Сон 070922 "Приручений лев"

Батьківський дім (без конкретики). Коли я йшов у місто, сестра дала ноутбук, аби я його заніс по дорозі до дому баби Дусі. Разом із тим я мав свій ноут, із яким ходжу до праці. Якось все було не з руки. Тим більш, виявилось, що її ноут маю їй повернути: виявився чи то без потреби, чи не було кому віддати. Де йшов пішки, де під'їжджав автобусом. Коли я знову йшов у місто, вже був із сином. При виході з проїзду зустрічаємо жіночку, яка починає щось розповідати. Спочатку сильно не фіксуюсь на її оповіді, але нарапт розумію, що говорить вона про якогось лева, якого приручила. І ось я вже бачу біля неї того лева, якщо правильніше - левицю. Якось виявилось так, що слухаючи її посеред вулиці, якось так і присів, а сина тримав на колінах (за логікою, син мав бути молодшим десь у два рази). Левиця наближається до нас і я прагну її полоскотати за шерсть у нижній частині шиї, тим більш, що самі дивилися на неї трохи знизу. Левиця не пручається, їй подобається. Пропоную ще торкнутися сину. Він легенько торкається, але більшого не прагне. Цікавлюсь, де ця жіночка тримає цього "лева" (уві сні все сприймається на віру, немає розуміння того, що названий "левом" є "левицею")? Відповідає про загорожу, яку уявляю подібно до обійстя у батьків, але асоціативно з таким плануванням сараїв, що були в моєму дитинстві, за діда.

Сон 020120 "Технічне виконання"

Я з одним поляком у стоматологічному кабінеті. Вже завершили робити щось технічне, пов'язане з просуванням крізь гумовий хомут електронного обладнання, схожого на ноутбук із дротами. (Якийсь футуристичний образ). Стоять два стоматологічні стільці. Помічаємо, як із-за одного з них встає якийсь хлопець і висловлює лікуючому дантисту незадоволення якістю вилікуваних зубів. Придивляюсь, а на верхніх передніх зубах стоїть якась "шина" у вигляді невеликої чорної смужки на шість рівних зубув. Звісно, я в тому не розбираюсь, але виглядає вже дивно. Та його хвилює на сама "шина", а щось інше, більш пов'язане з сервісом обслуговування. Колега-поляк запрошує "на перекур", адже, видно, що чекати доведеться довго. Лікар обіцяє тому клієнтові прийти з колегами, які оцінять виконану роботу. Мій колега йде, а я беру пачку цигарок і кладу в задню кишеню. Йду до виходу. Тепер помічаю, що це школа. (Знайомий образ, зокрема відчуття "освітнього"). Мені на зустріч йдуть зі свого відпочинку організованою групою діти. Виходжу на вулицю. Навпроти, ближче до тролейбусної зупинки якийсь недобудований об'єкт. (Чимось це місце мені знайоме з якогось давнього сну). Заходжу в перші приміщення. Зупиняюсь у тому, яке виходить на пішохідну дорогу. Шукаю свого колегу та не знаходжу. Біля мене спілкуються двоє будівельників. Хтось із них каже, що починати курити не варто! А я вперше, по довгій перерві, вирішую перекурити. Тепер доминаю в пальцях бичка і розумію, що це якийсь неповноцінний кайф, наче щось в тому є, але його мало. Видно, тому з часом виникає відчуття: "хочеться, хочеться ще...". Повертаюсь, міркую про виконану нами роботу: гумові хомути на два "комп'ютера"? Один одягнений правильно, другий, на мою думку, ні. Хтось підтверджує, що це все ж таки зроблено нами правильно. Мовчки дивуюсь такому технічному виконанню.

Сон 110519 "Видовження зіниць"

Уривок з якогось сюжету, який виводить головного героя на простір городу, подібного до батьківського обійстя. Його погляд керується припнутими до зіниць прямими, тонкими та надзвичайно довгими тросами, які дозволяють йому бачити навколишній світ у кращому "світлі": більш кінематографічно та комп'ютеризовано. Головний герой розуміє, що від нових можливостей виникатиме певний дискомфорт у зіницях і побоювання, що так він може взагалі згубити зір. Найбільш насторожує некерованість тих прямих тросів, так, наче він потрапив у їхню залежність, наче риба, яка хотіла їсти, а він - бачити.

Сон 100519 "Чужа родина"

Незнайомий будинок. Зайшов туди задля вирішення короткотермінових справ. Зі мною син, який одразу знайшов собі однолітка, який познайомив його зі своєю незвичною ком'ютерною грою. Час від часу син прибігає до мене і сідає на руки. Десь за стіною сімейна сцена з'ясовування стосунків, яка закінчується голосом жіночої втіхи. Звуки долинають до нас і я вирішую забрати сина в кімнату, до знайомого йому хлопця.