати мед, а за зловмисним збоєм програми почали кусати людей. Невже технологія дійшла до такого рівня, що запрограмовані механічні оси за чужою волею вже почали займатися вимушеною імплантацією сторонніх предметів? Ще й акурат укус у пучок пальця, яким людина залишає для документів свої відбитки... Цікава технологія: два в одному для зчитування інформації.. Показую його тому, з ким йду по дорозі. Виявилось, що "мікрочіп" розкривається, як невеликий фольговий папір, а на ньому якісь малюнки, що нагадують інструкцію зі схемами підключення до інтернету. До інтернету! А це узагалі новий-новий технологічний рівень!

Сон 080325 "Думаючи «правильно»"

Кінець праці. Я в групі людей, яким ще мають дати роботу. Ніхто не розходиться, а чекають на остаточні вказівки. Бачу, як підходить наш (таке переконання) керівник до другої групи людей, які працюватимуть далі, і запитує іншого керівника за нас. Той показує в нашу сторону. Я припускаю, що на мене, адже вчора він мене відзначив добрим словом. (Чітка асоціація з реалу, хоча образ керівника уві сні не конкретний). Дивлячись на нього, я якби прочитав за його устами і порухом пальця: "Той, що справа". Я вдаю, що це якби не про мене, адже це міг би бути будь-хто в групі з чотирьох чоловік, яка стояла скраю більшости, в якій я перебував. Хтозна, що можна "прочитати" на відстані?.. Наш керівник підходить до мене і переказує те, що я й "подумав", та навіть так, аби тільки я йшов на додаткову працю. (Це рахується, як бонус у вигляді додаткової винагороди). Група розходиться, а я лишаюсь. Отже, все ж таки не помилився, думаючи "правильно".

P.S. Іронія в тому, що слово "правильно" пишу в лапках не випадково, адже суголосить з попереднім сном за 6 березня, коли моє переконання є вже помилковим думати за когось більше, не почувши справжньої думки зі ідейника... навіть якщо це є продукт мого сновидіння.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 030325 "Розбити та полагодити"

Приходжу до якогось намету в центрі міста. Холодно. Запалюю там свічу. Відчуваю як з'являється тепло, коли відходжу - його відсутність. (Можливо, враження під час сну від власного тіла). Приходить незнайомий чоловік. Він так само сильно змерз. Невже і він релігійний? - подумав я. (В реалі б так не подумав). Яка різниця, коли хтось хоче зігрітися? Запалюю другу свічу. Бачу, як плавиться віск, бавлюсь з його перекладанням і додаванням, аби вогню і тепла стало більше.

Хтось бере інтерв'ю у російського співака (з ізраїльським паспортом) Андрія Макаревича, яке він дає біглою англійською мовою зі доволі жвавою думкою. (Про себе ж знаю, що серед російських імперців немає опозиціонерів, таких, як він). Дивлюсь на нього, як він постарів, і подумки зауважую, що в його роті просвічується відсутність бокових зубів. Міркую: невже він такий бідний ("бідося"), що не може полікувати зуби?

Демонтаж старої будівлі. Працює трактор + ручна сила. Тут у мене своя робота - не характерна аби вручну. Разом із тим я знаю, що міг би бути кориснішим. Щоразу повертаюсь поглядом до того, як працює трактор, що розбиває стіни. На цьому тлі археологи, що працюють з архівом (дивне поєднання професій), кажуть, що кожний мешканець цього міста мав у минулому в пакеті медичного забезпечення гарантовану від свого лікаря "скриньку погребальну"... Тепер потреба розібрати стару машину. Зокрема ніхто не може розбити загартоване скло. Всі б'ють, але нічого не виходить. Пропоную свої сили, але керівник відмахується, що це безнадійно. Візуально на склі знаходжу слабке місце для удару та його розбиваю. Знімаються майстрами всі елементи, що дотичні до цього вікна. Збираються докупи, аби показати їх безпосередньо на заводі "Шкода". Місце події раптом опиняється біля центрального входу до цієї фабрики. Автомайстри беруть усі елементи з собою і несуть на прохідну, аби в подальшому знайти документацію на заміну.

Тепер опиняюсь в якомусь моргу, де патологоанатом досліджує кишківник старої людини. (Чомусь виникли спогади про діда Григорія, хоча враження з іншого реалу: зокрема одному фрагменту з фільму).

P.S. Сон надихнув на таку думку ::

Складність снів відображає складність психіки (людського розуму). За собою впізнаю певну послідовність думок, що використовую для складання гумористичного погляду на світ.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 230224 "Розкриття прихованого сенсу"

Творець сиру викладає свої продукти в коло зодіакальних знаків у вигляді дванадцяти місяців, де на честь наступного місяця винайшов новий сир і саме так хоче презентувати його своєму конкуренту у приготуванні сирів. (Певна асоціація, навіяна моїм перебуванням у Франції і фрагментом з документального фільму про шанувальників сирів).

