Сон 131225 "Загублене між сторінками"

У кімніті своєї доньки домуровую з цегли кавалок внутрішньої стіни при стіні зовнішній, що мав би утворити технологічний виступ (повтор сну: таке переконання, що вчора він мені снився, але я його забув записати). (Також образ узятий з вчорашнього реалу, коли спостерігав за роботою каменярів при муруванню стіни). Потім забезпечую в тому ж місці якусь трубу фарбою, що більше схожа на сірий вазелін. З'являється кролик і починає бігати під ногами (також знайомий образ із реалу), починає чіплятися до пальців і підкусювати, спочатку відштовхую, адже заважає працювати, а згодом відкидаю ногу далі, адже вже конкретно відчуваю його зуби. Згодом з'являється в іншому сюжеті подібна тема мурування вже з нанесенням штукатурки, без конкретики.

Гортаю ілюстровпну книгу, що пов'язана з життям міста Житомир, і зустрічаю там поміж статей портрет давньої знайомої В.К.. Раптом приходить ідея: користуючись, що обок мене казанський татарин з узбекським паспортом (з реалу: колега по роботі), запитати в нього, знаючи, що в її роду були татари: чи схожа її зовнішність на тих татарок, що зараз? Так, як книгу гортаю далі і вже озвучив своє побажання, намагаюсь віднайти, на якій сторінці знаходиться її світлина. Скільки не гортаю, ніяк не можу знайти, хоча зауважую, що книга доволі густо всіяна фото з давнього минулого, з яким пов'язане моє літературно-громадське життя. Зустрічаю багатьох знайомих, дивуюсь такому різноманіттю, зокрема в контексті творчих заходів, до яких також був, а чи не завжди (таке переконання уві сні) причетний. Просинаюсь на тому, що її портрет так і не знаходжу.

Сон 261125 "Чудова презентація"

Маю підготуватись на конкурс чи презентацію. Знаходжу файл з анімацією на мою книгу. Пригадую нюанси, як один митець у недалекому минулому мені його зробив. Переглядаю це відео, аби відсвіжити в пам'яті. Починається, як чудова жива ілюстрація до книги, спочатку з'являється рухомий текст, писаний від руки, що в подальшому оживає в 3D і зливається з малюнками та сюжетом з бестіарними мотивами, навіть десь пролітає поміж тексту жар-птиця, згодом цей стиль переходить у кіноповість. Хоча відео видається знайомим (схоже, на забутий сон, або повтор), далі бачу його з дещо новим сюжетом: наприкінці з'являється деякі російські актори кіно, які проживаютъ ще в мирній Україні де планують своє приватне життя, починають навіть фігурувати їхні діти. З'являється інтрига, що там не любов, а лише комерційний інтерес. Лисий музикант каже, що їх співпраця буде чудова, бо "писатиме для неї гарну музику". Тепер перегляд відео зупиняю увагою на свою дружину, яка мені каже, що вже готова йти на якусь урочисту зустріч. Я ж вирішую, що і мені вже пора. Цієї миті у мене в руці виникають два солідних чорних пухнастих мікрофона (зараз такі вже не зустрічаються, схоже на алюзію з 80-90 рр.). Частину ції анімації (без кіноповісті) вирішую використати вже сьогодні, як тло для презентації при зустрічі гостей.

Працюю в бригаді з кількох чоловік. Доля склалася так, що потрапляю на те ж підприємство, на якому працював раніше (Домброва Ґурніча). Зустрічаю там знайомого узбека, але для іншої підвиконавчої фірми. Перекидаємось кількома добрими словами про таку зустріч. Тепер намагаюсь знайти керівника, який дає нам роботу. Виявився якимсь невловимим.

Потрапляю в дім десь у Німеччині, який, як і інші, відомі тим, що стоять над озером, яке є великим смітником. Дивлюсь крізь вікно цього дому і бачу, як щось горить на воді. Здогадуюсь, що сміття. Німець щось пробує знайти на комп'ютері та проговорює до себе слово, в якому чую російську. Питаю: чи він її знає і чи пише кирилицею? Відповідає, що ні... а пише звичною латиницею.

Сон 09-100925 "Приховані вигоди"

Десь на лоні природи, поміж дерев і кущів, я організував видавництво. (Доволі цікавий образ уві сні). Сьогодні прийшов роздрукувати один примірник своєї нової книги. Одразу зауважив брак паперу. Потім почав його шукати і знайшов почату пачку. Далі знайшов так, що такого паперу бачу більше ніж треба. Тепер там же почав зазирати в холодильник, а він великий і в ньому доволі багато різноманітної їжі.

