Сон 180723 "Дивне наповнення"

Якась мистецька акція. Стою з групою людей перед дверима ліфта і чекаємо на його приїзд. Двері великі, наче в солідному готелі. Якось зі сторони звертаю на себе та інших навколо мене увагу: усі стоять голі, а я в труселях і ще хтось, відзначений якоюсь незначною убраністю.

Спостерігаю, навіть апелюючи в думках на пройдений час, за будівництвом дому. Вже завершили зведення стін. Час будувати дах. Міркую: стіни викладені з цегли так, що мають у простінках порожнину. Як тепер маємо "запихати" туди утеплювач?

У великому домі, де зупиняються люди на перепочинок (готель? - але сприймається, як більш приватне), присутня велика делегація науковців-туристів. Займаюсь організаційними справами, навіть готую страви. Як насамкінець підійшов до кухні, звертаю увагу на охолоджену воду в каструлях, у яких плаває розтоплений твердий сир, що набув, кожен шматок по-своєму, дивної форми. (Так, наче хтось ворожив свічками на воду). Здивувався побаченому, адже не міг пригадати, щоб я робив якусь подібну страву.

Якась довга свіжовикопана траншея. Мені сказали, що щойно похоронили три бджілки. Потім кажуть, щоб я їх перепоховав правильно. Сприйняття ситуації, що їх просто кинули з листям і притрусили зверху чим-небудь, що рахується землею. Тепер я намагаюсь знайти ці "три бджілки". Хтось інший робить мені вже зауваження: "Та як ви хороните? Вони вже точно не житимуть!" (Можливо, обіграна фраза "пережити три смерті"). Отже, шукаючи їх, перепоховав так, що "воскресіння" їм не судилося.

Сон 041122 "Вміння та навички"

Живу в домі, який весь час під загрозою ворожого обстрілу. Іду вчитися на курси по володінню зброєю, аби боронити свій дім. Разом зі мною на курсах опиняються дівчата з Ізраїлю, які так само проходять бойове навчання. В результаті спостерігаю, що в них це виходить у рази краще, аніж у мене. У той час, коли я освоїв підготовчі функції, вони вже опанували бойові. Сон із повтором, як в армії, поки не відшліфуєш свої дії до автоматизму. 0100'

Якийсь святковий стіл у незнайомій квартирі. Таке враження, що організований для працівників одного колективу з нагоди Нового року, який наближається. Ось вже всі встали із-за столу і пішли до виходу, а по дорозі, в іншому місці, брати подарунки для своїх дітей, яким ще не виповнилось 18 років. Ідуть і вибирають неспішно, але шукають краще. Щось і я знайшов, але потім побачив ліпше, залишивши попередній подарунок. Повертаюсь у ту квартиру, з якої всі пішли, а там залишилась лише одна людина: чоловік старших років. Стоїть на кухні і прибирає за всіма з тарілок наїдки та миє посуд. Пропоную старому поміч. Він погоджується. Домовились, що він готує тарілки, а я мию посуд.

У якомусь туристичному місці разом з дружиною знімаємо готельний номер. Десь там на місці виходимо до буфету, знаходимо столик. Дружина пропонує щось купити і я йду, а по дорозі, якась іноземка зі свого місця чемно перепрошує, аби я міг купити і для неї, показуючи на пляшку із напоєм незнайомого бренду, зауважуючи, що так, але "Кокa-Коля" (так може звучати як польською, так і німецькою). Аби запам'ятати етикетку з напою, вчитуюсь у хитросплетений бренд червоного кольору і знаходжу там дві букви М. Вибираю для себе з дружиною, а для неї, скільки дивлюсь по вітринах, так і не знаходжу.