Після перегляду іншого документального фільму про функціонування кішківника, на ранок приснилося, що трапив у таку ситуацію, де лежачи просто (без переконання, що на операційному столі), маю відкриту частину свого живота і можливість торкнутися свого кішківника. Хтось (з натяком на медичного спеціаліста) мені каже: "Ти маєш чудову нагоду це зробити, відчувши їх (кишки) на дотик". Спочатку розумію, що це не реально, адже лежачи, не бачитиму того, чого торкатимуся. Але (як уві сні буває: новий намір→новий образ), мить і я вже дивлюся на своє тіло збоку і таким "боковим" поглядом (який тут зв'язок із мозком? - загадка) можу оперувати своєю рукою, дивлячись, як торкаюсь свого кишківника. Погляд настільки просторово гнучкий, що тепер я дивлюсь на все зблизька, зокрема на початок свого кишківника, детально розглядаючи кровоносні прожилки на ньому. (Насправді, від медицини я є далеким і певна яскрава деталізація, яку побачив уві сні, є дещо віддаленою від реальности, але знову ж таки для мене це яскраво ілюструє, наскільки мозок уміє рекомпенсовувати досвід, яким не володіємо).

P.S. Такий сон чудово ілюструє, наскільки те, до чого ми пізнавально дотикаємось у реальності, формує наповнення сновидінь.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 210125 "Своя шкіра - рідніша"

Опиняюсь в якомусь американському селі з презентацією біля кожної хати різноманітної готової їжі. (Можливо, тематика США виникла з переглядом інформаційно-пізнавального відео про їхню економіку). Таке враження, що такого вишуканого асортименту страв ще не бачив! Звертаю увагу, що головний акцент у всьому цьому - це солодощі: рулети, заварні вироби з різноманітними начинками, такими, що навіть в розрізі виглядають по-мистецьки та спокусливо, щоб купити. (Моменту придбання і куштування уві сні відсутній). Один з продавців каже, показуючи рукою на будинок:

- Ми хочемо, щоб так само було там!

Моя ж реакція-відповідь звучить, як взаємопов'язане з тривалістю життя риторичне питання, яке, з огляду на мій гумор, сумніваюсь чи зміг би "розкусити":

- А що з цукром у крові?..

Знаходжусь у ванній кімнаті. Стою голяка перед дзеркалом і зосереджую увагу на одній з частин свого тіла... Ця зосередженість переривається стукотом у вхідні двері квартири. Спохоплююсь і починаю вдягатися, аби вийти з ванної і відчинити ті двері... За якийсь короткий час з реалу лунає будильник. (На цьому і просинаюсь).

P.S. Цікаво, що раніше думав, що перші звуки будильника на телефоні спонукають до відповідного образу уві сні, а тут навіть відчутний був розрив між "дзвінком у двері" і будильником з реалу. Отже, "внутрішній будильник" працює уві сні на випередження).

P.S.2 Щоб краще зрозуміти образ зі сну, досить описати його іншими словами, як ні, спробувати ще раз, і тоді все стає ясно. На прикладі останнього сну: зосередженість на собі - самолюбування - егоїзм - "своя шкіра - рідніша" тощо.

Сон 070723 "Спостереження за змінами"

Приїжджаю в чужий двір (певне переконання, що сусідський, але зовсім інша організація двору), а там стоїть моя машина, яку купував бозна-коли для ремонту. (Мотив давнього сну, не одного, в одному з них навіть їх купував). Розглядаю її, відкриваючи для себе її деталі, як уперше: спортивна, з опуклими формами, салатового кольору. Знаю, що вона тепер робоча і можна нею виїхати, але не наважуюсь - двір маленький, ще й заблокована іншою машиною, що стоїть за нею. Тепер я їду в громадському автобусі, як пасажир. Знаю, що дорога веде на околицю рідного міста. Чомусь щоразу присутнє відчуття пригадування і спостереження за змінами, які могли відбутися в часі, зокрема в перехожих, зовнішньому побуті, архітектурі, настроях серед людей.