09.09.25

Дружину кладу спати в одному місці, а сам іду в інше помешкання. Зауважую, що холодно. Проходжу домом (батьківський дім) і зауважую відчинену кватирку в майстерні. Через вікно бачу відкритий гараж, а він такий, яким пам'ятаю за діда (в ралі без змін, а уві сні це відзначаю). Біля нього бачу, як підходить баба Марія і подумалось: де дід? (В ралі давно померли). А виявилось - з'явився батько. Тепер піднімаюсь до нього на другий поверх, а насправді потрапляю до квартири родичів Л. (Давно не мешкають ув Україні). Зустрічаю господаря. З іншого боку сприйняття: наче він в гостях у батька. Хвалиться, що має для нас з дружиною грошовий презент. Я пригадую якусь подію, в яку він був залучений з моєї інформаційної подачі і вигоду, яку з того отримав. Десь так, що за якусь добру послугу заробив на моєму батькові, а тепер частиною цих грошей поділиться зі мною, як відшкодування за якісь давні майнові інтереси. Тепер я в гостях у двоєрідної сестри цієї ж родини. Спілкуюсь з її донькою (в реалі в неї син, а донька у дв. брата, на яку вві сні схожа). Говоримо про вихід у місто і прогулянку до моря. Чомусь Чорне море помилково називається Баренцевим. Робимо уточнення, що Чорне. Пригадую в розмові, що є неповнолітня, тому добре супровід. Домовляємось на час зустрічі. Дивлюсь під лівим кутом на годинник, що висить на стіні й ніяк не можу розпізнати час. Бачу 17:30, а насправді - 16:30. Отже, вона зможе зібратися, адже дівчинці треба більше часу на вихід. "Баренцеве" чомусь в уяві зіграло зі словом Бердянськ. Тепер уявляю берег моря у цьому місті і як гарно буде пройтись увечері з годинку часу та подивитися на краєвид.

-//-

У приватній розмові розповідається про дерев'яні будинки в Іспанії, зокрема такий, в якому живе відомий політик з України. Показується проєкт будови такого дому, його зрізи в 3D, як виглядає зсередини... Міркую, наскільки приватне життя і власність можна, евентуально, перетворити в предмет широкого вивчення, що вузько охопить прошарок бажаючих людей із просторовим мисленням.

10.09.25

Сон 15-170325 "Іронія в поміч!"

У містах, аби мусульмани не молилися, зроблено все так, що немає де покласти килимок, аби встати на коліна. Ці ж самі труднощі зазнали й християни. Єдине місце, де можуть це зробити - за містом. Головна думка: поля - не лімітовані, а от місто - так!

15.03.25

Як і 14 березня снився сон, так і цього дня надавав уві сні якусь допомогу старому немічному діду.

16.03.25

Якийсь виступ КВН. Хтось виступає на сцені в штанах, з під яких в районі щиколотки почала прозирати піжама. У якийсь момент пів штанини рветься і на всю публіку подія стає більш драматичною. Усі можуть "оцінити" навіть малюнок піжами. Міхалков (російський режисер і шовініст) чи в ролі журі, чи ведучого починає критикувати виступаючого. Тепер наче він розповідає про себе і свій досвід, проєктуючи його на виконаця. Тепер якби з його розмови, що ілюструється прямо в образ, виникає театральна сцена з чорними кубами политими водою. Він на них ковзає, падає з одного на інший куб, врешті-решт десь там піднімається, але підсумомує так, що це недопустимо! До ілюстрації додає уривок з фільму, де в лівому верхньому куті прочитую в дивному шрифті його назву: "Грусть Устëнка". Ще уві сні подумки сміюсь з цієї назви.

P.S. Що КВН, що Міхалков, що назва фільму - для мене це шизофренія окультурена словом "мистецтво" - без права на життя, що ясно відобразилась крізь призму мого гумору вві сні.

Раптом доходить до мене інформація, що мій давній колега по праці О.С. написав книгу. (Навіть у реальному житті ніколи б такого не подумав). І той, хто це мені розповідає, каже її назву: "Біблія". На що жартома коментую, не сприймаючи цю інформацію поважно: "Який сенс, коли вона вже написана?" Але в подальшому все навколо цієї теми звучить і виглядає так серйозно, що мене це починає дивувати. Разом із тим довідуюсь, що якась моя знайома, редагувала йому цю книгу, а при всьому тому, за іронією долі, вона є його сусідкою, а вони навіть про це й не знали... 

17.03.25

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 230823 "Підготовка до навчального року"

Дружина працевлаштувалась у новий навчальний заклад. З часом "підтягла" мене до його життя, так, що майже відчув себе на рівні з викладачами. Житлові умови були організовані так, що знаходились на території цього ж закладу. Якогось дня виходжу на балкон, який більше нагадує спільну терасу зі стільцями, як у театрі з видом на вікна учбових авдиторій. Сідаю на лавку в чому й був, як вийшов з дому, і дивлячись на будинок, бачу за його вікнами студентів, що сидять і уважно слухають кожен своїх вчителів. Дехто помічає мене. Я ж міркую, що дивно сиджу і так само виглядаю, а ще: мене всі тут сприймають трохи дивним, отож, це мене певною мірою виправдовує. Раптом за одними з вікон (окрема авдиторія) бачу усіх викладачів, які заслуховують доповідь моєї дружини. Навіть дещо чую, про що вони говорять. Розмова ведеться польською мовою. Хтось коротко відкоментовується російською... Виникає якесь замішання та невдоволення. Я чомусь вирішую узяти мольберт і піти до них, аби мовчки поставити якусь картину. По дорозі вирішую узяти якусь книгу. Під руки мені потрапляє щось на зразок "Камасутри"... З'являється донька, яка тримає в руках книгу "Преступление и наказание". Вирішую, що це саме те, що треба! І заходжу в ту авдиторію, де знаходяться вчителі, з мольбертом і книгою, мовчки ставлю десь обок і йду... 