Сон 151022 "Обірвана струна"

Мені кажуть, що після обідньої перерви дадуть нову роботу. Тепер я і ще двоє чоловіків (один із них керівник) виходимо на вулицю, заходимо в новий будинок, піднімаємось по сходах. Мене заводять в готельний номер і кажуть, що зараз підійдуть люди, які скажуть, що треба зробити. Залишаюсь сам і починаю роздивлятися приміщення. Бачу, що з цього готельного номера, більше схожого на однокімнатну квартиру, хтось кардинально з'їжджає. Речі лежать так, що видно, як їх збирали по мірі затребуваності: важливіші в першу чергу, залишились другорядні. Практично: вже нічого лишнього. Готельний номер більше нагадує пустку (без меблів). Раптом з'являється жіночка: колишня власниця цього номеру. Перекидуємось кількома словами. Тепер з'являється її син років з десять і одразу кудись іде. Я знаходжу дивний інструмент, більш схожий на ліру. Починаю розглядати. На ній висить одна обірвана струна. Починаю її натягувати. Тепер з'являється якийсь хлопець, зацікавлений цією жіночкою. Жодної конкретики. Я продовжую налаштовувати інструмент. Показую, як оптимістично виглядає. Пробую зіграти, але вона не звучить. Про себе коментую добуті з неї звуки: "Гумові чи що?.. Але буде тема для розмови!"
P.S. Дружина перед сном іронічно відповіла дочці, що тато (тобто я), ще й досі пише вірші. Я не прокоментував, лишень подумки усміхнувся.

Сон 240522 "Нескінченний будинок"

Будинок із готельними номерами, ліфтом, що рухається не лише вгору-низ, а ще й в сторону, навіть здивувався, зокрема новим відчуттям руху. Крізь щілину ліфтових дверей бачу безкінечне число готельних номерів. Навіть подумалось, що це виправдано, адже це не просто будинок, а цілий будівельний комплекс. Тепер я пішки блукаю по цій величезній споруді. Намагаюсь зрозуміти планування, аби другим разом знати куди йти, але  скільки не йшов, безперервно для мене траплялись нові речі. Навіть у якомусь місці став на дивний ескалатор, з якого по другий бік з'їжджали люди, а мені зі старту кажуть: туди не можна, там працюють шахтарі! І насправді, дивлюсь на тих людей, а вони всі запилюжені вугіллям. На якомусь етапі потрапляю на урок біології, бачу кількох знайомих людей, зокрема й однокласницю Л.С. і пригадую, що я ж цілий рік вчуся і за цей період лише виконував фахові предмети, а на поточних (загальних) цілком забив. Міркую, як взяти інформацію по уроках за цілий рік? Що вчили? Виходить, мені доведеться перечитати цілий підручник! Вчительку взагалі бачу, як вперше: видно, вона мене так само, хоча ще не зауважила на моїй присутності. Десь на цьому ж уроці починаю спілкуватися зі знайомим: як ми будемо цілим класом організовувати відпочинок? Я ж пропоную зробити шашлики. Про себе міркую над варіантами їхнього виконання: в сметані, або вершках; з цибулею та у вині; на основі готового (купленого) маринаду. А потім всі ті готові види, перед подачею на стіл - змішати.

На телефон приходить сповіщення, що щось відбувається на моєму банковому рахунку. Спочатку не можу зрозуміти причину, зволікаю. Приходять повідомлення, що останні транзакції відбуваються невдало. Потім входжу в аплікацію (мобільний додаток) і дивлюсь за станом рахунку. Якоїсь миті помічаю, що зникає сума близько 5000, залишається сума в районі 2000-3000. Тепер міркую: як пришвидшити процес, аби зупинити можливість шахрайства щодо моєї картки. Пробую заблокувати будь-які на ній транзакції. Разом із тим: яким чином хтось дістався мого рахунку? Я ж не загубив гаманець, але виглядає, що начебто "так". Якесь фінансове божевілля!

Сон 141220 ''Бути готовим''

Приїжджаю в готель чи хостел із двома своїми колегами (В., Р.). Нас поселяють у номері на чоловік двадцять, у два ряди ліжок в одній довгій кімнаті. Мене спочатку селять біля однієї дівчини (сусідня койка), потім перепрошують і селять в другому місці, виявилось - біля іншої. Спимо, чую, як посеред ночі хлопці (колеги) встають і збираються до виїзду. Виходять із цієї багатолюдної кімнати. Збираюсь і я за ними. Складаю свої розкладені речі, чомусь приділяю тому багато часу. Мушу все робити тихо, аби нікого не розбудити. Виходжу в коридор, доскладую речі до кінця, одягаюсь. Готовий їхати. Знаю, що здивую своєю оперативністю, адже на перед припускаю їхнє ''сподівання'', що із-за мене вони змушені будуть виїхати пізніше. 

