Сон 270424 "Подвійне розчарування"

Опиняюсь на базарі. Проходжу знайомим мені торговим рядом (знайоме лише за переконанням у якомусь давньому сні) і підходжу до продавщиці-городниці, яка продає свіжий редис, зібраний із зеленню готовими пучками до продажу. Вирішую купити його, адже раптом пригадав, що мав такий намір. Питаю: скільки може продати? - але не питаю за кінцеву ціну. У розмові напівжартом натякає: чи подужив би я за нього розрахуватися? Я ж так само віджартовуюсь, будучи переконаним, що якийсь звичайний молодий редис не буде коштувати більше, аніж є в моєму гаманці, навіть гіпотетично припускаючи, що вартість може бути завищена. Коли ж я беру цей редис і кладу десь ближче до себе на якийсь столик, дістаю гаманець і серйозно питаю за остаточну вартість. На що сміло каже: "1000 грн". Я ж трохи прифіґіваю, адже реально такої цифри не очікував почути. Подумки питаю себе: скільки часу минуло, поки мене не було в Україні? і ціни на товар зросли в рази? і невже таке можливо?.. Коли ж вирішую, що від такого товару можу відмовитись, дивлюсь на нього, а узятий мною редис вже покришений так, наче до салату. Дивлюсь на все це і переживаю подвійне розчарування.

Сон 020420 "Рух обмежено!"

Сідаю в бус за кермо. Разом зі мною мої діти. Від'їжджаю від дому (незнайомий в реалі) на метрів зо двадцять і згадую, що дещо забув. Завертаю за перший поворот паркової зони і повертаюсь до дому. Зупиняюсь, виходжу з машини, а незнайомий чоловік питає:
- Можете від'їхати?
- Звісно! - відповідаю я.
- Мені треба доступ до комунікаційних ям. - Показуючи під машину (перед і за нею).
- Та мені на пару хвилин заскочити до дому і я поїду! - кажу йому.
Обертаюсь, а люки (прямокутної форми) вже відчинені, так, що вже не проїхати ані вперед, ані назад. Той же чоловік мені продовжує жалітися:
- А ви не знаєте, хто тут бува сидить? От я помічав тут на днях таке, що залазить у яму чоловік і сидить у ній хвилин п'ятнадцять, потім виймає звідти якесь срібло, скручене в нитку, потім іде в наступну...
- Видно, то крадуть кабеля!
Дивлюсь, а цей мужик вже сидить частково в одній з ям і показує мені розрізані ґумові труби, пластичні й неймовірно великого діаметру.
- Які ізолюються так, як у нас?.. - продовжує допитуватися, наче він працівник фірми, що займається зовсім іншою комунікацією.
Тієї миті я розумію абсурдність подібної розмови: чоловік або "падає на дурочку", бо сам краде кабеля, або вважає мене за простака.
Знову дивлюсь на того чоловіка, а він вже підтримує за руку якусь дівчину, вдягнену в ролі блазня: в червоному костюмі зі дзвіночками на голові, - аби вона, вже опинившись у ямі, не впала там у воду, яка видається мені схожою на бурхливе море.
Про себе фіксую свій стан: "стрес!" По-перше: невдала поїздка; по-друге: згадування про забуте; по-третє: повернення до дому; по-четверте: незнайомий чоловік із дивною розмовою; по-п'яте: відкриті люки, як перешкода на шляху; по-шосте: дівчина, яка мало не падає у воду...
- То хай падає! - кажу йому.
- Ви ж вмієте плавати? - питаю в неї.
- Ні!.. - Обурюється вона, панічно смикаючи ногами над водою.
- То я дам драбину! - даю пораду для того чоловіка й іду до машини, аби її взяти.
- Вона вже є!.. - показує мені її в ямі, а, дивлячись на дівчину, за мить зауважує дивним суржиком: "Опять побіліла!" 0245'
P.S. Проснувся з розбурханим настроєм, наче мене хтось свідомо виводив із рівноваги.

