Сон 24-250325 "Забута тема"

У голові виникає цікава фраза (думка у вигляді речення), яку хочу десь записати, аби не забути. Сідаю за стіл, а ліворуч мене - якась дівчина, а переді мною - порожня чиста тарілка. Дістаю маркер і починаю писати по її краю свою думку. Зауважую, що маркер срібного кольору майже зливається з блискучим білим кольором глазурованого фаянсу. Також виникає відчуття прихованости, адже не хотілося б, аби та дівчина обок прочитала, що я пишу. Дописавши, виникло переконання, що тепер точно не забуду цю думку. Аби вона не залишилась на тарілці назавжди, вирішую її витерти. А витиратися не сильно то й хотіла. (Лунає дзвінок будильника. Просинаюсь. Намагаюсь пригадати що я записував? - але не виходить. Навіть не пригадується натяк: на яку ж тему?)

24.03.25

З однокласницею Л.С. (не зовсім на неї схожу, але з конкретним переконанням, що це вона) йду до її дому та обговорюємо тему (пов'язана з сьогоднішнім попереднім сном). На порозі в дім занурює руку в мокрий пісок і дістає ключі від вхідних дверей. Я дивуюсь такому місцю хованки та коментую:

- Я з дитинства (шкільний період) пам'ятаю пару таких місць.

- Таких хованок у мене безліч! - відповідає вона.

- І завжди знаходила?

- Було пару раз - ні, але, навіть коли не могла знайти, спрацьовував дедукційний метод, і навіть коли не знала, ключі знаходилися.

25.03.25

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 120125 "На різних рівнях погляду"

Сни у попередні дні ::

Пілотую одноосібним літальним апаратом, подібном до НЛО у вигляді тарілки.

Опиняюсь у безкрайньому та безлюдному пустельному місці з примарним натяком на якісь невиразні приземлені споруди десь на краю обрію.

Після якихось подій хтось мені каже довгу химерну фразу, яку так і не запам'ятовую.

Сьогодні ::

З кимось опиняюсь біля якоїсь водойми, на якій весело починаємо ловити на вудочки яскравих синіх рибок.

Химерний символ, який бачу наче відбиток тіні, а піднімаючи зір - оригінал, від якого ця тінь утворилась. (Віддалено подібний малюнок додається нижче, але не у формі тіні, яку ще варто до неї домислити).

Знаю про намір досягти певної висоти. Отож, рухаюсь від пункту до пункту, від пункту до пункту... наче в під'єднанні кабелів для освітлення (але без конкретики підключення), поки наприкінці хтось не каже: "Але ж для цього існує кенгуру!"

Денний сон 041222 "Етикет"

Беру участь у конференції, присвяченій книговидавничій справі. Приходжу на неї з запізненням. Слово мають пару поважних гостей, серед них я. Запрошують на сцену, на якій присутні пару учасників. Три стільця вільних. Глядачі у залі уважно слухають доповідника. Людина, яка мене провела, йде, а я сідаю. Також слухаю доповідь, а за ним іншу від іншого учасника. Вже міркую, про що говоритиму. Заготовки на аркушу немає, як кажуть: "доведеться імпровізувати", але разом із тим, як завжди у критичний момент, начебто нічого путнього та актуального в голові не зринає. Тут уже черга підходить до мене, а я вирішую пересісти на інший стільчик, аби зручно було глядачам мене бачити, а мене їх. На спинці того стільчика лежать якісь жіночі речі (хустка? сумка?) - видно, тут хтось мав сидіти! Поки пересів на інший стілець, одягнув навушники (як інші доповідники), тієї миті шум у залі вщух, а я бачу, як почалось незрозуміле поки що для мене пожвавлення і глядачі почали підніматися зі своїх місць і стояти. Вся увага переключилась десь на вхід. Скидаю навушники і чую-бачу, як залою проводять якусь жіночку. Десь встигаю почути, що це перша леді Польщі. Встаю і йду до гурту учасників, які мають урочисто зустріти її на сцені. Якоїсь миті чую дивний коментар, який мав би бути за гумор, але виявився не до місця. Проходить перша леді біля нас і йде в сторону того столика, за яким ми сиділи. Якась жіночка дає молодій особі, яка на ходу ще й не встигла скинути бежеве пальто квіти, аби вручила поважній гості, зі словами оцінки її зовнішнього вигляду та готовности: "Квіти на підносі, заколка у волоссі!.. Готова!". І дівчина йде до привітання, так і не скинувши розстібнуте пальто. 