Я з сином у машині. Під'їжджаю до будинку, на якому знаходиться меморіальна табличка фігурної форми про якогось видатного діяча. Саме вона є нашим кінцевим місцем призначення і чомусь є доволі знаковою. (Конкретика відсутня). 0130'

Сон 020520 "Доступне - неможливе"

Потрапляю в секонд-хенд, а там хтось з-серед кіпи одягу дістає плаття і висловлює неприємне здивування. Поряд тієї людини стоїть мій колега з певним почуттям гумору.
- Понюхай, наче у цьому одязі померла жінка! - звертається незнайомець.
- Вона не померла! Просто в її собачки був поганий настрій! - відповідає колега, дивиться на мене та продовжує. - Це все одно, як хтось каже (російською):
- Вы чувствительны!
- Нет, я не чувствительный! Просто окна очень слабые! 0005'

Я десь у північній чи то центральній частині Росії. (Ніколи в реалі там не був). Потрапляю в оточення якихось роботяг. Знайомлюсь із чоловіком, про якого довідуюсь, що він був донедавна фермером, який мав гектари землі, на якій нині частково стоїть новозбудований завод, у будівництві якого задіяні ці люди. Поряд будується дорога. Пригадую випадок, коли у людини забрали сад, аби будувати таку ж дорогу, хоча власник присвятив йому все своє життя. І все "без суда та слідства". Дивлюсь ув іншу сторону і бачу той сад, до якого вже підійшло грандіозне будівництво дороги. Разом із російською чую незнайому мені мову від чоловіків схожих на молдаван, але явно, що вони іншої національности. Примітно це не лише по кольору шкіри, але й по характерно для всіх витоншених з горбинкою носах, щось подібне до зовнішніх рис деяких народів Середньої Азії. Один щось до мене каже тією мовою, наче жартує з чогось свого, по завершенню діалогу зі своїм колегою. Я з ним погоджуюсь, киваючи головою в знак прихильности. Вся ця кількість народу зібралась тут не випадково, сьогодні якесь велике в Росії свято. Грає музика. На якомусь етапі всі стають під неї на коліно, по завершенню - піднімаються. Навіть я змушений був це зробити, не розуміючи до кінця всієї суті подій. (Дія, викликана масовим інстинктом - не виділятися серед натовпу). Лише на останок збагнув, що це був гімн, якого я ніколи до цього не чув. Поки грала музика, я помітив за всією цією метушнею, як неподалік горять зовнішні двері, хоча й бокові, навчального закладу. Подумалось про школу. Чомусь пригадався той самий чоловік, який був фермером. Якось дивно все в уяві складається, що пам'ятаю його вчителем, який працював у цій школі й погрожував, коли я в ній вчився, перед всім класом, що підпалить її. Час минув, діти повиростали, випустились зі школи. Він вже давно не вчитель, навіть не фермер. От і прийшов час, аби ті двері почали горіти. Хоча все з його боку виглядає в цей момент так, що він постійно на очах: організовує людей, весь такий неймовірно ініціативний, системний. Щоб розгледіти пожежу, підходжу ближче; а це так вночі (хоча до останнього був день) миготять кадри з показу кінофільму. Я заходжу у приміщення, а там сидить небагато людей і дивляться кінохроніку. Мені ж нецікаво і я виходжу, але якось так, що опиняюсь ув іншому приміщенні, схожій на бібліотеку. Там жіночка старших літ неспішно підходить до незвично-вузької рухомої шафи, яка має замкнені ячейки-шухляди, що рухаються повільно знизу догори. Читає щось із написів на них, читає, поки вони рухаються. На якійсь із них зупиняється і відчиняє, дійстає звідти кілька листів і дає мені. Якісь незнайомі мені люди колись писали, а я тільки-но зараз маю змогу їх прочитати. Беру один із них, розпаковую і починаю читати: "Я померла, але лист житиме, покити ти його не прочитаєш...". Потім за розмовою з цією жіночкою, повертає мене до теми цього листа:
- У тебе племінниця померла, ти не пам'ятаєш? (Головне, що в реалі в мене їх немає, лише двоюрідні). 0150'

