Сон 311218 "Оголені відчуття" + тлумачення

Прийшов у готель, в якому проходять заняття "комп'ютерної академії". Я один з відвідувачів курсів. Міркую над тим, що навчання тепер проходить у різних місцях: навіть винаймають вільні приміщення в готелі. Сідаю за комп'ютер, починаю щось робити. У скорому часі всіх нас кличуть до їдальні (ресторану) і зо п'ять осіб ми йдемо за стіл. Починаємо їсти. Хтось натяком зі столу показує мені на моє обличчя. Я дивлюсь на руки і пальці, якими торкався свого носа, і розумію, що з нього пішла кров, на яку не зауважив. Виходжу зі столу і помічаю, що я лише в спідньому одязі. Відчуття легкої прохолоди. Але ж я в громадському місці й так у ньому не ходять!? Йду до умивальника. Вмиваюсь.
P.S. Відчуття голизни і прохолоди виникло за відсутності під час сну другої ковдри. Про "КА" міркував напередодні, зокрема про недовиконані сином завдання перед канікулами. Проблеми з носом пов'язані з сухістю в ньому, яка виникла під ранок, що перешкоджало нормально дихати. Як висновок: сон фізіологічний, який частково відсилає мене до роздумів попереднього дня.

Сон 301218 "Дивне вирішення дивних проблем"

Виявив, що в гаражі моїх батьків живе свиня, але ховається вона від ока, як щур. Раптом зловив, як вилізла вона з невидимої мені нори. Жахлива, смердюча, огидна, з натяком на гнилизну... Не одразу придумав, що зробити. Узяв миючий засіб до унітаза (уві сні слово "унітаз" не фігурувало) і зловив мить, щоб крапнути на неї, аби хоч би якось прибрати той жахливий сморід від її існування. І диво: вона одразу преобразилась у здорову тварину. Заходжу в сарай, виникає таке ж відчуття неприємного запаху й того, що тут так само може мешкати подібна тварина. Зазираю у клітки, де колись мешкали нутрії. Нічого не виявляю. Заходжу з іншої сторони будови, де колись існував бетонований вальєр для купання нутрій. Раптом із-за стіни, з неіснуючого отвору, почали нишком виходити на світло одна за одною зо п'ять свиней. Такі ж жахливі, смердючі й огидні, як перша, яку бачив у гаражі. Звернув увагу, що у всіх ратиці були геть погнилі, шкіра лисніла від невидимої гнилизни, огидний запах ширився навколо. За спиною в мене лежили під навісом складовані дрова. Видно, що свині перебігали в їхню сторону. Я схопив миючий засіб (з пластиковим носиком, який вказує, що він був для унітазу) і, як з першою свинею, почав на них з нього крапати. Як в казці, від рук чарівної феї, почали спалахувати зірочки, а свині перетворюватися в здорових тварин.
P.S. Відсутні ратиці - асоціативний образ з передвиборною агітацією В. Зеленського в форматі анонсу фільма "Президент - слуга народу". Гнилість - можливо, нічний запах із рата та пам'ять про хворобливість нутрій від занижених температур. Присутній елемент множення з одного до п'яти, як і в попередньому сні 291218 про котів.

Я маю отримати подарунок через службу кур'єрської доставки. Виникли проблеми з його пошуком: якось він передався через треті руки, але при всьому тому маршрут я знав повністю. Розумів, що подарунок загубся саме через кур'єрську службу. От я вже "дійшов" до самого директора тієї служби: маю його контакти і готовий одразу ж вийти з ним на зв'язок, аби з'ясувати з'яви неприємних обставин. Переді мною лежить електронна адреса цього директора. Я маю написати йому листа. Тут дзвонить мені дівчина-менеджер цієї кур'єрської служби і висловлює вдячність за мою небайдужість до виниклої проблеми, адже вони цінують думку таких клієнтів, як я. Називає мені свою електронку, аби я контактував до останнього лише з нею. Щоб записати, закреслюю початок електронки директора до знаку @ і готовлюсь записати поверх - її прізвище. Розумію, як безпечно поставився до знищення існуючого контакту з директором і пробую його відтворити за закресленими поверх лініями. Десь дочитую, а десь догадуюсь до кінця, що прізвище директора "piven" (Півень).

Сон 291218 "Закінчення робочого дня"

Закінчення робочого дня. Я йду до виходу, де знаходиться побутове приміщення. Навіть довелось біля нього затриматись ще на десять хвилин, до повного завершення робочого дня: хвилина в хвилину! - так заведено. Там я маю забрати якісь речі. Після того піти до будинку навпроти, що мають два входи, піднятись на другий поверх, там перевдягнутися. Побачив слід працівників, що рухались до лівих дверей того будинку. Подумалось: а я звикло користуюсь тими, що справа. На дворі похмуро і йде дрібний дощ. Заходжу в бутовку, у першій кімнаті на столі стоять тарілки з мороженою рибою, по дві-три на кожну, частина їх вже розмерзлася, інші лежали зліпленими кавалками. Їх підготували на завтрашній день. Йду в другу кімнату, аби забрати речі. Бачу середніх розмірів кота, який невідомо з яких причин опинився в цьому домі. Приймається кимось рішення винести всю рибу на поріг з першої кімнати. На виході бачу картину: "Проти чого боролись, на те й напоролись!" - мало не біля кожної тарілки з рибою сидять коти. Хтось питає: куди ставити тарілки? Я кажу: на той же стіл, де й були! Про себе міркую, що треба було не чекати кінця дня, а підготуватися й перевдягнутися завчасно.
P.S. Котик фігурував у сні напередодні. Присутній елемент множення: коти, риба.

Сон 281218 "Відчуття дріб'язкового"

Роблю якусь роботу, наче наївну, але щораз відчуваю, як на руки крапають якісь дрібні пекучі бризки. Дивлюсь на руки - візуально нічого не видно, зачинаю знову робити ту ж роботу, і знову ті самі відчуття. Спершу навіть не втямив (не відрефлектував почуття), все ж нормально!(?) Але ж ні! Травма ведеться на якомусь тонкому плані? А, може, це просто затерпли руки, як спав? Схоже, що теж: ні! Так і не втямив з'яву цих відчуттів.

Хтось мені каже, що зараз "скажено" набуває популярності незвичний музичний гурт. Показує їхні слова пісень, оформлені у вигляді віршів зі своєрідною графічною ілюстрацією: розмірами з самі вірші - квадратної форми, а малюнками у вигляді всіляких наборів вгадуваних і незрозумілих знаків і символів, від побутових речей до ієрогліфів, щось на зразок хаотично зібраних давньоєгипетських написів на стінах. Читаю вірші й згадую, що їх уже десь чув. Відзначаю для себе, що гурт дійсно набуває популярності, але доволі дивно чому? - нічого особливого в тому немає, але єдине: легко запам'ятовуються слова, щось на зразок:

Йо-хó-ха,
Йо-ху-ха,
Яка у світі
Движуха.