Ще раз дещо про сни

Незалежно від того, що снам приписують багато містики, вони оперують доволі конкретними образами.
30.07.21

Ще однією унікальною рисою сновидіння є відсутність ймовірного сумніву: "те, що бачу - не є таким насправді". Чи ж не цікаво, що це ж рівнозначно подібне переконанню: "вірю в усе те, що бачу в реальності".
12.08.21

Сон за своєю природою не вимагає багато емоційних та фізичних зусиль, саме тому йому характерні такі риси, що наближені до меланхолійности, спокою, образів, які нам більшою мірою знайомі в реаліях прожитого та зрозумілі за своїм виникненням: дім, родина, близькі люди, знайома дорога. Тут ми маємо почувати себе завжди захищено, як ні - відправними точками "нас" можуть бути інші місця, предмети, люди, які мають на нас певний вплив абощо.
16.08.21

Є ми, а є інша реальність: фантазії, книги, кіно, ігри, сни тощо. В якій реальності перебуваємо більше?
18.08.21

Ми приходимо в це життя, аби відновити еволюційну систему духовного розвитку. В речах, до яких дотикаємось, маємо "вгадувати" (відтворювати) себе іншого, який знав, а в процесі пізнання знатиме й нині, про своє призначення в цьому світі.
22.08.21

Якби я був Фройдом, мої сни можна було б тлумачити з позиції його наукового погляду. Якби я був Юнґом, так само. І так має бути з кожною людиною. Адже наші душі можуть бути з різних світів, "планет" і "галактик", отже, інших систем світобачення, а тим більш самобачення.
22.08.21

Сон 180721 "Велике і мале"

Опиняюсь у великому приватному палаці, хазяйкою якого є господиня з донькою. В процесі перебування з'ясовується, що вони організовують вечірку в "Середньовічному стилі", на яку починають з'їжджатися люди одягнені в костюми доволі різних епох. Така чисельність прибуваючих людей мене просто вражає. На якомусь етапі такий розвиток подій починає напружувати господиню і її доньку. Тепер вони починають робити "задню": вводять обмеження на статусність учасників та інші формальні речі. Я ж у будинку підходжу до якогось швейцара, який, наче вахтер-годинникар сидить у окремій вузькій кімнатці, що асоціативно нагадує "замурованого за стіною" із вікном спостереження. Якимось чином, а, можливо, й та асоціація переносить мене поглядом: чи не зазирнути так під, наче "за", підлогу? Тепер дивлюсь у темряву і бачу, що в цоколі суцільний обшир будинку: без натяку на внутрішні стіни, яких безліч на першому поверсі. Вдивляюсь у темряву крізь силу розсіяного світла, з яким прийшов, і помічаю силу силену однотипних (наївних для людей) павуків, які почали розбігатися вглиб тієї темряви.

Сон + спостереження 31.01.21 "Кластери і віруси"

У кранах немає води. Для цього її треба принести і залити в довге металеве корито, що сполучене з водопостачанням. Мене просять взяти відра і це зробити. Звучить одна фраза: "Вірус помирає від снігу та солоної води", за якусь мить підсумовується другою: "Зважай, що вода має бути газована!". 0730'

Спробував пригадати нічний сон і не зміг, але, у результаті спроби відтворити "втрачені" образи, майнула думка:

Уявімо, що світ, за аналогом комп'ютера, складається з ячеєк пам'яти, в яких знаходяться файли - це слова, образи, дії. Життя тече, люди помирають, на їх місце приходить нове. Цікаво й те, що старі файли (стерті з пам'яти) залишають по собі сліди, в тих місцях, де були. Как само із людьми - в цілості не повернеш, але слова, образи, мінливу присутність - так! Під час сну ми потрапляємо в подібний світ кластерів, в яких залишились сліди забутої про нас самих інформації. Саме тому у сновидіннях ми можемо побачити ліс там, де він колись був, незнайому людину, образ якої чомусь до болю близький, почути фразу, наче вирвану з контексту, робити не характерні для нас вчинки тощо.

На тому виник інший висновок:

Екологічно згубна сучасність у людській діяльности починає бути схожа на файли, які живуть самостійним життям, проти комп'ютера. (Віруси).

Сон і реальність: взаємозумовлені сили

Усе в цьому житті взаємозалежне, якщо ми хочемо змінити життя на краще, варто зважати на свої вчинки! Не останню роль у розумінні цих процесів відіграє сон.

19.04.20

Перечитуючи сни, звернув увагу, що їхні образи не мають давнини часу: я їх можу згадати такими в деталях, якби наснилися б мені сьогодні вночі. Це вказує на те, що сон, навіть у "реальному житті" поза межами часу. Дійсна реальність, підвладна часові, стирає пам'ять образів, так, наче притлумлює їхню глибинність.
30.04.20

Уві сні ми не можемо бачити або передбачити майбутнє, адже у ньому немає категорії часу. Час належить до тієї реальности, яку ми називаємо усвідомленою або об'єктивною, що не виходить за 3D-площини логічних суджень. Уві сні присутня інтуїція, яка підказує або застерігає шляхом образних асоціацій, максимально знайомих (зрозумілих) за життя сновидцю. 
09.05.20