P.S. Цікаво, що на днях донька взяла з бібліотеки книгу "Zbrodnia i kara", хоча уві сні тримала в руках російськомовну версію.

Сон 280822 "Власна книга"

Сниться омріяна (очікувана у майбутньому) книга, у якій уміщено мої роздуми, історії, афоризми, спостереження. Книга десь на 300 сторінок, зелено-пастельного кольору. Відтінок зеленого ближче до темного, аніж до світлого відтінку. Пальцями вожу по обкладинці, ледь-відчутному тисненню букв, насолоджуюся приємним оку кольором. Оригінальною та несподіваною рисою цієї книги є "спеццитата" (так і було надруковано), розміщена виразно знизу зліва на палітурці. Подумалось: оригінальна ідея від редактора! (Для мене це реально було несподіванкою). Якось уві сні вона пригадалась серед тих, що вже написані мною, але після пробудження призабулась. Вона одна справді відображала задум всієї книги.

Сон 200921 "Зміна пріоритетів"

Раптом фіксую: так у житті все швидко розвивається, що цього року не продовжив навчання на другому курсі. Від початку навчального року на тому просто "забив", так, як забув - вишибло з пам'яти. Цікаво, що за потребою здобути новий диплом, вчився мало не в медичному закладі. Пам'ятаю той вибір!.. З прикрістю для себе відзначаю, що цей вересень вже добігатиме до завершення, а мені, не те, що моя ініціатива "вчитися - не вчитися", навіть ніхто з навчальні не передзвонив. Навіть пригадалося: чому ж я все ж таки зробив цей вибір? - маючи в кишені вже не один диплом. (Роздуми уві сні відсилають мене до якогось давнього сну. Навіть пригадалось вагання: який все ж таки заклад я маю обрати? - настільки все було серйозно). А тепер мені байдуже. Розумію, як ті дипломи, що маю, так і це навчання, у нинішній ситуації втратили будь-яку актуальність. Життя іде по-новому, навіть смішно зі себе в минулому: перейнятого вибором, який мав би суттєво змінити професійне майбутнє. 2110' 

Якесь продовження денних міркувань у вигляді діалогу про політику президента України, що успіх нашої держави залежить від розвитку села, бажання людей там залишатися, інфраструктури, зокрема наявністю якісних доріг і перспектив із ними.

Вийшла книга про Лесю Українку до ювілейної дати 165-річчя від дня народження (цифра нереальна, насправді цього року відбулося 150-річчя), написана моєю дружиною. Життя змінилося так, що тепер це видання для неї втратило якесь значення, хоча було профінансоване від держави, а не за власний кошт, і потрапила до всіх бібліотек. Щоб побачити: яка це книга, я також маю якийсь інший інтерес до джерел використаних у ній публікацій, іду до місцевої бібліотеки. (Певна асоціація з обласною універсальною бібліотекою ім. Олега Ольжича). На диво бачу чергу до столу замовлень. Стаю в неї, потім відходжу, але за пару хвилин повертаюсь назад, але знову стаю вкінці. Чую від когось коментар, що міг би повернутися там де стояв, але люди настільки жваві до отримання книг, що я заспокоїв: постою ще, то лише пару чоловік! Ось уже бачу під склом вітрини цю книгу. Як і думав: вона дійсно вийшла доволі солідно: грубезна, в твердій палітурці. Читаю назву: все сходиться - вона! Майже так: "Леся Українка. До 165-річчя з дня народження". (Важко словесно описати шрифти (кеглі), але другий рядок був курсивом, наче писаним від руки). Замовляю. Чомусь бібліотекарка перепитує: чи справді потребую цієї книги? (Отже, чи міг би задовольнитися про Лесю іншою?). Категорично відповів, що тільки ця. Отримав на руки, відчуваю якусь гордість і задоволення. Раптом з'являється знайомий з літературної організації "Оксія", до якої в реальности не мав прямого відношення, а з ним так, щоб близько спілкувались? - шляхи суттєво не перетинались.  Й ось раптом він проявляє інтерес до цієї книги, яку тримаю в своїх руках. Просить її з поверненням і йде. Я ж стою і міркую: так можна сказати і повертати роками... Виникає відчуття якогось розчарування і разом із тим розуміння нетипового, як для нашого часу ажіотажу до книг. 0510'

Сон 090220 "А насправді (по суті)..."

Приїджають з Ізраїлю зведені родичі. Вибрали для себе спеціальний маршрут подорожі. Хтось каже: "Ти навіть не сумнівайся: д.Л. ще й поїде в Таллінн!" Ще один фрагмент, дотичний до цього ж сюжету, пов'язаний з іншістю єврейського письма, начебто він і є текстом, але насправді (по суті) певним шифром цифр.

Я в Польщі. Заходжу в магазин купити пару видів товару. Але перед тим все детально вивчаю, аби все було по суті. Разом зі мною ходить син, який запримітив у вітрині "чарівні крейди" й почав випрошувати їх купити. Зорієнтувавшись в ціні: за 7 злотих, - погодився. Якщо на вітрині була представлена лише ціна і опис товару, то тут нам винесли цілий пластиковий чемоданчик, чорного кольору, розміром 30×40, в якому лежали великі кольорові крейди, наче олівці для малювання на асфальті.