Сон 271218 "Згадування та нагадування про забуте"

Я заїжджаю машиною на кільцевій під міст і на виїзді з нього зупиняюсь. Там місце мого призначення: зустріч із майбутніми колегами. Спіткав п'ять осіб, серед яких один мені незнайомий, з іншими працював, а ще один - новенький (так би мовити: перший раз у Польщі) - давній знайомий Сергій М., музикант, який лікувався від наркозалежності. Трохи подивований нашій зустрічі та обраному ним фаху електрика. Ми розглядаємо житло, в якому мешкатимемо. (Продовження того ж сюжету). Дістаю керамічну качатницю (гусятницю), маю намір її помити. Разом із тим бачу залізну, трохи підуживану але надійну. Нагадую дружині (?) про стару розмову, що потріскану, яку мию, треба викинути, а користуватися тією залізною, що є. Висновок зроблений був на тому, що до останньої миті других варіантів, окрім керамічної, не існувало. 0545'

Я розглядаю книгу, яку свого часу видав для Людмили Б. Тверда біла палітурка у приємному оформленні. Від таких гарних видань я завжди отримую певне задоволення. Міркую, що авторка мріяла про таку книгу, яка називатиметься "Сто казок Людмили Б." Тут мене відвідує невеликий шок: я забув надіслати їй "частину" (решту) цього тиражу! Я не дзвоню, вона не нагадує, час іде... Треба надіслати!

Якась моя розповідь. Приміщення школи #10 з дивним переходом у "середньовічне" село, де всі речі, жаліюсь, неймовірно старі, що не розпакуємо перед роботою: рветься і сиплеться в руках.

Чому уві сні ми проявляємо активність?

Коли спиш, уявляти себе у вертикальному положенні, лежачи на ліжку, важко. Коли засинаєш, так само важко подумки поставити себе на ноги, посадити на стільчик, зробити оберт навколо себе або через голову тощо. Виникає питання: чому під час сну ми бачимо себе не в лежачому положенні? При тому, що в реальному житті у нас працює вестибулярний апарат, уві сні він не задіюється, але пам'ять про нього використовується? Так само, можливо, сон застосувує й іншу пам'ять: до кінця нами не усвідомлювану? Відповідь має критися в інших оболонках тіла, які має людина, не до кінця вивчених традиційною наукою але широко висвітленою східними філософіями: ефірне тіло, астральне (емоційне тіло), казуальне (мисленнєве тіло) тощо. Коли говориться про сон, це означає, що працює тіло емоцій. Тому й сни головно лишають у нашій пам'яті емоційні враження. Якщо ж сон є переважно інформативним, тоді задіяно тіло думок (ми ж уміємо уявляти своє тіло? - отож!). Людина досягає повної гармонії, якщо є органічною в усьому: тіло, емоція, думка. Тоді сни приходять глибинні й для них слова стають настільки мізерними, що важко ними описати побачене-відчуте-усвідомлене, вагаючись не схибити у висловлюваннях.

Сон 241218 "Очікування робочий буднів. Своє як чуже" + тлумачення

Довго очікую, як сісти в машину, якою маємо їхати до праці. Разом із водієм нас має бути четверо. Приїхала машина і виявилось, що всі місця зайняті. Таке враження, що тільки для мене й немає того місця. Почув, що їхатиме друга, тому перестав перейматися.
P.S. Відгомін минулого дня. Як сідав у автобус, куплене місце зайняв який чоловік-безквиточник, оплативши проїзд прямо водієві.

Я підходжу до двору діда й баби, де зібралося багато родичів, зокрема ідентифікував звіддаля двоюрідних братів. Чомусь маю намір запалити цигарку. Знаю, якби підійшов до них, вони мене б не впізнали, тому уникаю близької зустрічі.
P.S. Згадування про двоюрідних братів напередодні, на тему однієї букви в їхньому прізвищі при неправильному написанні з російської на українську.

Два робочих сюжети, пов'язаних із дівчиною-менеджером, яка стала керівником магазину. Якісь мої з нею діалоги і спостереження. Навіть по пробудженню посеред ночі відзначив для себе, що таких повторів забагато.
P.S. Продовження обірваної розмови з колишнім колегою, в якій згадувались давні робочі моменти.

Робоча "столовка". Я серед тих, хто взяв свою порцію і сідає їсти. Хтось заходить, хтось виходить із-за столу.
P.S. Роздуми напередодні, як фірма колись забезпечувала своїх працівників безкоштовними обідами.

Сон 231218 "У пошуках вдалого ракурсу"

Колись показував жінці старе місто, тепер показую донці. Проходимо тими ж вулицями. Ось вже бачу: робимо коло. Виходимо на площу, на якій я вже колись був. Проводжу екскурсію. Розповідаю про знайому мені архітектуру. Шукаю ракурси для фото. Підходжу ближче, відходжу... і все ніяк не можу виділити бажане. Складність полягає в тому, що в глибині площі стоїть великий храм, по центру - менший храм, який наче виконує функцію музею, біля якого є два пам'ятника: святому, можливо, духівникові та сфінксу з виразно вимальованими в біле очима з чорними цятками. Сфінкс був менших розмірів за "святого". Як не обирав ракурс: храм удалині та пам'ятник чоловікові з простягнутою рукою і витягнутим уперед пальцем, - ніяк не вдавалося уникнути того сфінкса, що щораз був "не в тему": псував бажаний кадр.
Потрапляємо на наукову конференцію, де обговорюється питання переносу того сфінкса, який давно псує овид площі. Якась жіночка бере слово й каже, що по документах він не був введений ув експлуатацію. Наче він є, а по документах - немає! Хоча вже всім уже в'ївся в очі, його треба грамотно кудись перенести, тому вирішили, що по документах він пройде, як

Напівслон!!!

Я ходжу по залу, де проходить та конференція, і шукаю ракурс для фотознімування. З'являються противники переносу. Тут якісь жінки починають "чубитися" між собою, а я ловлю кадр за кадром, намагаючись передбачити їхні дії.
P.S. У сні присутні деякі елементи з переглянутого на ніч мультфільму "Секрети домашніх тварин", зокрема очі песика, подібного до кота, перейняті в мій сон для "сфінкса".

Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту

Сприйняття появи сну нам знайоме за відчуттям записування або набирання за кимось тексту, коли читають його з паузами по 5-7 слів. Як добираються передостанні слова, вже виникає сумнів у їх почутій правильності. Так би мовити: виникає ілюзія затухання в пам'яті. Але ж ні! Свідомість дивним чином відтворює все без помилок. Саме цей межовий стан забуття/згадування має аналогію зі сновидінням: сон наче забутий (невиразний), але, якщо увага є зібраною, він пригадуваний, наче останні слова з відтворюваного тексту.

Сон 211218 "Гнізда в гущі винолозу"

Приміщення якоїсь лікарні. (Таке враження, що в якомусь сні я там був, але заходив усередину з іншого боку). Перехід, де видно за вікном внутрішній двір із виходом на вулицю. Дві жіночки питають в мене, як вийти, я показую за вікно на той дворик. У внутрішніх переходах того будинку, як для новачка, дійсно легко заблукати. Вони дякують і йдуть. Піднімаюсь сходоми аж до самого верху. Там дві працівниці закладу збирають виноград з лози, яка обплела ґратовані елементи перил, які, для захисту, йшли на верхньому поверсі до самої стелі. Я заліз на ту конструкцію і почав допомагати їм у роботі. Виноград ширився на дах, в якому я впізнав гараж батьківського подвір'я із льохом, на якому він ріс. (Цей фрагмент нагадує деякі давні сни, пов'язані із розлогим виноградом на цьому льосі). Збираючи виноград далі і обійшовши його мало не з усіх сторін, запримітив ув одному місці багато гнізд, які йшли вряд, утворюючи напівколо. З якогось гнізда визирнула голомоза голівка маленького пташеняти. Тієї ж миті зрозумів: чому так багато горобців сідає в гущі того винолозу.
P.S. Сон доволі приємний, з двома нагадуваннями про давні сновидіння, моментами несподіваний, зокрема лікарня, вчинок лізти на висоту та збирати виноград, скупчення гнізд.

Сон 201218 "Це був такий гумор?"

Хтось дзвонить дружині і питає за навчальні заклади. З розмови зі сторони не все одразу зрозуміло, зокрема з відповідей і пояснень. Коли заходить роз'яснення за інтернатну форму навчання в школі, стає ясніше. Хтось наводить приклади. По закінченню розмови за телефоном дружина питає сина: ну що, будеш навчатися в інтетнаті? Він так: Е-е-е... З інтонацією: це був такий гумор? 0448'

Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

Сон подібний до прозорої живої статуї, яку треба пофарбувати в різні барви, аби краще розгледіти її форму. Сновидець займається виключно цим "розфарбовуванням". Відповідь у розумінні сну лежить саме в її формі (наповненні), увиразнення якої, у вигляді фарб, відбувається в процесі творення різних сюжетів не відірваних від знайомої реальності. Але не виключені й винятки, коли образ не знайомий узагалі, так, наче узятий з іншої реальності. Головним у сні постає не сам сюжет, а ставленнєва сторона сновидця. Наприклад, протягом ночі приснилося три різних сюжети, яких об'єднує спільна емоція, пережита напередодні. Це може бути й думка, чужа репліка, спогад, зустріч тощо. Кожна дія викликає або протидію, або солідарність, які виражаються у формі емоції. Кожен образ-символ тягне за собою ряд наступних, які можуть множитися, в залежності від життєвого досвіду сновидця. Їх всі може об'єднувати певна єдина спільність. Отже, якщо приснилась образа, вона витворить ряд незалежних образів, пов'язаних лише однією нею. Не можливо буде розтлумачити сон за окремими фрагментами, словами, діями. До аналізу треба буде брати весь його прочитуваний зміст. Щоб показати сновидцю "образу", свідомість сновидця "витягуватиме" з близької пам'яті знайомі сюжети з життя, вказуючи певними символічними фігурами на неї. Чи вона була викрита у реальному житті чи замаскована з імовірним подальшим розвитком "прориву" такого роду емоційного "гнойовика", який можуть віднести до пророчих натяків у снах, все це залежить від індивідуального духового розвитку. Головне вчасно виявити і прочитати такий сон, аби не допустити небажаних рефлексій у реальному житті.

Сон 181218 "У пошуках ведмедя"

Зоопарк, в якому працюю, але не за гроші. Я почуваю себе на рівних з тваринами. Мало додати: ця установа схожа на підприємство, яке, якщо подивитися ззовні, наполовину занурене в землю; тваринам створені максимально комфортні умови, тому почувають себе тут, як на живій природі. Якась незрозуміла зовнішня фізична сила забрала кількох тварин, зокрема ведмедя. Я чомусь про нього найбільше думаю. Іду по його пошуки, але це більше схоже на внутрішні роздуми і виявлення кримінальної причини його зникнення. Наче розумію, чому його забрали. І починаю впливати на обставини, щоб він повернувся. Навіть тоді, коли пішли господарі, я зайшов у кімнату, де жила ця тварина, і поприбирав біля його місця сну, хоча всім уже було байдуже до того. Все ж таки я його очікую, на відміну від інших.
Я зовні цієї установи-підприємства, яке символічно схоже на хату, яка потопає в землі, я б ще назвав це "зоопарком-шахтою". (Саме слово "шахта" тієї миті зринуло в пам'яті, хоча нічого вертикального в ній не було). Якесь раптове завершення цієї пригоди: ми всі повертаємось у рідну домівку! Обставини склалися найпозитивнішим чином. Відкриваю "двері" у ведмежу кімнату. Він біжить до себе. Там йому добре, ніж деінде! 0558' - за мить до звичного дзвінка будильника.
P.S. Цього дня до дітей має прийти Святий Миколай!

Сон 171218 "Наші лаваші сильно хороші, щоб..."

Я працюю в редакції газети. Мій кабінет знаходиться за прохідним, де сидить секретар. Сьогодні на її робоче місце повернулась давня працівниця, яка пропрацювала тут мало не все життя. Заходжу за свій стіл, сідаю до роботи. У цій же кімнаті працює ще одна співробітниця, на яку цієї миті не зауважив. Її стіл стоїть осібно від мого, біля вікна. Лунає стаціонарний телефон. Беру слухавку. Дзвонить жіночка, яка почала розповідати, що при написанні статей треба уважно ставитися до перевірки поданої інформації. Розумію, що хтось зі співробітників газети допустився помилки, яка пішла в друк. Але чому ж цей дзвінок перекинули на мене? Може, мали до когось іншого? - виникають внутрішні запитання. Тон у цієї жіночки не агресивний, з пошуком порозуміння. Починає входити в деталі тієї статті, розповідаючи, що в давні часи не тільки цінували воду і нею вмивалися, а ще й хлібом. Потім починає розповідати про лаваші і як до них ставилися. Слухаючи її монолог, бачу сюрреалістичну картинку: якась жіночка бере загорнутий лаваш, пригортає його до свого обличчя і ним вмивається. Чую слова співрозмовниці: "Наші лаваші сильно хороші, щоб..."

