Сон 201221 "Прикра та несправедлива ситуація"

Неодноразово переїжджаю по справах з міста на дачу, з дачі в місто якоюсь дивною машиною. Разом зі мною якісь колеги. Вирішую, як на мене, доволі стратегічні завдання. Дивним виглядає те, що дача не є добудованою: лише цокольний поверх і вполовину поверх викладений цеглою. Знаю, що дача не є моєю - це лише умовне місце для збереження певних предметів, зокрема ключів. Тримав тут одну в'язку. Чомусь вирішив її перекласти: знайти краще місце між кладкою.

Зажувало в магнітофоні аудіокасетну плівку, дивуюсь довжині отриманої шкоди. Припускаю, що вже не відтворю деякі пісні з улюбленого давнього збірника українських пісень. 

P.S. Може бути навіяне переглядом дружиною в Ютубі перед сном пісень на тему свята св. Миколая, зокрема відомої пісні Тараса Чубая.

(Денний сон).

Беру участь у міжнародній екологічній  конференції, але з натяком на вирішення проблем із COVID-19. З'являюсь разом із якоюсь незвичайно-відомою жінкою-науковцем. На організації початку засідання беруться всіх розсаджувати на місця. Лідерів країн у перших рядах, а науковців-медиків в останніх. Мене просять присісти з першими, а жінку, з якою приїхав, ведуть до других. Якось про себе, чи вже вголос із кимось висловлюю невдоволення, можливо, готую його подумки перед виступом: як же так, наукова конференція присвячена проблемам медицини та довкілля, а люди, які мають приймати стратегічні рішення в галузі здоров'я сидять на задніх рядах?..

Сон 010818 "Бібліотека немовлят"

Бібліотека. Я маю там зробити дві речі: у мене якесь технічне завдання від підприємства. Враження, що ця бібліотека мені знайома, знаю директорку. 

Заходить троюрідна сестра Л. Моя з нею розмова про те, що шукає роботу. Кажу, що якось почув: тут є вільна посада секретаря. Можна поспілкуватися з керівником. Вношу пропозицію: можемо підійти до неї разом. Моя робота і розмова з сестрою забирають час. Я підходжу до внутрішнього вікна бібліотеки, розташованого не на стіні, а нижче підлоги та огородженого окремою стійкою. За тим вікном помічаю немовлят у свого роду спільному інкубаторі. Кажу сестрі: це не складно дивитися за дітьми. Начебто у трудові обов'язки займаної посади входить догляд за немовлятами. Тепер знаходимось біля немовлят. Закричала дитина - треба поміняти підгузник! Дивлюсь на сестру й розумію, що вона це робить вперше. Замащує руки в какусі, які різко відкидає від себе, а в результаті трапляють мені на ноги. Лагідно пояснюю, що так не роблять з підгузником. Починаю показувати як. Прийшла няня показує на іншій дитині. Я заношу какусі і кажу - це ж з грудного молока, як це може бути огидним? Мав повернутися на роботу, але розумію, що не встигну. Вона теж має кудись відійти і повернутися. Домовляємось на відповідний час. При новій зустрічі - це вже не троюрідна сестра, а давній молодий колега, як і в житті: в його образі щось притаманне жіночності. Він каже: "я готовий!", тобто: готовий до такої праці, як догляд за немовлятами. 0310'

Я заходжу в батьківський дім і підходжу до дзеркала. На дворі роздається удар грому. Й одразу чую з майстерні голос середнього віку: як так можна, як так можна? Подумки зазираю за зачинені двері і бачу на робочому столі розкладений касетний магнітофон. Розумію, що в мить блискавки виникла поновна несправність уже в справному магнітофоні. Подумалось, яке ж це марудство ремонтувати стару техніку.