Я на якомусь заводі із виробничим процесом. Мені дзвонить жіночка, яка починає вичитувати на тему: чому я, знімаючи в неї квартиру, не користувався додатковими послугами, зокрема пранням. У неї ця опція коштує "всього 700 грн". Розмова не склалась, але роздуми залишились: наступного разу, як подзвонить, скажу їй, правду, щоб не зазнавалась, що паралельно зняв ще одне житло, в якому була пральна машина і перу в ній скільки хочу. Повертаючись до виробничого процесу, дивлюсь на різні технологічні лінії. На якомусь етапі побачив, як по одній скляній трубі починає погано подаватися блакитна рідина, розріджується густими порціями повітряних мас. Трубу починає трусити і вона злітає з кріплень кудись у сторону, наче пластичний шланг. Я терміново натискаю кнопку "стоп". Хоча розумію, що зупиняю тим зовсім іншу лінію. Починає працювати сигналізація. Тепер вирішую залізти під складну металеву конструкцію. Без видимого для себе результату ледь вилажу. Зважаю на свій класичний костюм, зокрема на піджак: чи не вимастився? Виповзав спиною по підлозі! Тепер приходять співробітники і вітають колегу з цього ж цеху з днем народження. Дарують конверт. Начальник (схожий в реалі на А.Б., мого колишнього керівника відділу КІП) вітає її простими словами, без показового надміру. Поспішає вже йти. У неї виникає інтерес: що в тому конверті? Мені теж цікаво: гроші? квитки на подорож із чоловіком у Чорногорію? А чому лише з чоловіком? - разом із дітьми! А чому подумалось про Чорногорію? - є й інші країни! Аж ні: куди нині їхати? - всюди коронавірус! 0458'

Сон 191119 "Скажи мені, що ти мене любиш!"

Відвідую музей якогось просвітителя. Біля нього, на лоні природи, є живий куточок, де живуть тварини, зокрема слон і слоненя. З кореня доволі великого дерева, що росло на тому місці, спеціально зроблене озерце, в якому найбільше любить купатися те мале створіння. Я підходжу ближче, дивлюсь, як все організовано. Територія велика. Уявилось, що десь за далекими межами огороджена від небажаних впливів. Тварини живуть вільним життям, без впливу насилля зі сторони людей. Це все узгоджується з філософською концепцією згаданого просвітителя: світ є вільним для самовираження і власного розвитку. 0345'

У другій хвилі цього сну постає антитеза, виражена в іншому розвиткові подій. Зокрема, привертає увагу дивна поведінка людей, які мешкають родиною в домі, що стоїть недалеко від того озерця: живучи таким же вільним життям, ставлення їхньої дитини до слоненя, можна було б назвати "негуманністю". Таку поведінку спостерігали тоді, коли він на пару з твариною виходив гуляти в село. Кількома словами можна описати ту "негуманність", як нечутливе ставлення до того, кого, схоже, любиш, як і всіх інших у цьому живому світі, без поділу хороший ти чи поганий.

За сюжетом сну: я є студентом і живу з батьками. Разом із батьком купуємо машину, прямо з салону: білу, схожу на "Тойоту". Якогось дня виїжджаю на ній і трапляю на природну перешкоду, яка гне капот. Вирішую заробити той отвір дерев'ною дошкою. Вирізаю по розмірах, підставляю: вийшло доволі непогано. Цікава рефлексія: як наслідок, зміряв поглядом у тій дошці зроблений виріз. Повертаюсь додому, розповідаю про те, що трапилось. Інформацію сприйняли без негативу. Звісно ж, міркую про себе: куплено за мої гроші, "то й розпоряджайся нею, як хочеш!" Другого разу маю встигнути на навчання, виїжджаю з дому, дивлюсь на себе: так поспішав, що не перевдягнувся. Треба повернутись! Повертаюсь. Тепер виїжджаю разом з батьком і матір'ю. Батько за кермом. Під'їжджаємо до якогось закладу, мати висаджується, спирає на машину лопату, яку взяла з дому, вона падає; кладе на землю якісь саморучно наготовлені таблички (написи не видно). Це такий у них на роботі день: прибирання території, розставляння знаків. Питаю в батька: "То за скільки купили машину?" Відповідає: "За вісім тисяч!" Кажучи про неї тільки схвальні слова. Міркую, сказати чи ні: " От колега з роботи планує купити собі не менше ніж за дванадцять". 0500'