Сон 161218 "Логіка періодичності води в забутих хвилях родоводу"

Лежать на асфальті захисні окуляри для монтажних робіт чи то водного плавання й зливаються з ним. Мимо проходять люди і їх не помічають. Майже так само в пару кроків пройшов і я, але розвернувся і їх розгледів.
P.S. Сон був розбитий в часі на два майже однакових фрагменти: в одному монтажні окуляри з жовтим відтінком скла, а в другому - для плавання.

Корабель і водна тематика.
P.S. Видно, рештки переглянутого на ніч фільму "Пірати Карибського моря: Помста Салазара" 0315'

Щоб розібратися в "хвилях" моря - певній логіці періодичності води, треба прочитати книгу, яка має внутрішній потенціал, який проявляється назовні. Працівники бібліотеки, де зберігається ця книга, знають про це, тому торкаються до неї неохоче, а видавати на руки - поготів. 0330'

Далекий родич-однофамілець, із яким пов'язаний якось по роботі, запропонував мені допомогти в організації весілля, до якого він має пряме відношення, і зацікавлений в найкращому його проведенні. Навіть прозвучала якась фінансова винагорода за мою в тому участь. Я погодився. Першого дня ми поїхали в те село, де відбувалось свято. Там я познайомився з деякими близькими йому, далекими мені родичами, які розповідали про себе. Так довідався, що якась далека гілка мого (його) роду походить від села "Ре", яке вимовлялось ними, як "Реа". Навіть був подивований такій короткій назві. Аби перевірити себе, подивився на мапу і візуально підтвердив сказане ними. Таким чином, у ході розмови познайомився трохи з ріднею. Така зустріч була теплою, тим більш невимушеною: я чув життєві історії і бачив за ними приємні сільські образи. Багато в чому спільність між нами усіма була по'язана з нашим прізвищем. Другого дня мене щось затримало на роботі і я поїхав іншою машиною, а не зі згадуваним родичем. По дорозі заїхали в якийсь сільський дім, у якому почув ще одну історію, яка ув'язалась у продовження інформації про родовід. Навіть комусь дав свій контактний телефон. Я вже вийшов до виходу, і почав шукати свій верхній одяг, наче куртку, яку не міг знайти, як тут мені хтось каже про ще одного чоловіка, який зацікавився мною, бо має до всього того, що слухаю, додатковий інтерес. Я вже не знаю, чи то я його проявляю чи вже якісь незнайомі до мене люди. Повертаюсь у ту ж кімнату, де й був. А там за столом сидить якийсь п'яничка, який "ні кує ні меле": з червоним облущеним у чорні цятки носом. Я розумію, що мені пора йти з цього дому, в якому однозначно затримався і вбив час. На виході почав шукати свої чоботи і не зміг знайти. Якась виникла цілковита недовіра до всіх тих людей, з ким я опинився сьогодні: куртки немає, чобіт немає... Повертаюсь у ту ж кімнату, де був. Кажу, що маю враження, що хтось поцупив мої речі. Як виявилось, хтось зі своїх (навіть обличчя цього чоловіка видалось мені знайомим), із благих намірів, переклав їх у інше місце, аби краще просохли, без "задньої думки" вчинити комусь неприємність. 0656'
P.S. На Житомирщині існує село Рея, хоча я до останнього часу не чув про мій з ними зв'язок. Сон нагадує ще один як паралель, а не його продовження або доповнення: https://snylogosa.blogspot.com/2018/12/021218.html?m=1

Сон як інструмент пошуку правди про себе

Є чужі думки, а є свої. Коли ми раціонально міркуємо над певними речами, нам легко послуговуватись готовими шаблонами упереджень та переконань. Уві сні таких речей не існує, там відображається реально те, що нам "болить", отже, про що найбільше думаємо, що нас буквально турбує. (Тут важко судити про хворобливий стан свідомості, коли можуть бути порушені певні ціннісні судження). Щоб дійсно довідатись про власні думки і переживання в "чистому виді", варто записувати сни, детально, з максимальною уважністю до їх змісту. Потім читати! Це єдине джерело правди про себе. Там приховані підказки, як жити органічно з собою і тими, хто поряд.

П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

Як забуваються сни?
Як події вчорашнього дня. Тільки за сьогодні вже стільки передумалось і зробилось! Так щоразу напливають нові й нові... спробуй згадати, що було не лише день-два тому, а тиждень місяць? Це особливість людської пам'яті. Тільки сон треба розглядати під іншим кутом: він лежить у зовсім іншій площині - безпам'ятства у реальному, властивістю витворювати нові й нові образи з подальшим витісненням старих.

Чи можливо пригадати сни?
Хтось може подумати, що у снах короткострокова пам'ять. А спробуйте миттю пригадати щось з дитинства? юності? найприємніші і найгірші миті? А якщо декілька? Легко? Не пригадується?.. Якщо розглядати наше життя не у відрізку часу, а в сталому накопиченні "тут і зараз", ми маємо, як і зі сном повертатися до забутого. Тут у нагоді стають такі інструменти нашої свідомості, як зустріч з чимось знайомим. Наприклад, як в реальному, так і в сні, ми можемо взяти до рук книгу і пригадати те, що з нею пов'язане, а в дотичності до інших речей - "забуте".

Чим пояснити силу пам'яті у снах?
У снах немає напівтіней. У них образи або світлі, або темні, навіть з елементами крайнощів, або нейтральні (безсюжетні) - такі, що легко забуваються, або ж не мають смислових навантажень. Саме тому яскраве або жахливе легко врізається в пам'ять, впливаючи на наші емоції, а нецікаве (безформне), як у повсякденні - буденне, те, що робиться "на автоматі" - забувається, як нецікаве. На відміну від фізичного тіла, у снах працює тіло емоцій (астрал), активна робота якого дозволяє зберегти в пам'яті сюжети, завдяки зв'язкам з упізнаваним переживанням.

Як у снах не загубити деталі?
Коли доводиться записувати (відтворювати) сон, ловиш себе на тому, що "чорт заритий у деталях". Цей вислів не вказує на те, що в деталях має бути щось негативне, а те, що ймовірний негатив можна непомітити в узахальнених рисах зображуваного у письмі сну. Тому важливо максимально навчитися "бачити" ("відзначати") не лише "гору", але й "мишу", яку вона "породила". Наявність деталізації напряму залежить від сумлінності та бажання (часу, терпіння) максимально точно зберегти сновидіння.

