Сон 200922 "Вихід зверху"

Так складаються справи, що в Польщі якийсь колега (конкретика відсутня) іде працювати в школу, аби викладати математику. Вирішую піти разом із ним - за компанію. Справа така, що інформацією про вакансію він дістає від мене. Оформляємося разом. І ось перший урок. Польські діти. Я дивуюсь тому, що дирекція від мене так і не попросила жодного диплому. Урок проводимо так само - в парі. Маючи невеликий педагогічний досвід, беру ініціативу на себе, хоча з математики досвід має саме він, хоча не викладав. Діти старшого віку, краще менше тріпатися язиками, а робити справу по суті. По ходу першого уроку десь себе корегую, подумки виправляю помилки, аби їх не повторювати, роблю висновки. Як домовились, даємо завдання по черзі. Вирішую вискочити до туалету, а там виявився унітаз забитий туалетним папером. Пригадав хлопця, який відпрошувався на уроці. Подумки грішу на нього. Чомусь вирішую дістати ті жмаки паперу власною рукою. Вода чиста. Три великі кавалки... ось чому вода не збігає! Тієї миті до того ж туалету заходить дівчина з того ж класу, в якому читався предмет. Підійшла до умивальника з дзеркалом, щось на собі поправити. (Уві сні якось і не подумалось: чому не в жіночий?). Стає трохи соромно за те, що в дивній позі вигрібаю з унітазу папір. Вирішую не баритися, а швидко звідси піти. 0300'

Опиняюсь у багатоповерховому будинку, в якому сходжу десь із верхніх поверхів донизу. Опинившись на п'ятому-четвертому поверсі, бачу зміну "краєвиду" у вигляді сходових клітин. Якось вони стали більш недоглянутими. Десь там зустрічаю якогось хлопця, який каже, що вихід на вулицю зверху. Спочатку його не розумію, потім здогадуюсь, що має бути якийсь перехід, можливо, з будинка в будинок. Дивлюсь за вікно: який може бути ще вихід? Високо ж! Доходжу до сьомого поверху, а там інший хлопець цілеспрямовано відкриває відмінні від інших двері до якоїсь квартири, а це виявляється "вихід". Іду за ним, перехід виводить назовні будинку до якогось дерев'яного майданчику з людьми і дерев'яними сходами донизу. Сходи поділені бар'єром посередині, які ділять спуск так, що одна сторона більша за другу. Загалом багато сонця і зелені, яка обплела вичурно сходи. Хлопець, за яким я йшов, пішов по широкій частині, я ж вирішив по вузькій... На якомусь етапі зрозумів, що занадто вузькій як для мене... (і задзвонив будильник). 0430'

Сон 250219 "Переробляти не доведеться"

Я офісний працівник. Заходжу на фірму з незнайомою мені дівчиною, аби роздрукувати пару листків бланку. Щось не виходить у неї з копіюванням. У результаті їх виходить багато - лишаються лишні аркуші. Доволі довго сидів і дивився на її роботу, яка перетворювалась у марудство. Звернув увагу на певну дівочу милість, а ще й на риси моєї до неї відрази: фіолетові нігті, такого ж кольору губи, ще й рот. Неприродний колір, як для будь-якої людини. (Зміна сюжету зі збереженням теми аркушів). Тепер я з якимось близьким чоловіком перекидаємо човен, піднімаємо його над своїми головами і йдемо до річки. До човна прикріплена решта тих неправильних аркушів. 0336'

Натягнули трос, аби щось ним подати. Відкладаю верхній светр, у ньому вже не виникне потреба, адже "переробляти не доведеться". 0500'

Сон 200918 "Безжурна іншість"

Ресторан. Якесь велике застілля. Разом із тим - це прохідний двір для військових. Під час пізніх світських заходів, час від часу певні працівники закладу дістають срібні прикраси аби потішити гостей, а потім вішають на кухні на цвяшок. Думаю: так їх легко хтось може вкрасти! Що за безпечність? Хтось так висловився про фуршети, які організовують тут: "житти для того, щоб їсти чи їсти, щоб жити?" Пробігає один військовий біля другого, вітається, але видно, що не знають один одного. Дивлюсь, а той, хто пробігав, має на плечі російський триколор. Той, що вітався, звернувся українською, той, що пробігав - промовчав, але зробив якийсь невиразний жест. Заходжу в туалет. Малі за висотою кабінки фарбовані в зелений чи синій колір. Чую, як там хтось голосно починає говорити за консерваторів. Аби не вплутуватись у політичний діалог, я присідаю прямо в кабінці й розумію, що не взяв папір з сусідньої, що навпроти. Сиджу і згадую, що маю його з собою в сумці. 0515'

Сон 020818 "Парадокс дуальності"

Сиджу на кухні в сім'ї, яка виробляє туалетний папір з тютюну. Показали який він має вигляд: білого кольору, багатошаровий, з перфорацією для відривання - не відрізниш від аналогів. Роздрібнювач сировини такий, як шафа розміром з холодильник. Розповіли процес виробництва, навіть візуально його уявив. Дивлюсь, що структура паперу волокниста, отже, можливо робиться, як солодка вата, а потім пресується в тонкі шари. Тому й питаю: а в процесі виробництва сировина плавиться? Син каже так, а мати ні. Син встає і виходить з кимось із кімнати. 0309'

Хтось говорить, що зараз багато трагедій з ракетами, хтось інший: скоро всі будемо літати в космос. Тіло перед польотом видозмінюється, набуває іншої якості. 0320'

Пускають заряд в корабель, разом із ним капсулу, якщо заряд сприяє покращенню його роботи, то капсула - навпаки. 0338'

Проходив співбесіду на Коростенський фарфоровий завод. Нас черверо. Як прийшли, на лавках понад вікнами сиділи молоді люди. Співбесіда тут же пройшла за пару хвилин, нічого конкретного. Питання про життя і не більше. Відходжу в сторону і дивлюсь на річку, а по ній пливуть острови, на яких поламані дерева, потрощене галуззя, трохи трави. Дивуюсь і не вірю, що острови дійсно пливуть, потім когось кличу і показую. Десь кажу, що це не співбесіда. Іду пити молоко. Хтось каже що упаковка така, як у дівчини, отже, її молоко. Я жартую: аякже, зараз шуршатиме пакетиком! Розвертаюсь і йду до дверей. Пробую те ж молоко, а воно вже згусло. 0502'

Чекаю біля лазні батька, як він помиється, аби увійти до неї самому. При вході лежить годинник, із якого працює радіо, яке він забув, як виходив.