Часом дивує, наскільки сон має свою логічну стрункість. Коли спиш, просинаєшся і частково фіксуєш сон, прилягаєш, аби у сні побачити забуті деталі, просинаєшся знову і дивуєшся, наскільки втрачається у відтворенні, шляхом пригадування, внутрішня логіка. Розумієш, наскільки "простими словами" це виглядає бідно, хоча й прагнеш максимальної правдоподібности. Це я збагнув тоді, коли зафіксував за собою, як життєві звички ми переносимо у сон. Достатньо мені привчити було себе просинатися і записувати сни, як цей процес почав неодноразово траплятися вві сні. Навіть, коли я розумію крізь сон, що я ще не проснувся, я просинаюсь уві сні та роблю те ж саме. Коли ж я, врешті решт, силою себе піднімаю, щоб записати побачене, розумію, що так гарно, як було сформульовано уві сні, я не відтворю.
10.05.20

Уві сні частково порушуються закони фізики, які не відходять від правил, завдяки отриманому протягом життя досвіду. Наприклад, я уві сні кидаю обірвану смужку з обгортки вафельної цукерки. Вона ж у свою чергу летить нехарактерним для неї чином, але впізнаваним рухом - за логікою падіння подібних предметів.
13.05.20

У нашому житті існує, майже 1/3 другої пам'яти, про яку ми мало що знаємо і до якої ми ставимось практично несерйозно - це образне мислення, яке виражається у снах. Протягом життя відбуваються мисленнєві процеси як у об'єктивній реальности, так і суб'єктивній - несвідомій реальности. Нам важко зрозуміти: наскільки несвідоме або недоусвідомлене впливає на наші вчинки та прагнення в об'єктивному житті. Задля виявлення і розуміння таких процесів варто почати записувати сни, їх аналізувати (без сторонніх "помічників", таких, як сонники, адже в кожного власний досвід) і співставляти образи, які, може так виявитися, є критичними для повсякдення.
14.05.20

Я мріяв свого часу написати найбільше поетичне полотно: якусь неймовірну поему. Життя привело мене до того, що цим "полотном" для мене стає власний блоґ "Сни Logos'a", до якого додаються, наче пензлем, майже кожного дня (ночі), нові й нові образи та сюжети.
15.05.20

Запис сну - це не "фотографія", а "художнє полотно", на якому образи зображені не обов'язково на 100% оригінальности. Художник (снописець) прагне максимально передати внутрішній настрій, але він далекий від розуміння тієї образности, так знайомої нам за реальністю. Видимий результат постає різними мазками, в залежности від стилю (внутрішної організації) сновидця, не викривляючи суть зображуваного, хоча під час трансформації образу в слово, відбувається певне його переінакшення.
19.05.20

Коли мозок спрямований на опрацювання фізичних дій: перетравлювання їжі, втома, хвороба, нервове потрясіння, - він не в силах зосередитися на сновидіннях. Мозок опрацьовує більш "важку їжу" присутности буття, яка заглушує ледь-відчутні настрої, які й визначають правильність наступних дій.
22.05.20

Сон = асоціація 》образ 》асоціація ...
25.05.20

Чому нас дивують сни? Бо виникає питання: звідки приходить інформація, про яку ми не володіли; образи та сюжети, яких не бачили; слова, які не чули в реальному житті? Отже, треба визнати факт, що крім дійсність усвідомлену, ми проживаємо ще одну - позареальну, звідки можуть черпатися невідрефлексовані осяяння, наміри, вчинки.
26.05.20

Спостереження за відчуттями під час сну

З якогось часу спостеріг за собою, що почав спати чутливо. Тому найменший звук чи шерех мене може розбудити, або спровокувати певні асоціації. Тому, записуючи сни, припускаю, що моя свідомість так само є налаштованою чутливо, але вже до внутрішніх процесів. Всією складністю є їх перебіг, у незвичному для нас розумінні, тому так важливо зуміти записати побачений сон.
19.12.19

Під час сну мозок мислить з позиції пошуку аналогій тій проблемі (задачі), якою перейнятий протягом свідомого дня. Можливі навіть варіанти розв'язання, коли проблема є усвідомленою. Наприклад: я міркую, як моя донька поступатиме в освітній заклад у Польщі. В результаті: кілька снів підряд сняться євреї, як анологія знайомого досвіду з родичами, що переїхали і мешкають у Ізраїлі.
14.02.20

Сон не має меж, хоча переважно бере образи з досвіду баченого сновидцем у реальности.
06.03.20

Певною мірою можна сказати, що сон - уявний. Але це не так! Уява належить до образу, витвореного силою думки, а уві сні процеси творення - неконтрольовані. Наприклад, візьмемо "простір". У реальності він чітко окреслений геометричною просторовістю, більшою мірою сталою в короткому проміжку часу. Уві сні ж з одного боку "простір" окреслений  впізнаваною логікою на рівні елементарних понять: "стіни", "стеля", "підлога", але їхнє розташування, може за мить змінитися, наприклад, з образу однієї кімнати - на іншу.
10.03.20