У чому полягає тлумачення сну?
Ми більше уваги приділяємо розумінню змістової частини сну, а в стороні залишаємо або ж забуваємо говорити про емоційну. Насправді, навіть за коротким сном, ми можемо собі розповісти про враження. Уві сні існують зовсім інші категорії світосприйняття: за оболонкою ми завжди можемо розгледіти душу. Ті предмети, до яких ми дотикаємось уві сні, або нас наповнюють, або виснажують. Ми завжди знаємо: чи прокинулись після сну втомленими чи бадьорими?! Так само ми знаємо, яку емоцію залишив нам сон. У реальному житті це можна співвіднести з післясмаком: от щось з'їв, і коли вже в роті нічого не залишилось, свідомість і рецептори вказують: чи було це смачно? Чи хотіло б вже тіло в реальному житті пережити цю емоцію наново? Таким чином у свідомості з'являється прагнення повторити пережите і починає воно працювати на втілення. Звідси виникає пророче ставлення до сну. Бажане здійснюється, а людина завжди може знайти собі будь-які пояснення, навіть у снах, зі словами: "от я передчував, що це так буде!"

Сон 131218 "Подорож у знайомі місця"

Хтось чистить рибу. Наче знаю, що вона морська, а дивлюсь - карась. У мене в тому контексті виникає мовна гра з прийменниками (чомусь запам'яталося саме з акцентом на них), щось на зразок: через карася, з (морською) рибою.

Я з двоюрідним братом гуляю по місту Донецьку. Він проводить мене різними вуличками і парковими зонами. Ось сходи, де треба перейти до якогось будинку, основа якого стоїть нижче нашого рівня. Він думає, що я йтиму перший, і руками показує на сходи, що йдуть донизу із заворотом вправо, але даю зрозуміти, що дороги не знаю, то нехай як вів, так веде й далі. По спуску і маленькому підйому починаю впізнавати знайомі місця: я це вже десь бачив! Зокрема гаражі вибудувані скупчено з білої цегли з заїздом із різних сторін. Кажу брату, що колись я вже тут був. Можливо, навіть подумалось, що уві сні, але ж той сон і що в ньому було пригадав майже весь! Десь закроїлась думка: як же я перетнув лінію розмежування із зоною АТО (ООС)? Мені хочеться подивитися на той гараж, біля якого я був минулого разу. Піднімаємось на бетонований дах усіх гаражів. Кажу брату, що я тут був уві сні. Над гаражами надбудова: стоїть сарай, двері в ньому лише прикриті, не замкнені. Відхиливши їх і зайшовши всередину, побачили купу дощок, закладену між ними косу, що визирала кінчиком леза, якісь предмети для прибирання двору, але усе здалось мені трохи забільшим, ніж звиклі для нас речі, так, наче "прибиральником" був якийсь чоловік-велетень. Перед сараєм побачили два своєрідних столика, зроблених на витяжних трубах, на яких у чудернацьких коробках були приховані перука кольору пісочний блонд та рожевий капелюх. Приходить дружина, я показую який прикольний капелюх, тримаючи його в руках, а вона каже: "І нащо воно тобі? Поклади на місце!" Розглядаю уважніше: доволі важезний, повстяний, широкі криси обшиті якоюсь дрібною світлою смужкою хутра. Ставлю в ту ж чудернацьку коробку, з якої дістав.
P.S. Сон, в якому бачив знайомі гаражі: https://snylogosa.blogspot.com/2018/05/070518.html?m=1

Польща. Я з дружиною заїжджаємо автобусом в центр міста, яке схоже на Вроцлав. Гуляємо його вулицями, розглядаємо архітектуру, переходимо з однієї великої площі на іншу. Якась з них являє собою замкнений простір. Маємо повернутися на автовокзал. Впізнаю давню архітектуру, яку бачив ще "рік тому", кажу, що тут має бути стоянка автобусів. Вмикаю GPRS навігацію, в google-зображеннях дивлюсь на ту будову, біля якої ми проходимо, лише стоїми зі зворотнього боку. Знаю, що ось тут (показую на знімок) мають вони бути, а їх там немає, хоча сьогодні там були.

Сім причин, чому я записую сни?

1) зрозуміти себе;
2) досягти внутрішньої гармонії з реальністю, яка мене оточує;
3) не губити любов до письма;
4) мати можливість повертатись до написаного;
5) розкрити в собі вміння тлумачити власні сни;
6) зрозуміти механізм сну задля пізнання нового;
7) скласти "мапу" внутрішнього світу, в якому живе моя душа.

Сон 111218 "Невідповідність до ситуації"

Я приходжу в ресторан, щоб зустрітися з директором і запропонувати свої послуги з продажу товарів групи хорека, зокрема серветок. Мене попросили зачекати. Таке враження, що я був не сам, а з якимось асистентом. Заходить заступник (адміністратор), а з ним і директор цього ресторану. Вітаюсь, починаю свою розмову з віддаленої теми, щоб приступити до суті викладення пропозиції. Директор впізнає мене з першого погляду, адже свого часу я мав з ним контакт, як із багатьма іншими його статусу, з пропозиціями співпраці по установці та обслуговуванню кліматичного і вентиляційного обладнання. Розумію делікатну ситуацію, що сталась, і подумки починаю шукати варіанти грамотної розмови: колись я торгував промисловим обладнанням, а нині торгую "серветками"... Він актуалізує нашу давню розмову з приводу кліматичної техніки та його монтажу, а я все думаю, як йому надати нову пропозицію? Ув'язую давню розмову із  хорекою, пояснюючи, що фірма розширила свою діяльність, і нині також цікава його думка щодо нової пропозиції. Він каже, що вже давно співпрацює з фірмою, яка виключно спеціалізується на цій темі. Пригадую директора тієї фірми, який зайняв цю нішу на ринку доволі давно і "вичавити" його з ринку буде важко і мені з пропозиціями треба постаратися. Підсумовую нашу розмову тим, що зроблю ексклюзивну пропозицію на згадані "серветки". Цієї ж миті помічаю, що стою за святковим столом цього ресторану, де хтось каже комусь тост чи промову, а я своєю розмовою їм заважаю. Дивлюсь на людей, а вони, кожен окремо, характерної зовнішності. Всі сидять за одним великим столом, разом їх десь до двадцяти осіб. Вони прості, негаласливі й терплячі в очікуваннях. Принаймні так було щодо мене. Склалося миттєве враження, що прийшли когось пом'янути, хоча сам ресторан спеціалізується на святкових темах. Я вмовкаю, тихо перепрошую і на тому прощаюсь до наступної зустрічі з директором.