Сон 190622 "5+5+5"

Читаю різноманітні новини, натрапляю на таку, що Великобританія поставила в Україну найбільшу кількість зброї... Відволікаюсь на інші хатні справи. Виходжу на вулицю, прогулююсь якось дорогою, якою заходжу глибоко в ніч, так, що коли виринув з внутрішніх роздумів, помітив, що віддалився від дому так далеко, що треба повертатися назад, а дім, у глибині дороги - це єдине джерело світла посеред суцільної темряви. Від такого образу ночі виникла нотка страху, зосередження на тому, щоб повернутися обережно, не наступивши в темряві на незрозумілі речі, які раптом можуть опинитися під ногами. Дійшовши додому, застаю дружину з розмовою за телефоном. Обговорює якраз політичні теми, зокрема і прем'єра Великобританії Бориса Джонсона. Тут я пригадую інформацію про нього, яку читав ще на початку короткої подорожі. Кажу дружині: чи знала вона, що його ще називають "три п'ятірки"? А звучить це, як "чі чі чі",  записується у формі "5+5+5"? Як виявилось, саме як "чі" у старослов'янській мові називали цифру п'ять. І все так, що мої знання на цю тему почерпнуті виключно зі свіжопрочитаної інформації. Виявилось, що чує від мене про такі речі вперше. У ту ж мить пригадується, що Джонсон (в реалі з гумором називають Джонсонюком, наче подібна форма так само спливає в новинах уві сні) має аналогічний образ у вигляді зірок, які формують доволі оригінальну симетричну форму на небі (сузір'я?). Якщо обмалювати контури, віддалено нагадає образ метелика. Поки про це розповідав, стояли біля порогу і перезирались крізь вхідні двері. У підсумку виявив кардинальне бажання піти спати. Чомусь тематика війни, образ такої пережитої ночі мене спровокував на внутрішню втечу в якийсь закуток. Очікувано уявив образ свого ліжка, куди і сказав, що йду до сну. 1220'

Незнайомий ліс, десь посеред нього закинуте виробниче приміщення. Усередині технологічна криниця наповнена водою, а в ній якесь давнє та не діюче, велике, округле устаткування, виконане з нержавійки, видно, що в усю глибину. Кажу з гумором до якоїсь співрозмовниці: он, достатньо відкрутити з люка пару гаєк, і вже якась користь, здавши на металобрухт.

Якісь чоловік і жінка в цивільному затримують громадянку, садять у авто і ведуть слідчий діалог. В результаті якого виникають дивні та кумедні формулювання, зокрема: "За тобою жабки сумували, причавкуючи хлібом".

Сон 170422 "Образні фігури"

Проходжу вуличками міста, поринутий у різні думки, обтяжені образами буднів. Раптом у голову приходить якась фраза, наче осяяння. Тієї ж миті опиняюсь на якійсь незнайомій невеликі площі, на території якої виставлені різноманітні мистецькі фігури зі скла, виконаного в техніці вітражів. Повітря сповнене весняним подихом оживання природи, бруківка зволожена свіжозбіглим дощем. Тепер у голову приходить інша фраза: "Стоять вони біля дзеркала і повертаються жити". Міркую: так це те, до чого я йшов!.. - таке собі поєднання образного мистецтва з мініхоку. Може, такі короткі тексти назвати "хо"? або "ку"? Треба ще поміркувати. А взагалі саме тут і зараз я маю знайти відповідну фігуру, яка відповідатиме цій фразі. Знайти ракурс, сфотографувати. Готовий образ оформити чудовим текстом. Так кожному образу на цій площі надати відповідну влучну фразу.