Замовив книжку на сайті, чекав з тиждень, поки не купив її в книгарні, в яку я трапив випадково. Прийшовши додому і вивчивши ціну, я так і не зрозумів ціноутворення. Вся складність виявилась в тому, що магазин мав свою акцію, а на сайті була інша. І при тому, що я купив у магазині, товарний листок формату А4 вказував, що книжка походить саме з мого замовлення в інтернеті. Склалось враження, що інтернет-опаратор, просто шукав мене завдяки стеженню за GPS, щоб продати замовлену книжку, яка виявилась на складі найближчого магазину, в який трапив долею випадку. Приходжу вдруге, аби з'ясувати ціноутворення, щоб продавець-менеджер могла мені все пояснити. По суті: вона сама була від того в шоці, але з'ясувавши деталі, виявилось, що в продажах запроваджена новинка, що не лише клієнт шукає товар, але й сам товар шукає клієнта. А з ціною виявилась певна накладка: акція від магазину наклалась на акцію з інтернету, тому виявилось не дешевше, а трохи дорожче. При всьому тому вловив ще один нюанс, який мене здивував: зачитуючи роз'яснення послуг за товар з цінового листка (чеку в ф. А4), я говорив українською, плюс так само читав з написаного, хоча обслуговувала мене полька, де з нею переходив на польську, отже, інтернет-магазин вирахував, що мені треба надати товарний чек моєю рідною мовою, незважаючи на те, що я перебуваю в Польщі. Оце-то пішли технології!

Сон 241119 "Зйомні квартири"

Приїхав з хлопцями на якусь квартиру. Літо, тепло, хочеться відпочити. Приліг на ліжко, аби виспатися, але за короткий час, ще не встигнувши заснути, до кімнати заходять незнайомі дівчата. Я дезорієнтований у тому, що відбувається: тут мешкають виключно хлопці!

Мешкаю на зйомній квартирі. Вечірні будні після роботи, розмова з дружиною по телефону... Тепер я на іншій квартирі, але умови не втішають. Перше, що вражає: вона сильно прокурена. Якісь деталі вказують на те, що тут мешкала сімейна пара без дітей, а це житло так само сприймали, як тимчасове. Згадався свіжий образ чоловіка і жінки, які стояли за мною в черзі у продуктовому магазині, а від них відчутно віяло прокуреністю, певно, міксом із парфумами. Одягнені були частково в шкіряне, тому від початку подумав, що вони якісь рокери, але як розрахувались і пішли, прочитав на їхніх спинах "Poczta Polska". Хоча останній образ був вихоплений з реальности, то, проснувшись (уві сні) сидів на ліжку і думав про таких людей: як вони можуть курити прямо в квартирі? Може, у них і хороші сигарети, але стільки, що починає пахнути навіть одяг?.. Овва! Цієї ж миті входить у кімнату та жіночка із магазинної черги. (Мовчазна пауза, сповнена обопільного здивуваня). Вітається, а я розумію, що мені здали не просто житло, а койку-місце, і разом із тим муситиму жити разом із тією парою в одній кімнаті. 0540'

Спілкуюсь з дружиною по телефону. Каже, що купила до свят синові новий костюм. Поміж слів запрошує на сімейну фотосесію. А в мене робота: треба в терміни зробити колективну книгу... Тепер чую з іншої кімнати, як дружина до когось телефонує і говорить із тією людиною на тему тієї книги, зокрема щодо статті, яку можна буде розбити на три частини: дві - на великі розділи, а меншу - на третій випуск. 0700'

Сон 151119 "Знíми майбутнього"

Я в гостях у батьків. Зайшла розмова за політику, й мати каже, що читала з моїм сином (її внуком) книгу, в якій описується можливий варіант розвитку подій у майбутньому. Знаходить її і дає мені. Як виявилось, це була дитяча книга написана ще в радянські часи: великого формату, червоного кольору, у твердій палітурці. Авторство доволі довге і незвичне, з того, що запам'яталось: "Мультиплікаційна компанія... Магістр". Міркую вві сні: цікаво, що давня пам'ять пригадує якусь таку книгу, яку мали читати мені в дитинстві, адже логічно, що вона з бібліотеки моїх батьків. Відкриваю і починаю вивчати, що то за майбутнє нам напророчили ще в ті часи? На сторінках великі ілюстрації і небагато тексту великим шрифтом, спеціально, щоб діти вчились читати. На малюнку, який переходить з однієї сторінки на другу, зображене коло людей, наче з потойбіччя. Образи схожі на негативних героїв сучасних фільмів, в стилі фентезі, які представляють "темну силу". Ці істоти стоять напівколом із опущеними головами, лицем до читача. Починаю читати й з перших рядків мене дивує, що, насправді, це книга з атеїзму в формі художньої літератури. Як виявилось, вже з перших сторінок поіменного знайомства з героями, підсиленого згаданим оформленням, там були Авраам і Мойсей... Чого я точно не очікував зустріти, як ймовірних негативних персонажів. І разом із тим - це книга про майбутнє. 0315'

Я йду коридором, а на зустріч іде батько, який на ходу фотографує мене на "Палароїд". Підходить до мене. Бачу, як знімок виходить з апарата. Дає мені. Хвалиться новинкою, яку купив. Дивуюся: де ще в наш час продають таку техніку, зокрема спеціалізований папір? Починаю розглядати, як я вийшов на зображенні: що й очікувалось, як ішов, так-собі й вийшов. Цей знімок, який крутив у руках, перетворюється на целофановий пакет розміром А2. Звертаю увагу, що кожного разу, як його перевертаю, змінюється зображення на нове: при повороті темніє, а вирівнюючи, оприяснює.