Сон вказує на своєму прикладі, що життя може бути різноманітним. Цією простою істиною сон доводить: "Змінюйтесь і змінюйте все довкола!" Наприклад, уві сні будівлі щоразу інші, люди приходять з різного проміжку часу та простору, кордонів не існує, закони виражені лише внутрішнім цензором.
11.03.20

Уві сні буває порушена логіка, але деякі образи можуть бути вплетені в доволі зрозумілу послідовність подій, пов'язані взаємозумовленою ясністю виникнення. З'являється переконання, що частини сну з найбільшою чіткістю достойні кращої уваги для тлумачення. Але буває інша якість: уві сні все ясно зрозуміле, а описати реальними словами - ірреально - щось за межами можливого. Як висновок: найголовнішими є не слова, а досвід отриманий від враження.
21.03.20

Виглядає, як аксіома: "реальність" неживих предметів уві сні - абсурдна. Лише одушевлені предмети (в розумінні сновидця) та люди мають значеннєву вагу для тлумачення сну.
31.03.20

5 вражень про сновидіння

Перше враження. Уві сні є такий головний, ідеально правдивий образ, який треба "догнати", а буквально: до нього дійти, вірніше: осягти. Сам процес сновидіння є тією "безперервністю" шляху: сюжет за сюжетом, фрагмент за фрагментом, які й мають розкрити ядро тяжіння внутрішніх сил.

Друге враження. Уві сні легко пригадуються давні сюжети, дарма, що не в силах ними легко оперувати. Подібні пригадування ще виникають по пробудженню.

Третє враження. Уві сні часто порушується час і просторовість. Це нормально. У снах ми творимо власні світи і живемо в такій "реальності", в якій нам комфортно.

Четверте враження. Все уві сні заємопов'язане, як у реальному житті. Але перше, на відміну від другого, ми не в силах контролювати і мати на те меркантильний вплив - певні реакційні риси людської поведінки уві сні міліють, якщо не виражаються геть.

П'яте враження. Я ще не стикався із тим, що сон міг би бути передбачуваним (сказане не торкається поняття "свідомий сон"). Як виняток можуть складати певні повторюваності в професійній діяльності, що за короткий час можуть перетікати в сновидіння, але певного "одкровення" такі сюжетні з'яви не нестимуть. Непередбачуваність сну дозволяє із захопленням спостерігати за динамікою розвитку свого внутрішнього (недоусвідомленого) світу.

Сон 150619 "У боротьбі й примиренні з природою"

Пішли на полювання з традиційним переконанням, що ми вміємо підкоряти собі природу. Дружина у намірах більш войовнича, що тепер виражається в цілеспрямованости навчити когось практичному вмінню: "Дай мені!.. Ти не так робиш!.. Дивись, як треба!" Таким чином ми опиняємось у знайомому нам місті, яке називаємо дачею - округла висока недобудована бетонована споруда. Заходимо в неї. Знаємо, що ввечері настає час, коли на нас може чекати "зло у вигляді змій" (чи то буквально, чи то метафора, важко зрозуміти). Аби мене навчити, як із тим боротися, дружина підриває стіну, так, що нам перекривається вихід. Тепер стає питання: як вижити? Ми шукаємо шляхи "із замкненого кола" тієї споруди. Спостерігаю, як виникає у неї сум'яття і нотки паніки. Так, як споруда має чималенький простір, у ній утворилась своя флора і фауна: правильно спостерігши за тими ресурсами, роблю висновок, яким і ділюся: можна пережити зиму! Звертаю увагу на мох, траву, на дрібних комах, які літають аж над самим долом. Це означає, що там їм тепло, ми можемо зробити, як вони - наблизитися до землі - і перестати мерзнути. Серед трави можна знайти те, що йтиме нам у їжу. 0020'

Сон 090419 "Народження зебреняти"

