Сон 290323 "Пригоди в дорозі"

У батьківському домі. Гості з рідні. Зайшла мова, що двоюрідному брату В. немає робочих штанів. Тепер я маю йти по справах. Йдучи від дому, зауважив: наскільки багато випало снігу. (Схоже, під враженням вчорашнього дня - з реалу). З'явилась ідея, що варто запропонувати, аби брат приміряв дещо з мого одягу, поки мене не буде вдома. Озираючись на сніг та ожеледицю, звертаю увагу на дорогу поза мною. Якась фура, що їде по трасі, втрачає керування і її починає заносити прямо в мою сторону, навіть тоді, коли знаходжусь ще далеко і на тротуарі. Шукаю в який найближчий двір хутчій звернути так, аби вся та маса прийняла на себе силу сторонніх перешкод: стовпчики огорож, ворота. Наче все обходиться добре: фура зупиняється ще на дорозі, але вже не може їхати далі. За нею починає утворюватися корок. Тепер це вже не заламана на трасі фура, а великий грейдер: із ковшом і лопатою. Починає робити такі акробатичні рухи, наче краб-термінатор, що всіма зусиллями "клешнів" і "хвоста" пересуває своє тіло вперед, у напрямку центра міста. 0300'

Я у групі незнайомих людей, але об'єднаних спільною історією зустрічей, перебираємося як туристи з міста в місто. Кожного разу виїжджаємо на трасу так, що потрапляємо на туристичну линву, яка веде високо над річкою. Але щоразу забуваємо, що з нами є дівчина, якій цей маршрут незручний, адже гірше добиратися їй до власного дому. Нам уже прикро і гірко водночас: усі затупили і вкотре навіть вона. Повертаємось в центр міста, аби врешті-решт вийти на автовокзал і сісти на автобус, без пригод "на свіжому повітрі". 0400'

Звертаю увагу, що на вулиці біля стовпа лежать дрібні дитячі іграшки. Вирішую їх зібрати... А як зібрав - покласти в коробочку, яку ще треба знайти. Тієї миті помічаю, що це день, коли люди виносять увесь млох із домів. Намагаюсь оцінити хоч якусь пристойну річ поглядом антиквара, але не знаходжу варте уваги, як і хоч-якусь коробочку. 0500'

Сон 130920 "Не все так важко!"

Іду по базару, дивлюсь на товари з різним крамом (якісь асоціації з іншими снами), тепер - по вулиці, а мене перестріває дівчина, яка хоче взяти інтерв'ю. Розповідаю їй про співпрацю з "управлінням сім'ї та молоді", і як все тяжко з реалізацією проєктів. Якоїсь миті з неба починають падати м'які іграшки великого розміру. Одна з них схожа на Білочку з мультфільму "Льодовиковий період", але з доповненям образу: кольоровими стрічечками середнього розміру, пришитими по контуру до різних ділянок тіла (рук, ніг, талії). Загалом, веселий образ! Друга іграшка більш прозаїчна: за формою видовжена сіро-синя трапеція, щось із натяком на форму морозива (на палочці). Неймовірно, але тієї миті ті іграшки викликали в нас стільки радости!..

Сон 210819 "Ігрова кімната"

Ігрова кімната для дітей. Спочатку відвідую її сам, а другий раз (повторення сну, але зі слабшою деталізацією) приводжу своїх дітей. Принцип проведення дозвіллєвої діяльности суттєво відрізняється від традиційних ігор. Перше, на що сідаємо: сидіння-гойдалка, яка діє за певними комбінаціями фігур на настінній дошці, рухаючись у певному ритмі. Є й інші види ігор, коли учасники можуть і далі сидіти на ній, керувати голосом. Так, як діти були вперше, я ще показував, як то все діє вручну. Серед знайомства з іншими іграми в тій кімнаті, знаходжу давню іграшку: пластмасову машину з ракетами, яку сюди заносив ще віддавна, тоді, як син виріс гратися з нею. Дістаю її з-поміж інших і показую: чи пам'ятає він її, - розуміючи одразу, як суттєво вона програє з поміж того, що тут є.

Сон 200618 "Втеча з постаменту"

Я з хлопцями повертаюсь з ремонтно-налагоджувальних процесів на заводі. Вийшовши з території підприємства, пішли в сторону гори, спочатку полем, потім дрібним лісом. Я кажу, чому б не проїхатись, а хтось каже, що так теж недалеко. Я дивлюсь на гору, в сторону якої йдемо, а вона від вершечку порізана різними смугами. Я питаю: а ви знаєте, що то таке? Це - Туреччина! А хлопці продовжують: це так вони добувають корисні копалини. Всю гірську породу ріжуть на різні сировинні потреби.
Один хлопець каже, що він так не може! Я не розумію про що він веде мову, адже почуваю себе ще молодим фахівцем у цьому колективі. Він продовжує, що минулого разу в перший день "запуску" так рознервувався, що мусив випити й не вийти на роботу. Хоча розумів, що це відповідально. Слухаючи їхню розмову, зрозумів, що з колектива чотирьох чоловік сьогодні під вечір можуть залишитись двоє, а я, ставши на їхнє робоче місце, поки не дам цілковитої ради. Інший каже, що сьогодні обов'язково має взяти шматок доломіту, щоб кинути в розплав - це у нього така вже традиція з року в рік, перед першим запуском. Хтось йому каже, що це не зовсім хороша ідея, начебто, не слушно шукати цю породу на тій горі... (Хтось когось обривав у тій живій розмові, тому не кожна думка була завершеною). Коли зайшли в ліс, ми зустріли групу працівників, що вивчали територію для якогось нового освоєння землі. Місцями горіла дрібна трава. Ми повернулись за якісь двері, аби трава догоріла. Крізь прозоре скло дверей, я бачив, як трава дотліла до них і почала підбиратися з іншого боку. У нас почали виникати пропозиції, що сказати, як будуть питати, що ми тут робимо?..

Я з дружиною з'їжджаємо на нове місце. Пакую свої речі: акуратно, складаю один до другого, аби легко було знайти їх при потребі. Дружина питає за кофти, які ще можуть бути в мене для прання. Серед тих речей, що складаю, знаходимо ще одну - синю. Якесь відчуття несправедливості та образи на когось (не одного): не просто так з'їжджаємо.

Пам'ятник, до якого час від часу повертався. Постамент, а на ньому голова або дивно виконана, або від давності трохи розсипалася в районі верхньої частини носа. Пам'ятник оточений невеликим сквером. (Таке враження, що він у інших варіаціях вже був у моїх снах). Цього разу вирішив прочитати кому пам'ятник поставлений, але так і не зміг. Всі літери були великими і мінилися від варіацій вгадування знаків. У результаті зрозумів лише, що це коротке прізвище приблизно з чотирьох літер із буквою "Ш", або якісь ієрогліфи в незвичному розумінні. Наче це ж місце, але вже не пам'ятник, а кіоск з дивовижними речами: наприклад, папуга, що читає цілі радіо-вистави: французькою, польською, українською. Якось все виглядає настільки іграшково, що я відчуваю себе мультиплікаційною лялькою, що з кимось вирішила врятувати кількох звірів з цього кіоска, завантаживши їх у іграшкову машину і разом із тим, на їх прохання, накинувши на них клітку, наче так було раніше. Від цієї втіхи вони заспокоїлись. Машина рушила, аби бути чимдалі від місця втечі.