Розповідаю в гостях у баби Дусі про свій сон із батьком, але у скороченому викладі. Коло людей незначне: б.Д., якась незнайома сімейна пара: чоловік з синцем під оком, його жінка з дитиною на руках. Мати ігнорує мій сон, адже з невідомо-якої причини образилась на батька. Дивлюсь на неї, а вона на себе не схожа. Гості ж вислуховують до кінця, але не коментують. 0430'

Сон 131119 "Непередбачувана варіативність"

Приїжджаю у рідне місто. Вирішую зібрати про нього матеріали для нової книги, але не звичного характеру: в основу мають лягти художні оповіді про життя по-новому, щоб за згаданими вулицями, культурними локаціями вгадувались не старі обличчя "затертих" символів, а їхня оновлена функціональність, так би мовити: зсередини. Наприклад, для початку вже маю матеріал про лазню (в уяві зринула публіцистична стаття Ю.Ґудзя), де відчуття міста оновленого (таке переконання уві сні) зображено на рівні відчуттів чистоти шкіри. (Сама стаття торкалась іншої проблеми). Отож, із такою думкою минаю арку біля обладміністрації і виходжу на майдан ім. Корольова. Настрій такий, що погляд вже, увиразнюючи задум, вишукує свіжі ідеї до можливих матеріалів книги. Дивлюсь на два будинки, один стоїть на звичному місці (навпроти міскради), а другий (його копія) завис у повітрі. На першому стоїть в обнімку пара. На другому, наче копіює, друга, яку знімає на відеокамеру оператор, схоже, продумавши наперед цей "подвійний" ракурс. Тепер другий будинок починає над площею літати. Оператор, поринутий спочатку у свою роботу, трохи невтримується на ногах, ловить рівновагу. Тепер будинок у польоті розгойдується так, що оператор геть випадає з нього, але "літаючий об'єкт", наче підхоплює його. Така творча самовідданість починає бути небезпечною. Доходить до того, що цей будинок у повітрі робить взагалі незвичні реверанси, від чого мені вже стає "лячно", але не в емоційному розумінні, а на рівні усвідомлення небезпеки не лише для оператора, але й тієї пари, яка так само не втримується на ногах. 1245'

Їду закордон. Але в автобуса не перший раз дивний маршрут, що пролягає якоюсь ґрунтовою дорогою. Цього разу я допомагаю йому зорієнтуватися на місцевості, біжу попереду, навіть чимось його тягну за собою, але мені не важко. Земля змерзла, обабіч трохи снігу. Цього разу я їду усією сім'єю. Пройшли український кордон, тепер має бути польський. У водія постійно якісь хитромудрі плани, адже кордон стало перетинати складно. Цього разу він зупинився і десь із кучугури снігу добув ще одного пасажира, який чекав на нього, мені ж вручив паспорт мого сина. Як зрозумів, той чоловік певною мірою нелегал, а паспорт сина оформлений заднім числом, так, наче він вже перетинав кордон раніше. (Така логіка уві сні поки була прийнятною). Тієї миті хочу подивитися на свій паспорт, який оформили по перетині, та сина. Відкриваю перший, а там незнайомий мені чоловік, але я ще не здивувався, подумав, що насправді мій паспорт міг залишитися в дружини на руках, відкриваю другий, що мав бути для сина, а там портрет чоловіка, схожого на мене... Читаю: "Станіслав Вікторович". Отако! 0400'

Сон 260719 "Святкова пастка"

Підготовка якогось молодіжного свята. Всі ходять і спілкуються в межах одного дому, готують та накривають на стіл. Усе відбувається таким чином, що за певною внутрішньою згодою, чи угодою, всі сідають за стіл, а мене і ще для двох дівчат роблять певні уникальні обставини, від яких ми ходимо, доорганізовуючи той процес. "Підстава", якщо можна так її назвати, не читалась мною взагалі. Одна дівчина була для всіх доволі дратівлива, аби її всім позбутися, інша мені каже: "Ми вас одружимо!" І тоді я розумію всю ту організацію, як таку, де все було підлаштовано виключно під нас.
Знаходжу книжку Б.Г., в якій на вільних сторінках вирішив записати цю історію. Гортаю її трохи вперед і бачу, що в ній від руки була написана якась подібна, якщо не аналогічна ("афера"), яка відбулась із автором (Б.Г.) рік тому. 0730'
P.S. У сні присутні певні елементи почутого напередодні переказу художньої книжки, очікуваного від наступного дня свята - незрозумілого до кінця в організації, рефлексії на тему оприявнення певних нотаток.