Я з якимсь чоловіком обходимо зоопарк. Але він не звичайний: в ньому немає кліток, тварини живуть окремо один від одного в своїх зонах відпочинку. Схоже, що була зима, але з невеликою температурою, десь близько - 5 С°, легка припорошеність снігом. Підходимо від однієї тварини до іншої, дивимось на їх самопочуття, так би мовити: гармонію з тим світом, в якому вони живуть. Як щось треба поліпшити - підправляємо. Ведемо рахунок, щось для себе відзначаємо. Варто відзначити, що тварини були чимось химерні для мене, наче фантастичні.
Підійшли ще до однієї тварини, виявилось, що це зебра. І... о диво, вона народжує! До себе не підпускає: раптом налаштовується оборонятися. Заради безпеки ми відходимо далі. Новонароджене акуратно "сходить" на землю, стає на ноги і починає неймовірно грайливо бігати в різні сторони.
Перейшли на те місце, де, як у попередньому сні, ми тягали на під'йомі кабеля і просували нові. 0000'
P.S. Заснув із навушниками, слухав радіо десь більше години, коли заснув, вже не розумів, що слухаю. Отже, сюжет сну витворюється незалежно від інформаційного наповнення, через рецептори. Чому? Уві сні я мислю українською, а слухав - польською (християнське радіо "Марія"). Жодного слова, чи натяку на зміст сну! Прокинувся на слова: "połowa nocy" (12 година ночі) - також цікавий момент у вияві пробудження.

Сходжу з машини, заходжу на подвір'я діда (так, як наче до свого) і кажу після привітань:
- Діду, а що у вас є перекусити?
Дід дістає часник і зриває капустину, схожу на цвітну (незвичної форми). Я потроху чищу перше і обриваю пагінчики з другого, жую. Продовжую питати:
- А ти часник вже посадив на зиму?
- Ні!.. - Мудруючи собі далі під ніс. Далі з долею гумору і прикрості, продовжує. - Добре, що ви згадуєте про діда, коли треба їсти!
- А це завжди так! Коли і ми будемо старими, пригощатимемо внуків. 0330'

Якийсь сон про вчинки молодих людей, який завершується діалогом:
- Вони хочуть, аби їх проінспектували!
- В самий раз - в точку!!!
І дзвонить будильник. 0500'

P.S. Цікаво, що нині у снах виникають образи віддалені від знайомої мені реальності, що тварини (перший уривок сну), що капуста (уривок із дідом), викликаючи асоціації впізнаваності з дійсним, так, наче не на нашій планеті. Також присутня між снами цікава синхронізація з часом пробудження, але поки вважаю це за збіг, аніж якусь закономірність, адже досвід таких записувань вже більше року.

Короткі штрихи для розуміння сновидінь

Сон - це якась певна умовність, де один сюжет або образ може плавно перетікати в інший, а один герой напочатку, врешті стає іншою особою. Ще й фіналу, як такого, майже не існує: виникає враження, що сон обірваний, його можна було б додивитися, сюжет якраз підійшов до розв'язки. А якщо постаратися відмотати в пам'яті стрічку сновидінь десь у глиб часу, виявиться, що таких "розв'язок" зустрічаємо на кожному кроці. Сон рухається напливами: один сюжет, другий, третій... і всі вони чимось взаємопов'язані, намагаються донести щось одне, що інтуїтивно розумієш, а правильні та єдино важливі слова підібрати не можеш. Це такий світ, де образи живуть поза межами нашого логічного сприйняття. Ми можемо усвідомити і описати сон по пробудженню, але вплинути на його розвиток і логіку дій під час творення - ніяк. Можна лише поставити проблему, аби спробувати крізь сон знайти варіанти її вирішення, або бути неусвідомлено чимось перейнятим, що стане причиною його з'яви, але тут можуть існувати, при повній свідомості, бар'єри переконань у чомусь іншому, що може перешкоджати розумінню сновидіння. Ще можна бути переконаним у тому, що образи в снах завжди буквальні, ми їх легко розпізнаємо: в них є знайомі місця, люди, дії, а виявляється, за всім тим є щось більше, що варто дочитати (правильно розтлумачити) за тією "декорацією". Також уві сні відсутнє критичне мислення (про це мені вже доводилось писати), тому так складно себе переконати в якості отриманої інформації, важливості пробудитися і зробити запис.

Сон як інструмент пошуку правди про себе

Є чужі думки, а є свої. Коли ми раціонально міркуємо над певними речами, нам легко послуговуватись готовими шаблонами упереджень та переконань. Уві сні таких речей не існує, там відображається реально те, що нам "болить", отже, про що найбільше думаємо, що нас буквально турбує. (Тут важко судити про хворобливий стан свідомості, коли можуть бути порушені певні ціннісні судження). Щоб дійсно довідатись про власні думки і переживання в "чистому виді", варто записувати сни, детально, з максимальною уважністю до їх змісту. Потім читати! Це єдине джерело правди про себе. Там приховані підказки, як жити органічно з собою і тими, хто поряд.

П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

Як забуваються сни?
Як події вчорашнього дня. Тільки за сьогодні вже стільки передумалось і зробилось! Так щоразу напливають нові й нові... спробуй згадати, що було не лише день-два тому, а тиждень місяць? Це особливість людської пам'яті. Тільки сон треба розглядати під іншим кутом: він лежить у зовсім іншій площині - безпам'ятства у реальному, властивістю витворювати нові й нові образи з подальшим витісненням старих.