Якась жінка показує на мапу України. Звідти йдуть яблука. Відбувається технологічний процес переробки їх у сік. (Сон запам'ятався доволі сюрреалістично). 0545'

Сон 101218 "Творчі люди на дорозі"

Приїжджаємо машиною до вітрового млина, що знаходиться на красивому лоні природи, але прямої практичної функції не виконує. Це щось схоже на ресторан з натяком на лазню. Звертаю увагу на художньо викладені дрова. Мені подобається "картинка" з ними, зокрема гра світла і тіней, що простягаються від мене вглиб будови. Такий ефект утворюється завдяки якогось сяйва, що знаходиться за моєю спиною. Я відходжу так, аби сфотографувати ті дрова, щоб не падала моя тінь. Потім оцінюю красу власної тіні, що простягається до них, також фотографую і свою тінь. Потім фотографую тьмаво впізнаваних акторів. Серед яких один чоловік, що просить показати дорогу до Житомира. Розглядаюсь, а з ним ще двоє на своїх машинах. Просять показати дорогу. Ми дивимось по GPRS і їдемо, вони за нами. Мають поспішити, адже наш водій цієї миті виявився нетерплячим: швидко набирає швидкість і жене по трасі. 0446'

Їдемо всією родиною на якесь свято: я, дружина і діти. Під'їхали до головної дороги, зупинились, аби пройшли люди та проїхали машини. Тут я бачу давнього житомирського знайомого, поета та історика Юрія М., який іде з дитячою коляскою і дружиною по тій дорозі, на яку ми маємо виїхати. До коляски прив'язаний великий собака. Моя дружина розмовляє з кимось по телефону і я хочу їй зауважити, що бачу Ю.М. Виїжджаємо на дорогу, а тієї миті він відходить від коляски і дружини й іде кудись у сторону. За однією собакою побачив другу - меншу. Ми вирівнюємося і я бачу, що в них в колясці не дитина, а ще дві маленькі собаки. Проїхавшись трохи вперед і зустрівшись із ними очима, крізь скло добачив, що в тій же колясці, яка вже не просто дитяча, а цілий возик, сидить усміхнена та кучерява, як пудель Юлія С. Машиною став біля довгої колії, що йде за обрій - далі асфальту немає. Це місце - натяк на залізничну станцію, яка, можливо, була нею. Свідченням тому є поряд занедбана невелика споруда. Починаю про щось до них говорити. Жінка каже: "ми сходимо і далі підемо так!"

Сон 091218 "Несподівані відкриття та знахідки"

У якомусь сні залишив на підлозі стільник напівкруглої форми від вулика, який завівся в якомусь домі, схожому на батьківський, та якомусь для мене чужому. В мене думка, яку виніс з попереднього фрагменту сну, де побачив якихось тварин у вальєрі наприкінці довгої вулиці в одному з приватних дворів: роздивитися стільник, а потім взяти його і кинути об підлогу. Що очікував від цього - неясно! Але думка так зробити була переконлива. Кинув на те ж місце, де він лежав. Стільник заворухався, але так з нього ніщо не вилетіло. Я взяв його до рук і побачив, як з внутрішньої частини тієї напівокруглої сфери стільника витікає густа липка рідина прозорого синього кольору. Вирішив покласти його на місце. (Про це місце мені відомо з попереднього сну). Це сусідня кімната невеликих розмірів. Лежав цей стільник наче на поличці, трохи вище голови.  Поклав і виникло зацікавлення роздивитися: а що за стіною, біля якої він лежить? Обходжу і бачу на тій же висоті його продовження - другу половину напівсфери, трохи більшу за попередню. Цікаво те, що жодних бджіл або ос я так і не побачив, але зрозумів, що стільник цілком повноцінний. Приймаю рішення: знищити той загадковий вулик. 0615'

Щось пов'язане з книгою. Що саме: важко згадати, але що "книга" - це точно! Потім іду рідним містом, знайомими вуличками, які розкриваються для мене по-новому, виходжу на якусь, яка мені незнайома, це при тому, що знаю майже їх всі. На тій вулиці стоїть невеликий але гарний будинок культури. Зрозумів за вивісками, що були на ньому. Спробував зосередитися: в яку сторону все ж таки пішов? Планував у напрямку дому, а вийшло? А вийшло, як і минулого разу: у зовсім іншу сторону. Навіть уявив мапу міста і своє розташування на ньому. Подумалось: нові вулички - це цікаво, але ж не так, як я хотів? Ще відійшов так, що жодних маршруток, або тролейбусів. Вирішую йти далі, подумалось: недалеко має бути базар. І від незнайомої мені вулички виходжу прямісінько на нього. З першого погляду виходить цілий ярмарок: із шашликами і розвагами. Десь по дорозі купую невелику упаковку чупа-чупсів. Одну з цукерок дістаю для себе. Недалеко від мене якась продавчиня, яка вийшла на перекур, раптово кидає цигарку і біжить до дитини, яка закричала десь справа від мене. Проходжу вглиб ярмарку і бачу знайомого Р.З., який грає в якусь гру, подібну на тир. Вітаюсь і питаю, чи не пригостить він цигаркою? З першого разу питання він не розуміє, наче не дочуває. Повторююсь і кажу, що пригощаю чупа-чупсом і простягую йому упаковку. (Коротке пробудження). Намагаюсь пригадати ту книгу, від якої почалась моя подорож у цю сторону міста: перед очима постає сторінка, на якій букви оживають і набувають нових красивих заокруглених форм. Відзначаю для себе, що такого кегля я ще не бачив, обов'язково треба буде десь його використати в майбутньому! 0940'

Сон 081218 "Початок довгої дороги" + тлумачення

Сідаю в автобус. Я готувався до цього дня доволі довго, адже дорога має бути довга і це не останній транспорт, яким їду. Заходили нові люди, пересідав з одного місця на інше, перекладав якісь клунки.
Сон повторився у видозміненій формі.
▪тлум☆чення▪
Повнота опису та деталізація: 50%
Настрій: світлий
Час і простір: день, автобус
Прагнення та емоції: цілеспрямованість (дорога), підготуватися (посадка), нічого не забути (торби)
Асоціації: схожість із недавніми снами про поїздку в тролейбусі
Ототожнення: відсутнє
Повтори: пересадка з місця на місце, з транспорта на транспорт
Висновок: очікування і емоційне програвання дорожнього настрою можливого в майбутньому.