Зупинився в якомусь готелі, а щоб помитися, для того зроблені в цокольних приміщеннях, окремо для чоловіків і жінок, ванні кімнати, які поєднують душ і туалет. Кабінки зроблені нетипово, а за різними дизайнерськими рішеннями. Приходжу туди, а там мало не все зайнято - санітарний час. Углибині того приміщення якраз працюють прибиральниці, десь із десяток. Ну і ніяк, аби почати: там не зайдеш, бо мають з часом перейти сюди; тут, ближче до виходу, так само - заважатиму я. Жіночка, яка сидить у ролі вахтера, не може дати раду: не дає йти там, де вільно й не дає там, де все зайнято. На якомусь етапі зрозумів, що не маю рушника для купання, хоча був роздягнутий до спіднього, як зайшов сюди - не повертатися ж? Побачив поряд неї місце зі складеними речами та запитав у неї: чи може вона з тим мені зарадити? Вона й видала один. "Хоч у чомусь із неї користь!" - подумав у незавершеному підсумку. 0445'

Щось подібне до попереднього сюжету із замкненістю та неможливістю скористатися відкритим. Разом із тим: два рази пробував записати уві сні цей сон, повертаючись до його деталей, які певною мірою видозмінювалися і "вдосконалювалося" по-новому.
Заходжу в приміщення де стоять сейфи, якими можна користуватися на зразок "камер схову", які стоять на вокзалах. Так от, одні сейфи були зачинені, а до відчинених не було спеціальних ключів. Як не пробував розв'язати цю проблему, але так і не виходило. 0530'

Сон 230319 "Пора зловити рибу!"

Я один з мешканців готелю, але оцінюю себе так, що взагалі тут є випадковою людиною. Проходячи коридором, десь другим поверхом, подивився на дивну стіну, виконану в темному склі. Посеред стояли двері, замасковані в тон стіни, із-за яких вийшов у трусах поважний чоловік років сорока, прикриваючись ковдрою, і, долаючи сприйняття себе в такому образі для сторонніх, попросив мене, аби йому замінили постіль. Дивне прохання, як для мене, такого самого мешканця закладу, як він. Так, різниця є - він мешкає в номері люкс, але для мене це байдуже. Дивно лише те, що до такого клієнта нема належної уваги. Позаду мене з'являється із-за інших дверей жіночка зі своїм проханням, десь зі знущальним тоном: "от у нас проблема, і не така, як в цього чоловіка, який просить лише замінити постіль..." Розумію, що мені треба спуститися на рецепцію і попросити, аби вони приділили увагу своїм мешканцям.

Туристична мандрівка. Плавучий по воді трактор заїжджає у воду бурхливої та стрімкої ріки.
Як продовження сну, виникає другий образ, де вже не ріка, а море. Припливають до берега вітрильники, пристають біля скелястого берега. З них сходять човняри. Дивлюсь на все з висоти пташиного лету. Частина берега зроблена, як для мене, незвиклою бетонованою пристаню. 0400'

Каже дитина до свого батька: "Я розчарований, що ти за своє життя так і не зловив для мене рибу!" Після цих слів я замислююсь і роблю проекцію на себе, якби таке сказав мій син. Якщо на сцену я дивився зі сторони, то, по сказаних словах (вкотре спостерігаю подібне преображення в снах), я опиняюсь у ролі згаданого батька, який має віднайти правильні слова. 0435'

Слово "Premium" написане в стилі лейби "Puma". 0500'

Сон 311218 "Оголені відчуття" + тлумачення

Прийшов у готель, в якому проходять заняття "комп'ютерної академії". Я один з відвідувачів курсів. Міркую над тим, що навчання тепер проходить у різних місцях: навіть винаймають вільні приміщення в готелі. Сідаю за комп'ютер, починаю щось робити. У скорому часі всіх нас кличуть до їдальні (ресторану) і зо п'ять осіб ми йдемо за стіл. Починаємо їсти. Хтось натяком зі столу показує мені на моє обличчя. Я дивлюсь на руки і пальці, якими торкався свого носа, і розумію, що з нього пішла кров, на яку не зауважив. Виходжу зі столу і помічаю, що я лише в спідньому одязі. Відчуття легкої прохолоди. Але ж я в громадському місці й так у ньому не ходять!? Йду до умивальника. Вмиваюсь.
P.S. Відчуття голизни і прохолоди виникло за відсутності під час сну другої ковдри. Про "КА" міркував напередодні, зокрема про недовиконані сином завдання перед канікулами. Проблеми з носом пов'язані з сухістю в ньому, яка виникла під ранок, що перешкоджало нормально дихати. Як висновок: сон фізіологічний, який частково відсилає мене до роздумів попереднього дня.

