Сон 030321 "Гойдалки над прірвою"

Житловий багатоквартирний будинок. На одному з верхніх поверхів, у однієї з квартир існує "вихід на свіже повітря" у вигляді трьох гойдалок. Знаю, що там живуть заможні люди. Вони можуть собі дозволити такі вигадки! На одній з цих гойдалок (справа) сидить чоловік, а на двух інших (зліва від нього) - дві жіночки, з яких та, що на іншому краю, є особою старшого віку. (Моє ж глядацьке сприйняття зосереджене зі сторони вулиці, завішене в повітрі). Дивлюсь і намагаюсь зрозуміти: як вони на них вилізли? - адже гойдалки знаходяться не те що в кімнаті, а за її межами - навішаними знадвору, ще й, візуально, без нормального доступу від середнього вікна. Найбільше надавало глядацького адреналіну екстрим: сидіти над прірвою всіх поверхів. Врешті, таке бачення виглядає, наче в перспективі минулого часу: відвідує таке розуміння, що чоловіка і жіночок викрали, зокрема перший зник безвісти. Навіть хтось називає їх поіменно (з прізвищами). Тепер я знаю, що ці люди належать до білоруської опозиції. От, навіть не зважаючи, що це є заможна родина, прийшов і до них час. 0445'

Сон 070520 "Як то все можна перекрутити?"

Забираю машиною двох чоловіків із місця їхньої праці. До останнього на цій же машині їздили вони, але зараз не в тому стані, аби сідати за кермо. Десь від самого початку в моїх руках вона стає малокерованою: западає педаль газу, із-за чого машина раптово набирає велику швидкість, коли почав здавати назад. У результаті: вилітаю на дорогу, підскочивши біля однієї обочини і впавши за другу, яка так само була заасфальтованою. "Добре, що тієї миті не було машин!" - констатую для себе. 0250'

Аби краще запам'ятати корейські імена, головний герой змінює їх на інші, виключно за вимовою. Тепер головний герой бере інтерв'ю у пісенного гурту з трьох чоловік, що приїхав з Казахстану. Ставить їм питання їхньою рідною мовою. Якщо перший відповів рівнозначно, то другий - чомусь російською. До його сценічного одягу, у вигляді національного наряду казахів, був нашитий гаманець, якого він прикривав рукою, що виглядало доволі смішно. Так, наче артисти гастролюють, як заробітчани. Тепер головний герой заводить їх у студію, в якій сидить багато люду. Чую голос ведучого: "Сёння я буду гаварыць па-беларуску", разом із тим чуючи другий голос ведучого - українською. Тепер головний герой приїжджає на дачу (яка нагадує мені батьківську, але в рази більшу), виходить з машини, із ним - малий циган. Просить його, аби він вів себе культурно. Малий помічає, що його родичі вже преобразились, стали акуратнішими і вихованішими. (Цікава неузгодженість національностей: наче всі мали б бути корейцями, а їхній родич - циган). Заходять у дім. Тепер всі за святковим столом. Головний герой робить черговий відеозапис подій, перебуваючи у великому дерев'яному "годиннику", в якому надає рух своєрідним коліщаткам, йдучи на одному місці. Малий циган, слухаючи його і дивуючись, як він змінив імена його родичам, помічає архів у вигляді відеокасет, підписаних їхніми іменами (образ із відеокасетами асоціативно відсилає мене на фрагменти з кінофільму "Зроблено в Америці", переглянутого перед сном). Про себе сміється і дивується: як то все можна перекрутити?

Сон 301119 "На межі з природою"

У мене робоче завдання розібратися з інтернет-сполученням вздовж заводу, лінія якого пролягає на стовпах і межує з лісом. Робота довга і я її проходжу з інтересом. Рухаюсь від одного з'єднання до іншого. В результаті виходжу на якийсь хутір, у якому помічаю неймовірні краєвиди: як поодинокі споруди, загублені в лісі, прикрашають окультурені колись високі дерева, висаджені господарями, які покинули ці закутки природи. Один двір видався мені доволі знайомим. Я його знав ще тоді, коли тут було зелено, тепер пізня осінь, і сірість хатини у поєднанні з обійстям надихає мене взяти телефон і зробити цікаві фотознімки. Трохи далі, глибше в ліс, зустрічаю якусь бабуську з онуком, що прогулюються лісом у пошуку грибів. Прислухаюсь до їхньої розмови, більше, до звичного за статусом монологу старої, яка з захопленням щось відповідає на питання малого. Дивує те, що чую тут білоруську мову, або ж, як на мої скромні знання у ній, вгадування незвичних за вимовою слів разом із рідною українською лексикою. Рухаюсь далі. Врешті-решт інтернет-лінія мене виводить на якийсь фургончик із ремонту взуття. У ньому сидить майстер, до якого виникає в мене запитання: чи справді тут завершується ця лінія, в якій я вже дещо загубився, визначаючи з поміж інших кабелів мій спецкабель? Аби спростити питання, доповнюю: чи є в нього зараз інтернет? Дає схвальну відповідь: "До останнього часу був, можу ще й зараз перевірити!" Потім сідаю з ним у його машину і ми прямуємо до заводу іншою дорогою. 0040'

Сон 110918 "Подвійна сила"

Чотирьохповерховий дім. Піднімаюсь по сходинках до своєї кімнати на другий чи третій поверх. Перед різними людьми маю звичайний виступ: про себе, щось про культуру та мову. По його завершенню, несподівано для мене, слухачі мовчки роблять пожертви готівкою та банківськими картками і йдуть. Усе їхнє добро купою лежить на столі. Якась білоруска дає чек на перевід грошей. Просить підписати якийсь документ, який підтверджує операцію. Читаю білоруською, щось їй відповідаю. Документ більш нагадує похвальну грамоту або ж сертифікат чи диплом. Звертаю увагу, що вона є дрібним підприємцем, який торгує м'ясопродуктами, адже слово "м'ясо" складало початок назви фірми. Подивований, що представник малого бізнесу так перейнявся українським питанням. Вона каже, що в неї мало часу, адже пора їхати. Підписую той папірець на отримання грошей, і вона йде.
Їду потягом додому. Купейний вагон, подібний до певних апартаментів. Розумію, що до кінцевої не варто висиджувати. Прямого потягу в наше місто немає, тому треба зійти раніше, щоб пересісти на автобус. 0302'

Йду і пригадую, що в мене штучна ступня. І як казав лікар, я взагалі, коли йтиму, не буду на неї зважати. Ловлю себе на тому, що так і є. (В якомусь недавньому і забутому мною сні тема зміни живої ступні на штучну вже фігурувала).

Роблю контрольне завдання: пишу роботу і роблю малюнки до якогось предмета. Мій зошит - то великий альбом з каліграфічно списаними на початку двома сторінками і повноколірними малюнками на три сторінки. Прийшла викладачка, просить здати готове завдання, але, як виявилось, не всі його зробили. Я думаю: чи мені більше треба? Жінка просить переглянути. Цікавиться, робить якісь правки, з чимось не погоджуюсь і сперечаюсь. 0420'

Хлопці стають на ваги і важаться. Але ваги не зовсім за призначенням, там є отвір для помолу, куди заради безпеки не варто ставати. 0500'

Купався у воді. Другий раз не пішли. 0514'