Сон 071218 "Приховане для забуття"

Квартира, в кімнатах якої все підпорядковане правилам. Роблю копію писемної роботи на двох сторінках, яку дав мені син, десь поза межами нашого дому. Таке відчуття, що речі, на які натикаюсь, вказують про моє перебування в Китаї. При головному вході до дверей будинку бачу, як працює якась державна інспекція, щось скрупульозно перевіряє, рухаючись від одних господарів до інших. Заходжу до себе в квартиру і "кількома словами" моніторю: чи не бува в нас чогось крамольного, зокрема небажаної літератури? Кладу в синову сумку ті два аркуші. Майже "чую" цю "перевірку на чесність", як наближається до нашої квартири. 0011'

У мене в руках планшет у вигляді написаної книги. Я кажу дітям, що віддам його лише по виконанню певної умови. 0211'

Природа. Я зайнятий побутовою роботою як вдома, так і на вулиці. Розпалив вогонь у мангалі. Повернувся додому. Чимось зайнятий біля святкового столу і на кухні. Хтось приходить і каже: де наш телемайстер? Багаття на шашлик майже потухло! Інформує, що йому довелось докидати дрова, аби нагоріло по-новому. Тримаю і розглядаю золоту (?) статуетку, у вигляді китайського дракона.
P.S. По пробудженню, відчув зв'язок із попередніми снами за ніч, ув'язаними на темі Китаю.

Ліс. Цілеспрямовано ходжу по ньому і шукаю "термос" для товариша (?), який поставив його якось так, що тепер не може знайти. Чи хто взяв його чи ми не знаємо де він? - не ясно! Насправді, пошук пролягав у радіусі однієї галявини, оточеної переважно сосновими деревами. В одному місці натрапив на гурт осіб, відпочиваючих на природі, які розклалися своїм посудом так, що мені не було сенсу підходити до них і шукати загадковий "термос". Навіть не зникли сумніви: чи взагалі то був/є "термос"? - повірив на слово, адже так сказав знайомий, якого наче знаю, а в реалії, жодних натяків: хто він? Так само: що за предмет пошуку, якщо предмет, який я з ним пов'язав, такий же загадковий, як і він сам?
P.S. Можливо, в цьому сні слово "термос" за співзвуччям вказує на "томос", навколо якого розгортаються різні події протягом останніх місяців цього року.

Подібну статуетку тримав у руках уві сні. Це не дракон, а китайський носоріг. Саме за мордою і пащею він ще й нагадує традиційного дракона.

Сон 051218 "Приводжу все до ладу, намагаюсь зрозуміти: скільки ще треба буде чекати?"

Дачний будинок. Я разом із сином у кімнаті сховався під вікном, що біля дверей, і скручуємо якусь дивну "штору" в рулон. Все робимо акуратно і на повному серйозі. Син розповідає про школу і тамтешні обіди. Зовні цього дому є люди, які, як я відчуваю, налаштовані проти нас "вороже". Вони слідкують щомиті, зокрема за тим, що ми робимо. Найвиразніше для них спостерігати за тим вікном де ми сидимо: вираховувати наші наміри за порухами тіней і фіранки. 0200'

Піднімався на телевізійну вишку через приміщення. Як альтернатива: був ще один вхід нагору - зовнішній, але ним не користувались. Там мали встановити електролічильник. Існували великі вимоги до одягу. Треба обов'язково там працювати у спеціальних бутах. Тому, коли було вирішено, що "я не підніматимусь", ще від початку роботи позичив їх колезі, а згодом і самому стало цікаво: як там? Піднімаюсь "внутрішніми" сходами: спочатку по вертикальній драбині (руки-ноги), а з наступного прольоту звичним ходом - ногами. Обладнання і все до чого я торкався, було новюсіньким: перила фарбовані в свіжосинє, сходи - незатерті. На горі в приміщенні знайшов своїх колег. Директор з моєї колишньої фірми (як у реалі), в образі робітника, попросив не входити, вказавши на нерівну підлогу. Без його попередження бачу ті загострені технологічні відступи, на яких, без спеціальних бут, можна прохромити наскрізь ступні ніг. Подивився на те все і пішов. 0536'

За пару днів до виїзду дивлюсь рейси на потяг. Відзначаю собі в пам'яті час, коли мені треба буде виїхати. У відповідний день їду на залізничний вокзал. Приїжджаю і купую квиток на найближчий рейс: виїзд десь о 10-й годині вечора. Приходжу на перон і намагають надати нормального вигляду чорній торбі, що розсоталась від гори довгою плутаною стрічкою, яку закручував вітер у різні боки. Поки пораюсь і приводжу все до ладу, намагаюсь зрозуміти: скільки ще треба буде чекати? Начебто так планувалось, що мусив би виїхати десь у скорому часі? Дивлюсь на годинник: десь за півгодини шоста. Пригадую: що потяг, який мені був потрібний, відправляється о 5:35 год - час, на який "не встиг" на пару хвилин, той час, коли возився з торбою, а він, логічно, що стояв тут на пероні?!

Сон 041218 "Кінематографічні вибрики сну"

Тривала цілодобова дорога. Під кінець дня бачу, як водій утомлюється і прямо засинає за кермом. Буджу його, він знову засинає. Бачу його міцно заплющені очі в дзеркалі заднього виду. Трохи страшно: на повній швидкості, розбиваючи темряву світлом фар, їде водій, перебуваючи у глибокому сні, міцно зціпивши руками кермо. За коротку мить буджу його поновно і пропоную сісти самому на його місце. Він каже: а у тебе права якої категорії? Я про себе: "В" і розумію, що за кермо такого пасажирського буса я не сяду. День. За вікном ліси й лісостепові краєвиди. Якоїсь миті бачу вдалині великий завод.

Ми кожного дня приїжджаємо на підприємство виконувати одну й ту ж роботу, о 17:00 їдемо додому. Сьогодні я працюю з напарником осібно. Натрапляю на сценку, яка стає кінематографічною: двоє робітників закрилися в приміщенні, щоб з'ясувати між собою стосунки, й тут вони одним кадром перетворюються на двох масивних негрів, але один з них явно програвав за розмірами іншому. Вони мають битися, але першою дією у ваговитого було приємне примруження очей до свого опонента: ну, що, позмагаємось?.. виразивши ці слова в одному погляді, як стали один до одного лицем до лиця. Це означало, що другому немає чого починати. Відбувається ще одне художнє преображення: очі двох негрів у чорній-чорній кімнаті стають мультиплікаційними. Чотири мальованих білки з цяточками зіниць разом бігають у глибині чорної темряви. Дивлюсь на годинник: 17:03. Запрацювався! Видно, біля машини мене уже ждуть. Я розумію, що не встигаю покупатися, іду в туалет, вмиваюся, заходжу в кабінку, здивований, що чую жіночі голоси. У мене сумнів: невже я потрапив у жіночий туалет? Озираюсь, а там проходить дівчина. Вибачається, що вона помилково. У мене аналогічний сумнів: донедавна він був чоловічим! А тепер?.. Виходжу з дверей, а до них заходять як чоловіки, так і жінки, і всі озираються один на одного. Дивлюсь на двері й прояснюю собі та іншим: це має бути чоловічий, а там прикріплене зображення маленького жіночого сандалика! Виходжу в коридор, а там густо сидить за столом дружня група дівчат з десяток осіб. Жваво хором заучують слова, їм разом весело та радісно. Прислухаюсь, а вони кажуть поодинокі польські слова і з неправильною вимовою. Останнє з почутих мною слів: dziewięć, як дзєвєчь. 0230'