Сон 231018 "Бенклі святого Юра"

Якась відпочинкова зона. Я приходжу до якогось літнього дому, до якого маю пряме відношення. При вході дізнаюсь, що у нас замешкав молодий слон. Десь подівся його власник і ніхто не знає хто він. Зрозумів, що клопоту з ним уже вистачає. Хтось виходить з кімнати і каже: "Так він же щось говорить! Тільки слова якісь невиразні", - й одразу робить пропозицію: "Попробуй ти! Може, в тебе вийде зрозуміти його!" Я починаю гратися і говорити щось тому слону, а він, піднімаючи свій хобот, і, граючись артикуляцією, вимовляє поодинокі російськомовні слова. Я їх ідентифікую і розумію. Отже, перший висновок, який ми робимо: власник слона російськомовний. З тематики слів, в яких згадувались предмети розваг: "розовый", "шарик" тощо, прийшли до висновку, що слон якось пов'язаний з дітьми, зокрема грою з ними. Ми даємо реалізувати слону свої ігрові потреби і створюємо відповійну для того відпочинкову зону. Найбільше, що нас непокоїло: як вайликуватий слон грається з дітьми так, що їх не зачіпає своєю масою тіла й ходить між ними доволі акуратно? Відео з дітьми і підлітками виставлено в YouTube, яке, несподівано для всіх почало набирати популярність. Відчиняю двері в якусь кімнату, де сидять два брата Ярослав і Юра. Їхня місія допомагати дітям у спілкуванні зі слоном, зокрема в проведенні різноманітних розважальних ігор. Щось питаю за слона, у відповідь чую якесь розчарування. Кажу, що відео з ними набрало в YouTube багато переглядів і коментарів. Навіть є прямий коментар про цього слона, записаний на відео фінськими дітьми. Вмикаю і показую їм, як діти з далекого куточка коментують і висловлюють захват під час перегляду відеороликів. Бачу, як Ярослава і Юру це підбадьорює. 0412'

Я з дружиною і ще двома знайомими в Польщі. У нас творча поїздка, яка також передбачає деякі приватні зустрічі. Протягом поїздки ми маємо два рази зняти готельний номер. У першому готелі, де ми поселились, відмітив для себе обслуговування - на вищому рівні. Були деякі запрані речі, що залишились на сушці. Саме в той день, коли ми збирались до виїзду, до нас завітала адміністратор і запитала мене: "чи знаю я людину...", називаючи моє ім'я. На грудях у неї, спеціально для ідентифікації, висів металевий бейджик із назвою моєї організації. Тому, на її питання про мене самого, я трохи "підвис" із відповіддю "так!" Тієї миті вона повідомила, де знаходяться мої висушені речі, які я маю забрати. Я відповів, що за ними вже пішли.
0634'

Шукаємо православний храм, знаходимо католицький - велика споруда білого колору, а неподалеку непримітний православний: дерев'яна хатинка, але не зруб, а збита з дощок, які від віку стали майже чорними. Ми знаємо, що нещодавно церкві дали нове ім'я. Йде назустріч якась жінка. Маємо намір у неї запитати за той пошукуваний храм. Грає Біґ-бен: "бем-бем-бем..." Якийсь чоловічий голос каже: "Бенклі святого Юра". 0703'

Сон 110518 "Пошук рішення"

Допомагаю господарям по вдоконаленню організації готельного бізнесу. Мешкаю в одному з номерів того комплексу. Власники мають неосвоєну двоповерхову споруду з підвальним приміщенням. Я міркую, як краще організувати номери. Шукаю і висловлюю нестандартні рішення. Від того будинку є стежка, по якій я проходив від однієї споруди до іншої. Явився варіант зими, коли на дворі того обійстя лежить сніг, а я напросився за окрему плату його розчищати. 2322

P.S. Цей сон, органічне продовження моєї розмови, вичеплений з перебігу прожитого дня. Образ снігу, то вияв моєї часткової розкритості під час сну.

Штроба. Отвір з місцем, де, як виявилось, є тріщина. Пошук вирішення проблеми.