Сон 300818 "Купа рукавами всередину"

Я в дорозі з групою осіб. У автобусі присутня родина зі школярем. Завели мову про ціни: що дорожче, а що дешевше в Польщі. Ведемо розмову про конкретне місто, де ця родина мешкає, але з іншого, овіяне якоюсь релігійною містикою, пов'язаною з православ'ям. Пригадували: за скільки купували ту чи іншу річ. Наприклад, з поміж всього іншого: скільки коштує олівець. Школяр не пригадує: за скільки купували, а я кажу 29 грош. (Фрагмент з олівцем вже зустрічався в якомусь сні).
Я в туалеті з прозорими дверима, що стоїть у якомусь дворі. Хтось з місцевих того двору помічає вивернуту кофту, що валяється на землі, рукавами і написом всередину. Я питаю, що за напис? Підозрюючи, що його може й не бути. 0234'

На диванах у гостях розсілося коло моїх знайомих із різного періоду творчого життя і навчання. У реальному: вони можуть і не знати один одного, але бесіда, як у однокласників. Десь зайшла розмова: хто і як облаштував своє сімейне життя. Одна дівчина, на ім'я Вікторія, так і не вийшла заміж. Люди спробували обговорити причини. А однокласник С. вирішив сказати все "в лоб", це при тому, що бачив цю людину вперше, наголосивши на її зовнішності, із якою шанси в неї є "нульовими". Тут на захист Вікторії стала одна людина, яку я десь від старту перебив і гостро виказав власну думку: можна говорити про зовнішні риси, а мало хто скаже про внутрішні. Звертаючись до однокласника: ти, як в садочку, говориш так, наче хтось прийшов і насрав у твій горщик!.. Знаючи цю людину, вона ніколи не дозволить собі подібного. 0430'

Сон 130718 "Шуми в інтернеті"

Підключення дротів до малих шаф. Певна повторюваність у кольорах і кількості...

Захожу в магазин, аби купити щось для перекусу. Вибрав солодке тістечко, більше схоже на тонкий торт, але без нанесеного поверх крему. Менеджер з функціями касира, яку я знаю (уві сні), розраховує і видає мені два чека. Відходжу в сторону і починаю вникати в суть. У другому чекові написано, що я оплатив послуги по усуненню шумів в інтернеті. Я оборююсь: що це за послуга? Знайомої вже немає, є якийсь менеджер, якому я висловлюю незадоволення. Тістечко за ціною близько 70 грн і ця послуга, майже, за тією ж ціною. Я йду на конфлікт, адже я не хочу оплачувати цю загадкову послугу. Менеджер стоїть рогом. Я кажу, що буду викликати поліцію. Він відходить у сторону, до кладової і копирсається серед товару на поличці. Я його бачу проз відчинені двері. Підходить і дає, як компенсацію, до десятка кулькових ручок, двух-трьох видів. Дає просто, без лишніх слів. Я беру, дивлюсь на них і кажу: ще дві моїм дятям і дві - колегам, з якими я прийшов (вибрик сну: стійка переконаність, що був з двома колегами). Він беззаперечно додає сказану кількість. Я вже збираюсь іти, як приходить згадана знайома. Я їй коротко розповідаю про їхню дивну послугу і шукаю на підлозі свої речі, щоб йти. Мало бути дві каски, які залишив, як заходив (хоча, знову ж таки, на початку сну їх не було). Знайома каже, що каски на вулиці, їх взяли колеги з якими я був, і ждуть мене там. 0410'