Сон 160419 "Перепетії з перетином"

Читаю книгу з кримінально-пригодницьким сюжетом, з елементами логістики та ведення бізнесу. Один із розділів описує, як головний герой, де я дивлюсь на речі його очима, намагається розширити свій бізнес в Україні, маючи аналогічний у Польщі. Йому треба зареєструвати на себе фірму разом із тим, щоб перетнути кордон у святкові дні. Всі ці шляхи сходяться в одному офісному центрі, де головний герой перевіряє з операторкою, яка приймає його документи на реєстрацію, правильність заповнених форм на бланках. З усього того раптом виявляється, що в нього виникнуть проблеми при перетині кордону, адже не оформлена (оновлена) страховка. Усі дії зводяться до того, що він починає доводити: її наявність і дію на тривалий час. А підтекст полягає в тому, що під час свят, що випадають на період його поїздки, стара страховка не діє. Він проситься на консультацію до її керівника, аби довести, що в його документах все в нормі. Її шеф виявився дивною людиною, що не захотів перейматися поточними проблемами, а весь інцидент перевів у гумор. В якомусь проміжку між тими перепетіями мені довелося мити каструлю біля столу, де була мийка. У кількох кроках від того місця стояла дівчина, яка нагадувала мені одну давню знайому, але тут вона була інша: тиха і не гонорова. Відзначив про себе: як же сильно змінилася вона у своїй поведінці, в порівнянні з тим, якою її знав! Не повірів: чи це вона? Придивився раз-другий, а вона так і не виявляла можливого "упізнавання". Довелось удруге зайти до шефа. Тепер він був не сам, а з заступником - таким же колоритним у тілі чоловіком, як сам. По недовгій бесіді все лягає таким чином, що оголошується: "Зареєстрована фірма (далі звучить довга назва, частина якої має натяк на соціальну мережу Pinterest): "...Пінтерест і К°".

Сон 060319 "Думати упереджено"

Беру з рук В. Януковича книгу. На моїх руках білі рукавички, як у архіваріуша, який працює зі старими речами. Хтось коментує, а я однозначно пояснюю: "Віруси!" 0300'

Поляк розповідає: "Ти знаєш, я колись працював в Україні - з чернігівчанами! Не треба упереджено думати один про одного, як ми щодо українців. Гордувати. Ми всі однакові". Оповідь йшла розмірена і вдумлива. 0416'

Виймаю сосиски, кладу на стіл, вони видають характерний звук, так наче це іграшки в яких вмонтовані пискавки. Потім беру молосольні огірки і спиняю вибір на них. 0418'

Сон 270219 "Хамство Сулеймана Горинича"

Сиджу в машині й спостерігаю, як ведеться підготовка перед початком протягування кабелів. Я беру в тому участь, уважаю на деталі роботи. Старт. 2300'

Звучить чиясь репліка: "Ну що назбирали уривки із УРАЛа?". По якійсь паузі репліка у відповідь: "О, Сулейман Горинич!" 0234'

Бібліотека, кабінет директора. Дивлюсь на ремонт, який був зроблений після "останнього інциденту" (якесь невиразне пригадування, наче стіни і стелю залило водою). Кажу директорці, що я три тижні тому брав з виставкового столу її кабінету книгу Юрка Ґудзя, обіцяю повернути. Додаю, що колись була ще збірка з дарчим автографом попередньому директору, який ще був до В.В. Пробую пригадати: як її звали? І сам кажу В.Т. А вона у відповідь: "Це той вар'ят із яким носяться від одного заходу до іншого?" Спробував виправити її оціночне судження, але зрозумів, що безнадійно, вона не читала жодної з його книг.
Виходжу з бібліотеки на вулицю, а там біля однієї кав'ярні, вздовж стіни кінотеатру накриті столики. За одним сидить дві пари й інтелігентно про щось говорять, потроху щось їдять. Дивлюсь, а чоловічі обличчя мені знайомі, по перше, видно, що вони брати, по друге, доволі сильно схожі на головного актора з кінофільту "Таксі" (Самі Насері), але цього спостереження я не одразу дійшов. Наблизився до сусіднього з їхнім столика, розклав щось різнобарвне. Зробив пару кроків далі, а там сидить дівчина, біля іншого стоїть чоловік і їсть з тарілки, так, наче кудись поспішає, трохи далі ще один образ акуратно вдягненого чоловіка, з чорною шкіряною сумочкою: стоїть, як і перший, і спішно сьорбає з тарілки, викликаючи в присутніх подив, так, наче це профанація, якщо запрошені, або хамство, якщо звичайні перехожі. 0433'

Сон 150219 "Суперкнига"

Відкладаючи книги з однієї купки на іншу, хтось каже: "То ти вже все прочитав?!" Дивлюсь, як та людина дістає з-під паки дясятка книг ще одну - не читану мною, давню і пожовклу від часу, зі світло-коричневою палітуркою, за назвою "Суперкнига". Згадав, що якось її вже бачив і зауважив для себе оригінальну назву. Пару з перекладених книг було зроблено у вигляді фотоальбому, інша - мала палітурку з тисненням червоного кольору. 0430'
P.S. Можливо назва книги пов'язана з тим, що я зараз міркую над спогадами і роблю записи зі свого дитинства.