Чи можливо пригадати сни?
Хтось може подумати, що у снах короткострокова пам'ять. А спробуйте миттю пригадати щось з дитинства? юності? найприємніші і найгірші миті? А якщо декілька? Легко? Не пригадується?.. Якщо розглядати наше життя не у відрізку часу, а в сталому накопиченні "тут і зараз", ми маємо, як і зі сном повертатися до забутого. Тут у нагоді стають такі інструменти нашої свідомості, як зустріч з чимось знайомим. Наприклад, як в реальному, так і в сні, ми можемо взяти до рук книгу і пригадати те, що з нею пов'язане, а в дотичності до інших речей - "забуте".

Чим пояснити силу пам'яті у снах?
У снах немає напівтіней. У них образи або світлі, або темні, навіть з елементами крайнощів, або нейтральні (безсюжетні) - такі, що легко забуваються, або ж не мають смислових навантажень. Саме тому яскраве або жахливе легко врізається в пам'ять, впливаючи на наші емоції, а нецікаве (безформне), як у повсякденні - буденне, те, що робиться "на автоматі" - забувається, як нецікаве. На відміну від фізичного тіла, у снах працює тіло емоцій (астрал), активна робота якого дозволяє зберегти в пам'яті сюжети, завдяки зв'язкам з упізнаваним переживанням.

Як у снах не загубити деталі?
Коли доводиться записувати (відтворювати) сон, ловиш себе на тому, що "чорт заритий у деталях". Цей вислів не вказує на те, що в деталях має бути щось негативне, а те, що ймовірний негатив можна непомітити в узахальнених рисах зображуваного у письмі сну. Тому важливо максимально навчитися "бачити" ("відзначати") не лише "гору", але й "мишу", яку вона "породила". Наявність деталізації напряму залежить від сумлінності та бажання (часу, терпіння) максимально точно зберегти сновидіння.

У чому полягає тлумачення сну?
Ми більше уваги приділяємо розумінню змістової частини сну, а в стороні залишаємо або ж забуваємо говорити про емоційну. Насправді, навіть за коротким сном, ми можемо собі розповісти про враження. Уві сні існують зовсім інші категорії світосприйняття: за оболонкою ми завжди можемо розгледіти душу. Ті предмети, до яких ми дотикаємось уві сні, або нас наповнюють, або виснажують. Ми завжди знаємо: чи прокинулись після сну втомленими чи бадьорими?! Так само ми знаємо, яку емоцію залишив нам сон. У реальному житті це можна співвіднести з післясмаком: от щось з'їв, і коли вже в роті нічого не залишилось, свідомість і рецептори вказують: чи було це смачно? Чи хотіло б вже тіло в реальному житті пережити цю емоцію наново? Таким чином у свідомості з'являється прагнення повторити пережите і починає воно працювати на втілення. Звідси виникає пророче ставлення до сну. Бажане здійснюється, а людина завжди може знайти собі будь-які пояснення, навіть у снах, зі словами: "от я передчував, що це так буде!"

Сон 011218 "Трансформація постаті: спостереження за кіновиміром"

Я в домі де знімався кінофільм зі спецефектами. З одного боку маю якусь причетність до його створення, з іншого: в одній з тих кімнат, де проходили зйомки, переглядаю стрічку, сюжет якого бачу, як уперше. Мене вразив один з фрагментів того фільму: по кімнаті легкою ходою йде (справа-наліво) дівчина, вкрита тендітною сріблуватою накидкою. Дивлюсь уважніше, а тіло під нею - прозоре. Виражаю мовчазне подивування. Дівчина, власниця дому, де проходили кінозйомки, що переглядала цей фільм разом зі мною і брала в ньому участь,  як героїня тієї сцени, в якій я її не впізнав, дістає з шафи "покривала", і жартома один кидає на мене, а другий бере собі. Дивлюсь крізь нього на себе, а тіло таке ж прозоре, як у кінострічці. Який дивовижний ефект! - відзначаю для себе.
P.S. Вранці за вікном побачив багато-багато білого снігу.

Сон 281118 "Політ і хід - нормальні!"