Сон 031218 "Тролейбусна з/х-у(п/ст)инка"

Їду з дружиною в тролейбусі від автовокзалу в центр міста, стоїмо біля вікна, біля неї подруга, з якою вона про щось спорадично говорить. Я опускаю руку з верхнього поручня на нижній і частково натрапляю на жінчину руку. Одразу відвожу в сторону, аби нормально себе тримати під час руху. Ситуація миттєва. Дивлюсь уважніше, а то була рука її подруги, яка, хоч і стояла за нею, але мало не всією нею "лежала" на перилі. Тому вийшла така дивна "сценка", яку, скоріш за все, тільки я й відрефлектував. Тепер та подруга, яка не асоціюється в мене з жодною знайомою людиною, пробує сама, "невимушено", зачепити мене за руку. Я вбачаю у тому її нездоровий до мене інтерес і всім видом даю зрозуміти, що вона мені не цікава. Прихиляюсь ближче до вікна і дивлюсь у вікно. Але вона виявилась "впертою": перейшла з лівої сторони від дружини на праву, аби стати ближче до мене, розташувавшись за моєю спиною. Такого нахабства я не очікував: що за стурбована особа? (Зміна кадрів). Я їду з дружиною в зворотньому напрямку: від міста до автовокзалу. Ми вдвох. На під'їзді помічаю за вікном будинок з пошкодженим фундаментом в основі кількох сполучених колон у формі арочної конструкції. (В реальному такого будинку не існує). Зупиняється тролейбус. Треба сходити. Люди зійшли, дружина ще не встала до виходу - сидить. Дивлюсь на підлогу і бачу свого носовичка, якого начебто згубив минулого разу, як їхали в місто. Піднімаю і виникає відчуття, що він не мій: схожий, але не мій. Кажу дружині, що пора виходити, тролейбус стоїть, а ми ще не зійшли. Біля дверей помічаю, що вихід перегородив якийсь бортовий транспортний засіб, але з усього всього перешкодою був борт, який треба було переступити, аби зійти на асфальт. Сходжу, подаю руку дружині. Тепер ми разом, поза тролейбусом. Цікаво, що зупинка, від якої ми від'їхали і зупинка, на якій ми зійшли, були по одну й ту ж сторону дороги, отже, однією й тією ж.

P.S. Слово "носовичок" уві сні фігурувало як "хустинка". Відпочатку, коли записував цей сон, зрозумів, що воно для більшості людей не вичерпується значенням "носовичок", тому довилось змінити одне на друге й переправити всі подальші посилання на нього з жіночого роду на чоловічий. За час-другий зрозумів, наскільки важливим є первинне значення, виражене у формі жіночого роду, адже воно напряму впливає на тлумачення. В образі цієї хустинки могла бути подруга дружини? Щодо зупинок, від якої ми від'їхали і на якій зійшли, то тут також прочитується мовна гра, пов'язана з уживанням слова в однині або множині: зупинка чи зупинки? Разом із тим виникло питання, незалежне від мого сну: люди, які спілкуються невпорядкованою мовою, наприклад, суржиком, чи мають змогу правильно тлумачити свої сни, адже в кожному слові лежить корінь із певною етимологічною прив'язкою не лише до рідної мови, але й до особистісного досвіду набутого від народження?

Сон 021218 "Весільний татартак"

Ми приїхали в село на весілля. (У слово "ми" вкладаю значення всіх тих, хто був у машині). Заїжджали в нього прямою вулицею, їхали мало не до його кінця. По дорозі проїжджали якесь невелике виробництво, прямо в центрі села, пов'язане з деревиною (тартак). З нами був мій рідний дід Григорій (нині покійний). Питаю в нього про його причетність до цього села, яку я до кінця не розумію. Відповідає, що свого часу працював у ньому, зокрема на столярці. Про себе зауважую, що саме на тому підприємстві. По приїзді, нас зустріли і ми потрапили в чисельне коло людей, які займалися підготовкою до свята. Хтось просто ходив, видно, такі ж гості, як ми, хтось метушився, накриваючи стіл. Дивлюсь на людей і зауважую для себе, що в деяких селян обличчя доволі смугляве, я б сказав циганкувате, може, татари? - хоча жодного натяку на ромів абощо не існувало, звичне українське село. У поле зору потрапили пару хлопців характерної зовнішності. Тут я згадав жінчину знайому Валентину Т., яка колись розповідала, що в своїй крові має далеких циган. Й одразу вві сні запитав у неї, це при тому, що від загалу тих, хто приїхав з нами, її наче й не було: чи має вона якесь родинне відношення до цього села?

Великий свіжозбудований будинок. Скоро має приїхати керівництво і оцінити його готовність до початку введення в експлуатацію. Іду коридором, маю забрати верхній одяг, зокрема свою нову куртку, що висіла в спеціально відведеній кімнаті для робітників. Споглядаючи на все незалежним поглядом, оцінюю так, наче я був би на місці інспекторів: зроблено гарно, красиво, багато білого, лише залишилось поприбирати легку запилюженість, що осіла за останні дні на підлозі.

Сон 011218 "Трансформація постаті: спостереження за кіновиміром"

Я в домі де знімався кінофільм зі спецефектами. З одного боку маю якусь причетність до його створення, з іншого: в одній з тих кімнат, де проходили зйомки, переглядаю стрічку, сюжет якого бачу, як уперше. Мене вразив один з фрагментів того фільму: по кімнаті легкою ходою йде (справа-наліво) дівчина, вкрита тендітною сріблуватою накидкою. Дивлюсь уважніше, а тіло під нею - прозоре. Виражаю мовчазне подивування. Дівчина, власниця дому, де проходили кінозйомки, що переглядала цей фільм разом зі мною і брала в ньому участь,  як героїня тієї сцени, в якій я її не впізнав, дістає з шафи "покривала", і жартома один кидає на мене, а другий бере собі. Дивлюсь крізь нього на себе, а тіло таке ж прозоре, як у кінострічці. Який дивовижний ефект! - відзначаю для себе.
P.S. Вранці за вікном побачив багато-багато білого снігу.