Сон 271218 "Згадування та нагадування про забуте"

Я заїжджаю машиною на кільцевій під міст і на виїзді з нього зупиняюсь. Там місце мого призначення: зустріч із майбутніми колегами. Спіткав п'ять осіб, серед яких один мені незнайомий, з іншими працював, а ще один - новенький (так би мовити: перший раз у Польщі) - давній знайомий Сергій М., музикант, який лікувався від наркозалежності. Трохи подивований нашій зустрічі та обраному ним фаху електрика. Ми розглядаємо житло, в якому мешкатимемо. (Продовження того ж сюжету). Дістаю керамічну качатницю (гусятницю), маю намір її помити. Разом із тим бачу залізну, трохи підуживану але надійну. Нагадую дружині (?) про стару розмову, що потріскану, яку мию, треба викинути, а користуватися тією залізною, що є. Висновок зроблений був на тому, що до останньої миті других варіантів, окрім керамічної, не існувало. 0545'

Я розглядаю книгу, яку свого часу видав для Людмили Б. Тверда біла палітурка у приємному оформленні. Від таких гарних видань я завжди отримую певне задоволення. Міркую, що авторка мріяла про таку книгу, яка називатиметься "Сто казок Людмили Б." Тут мене відвідує невеликий шок: я забув надіслати їй "частину" (решту) цього тиражу! Я не дзвоню, вона не нагадує, час іде... Треба надіслати!

Якась моя розповідь. Приміщення школи #10 з дивним переходом у "середньовічне" село, де всі речі, жаліюсь, неймовірно старі, що не розпакуємо перед роботою: рветься і сиплеться в руках.

Сон 161218 "Логіка періодичності води в забутих хвилях родоводу"

Лежать на асфальті захисні окуляри для монтажних робіт чи то водного плавання й зливаються з ним. Мимо проходять люди і їх не помічають. Майже так само в пару кроків пройшов і я, але розвернувся і їх розгледів.
P.S. Сон був розбитий в часі на два майже однакових фрагменти: в одному монтажні окуляри з жовтим відтінком скла, а в другому - для плавання.

Корабель і водна тематика.
P.S. Видно, рештки переглянутого на ніч фільму "Пірати Карибського моря: Помста Салазара" 0315'

Щоб розібратися в "хвилях" моря - певній логіці періодичності води, треба прочитати книгу, яка має внутрішній потенціал, який проявляється назовні. Працівники бібліотеки, де зберігається ця книга, знають про це, тому торкаються до неї неохоче, а видавати на руки - поготів. 0330'

Далекий родич-однофамілець, із яким пов'язаний якось по роботі, запропонував мені допомогти в організації весілля, до якого він має пряме відношення, і зацікавлений в найкращому його проведенні. Навіть прозвучала якась фінансова винагорода за мою в тому участь. Я погодився. Першого дня ми поїхали в те село, де відбувалось свято. Там я познайомився з деякими близькими йому, далекими мені родичами, які розповідали про себе. Так довідався, що якась далека гілка мого (його) роду походить від села "Ре", яке вимовлялось ними, як "Реа". Навіть був подивований такій короткій назві. Аби перевірити себе, подивився на мапу і візуально підтвердив сказане ними. Таким чином, у ході розмови познайомився трохи з ріднею. Така зустріч була теплою, тим більш невимушеною: я чув життєві історії і бачив за ними приємні сільські образи. Багато в чому спільність між нами усіма була по'язана з нашим прізвищем. Другого дня мене щось затримало на роботі і я поїхав іншою машиною, а не зі згадуваним родичем. По дорозі заїхали в якийсь сільський дім, у якому почув ще одну історію, яка ув'язалась у продовження інформації про родовід. Навіть комусь дав свій контактний телефон. Я вже вийшов до виходу, і почав шукати свій верхній одяг, наче куртку, яку не міг знайти, як тут мені хтось каже про ще одного чоловіка, який зацікавився мною, бо має до всього того, що слухаю, додатковий інтерес. Я вже не знаю, чи то я його проявляю чи вже якісь незнайомі до мене люди. Повертаюсь у ту ж кімнату, де й був. А там за столом сидить якийсь п'яничка, який "ні кує ні меле": з червоним облущеним у чорні цятки носом. Я розумію, що мені пора йти з цього дому, в якому однозначно затримався і вбив час. На виході почав шукати свої чоботи і не зміг знайти. Якась виникла цілковита недовіра до всіх тих людей, з ким я опинився сьогодні: куртки немає, чобіт немає... Повертаюсь у ту ж кімнату, де був. Кажу, що маю враження, що хтось поцупив мої речі. Як виявилось, хтось зі своїх (навіть обличчя цього чоловіка видалось мені знайомим), із благих намірів, переклав їх у інше місце, аби краще просохли, без "задньої думки" вчинити комусь неприємність. 0656'
P.S. На Житомирщині існує село Рея, хоча я до останнього часу не чув про мій з ними зв'язок. Сон нагадує ще один як паралель, а не його продовження або доповнення: https://snylogosa.blogspot.com/2018/12/021218.html?m=1

Сон 091218 "Несподівані відкриття та знахідки"