Проходжу з чужою родиною і двома їхніми малими дітьми років п'ять-шість до своїх батьків. Їхній візит організований по рекомендації рідної сестри, аби вони могли щось побачити, відповідно до їхнього зацікавлення. Мати має знати цю родину по церкві. При зустрічі каже: ставлю [варити] картоплю?.. Я кажу, що "піду по торт" (куплю). Пізній вечір. Буквально: лечу в магазин. Відштовхнувся від землі і на висоті 1,5 - 2 м прямую вздовж дороги, оминаючи чорні силуети людей. Політ швидкий. Краще ніж минулого разу! Навіть біля магазину довелось загальмувати, створивши зворотню тягу повітрю. Хтось навіть в польоті привітався зі мною, піднявши догори великий палець👍. (Фрагмент з польотом сниться не вперше). Заходжу в магазин. Підходжу до продавця. Вона питає: "Скільки вам індиків?" Дивуюсь незрозумілій пропозиції. Кажу: "Я знаю, що мені треба!" Купую хліб. Його на прилавках дуже багато. Найбільше чорного. Все акуратно викладено одне біля другого. Купую хліб тостовий і здобний, у формі квіточки. Думаю може два здобних? А вони гарні, рум'яні, пахнючі, як у дитинстві! Але беру один. 0135'

Сусідів, яких знаю, як таких, які спілкуються російською, чую, як стараються говорити між собою по-українськи.

Свіжозбудований дім. Багато світлого: стіни з світложовтим відтінком, у вікнах сонце. Присутня легка недоприбраність у вигляді запилюженості і недомитості по введенню в експлуатацію всієї споруди. Є робочий ліфт, але чомусь ним не користуються. У тому будинку працює прибиральницею коридорів, міжкліткових площадок і сходинок круглолица молода дівчина, з певними вилицюватими рисами в обличчі. Я ходжу між поверхами по сходах, недоубезпечених перилами та перегородками. Зважаю, що на одній з них можна звалитися: має менший відступ для ноги від решти їй подібних. Тим більш: немає за що раптом втриматися, коли ступати на неї. Тому доводиться підтримувати себе дотягуванням за доступні стіни. По них зносять інваліда на колясці й спиняються перед дилемою: що робити далі? Виявляється, що останніх з п'ять сходинок першого поверху немає взагалі (відгори-донизу - наприкінці кінця). Людина з обмеженими можливостями починає нервувати і від того плаче. Я заспокоюю його батьків. Вони кудись ідуть. Пропоную йому спустити його в певний спосіб, так, що все буде добре. Кажу як. Думаю взяти коляску пасками, як хтось прийде, але справляюсь своїми силами. Отже, на той момент, коли прийшли його батьки, він уже був унизу - на рівному.
На кожному поверсі при повороті сходами є по два туалети. Хтось, як "сюрприз", залишив своє перебування в ньому на самому останньому поверсі, де людей сходить найбільше. Це розповідаю тій дівчині, яка прибирає той будинок, зокрема, як виявилось й ті туалети.
Зупинка маршрутки в центрі рідного міста, майже на розі бордового будинку. Знову спілкуюсь із цією дівчиною в товаристві якогось друга. Відчуваю себе в юнацькому віці, хлопцем, який проявляє інтерес до дівчат і не розуміє їхні наміри, але розуміє, що пора прийняти остаточне рішення у виборі супутниці життя, але цієї миті я про це ще так не думав. До останнього проявляв інтерес до дівчини, в якій почав розчаровуватися (забутий фрагмент сну, зокрема, його початок). Біля нас проходить та ("колишня") дівчина, яка проявляла до мене інтерес, але я в тому мав сумнів і не відповідав щирою взаємністю. Порухом виказує до мене грайливий і безпідставний жест, торкаючись моєї руки. Закцентувавши на ній увагу, не звернув, що стояла вона в парі з хлопцем під руку. Подивившись на її супутника, зрозумів, яка вона мені далека. Її супутник вищий за неї, худорлявий, належить до так званих "арійських" типів, але з рисами дистрофії.
Ловлю себе на тому, що мені цікава інша: дівчина, яка завжди поряд: "в горі і радості".
...Я з дівчиною, що зі "світлого будинку зі сходинками", стою біля автозаправки, на промисловій вулиці рідного міста. Дивлюсь у небо, а там летить на нас із незначною швидкістю велика ракета, щось середнє з дирижаблем. Цієї миті пригадується "давня" гра двух слів, ще від початку [забутого] сну: ліжко металістів, де друге слово якось пов'язане з однойменною назвою вулиці.

Чому важливо записувати сни?

Із просинанням перше складається враження: сон був несерйозний, не важливий, такий собі. Але ця думка хибна. Будь-який сон варто записувати. Такі записи мають у своїй сукупності розкривати для людини його внутрішній (несвідомий / недоусвідомлений) світ. Це так, наче ми щось зробили в реальному житті й думаємо: записати це чи ні? Більше шансів, що серед безліч подібних звершень ми забудемо якісь із них, але разом із тим більше шансів запам'ятати, аніж сон. Якщо подію річної або багаторічної давності можливо пригадати, то сон, за таких відрізків часу, аж ніяк. Отож, записаний сон набуває більшої цінності лише завдяки тому, що не приречується людською природою йти у забуття і надає шанс сновидцю в повному об'ємі та певній перспективі розібратися в лабіринтах власної душі.