У якомусь сні залишив на підлозі стільник напівкруглої форми від вулика, який завівся в якомусь домі, схожому на батьківський, та якомусь для мене чужому. В мене думка, яку виніс з попереднього фрагменту сну, де побачив якихось тварин у вальєрі наприкінці довгої вулиці в одному з приватних дворів: роздивитися стільник, а потім взяти його і кинути об підлогу. Що очікував від цього - неясно! Але думка так зробити була переконлива. Кинув на те ж місце, де він лежав. Стільник заворухався, але так з нього ніщо не вилетіло. Я взяв його до рук і побачив, як з внутрішньої частини тієї напівокруглої сфери стільника витікає густа липка рідина прозорого синього кольору. Вирішив покласти його на місце. (Про це місце мені відомо з попереднього сну). Це сусідня кімната невеликих розмірів. Лежав цей стільник наче на поличці, трохи вище голови.  Поклав і виникло зацікавлення роздивитися: а що за стіною, біля якої він лежить? Обходжу і бачу на тій же висоті його продовження - другу половину напівсфери, трохи більшу за попередню. Цікаво те, що жодних бджіл або ос я так і не побачив, але зрозумів, що стільник цілком повноцінний. Приймаю рішення: знищити той загадковий вулик. 0615'

Щось пов'язане з книгою. Що саме: важко згадати, але що "книга" - це точно! Потім іду рідним містом, знайомими вуличками, які розкриваються для мене по-новому, виходжу на якусь, яка мені незнайома, це при тому, що знаю майже їх всі. На тій вулиці стоїть невеликий але гарний будинок культури. Зрозумів за вивісками, що були на ньому. Спробував зосередитися: в яку сторону все ж таки пішов? Планував у напрямку дому, а вийшло? А вийшло, як і минулого разу: у зовсім іншу сторону. Навіть уявив мапу міста і своє розташування на ньому. Подумалось: нові вулички - це цікаво, але ж не так, як я хотів? Ще відійшов так, що жодних маршруток, або тролейбусів. Вирішую йти далі, подумалось: недалеко має бути базар. І від незнайомої мені вулички виходжу прямісінько на нього. З першого погляду виходить цілий ярмарок: із шашликами і розвагами. Десь по дорозі купую невелику упаковку чупа-чупсів. Одну з цукерок дістаю для себе. Недалеко від мене якась продавчиня, яка вийшла на перекур, раптово кидає цигарку і біжить до дитини, яка закричала десь справа від мене. Проходжу вглиб ярмарку і бачу знайомого Р.З., який грає в якусь гру, подібну на тир. Вітаюсь і питаю, чи не пригостить він цигаркою? З першого разу питання він не розуміє, наче не дочуває. Повторююсь і кажу, що пригощаю чупа-чупсом і простягую йому упаковку. (Коротке пробудження). Намагаюсь пригадати ту книгу, від якої почалась моя подорож у цю сторону міста: перед очима постає сторінка, на якій букви оживають і набувають нових красивих заокруглених форм. Відзначаю для себе, що такого кегля я ще не бачив, обов'язково треба буде десь його використати в майбутньому! 0940'

Сон 071218 "Приховане для забуття"

Квартира, в кімнатах якої все підпорядковане правилам. Роблю копію писемної роботи на двох сторінках, яку дав мені син, десь поза межами нашого дому. Таке відчуття, що речі, на які натикаюсь, вказують про моє перебування в Китаї. При головному вході до дверей будинку бачу, як працює якась державна інспекція, щось скрупульозно перевіряє, рухаючись від одних господарів до інших. Заходжу до себе в квартиру і "кількома словами" моніторю: чи не бува в нас чогось крамольного, зокрема небажаної літератури? Кладу в синову сумку ті два аркуші. Майже "чую" цю "перевірку на чесність", як наближається до нашої квартири. 0011'

У мене в руках планшет у вигляді написаної книги. Я кажу дітям, що віддам його лише по виконанню певної умови. 0211'

Природа. Я зайнятий побутовою роботою як вдома, так і на вулиці. Розпалив вогонь у мангалі. Повернувся додому. Чимось зайнятий біля святкового столу і на кухні. Хтось приходить і каже: де наш телемайстер? Багаття на шашлик майже потухло! Інформує, що йому довелось докидати дрова, аби нагоріло по-новому. Тримаю і розглядаю золоту (?) статуетку, у вигляді китайського дракона.
P.S. По пробудженню, відчув зв'язок із попередніми снами за ніч, ув'язаними на темі Китаю.

Ліс. Цілеспрямовано ходжу по ньому і шукаю "термос" для товариша (?), який поставив його якось так, що тепер не може знайти. Чи хто взяв його чи ми не знаємо де він? - не ясно! Насправді, пошук пролягав у радіусі однієї галявини, оточеної переважно сосновими деревами. В одному місці натрапив на гурт осіб, відпочиваючих на природі, які розклалися своїм посудом так, що мені не було сенсу підходити до них і шукати загадковий "термос". Навіть не зникли сумніви: чи взагалі то був/є "термос"? - повірив на слово, адже так сказав знайомий, якого наче знаю, а в реалії, жодних натяків: хто він? Так само: що за предмет пошуку, якщо предмет, який я з ним пов'язав, такий же загадковий, як і він сам?
P.S. Можливо, в цьому сні слово "термос" за співзвуччям вказує на "томос", навколо якого розгортаються різні події протягом останніх місяців цього року.

Подібну статуетку тримав у руках уві сні. Це не дракон, а китайський носоріг. Саме за мордою і пащею він ще й нагадує традиційного дракона.